Болгарія у 1945–1990 рр

(2 год.)

План.

1. Становлення режиму "народної демократії" у Болгарії.

2. Болгарія у період правління Т. Живкова (1954–1989 рр.).

3. Перехід до багатопартійної системи.

Реферат:

Т. Живков та його епоха в історіографії.

Література:

Яровий В. Новітня історія Центральноєвропейських та Балканських країн ХХ століття: Підруч. для вищих навч. закл. – К.: Генеза, 2005. – 816 с.

История южных и западных славян: В 2 т. Т. 2: Новейшее время: Учебник / Под ред. Г. Ф. Матвеева и З. С. Ненашевой. – 3-е издание. – М.: Изд-во Моск. ун-та: Изд-во «Печатные Традиции», 2008. – 368 с.

Болгария в XX веке. Очерки политической истории. – М.: Наука, 2003. – 464 с.

Газін В. П., Копилов С. А. Новітня історія країн Європи та Америки: 1945 – 2002. – К., 2004.

Краткая история Болгарии. С древнейших времён до наших дней. – М., 1988.

Творчі завдання:

1. Які основні особливості побудови соціалізму в Болгарії?

2. Чому економічні реформи Т.Живкова у 70-80-ті роки ХХ ст. зазнали поразки?

3. Виділіть головні риси та особливості функціонування режиму Т.Живкова.

Основні поняття: Рада Економічної Взаємодопомоги; Варшавський Договір; соціалістичний табір; життєвий рівень населення; конституція; політичний розвиток; соціально-економічний розвиток; Народні збори; Союз демократичних сил; режим Тодора Живкова.

Методичні рекомендації до самостійної роботи з теми:

Питання заняття необхідно висвітлити подібно розгляду становища у цей період Польщі та Чехословаччини. При цьому рекомендуємо при аналізі розвитку Болгарії звернути увагу на: вибори у Народні збори 1945 р. та формування однопартійного уряду; проведення референдуму 1946 р. та скасування монархії в країні, проголошення НРБ; прийняття конституції Болгарії 1947 р.; економічні реформи: зокрема, аграрну і податкову; характеристику режиму Тодора Живкова (1954–1989) – досягнення та проблеми у соціально-економічному розвитку, внутрішньополітичні проблеми; зовнішня політика (співробітництво з СРСР, іншими соціалістичними країнами, участь у міжнародних договорах з ядерної безпеки тощо); реорганізація БКП у БСП внаслідок політичної кризи 1989 р., створення Союзу демократичних сил під керівництвом Ж.Желєва; вибори 1990 р.; затвердження конституції Республіки Болгарія; соціально-економічні та політичні перетворення 90-х рр. ХХ – на початку ХХІ ст., вступ до ЄС та НАТО; співробітництво з Україною у різних сферах.

Зазначимо, зокрема, що у 1945 р. відбулися вибори у Народні збори; більшість голосів здобув Вітчизняний фронт, але підсумки виборів не визнали опозиційні партії та західні країни. Хоча й було ліквідовано монархію, цікаво, що значно пізніше, у 2001–2005 рр., прем’єр-міністром Болгарії був колишній цар Симеон II. Після війни ж було сформовано однопартійний уряд з представників БРП (к). У 1947 р. було ліквідовано багатопартійну систему; частина партій самоліквідувалася. БКП стала правлячою партією. Проголошено побудову соціалізму (за радянським зразком). Проведено прискорене кооперування селянських господарств у 1948–1958 рр., форсовану індустріалізацію. Болгарія, як й інші країни соцтабору, отримала велику економічнау допомогу з боку СРСР (1,8 млрд. крб. кредиту та ін.).

У 1970–1980-і рр. у Болгарії робилися спроби наздогнати економічно розвинуті країни (непродумане створення новітніх галузей економіки призвело до великого зовнішнього боргу перед західними країнами). Відбулося також не зовсім виправдене об’єднання державних господарств та виробничих кооперативів в АПК, що призвело у середині 1980-х років до падіння виробництва сільськогосподарської продукції; країна мала свою промислову спеціалізацію в межах РЕВ; значного розвитку набув туризм.