Розділ II

ПРОЦЕДУРИ РОЗРОБЛЕННЯ ТА ПРИЙНЯТТЯ

СТАНДАРТІВ

Стаття 8. Пропозиції щодо проведення робіт із стандартизації

Заінтересовані сторони надають пропозиції щодо проведення робіт із стандартизації центральному органу виконавчої влади з питань стандартизації. Форма та терміни надання пропозицій встановлюються центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації.

Пропозиції щодо розроблення національного стандарту розглядаються відповідним технічним комітетом з урахуванням пріоритетів у стандартизації. Приймаючи рішення стосовно пропозиції щодо розроблення національного стандарту, відповідний технічний комітет повинен брати до уваги чинні міжнародні або регіональні стандарти або такі, що перебувають на остаточній стадії розроблення, а також особливості держави, відповідну інформацію, географічні та кліматичні характеристики країни та рівень її економічного розвитку. При цьому перевага в застосуванні має надаватися чинному міжнародному стандарту.

Центральний орган виконавчої влади з питань стандартизації повідомляє стороні, яка надала пропозиції, про рішення технічного комітету не пізніше ніж через 60 днів з дня отримання пропозицій.

Стандарт вважається таким, що знаходиться на стадії розроблення, з дня прийняття рішення про його розроблення до дня його прийняття центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації.

Центральний орган виконавчої влади з питань стандартизації встановлює критерії, форму та інші процедури для розгляду пропозиції щодо розроблення національних стандартів.

Стаття 9. Підготовка програми робіт із стандартизації

Центральний орган виконавчої влади з питань стандартизації на основі пропозицій заінтересованих сторін готує програму робіт із стандартизації, до якої включаються роботи з розроблення, перегляду, внесення змін до національних стандартів.

Програма робіт із стандартизації складається для координації розроблення національних стандартів для різних видів діяльності та гармонізації національних стандартів з відповідними міжнародними і регіональними стандартами.

Центральний орган виконавчої влади з питань стандартизації повинен вживати заходів для уникнення дублювання роботи відповідних міжнародних або регіональних організацій.

Програма робіт із стандартизації повинна містити класифікацію для кожного стандарту згідно з методикою відповідних міжнародних чи регіональних організацій, етапом досягнутого в розробленні стандарту та посиланнями на міжнародні стандарти, що взяті за основу.

Центральний орган виконавчої влади з питань стандартизації повинен щонайменше один раз на шість місяців публікувати програму робіт із стандартизації із зазначенням своєї назви та адреси, а також назв конкретних проектів стандартів, які розробляються або переглядаються. Повідомлення про оприлюднення програми робіт із стандартизації публікуються в офіційному виданні центрального органу виконавчої влади з питань стандартизації.

Після оприлюднення програми робіт із стандартизації центральний орган виконавчої влади з питань стандартизації повинен повідомити про це відповідні міжнародні чи регіональні організації використовуючи форму звітності цих організацій.

Стаття 10. Розроблення і повідомлення про проекти стандартів, запити щодо коментарів та включення коментарів в остаточний проект стандарту

Національні стандарти розробляються технічними комітетами із стандартизації (технічними комітетами), а у разі їх відсутності - організаціями, що мають відповідний науково-технічний досвід у цій сфері.

Після розроблення першої редакції проекту національного стандарту центральний орган виконавчої влади з питань стандартизації оприлюднює цей проект в офіційному виданні та в засобах масової інформації. У повідомленні зазначаються:

позначення та назва проекту національного стандарту;

ступінь відхилення проекту національного стандарту від відповідних міжнародних стандартів;

адреса і термін надання коментарів усіма заінтересованими сторонами;

інформація про спосіб отримання стандарту.

Коментарі до проектів національних стандартів надаються протягом 60 днів з дня оприлюднення інформації, визначеної в частині другій цієї статті, за винятком термінових питань оборони, охорони здоров'я, безпеки довкілля та підготовки національного стандарту для розроблення відповідного технічного регламенту.

