Методичні вказівки. 1. Виконання замальовки виробів з рукавами сорочкового типу з різноманітним оформленням пройми

1. Виконання замальовки виробів з рукавами сорочкового типу з різноманітним оформленням пройми.

За журналами моделей одягу вивчаються різновиди оформлення верхньої частини окату рукава, форми рукавів і конфігурація пройми у нижній частині; виконуються замальовки жіночих виробів з рукавами сорочкового покрою з різноманітним оформленням пройми.

Конструкції виробів даного покрою являють собою різновид конструкції виробів з вшивними рукавами. Їхніми характерними рисами є: 1) мінімальна посадка по окату рукава; 2) зменшена висота окату; 3) збільшена ширина рукава під проймою; 4) додаткове поглиблення пройми; 5) подовжений і переведений вперед плечовий шов. Але поряд з цим можуть існувати і конструкції зі звичайною глибиною пройми та природнім положенням і довжиною плечової лінії і навіть зі
скороченою лінією плеча.

Сорочковий покрій використовують для створення одягу м’яких форм. Використовуючи різні величини поглиблення пройми і висоти окатів, отримують вироби, які відрізняються характером та призначенням. При цьому більшій глибині пройми повинна відпові­дати менша висота окату.

Для виробів більш чітких форм основні параметри конструкції (глибина пройми, висота окату, положення і довжина плечового шва, форма пройми і окату рукава) наближені до параметрів конструкції виробів зі звичайними вшивними рукавами.

Для виробів більш м'яких форм найбільш допустимою є конструкція зі значно поглибленою проймою (до лінії талії), значно зменшеною висотою окату (В_ок._мін = 3,0...4,0 см, а при щілиноподібній проймі може дорівнювати нулю), і зі значно подовженим і зміщеним плечовим швам.

У виробах помірної м’якості всі перераховані параметри конструкції мають середні значення.

Оформлення пройми нижньої частини може бути різноманітним: овальним, клиноподібним, прямокутним (квадратним).

2. Вибір вимірів умовно-типової фігури, необхідних для побудови креслення конструкцій жіночого плечового виробу (згідно з завданням).

Необхідні розмірні ознаки конструкції виписують із таблиць абсолютних величин вимірів типових фігур жінок.

3. Вибір прибавок на вільне облягання, необхідних для побудови ОК плечового виробу сорочкового покрою.

Прибавки на вільне облягання вибираються з урахуванням особливостей даного покрою, силуету виробу, матеріалу, з якого передбачається виготовлятися виріб. Прибавку П_г для виробів сорочкового крою переважно збільшують на 1…3 см відносно П_г для виробів із вшивними рукавами того силуету, розподіляючи отриману величину між ділянками креслення.

4. Розрахунок конструкції жіночого плечового виробу сорочкового покрою.

Конструкція жіночого виробу прямого силуету з рукавами сорочкового крою на овальній або квадратній проймі (форма пройми задається викладачем) розраховується в табличній формі.

Конструкцію виробів з рукавами сорочкового покрою розробляють на кресленнях основ конструкції виробів з вшивними рукавами, які будують за загальноприйнятою схемою, враховуючи такі особливості:

а) при побудові вихідних контурів основи величину і розміщення плечової виточки на спинці визначають залежно від особливостей моделі. Якщо виріб проектується з плечовою виточкою і зі зміщення плечового шва на перед, то виточку найчастіше переводять в горловину спинки (особливо при значному зміщенні плечового шва (рис 3.1,а) або зменшують її розхил і замінюють посадкою (при зміщення плечового шва не більше 1,0 см) (рис. 3.1,б);

б) розхил верхньої виточки, як правило, зменшують залежно від форми виробу, який проектується. У виробах незначної мякості розхил виточки повинен бути близьким до максимального: (С_гІІ - С_гІ) - (0...2,0) см. У виробах середньої м'якості розхил виточки зменшують до величини [2 • (С_гІІ - С_гІ) -(2,0...4,0) см], У виробах великої м'якості розхил виточки може дорівнювати величині (С_гІІ - С_гІ), а в деяких випадках може бути зменшеним і до нуля;

в) бічний шов, як правило, розміщують посередині пройми, і бічні лінії спинки і пілочки (переду) проводять через т.Г₂;

г) величина додаткового поглиблення пройми (точки Г₁₁ і Г₄₁) визначається відповідно до проектованої форми виробу. Мінімальне поглиблення пройми характерно для виробів з рукавами, близькими до вшивних: 1,0... 1,5 см. Максимально низький рівень глибини пройми характерний для найбільш м'яких за формою виробів. Оптимальна величина додаткового поглиблення пройми для виробів середні м'якості дорівнює 3...4,0 см.

