Роль вітамінів в організмі

ГЛАВА 6. ВІТАМІНИ ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ У ХАРЧУВАННІ ЛЮДИНИ

Вітаміни відносяться до групи незамінних нутрієнтів органічної природи, різноманітної будови, які необхідні для забезпечення обміну речовин в організмі людини. Вітаміни повинні постійно надходити з їжею, тому що вони не синтезуються в організмі і лише деякі депонуються в тканинах. Потреба в вітамінах обчислюється в міліграмах і навіть у тисячних частках міліграму (мікрограмах).

Дефіцит будь-якого вітаміну суб’єктивно спочатку невідчутний. Порушення обміну речовин, які виникають, спершу не проявляються за зовнішніми прикметами. Однак поступово гіповітамінози, які розвиваються, надалі можуть призвести до необоротних патологічних змін – авітамінозів.

Наслідком недостатнього надходження вітамінів є зниження стійкості організму до дії несприятливих факторів. У зв’язку з цим роль цих нутрієнтів особливо значна в умовах науково-технічного прогресу.

Розрізняють первинні (екзогенні) та вторинні (ендогенні) гіповітамінози.

Первинні гіповітамінози обумовлені низьким вмістом вітамінів у харчових продуктах. Такі зміни можуть відбуватися в результаті незбалансованого харчування переважно рафінованими продуктами, недостатнього вживання рослинної їжі, використання способів кулінарної обробки або консервантів, які руйнують вітаміни. Інактивація цих нутрієнтів відбувається в процесі зберігання, під дією кисню.

На вміст вітамінів у стравах негативно впливає їх повторне нагрівання. Багато з цих нутрієнтів нестійкі в лужному або в дуже кислому середовищі, а також руйнуються під впливом ультрафіолетового проміння.

Вторинні гіповітамінози відбуваються внаслідок порушення функції органів системи травлення, під впливом інфекційних агентів, захворювань печінки, застосування деяких лікувальних засобів. Приміром, зниження кислотності шлункового соку є причиною руйнування деяких вітамінів, які в нього надходять. Порушення процесів усмоктування в тонкому кишечнику супроводжується недостатнім надходженням вітамінів у кров. Деякі ліки, наприклад ацетилсаліцилова кислота, посилюють виведення вітамінів з організму з сечею.

Іноді, можуть розвиватися гіпервітамінози. Вони пов’язані з вживанням вітамінів у дозах, що суттєво перевищують фізіологічні норми (наприклад, при передозуванні вітамінів А та D, які застосовують у дітей для профілактики рахіту та порушень росту).

Потреба в вітамінах залежить від віку, статі, характеру трудової діяльності, кліматичного поясу, стану здоров’я.