Коментарі всіх заінтересованих національних або іноземних сторін щодо проектів національних стандартів розглядаються відповідним технічним комітетом стандартизації або іншим органом, який розробляє стандарт.

Після збігу строку надання коментарів до проектів національних стандартів розробник розглядає отримані коментарі та враховує їх в остаточному проекті національного стандарту або обґрунтовано відхиляє.

Стаття 11. Прийняття національних стандартів

Міжнародні та регіональні стандарти приймаються як національні стандарти центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації.

У разі схвалення остаточного проекту національного стандарту центральний орган виконавчої влади з питань стандартизації приймає рішення про його прийняття.

Центральний орган виконавчої влади з питань стандартизації визначає термін набрання чинності національним стандартом з урахуванням періоду підготовчих заходів.

Перелік національних стандартів, схвалених та прийнятих протягом місяця, оприлюднюється наступного місяця в офіційному виданні центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації.

Стаття 12. Перегляд, внесення змін та скасування національних стандартів

Центральний орган виконавчої влади з питань стандартизації координує діяльність з перевірки національних стандартів на відповідність законодавству, потребам виробників та споживачів, рівню розвитку науки і техніки, інтересам держави, вимогам міжнародних та регіональних стандартів. Перевірка національних стандартів повинна проводитися технічними комітетами або організаціями, що мають відповідний науково-технічний досвід. Національні стандарти на продукцію перевіряються не рідше ніж один раз на п'ять років.

У порядку, встановленому статтею 8 цього Закону, заінтересовані сторони надають пропозиції для перегляду, внесення змін чи скасування національного стандарту.

Відповідний технічний комітет розглядає пропозиції щодо внесення змін до чинних національних стандартів та в разі схвалення подає їх центральному органу виконавчої влади з питань стандартизації для прийняття рішення щодо їх внесення до програми робіт із стандартизації.

У разі якщо технічний комітет схвалює пропозиції щодо скасування національних стандартів, центральний орган виконавчої влади з питань стандартизації приймає рішення з цього питання.

Якщо центральний орган виконавчої влади з питань стандартизації приймає рішення про скасування національного стандарту, повідомлення про це публікується в його офіційному виданні.

Зміни до національних стандартів вносяться в порядку, встановленому статтею 10 цього Закону. Після схвалення зміненого національного стандарту відповідним технічним комітетом центральний орган виконавчої влади з питань стандартизації приймає та оприлюднює змінений національний стандарт.

Розділ III ТЕХНІЧНІ РЕГЛАМЕНТИ

Стаття 13. Мета і державна політика у сфері технічного регулювання

Метою розроблення і застосування технічних регламентів є захист життя та здоров'я людини, тварин, рослин, національної безпеки, охорони довкілля та природних ресурсів, запобігання недобросовісній практиці.

Відповідність введених в обіг в Україні продукції, процесів та послуг технічним регламентам є обов'язковою.

Вимоги, встановлені технічними регламентами, повинні відображати ризики стосовно споживачів, довкілля та природних ресурсів, які створюватиме невідповідність продукції, процесів і послуг. Для оцінювання ризиків повинна розглядатися, зокрема, наявна науково-технічна інформація, пов'язана з переробними технологіями або кінцевим використанням продукції, процесів або послуг.

Державна політика у сфері розроблення і застосування технічних регламентів базується на таких принципах:

технічні регламенти не повинні обмежувати торгівлю більше, ніж це необхідно для досягнення мети, визначеної в частині першій цієї статті;

технічні регламенти повинні бути змінені або скасовані, якщо обставин або цілей, що спричинили їх прийняття, більше не існує або якщо обставини чи цілі, що змінилися, дають змогу вживати заходи, що мають менший обмежувальний вплив на торгівлю;

вимоги технічних регламентів поширюються на товари вітчизняного та іноземного походження незалежно від їх походження;

технічні регламенти торговельних партнерів України у встановленому законодавством порядку визнаються як еквівалентні технічним регламентам України, навіть якщо вони відрізняються, за умови, що такі регламенти відповідають меті технічних регламентів України.