Рис. 3.1 – Креслення основи виробу з рукавом сорочкового покрою і
овальним оформленням пройми: а) плечова виточка спроектована в
горловину спинки; б) проектування плечового шва з посадкою;

в) визначення висоти окату вшивного рукава

Додаткова побудова на кресленні спинки і пілочки (рис.3.1)

1. Подовження плечової лінії:

П₁'П₁₁ = П₅П₅₁ = 0…5,0 см

Залежно від особливостей моделі подовження плечової лінії може бути збільшено, а в окремих випадках можливо скорочення величини довжини плеча (до – 1,0 см).

2. Переведення плечової лінії в бік пілочки (переду):

А₂₁А₂₁' (А₂А₂') = П₁П₁₁' = 0…2,0 см,

А₄А₄' = А₉А₉' = П₅₁П₅₁' = П₁₁П₁₁',

де А₂₁ - положення точки А₂ при переведенні, плечової виточки в горловину.

Відрізки А₂А₂' (А₂₁А₂₁') і Г₁₁П₁₁' можуть бути збільшені, а
також можуть бути і нерівними між собою (при непаралельному переведенні плечового шва). В останньому випадку спочатку на кресленні пілочкивизначають положення лінії з'єднання спинки і пілочки на ділянці плеча, а потім верхню частину пілочки, яка від­сікається нанесеною лінією (кокеткою), приєднують до спинки.

3. Розширення спинки на рівні точки П₃ залежить від до­
додаткового розширення спинки по лінії грудей, від подовження пле­чової лінії і від додаткового поглиблення пройми. У випадку одночасного збільшення прибавки по лінії грудей збільшують глибину пройми і подовжують плечову лінію; розширення спинки можна розраху­вати за формулою

П₃П₃₁ = 0,5(Г₂₁Г_2І' + П₁'П₁₁) + 0,1Г₁Г₁₁

Розширення пілочки (переду) на рівні точки П₆, аналогічно на
спинці в точці П₃, залежить від додаткового розширення пілочки на
лінії грудей, подовження плечової лінії пілочки і додаткового
поглиблення пройми:

П₆П₆₂ = 0,5(Г₂₁Г₂₁'' + П₅П₅₁) + 0,1Г₄Г₄₁,

4. Положення допоміжних точок 1' і 2'для формування ниж­ньої частини пройми спинки і пілочки залежить від бажаної форми пройми. При овальному оформленні нижньої частини пройми бі­сектриси Г₁₁ – 1' та Г₄₁ – 2', визначаються за формулами:

Г₁₁ - 1' = 0,2Г₁Г₄ + П₃П₃₁ + 0,1Г₁Г₁₁;

Г₄₁ - 2' = 0,15Г₁Г₄ + П₆П₆₂ + 0,1Г₄Г₄₁.

Для щілиноподібної пройми ділянки П₆П₆₂ і Г₄₁ - 2', як і від­різки П₃П₃₁ і Г₁₁ - 1' на спинці, збільшують на 0,5...1,0 см.

Щілиноподібна пройма при великому подовженні плечової лінії може бути також оформлена і прямою лінією, яка з'єднує кінцеву точку плечової лінії з вершиною бічної лінії. Пілочки оформляють аналогічно.

5. Кінець подовженої плечової лінії понижують по проймі спинки і пілочки на 0,5... 1,5 см (залежно від величини подовження) (точки П₁₁' та П₅₁').

Особливості побудови креслення рукава (рис 3.2)

1. Висота окату визначається залежно від форми виробу (чим більший об'єм виробу, тим менша висота окату):

В_ок = 12,0... 14,0, якщо поглиблення пройми 2,0...4,0 см;

В_ок = 8,0... 11,0, якщо поглиблення пройми 4,0...9,0 см;

В_ок = 3,0...7,0, якщо поглиблення пройми більше 9,0 см.