Стаття 14. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері технічного регулювання

Кабінет Міністрів України:

координує та спрямовує центральні органи виконавчої влади, на які покладаються функції технічного регулювання у визначених сферах діяльності, в тому числі розроблення технічних регламентів (далі - відповідні центральні органи виконавчої влади);

затверджує технічні регламенти, якщо вони не прийняті законом;

укладає міжнародні договори України щодо взаємного визнання результатів оцінки відповідності та еквівалентності іноземних і національних технічних регламентів;

здійснює інші повноваження в цій сфері, визначені законом.

Стаття 15. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань технічного

регулювання

Центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання:

забезпечує реалізацію державної політики у сфері технічного регулювання;

координує розроблення технічних регламентів та діяльність органів, що здійснюють нагляд на ринку за об'єктами технічних регламентів;

готує програму розроблення технічних регламентів;

організовує розроблення правил і процедури ринкового нагляду за об'єктами технічних регламентів за участю інших відповідних центральних органів виконавчої влади.

Стаття 16. Рада стандартизації та технічного регулювання

Рада стандартизації та технічного регулювання (далі - Рада) є колегіальним консультативно-дорадчим органом при Кабінеті Міністрів України.

Рада формується з представників Кабінету Міністрів України, відповідних центральних органів виконавчої влади, зокрема центрального органу виконавчої влади з питань технічного регулювання, центрального органу виконавчої влади з питань стандартизації, а також суб'єктів господарювання, виробників та споживачів. До складу Ради входять 17 членів. Не менше половини складу Ради стандартизації повинні становити представники об'єднань суб'єктів господарювання, об'єднань споживачів, а також представники наукових установ.

Діяльність Ради ґрунтується на засадах відкритості та гласності.

Положення про Раду затверджує Кабінет Міністрів України.

Основними функціями Ради технічного регулювання є:

розгляд і аналіз проекту програми розроблення технічних регламентів та внесення відповідних пропозицій;

вивчення, аналіз та розроблення пропозицій щодо вдосконалення діяльності у сфері стандартизації;

розгляд спірних питань щодо проектів технічних регламентів та їх відповідності основній меті технічного регулювання;

перегляд, прийняття чи відхилення пропозицій щодо розроблення технічних регламентів;

визначення пріоритетів розроблення стандартів та технічних регламентів на основі соціальних, економічних потреб і потреб споживачів;

надання рекомендацій Кабінету Міністрів України щодо прийняття чи відхилення проекту технічного регламенту.

Рада має право:

одержувати від органів виконавчої влади інформацію і матеріали з питань, що належать до її компетенції;

залучати в разі потреби у встановленому законодавством порядку до роботи в Раді спеціалістів органів виконавчої влади, науково-дослідних установ та закладів як експертів.

Рада проводить засідання за потреби, але не рідше ніж один раз на півроку.

Центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання виконує функції секретаріату Ради.

Стаття 17. Повноваження центральних органів виконавчої влади у сфері технічного регулювання

Центральні органи виконавчої влади, до повноважень яких законом віднесено організацію розроблення технічних регламентів, у порядку, встановленому абзацом другим статті 14 цього Закону:

створюють робочі групи експертів (далі - робочі групи) для розроблення технічних регламентів;

визначають своїх представників для участі в роботі робочих груп з розроблення або перегляду технічного регламенту.

Стаття 18. Робочі групи з розроблення технічних регламентів

Центральні органи виконавчої влади, до повноважень яких законом віднесено організацію розроблення технічних регламентів, створюють робочі групи з представників технічних комітетів, центрального органу виконавчої влади з питань технічного регулювання, інших уповноважених центральних органів виконавчої влади та організацій, на які покладаються функції з розроблення, погодження і схвалення остаточного проекту технічних регламентів, внесення змін та пропозицій щодо їх скасування.

Заінтересовані сторони (їх уповноважені представники), які подали центральному органу виконавчої влади з питань стандартизації пропозиції щодо проведення робіт із стандартизації і щодо пропозицій яких центральним органом виконавчої влади з питань технічного регулювання прийнято позитивне рішення, на підставі письмового звернення обов'язково залучаються до участі в роботі відповідної робочої групи з розроблення технічних регламентів.

Особи, які виявили бажання брати участь у роботі робочих груп, запрошуються для роботи як експерти за згодою.

Відповідний центральний орган виконавчої влади призначає з числа своїх працівників або підпорядкованих йому організацій секретаря робочої групи.

Стаття 19. Підготовка робочої програми розроблення технічних регламентів

Заінтересовані сторони надають пропозиції для розроблення, внесення змін або скасування технічних регламентів центральному органу виконавчої влади з питань технічного регулювання. Форма надання пропозицій установлюється центральним органом виконавчої влади з питань технічного регулювання. Пропозиції, що не відповідають цій формі, повертаються заявнику без розгляду.

Центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання встановлює процедуру розгляду пропозицій та критерії, за якими приймається рішення щодо їх прийняття чи відхилення.

Центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання розглядає за встановленою процедурою всі пропозиції, що відповідають встановленим критеріям та формі.

Центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання не пізніше ніж через 60 днів після отримання пропозицій повідомляє заявника про прийняття або відхилення пропозицій.

Усі прийняті пропозиції та перелік технічних регламентів, що розглядаються відповідно до статті 24 цього Закону, вносяться до проекту робочої програми розроблення технічних регламентів. Проект робочої програми розглядається та аналізується Радою. Під час розгляду і аналізу пропозицій визначаються пріоритети для кожного відповідного центрального органу виконавчої влади.

Центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання затверджує проект робочої програми розроблення технічних регламентів з урахуванням пропозицій Ради.

Затверджена робоча програма розроблення технічних регламентів опубліковується не пізніше ніж через 30 днів після її затвердження в офіційному виданні центрального органу виконавчої влади з питань технічного регулювання та інших засобах масової інформації для забезпечення участі в підготовці технічних регламентів усіх заінтересованих сторін.

Стаття 20. Підготовка проекту технічного регламенту

Відповідний центральний орган виконавчої влади разом з центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації подає робочій групі інформацію про чинність відповідних національних або інших стандартів у галузі, що регулюється технічним регламентом, або їх очікуване прийняття, включаючи термін прийняття національних або інших стандартів, а також інформацію про чинність відповідних міжнародних чи регіональних стандартів, у разі їх відсутності - відповідних стандартів та технічних регламентів інших держав.

Проект технічного регламенту, як правило, повинен містити:

технічні вимоги, у тому числі щодо безпеки, до продукції, процесу або послуги, які відповідають досягнутому на момент розроблення науково-технічному рівню;

процедури оцінки відповідності, які можуть або повинні бути використані для перевірки відповідності продукції технічним вимогам;

вимоги до пакування, змісту маркування продукції, специфікації у разі необхідності - важливої інформації для споживачів (інструкції, посібники), яка супроводжує продукцію або процес, що введено в обіг.

У разі якщо проект технічного регламенту передбачає можливість декларування відповідності, такий проект має містити процедуру декларування відповідності, форму, зміст та строк зберігання декларації про відповідність.

Перелік національних стандартів, які в разі добровільного застосування є доказом відповідності продукції вимогам технічних регламентів, формується центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації за замовленням відповідних центральних органів виконавчої влади, а в разі відсутності таких стандартів - за замовленням цих органів організовує розроблення відповідних стандартів. Перелік національних стандартів, які в разі застосування є доказом відповідності продукції вимогам технічних регламентів, публікується в офіційному виданні центрального органу виконавчої влади з питань стандартизації.

У разі посилання на національні стандарти в технічних регламентах визначається, чи відповідність певним стандартам є єдиним способом, чи одним із способів задоволення вимог технічного регламенту.

Вимоги до оцінки відповідності відображають рівень ризику, що створює продукція або процес, до яких застосовують технічний регламент.