Методикою також рекомендується інший метод визначення висоти окату рукава сорочкового типу через величину висоти окату класичного вшивного рукава (рис. 3.1, в):

- для виробів, наближених за формою до виробів із вшивними рукавами, О₁О₂ = В_ок._{вш. р-ва} - 1,0....2,0 см;

-для виробів середнього об'єму та м'якості О₁О₂ = В_ок._{вш. р-ва} - 3,0...5,0 см.

Інколи у виробах зі значним поглибленням пройми та її щіли­ноподібною формою В_ок - 0...3.0 см.

2. Ширина рукава під проймою. На горизонталі, що проведена через точку О₁ з точки О₂ вправо і вліво виконують засічки радіусом, що дорівнює половині довжини пройми:

О₂Р₁ = О₂Р₂ = 0,5Д_пр,

де Д_пр – довжина пройми з урахуванням пониження кінців плечових ліній.

В рукавах, наближених за формою до звичних вшивних. Для збільшення посадки по окату відрізки О₂Р₁ та О₂Р₂ збільшують на 0,5…1,0 см.

3. Положення переднього та ліктьового перекатів по лінії ширини рукава під проймою:

О₁Р_п = О₁Р_л = 0,25Р₁Р₂

З точок Р_п та Р_л вверх проводять перпендикуляри.

4. Для оформлення оката визначають положення допоміжних точок: 1, Р₃, 2', 3', 5,7.

Р_п – 1 = 0,5О₁О₂ – (0…0,5) см;

Р_лР₃ = Р_п – 1 – (0,5…1,0)см.

5. Точку 1 з’єднують прямими лініями з точками Р₁ і О₂, а точку Р₃ – з точками О₂ і Р₂. Відрізки О₂ – 1, О₂Р₃, Р₁ – 1, Р₂Р₃ ділять навпіл. На перпендикулярах, проведених з точок 2, 3, 4, 6, відкладають відрізки, що визначають форму лінії окату:

2 - 2' = 3 - 3' = 0,5…1,5 см;

4 – 5 = 0,5…1,0 см;

6 – 7 = 0,5 (4 -5).

Довжину окату вимірюють порівнюють з довжиною пройми, і різницю, яка визначає величину посадки, порівнюють з необхідною величиною. В рукавах з висотою окату, наближеною до мінімальної, величина посадки повинна бути не більше 0,5... 1,0 см, в рукавах з середньою висотою окату - 1,5...25 см, а в рукавах, наближених до вшивних, оптимальна величина посадки дорівнює 3,0...4,0 см. При зай­вій, або недостатній посадці по окату коректують ширину рукава
(зменшують або збільшують).

6.Довжину рукава визначають з урахуванням подовження плечового шва, тобто відрізків П₁'П₁₁ або П₅П₅₁.

О₂М = Д_рук – П₁'П₁₁ (П₅П₅₁).

7. Подальша побудова креслення аналогічна кресленням вшивних рукавів. На горизонтальній лінії, що проведена через точку М визначають, положення нижніх точок переднього і ліктьового зрізів рукава:

ММ₁ = ММ₂ = Ш_{рук.внизу}

8. Оформлення переднього і ліктьового зрізів рукава залежить від ступеня звуження рукавів до низу. В рукавах, прямих по всій довжині або трішки звужених (до 3,0 см в готовому вигляді), передню і ліктьову лінії проводять по прямій (рис. 3.2, а). В широких рукавах із звуженням до низу більше 3,0 см ці лінії оформляються з виїмкою вгорі, утворюючи ластовицю, ширину якої відкладають по лінії ширини рукава під проймою (рис.2.2, б): Р₁Р' = Р₂Р₂'.

Р₁Р₁' = Р₂Р₂' = 2,0…5,0 см.

Через точки Р₁ і Р₂ проводять передню і ліктьову лінії рукавів, плавно перетворюючи їх у прямі Р₁'М₁ і Р₂'М₂. Рівень точок спряження залежить від форми рукава під проймою.

9. Лінію низу оформляють з прогином посередині відрізка ММ₁ та випуклістю посередині відрізка ММ₂ до 1,0... 1,5 см.

Рис. 3.2 – Креслення конструкції рукава до виробу з поглибленою проймою овальної форми: а) без ластовиці; б) з ластовицею