Стаття 21. Повідомлення про проект технічного регламенту, запити щодо коментарів та внесення коментарів до остаточного проекту технічного регламенту

Після закінчення розроблення проекту технічного регламенту відповідний центральний орган виконавчої влади публікує у своєму офіційному виданні або в засобах масової інформації повідомлення про наявність проекту для розгляду і можливість надання коментарів будь-якою заінтересованою стороною. Повідомлення містить назву та витяг з проекту, адресу та термін надання коментарів, інформацію про спосіб отримання проекту. Повідомлення надаються в порядку, встановленому статтею 39 цього Закону.

Протягом періоду надання коментарів щодо проекту технічного регламенту центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання розглядає проект на відповідність положенням статей 5 і 13 цього Закону та в разі потреби подає коментарі стосовно проекту із зазначенням частин, що суперечать цьому Закону.

Після закінчення строку надання коментарів щодо проекту технічного регламенту робоча група розглядає коментарі, надає на них відповіді відповідно до положень частин шостої і сьомої статті 5 цього Закону та досягає домовленості щодо внесення коментарів в остаточний проект технічного регламенту.

Стаття 22. Прийняття або відхилення технічного регламенту

Після закінчення розроблення остаточного проекту технічного регламенту робоча група подає проект до відповідного центрального органу виконавчої влади, який погоджує його з усіма заінтересованими центральними органами виконавчої влади.

Центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання подає погоджений проект технічного регламенту Кабінету Міністрів України.

У разі наявності істотних розбіжностей між центральними органами виконавчої влади щодо проекту технічного регламенту, що є проектом нормативно-правового акта, прийняття якого віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України, він вноситься на розгляд Кабінету Міністрів України, який приймає рішення щодо прийняття або відхилення проекту технічного регламенту з урахуванням пропозицій Ради.

Стаття 23. Опублікування технічних регламентів

Прийнятий Кабінетом Міністрів України технічний регламент опубліковується в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України".

Технічний регламент набирає чинності не раніше ніж через 6 місяців з дня опублікування в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" для надання можливості учасникам ринку підготуватися до виконання вимог нового технічного регламенту, за винятком термінових обставин, зазначених у статті 24 цього Закону.

Стаття 24. Термінова необхідність прийняття технічного регламенту

У разі якщо обставини у сфері оборони, охорони здоров'я, національної безпеки та безпеки для життя і здоров'я людини, охорони довкілля чи природних ресурсів вимагають негайного розроблення та/або прийняття технічного регламенту, відповідний центральний орган виконавчої влади розробляє проект технічного регламенту (далі - терміновий технічний регламент), який розглядається центральним органом виконавчої влади з питань технічного регулювання на предмет відповідності положенням цього Закону.

Якщо центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання встановлює необхідність термінового розроблення технічного регламенту, він, взявши до відома пропозиції Ради, готує відповідний висновок і невідкладно подає проект термінового технічного регламенту Кабінету Міністрів України.

Терміновий технічний регламент, прийнятий Кабінетом Міністрів України, опубліковується в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" та набирає чинності з дня його опублікування.

Інформація щодо проекту термінового технічного регламенту передається для інформування відповідно до статті 39 цього Закону.

Письмові коментарі щодо прийнятого термінового технічного регламенту, отримані від держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори України, обговорюються з представниками відповідної держави на її запит. Коментарі за результатами обговорень беруться до уваги, а в разі потреби терміновий технічний регламент переглядається.

Усі термінові технічні регламенти розглядаються відповідною робочою групою протягом шести місяців після їх прийняття для визначення необхідності продовження їх дії або скасування. У разі якщо потреба в чинності термінового технічного регламенту зникла, він скасовується Кабінетом Міністрів України.

Якщо відповідна робоча група робить висновок про наявність потреби в подальшій дії термінового технічного регламенту або якщо наявні будь-які коментарі, отримані від національної або іноземної сторони щодо такого термінового технічного регламенту, цей технічний регламент може бути переглянуто з урахуванням зазначених коментарів. Переглянутий терміновий технічний регламент затверджується та опубліковується відповідно до частин третьої і четвертої цієї статті.

Стаття 25. Перегляд прийнятих технічних регламентів

Прийняті технічні регламенти переглядаються робочою групою протягом п'ятирічного строку з дня їх опублікування в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України". Відповідний центральний орган виконавчої влади публікує в своєму офіційному виданні та у разі потреби в інших засобах масової інформації пропозиції про внесення змін чи скасування технічного регламенту разом із запитом щодо коментарів, адресу та термін надання коментарів центральному органу виконавчої влади. Строк надання коментарів не повинен перевищувати 60 днів.

Після закінчення строку, зазначеного в частині першій цієї статті, робоча група розглядає коментарі та робить висновок стосовно потреби у зміні або скасуванні технічного регламенту.

Заінтересовані органи, організації та особи надають пропозиції щодо перегляду технічного регламенту центральному органу виконавчої влади з питань технічного регулювання, який розглядає їх відповідно до статті 19 цього Закону.

У разі якщо Рада приймає рішення про необхідність внесення змін до технічного регламенту, відповідний центральний орган виконавчої влади створює або скликає засідання робочої групи.

Зміни до технічного регламенту розробляються та приймаються відповідно до статей 20, 21 і 22 цього Закону. Після затвердження остаточного проекту технічного регламенту застосовуються заходи відповідно до статті 23 цього Закону.

Технічні регламенти, що були переглянуті, але зміни до них не були внесені або вони не були скасовані, позначаються в реєстрі відповідною позначкою, встановленою центральним органом виконавчої влади з питань технічного регулювання.

Технічні регламенти, що не переглядалися протягом п'яти років з дня їх опублікування в офіційному виданні центрального органу виконавчої влади з питань технічного регулювання, вважаються скасованими з дня завершення п'ятирічного строку їх дії.

Стаття 26. Порядок прийняття рішення щодо еквівалентності іноземних та українських технічних регламентів

Еквівалентність технічних регламентів України та інших держав оцінюється на основі пропозиції, поданої центральному органу виконавчої влади з питань технічного регулювання заінтересованою стороною. Пропозиція має містити копію іноземного технічного регламенту, переклад якого здійснено на українську мову, визначення відповідного українського технічного регламенту та достатню інформацію для доведення еквівалентності технічних регламентів.

Оцінка еквівалентності іноземного технічного регламенту з відповідним українським технічним регламентом проводиться робочою групою, створеною центральним органом виконавчої влади з питань технічного регулювання, на основі обов'язкового аналізу відповідних міжнародних та національних стандартів, аналізу цілей іноземного та українського технічних регламентів і рівня захисту, що встановлюється технічними регламентами. Еквівалентність не заперечується лише на тій підставі, що засоби досягнення цілей та засоби забезпечення рівня захисту відрізняються.

У разі якщо робоча група вирішує, що іноземний технічний регламент не є еквівалентним відповідному українському технічному регламенту, готується відповідний висновок, який центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання надсилає заінтересованій стороні, яка надала пропозицію про розгляд еквівалентності. Заінтересована сторона може оскаржити висновок, вимагаючи оцінки пропозиції та висновку експертами Ради. Кабінет Міністрів України при прийнятті відповідного рішення враховує пропозиції Ради.

Після встановлення робочою групою еквівалентності іноземного технічного регламенту українському технічному регламенту центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання надає Кабінету Міністрів України відповідні пропозиції для прийняття рішення. Рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, опубліковується в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" і вноситься до реєстру технічних регламентів, ведення якого організовує центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання.

Стаття 27. Фінансування робіт з розроблення технічних регламентів

Роботи з розроблення технічних регламентів фінансуються їх замовниками.

Джерелами фінансування є:

кошти Державного бюджету України;

кошти, передбачені на виконання бюджетних програм і проектів;

кошти суб'єктів господарювання;

кредити банків;

інші кошти, передбачені законодавством.

Витрати суб'єктів господарської діяльності, пов'язані з розробленням технічних регламентів, відносяться до витрат на науково-технічне забезпечення їх господарської діяльності.

Витрати на розроблення технічних регламентів бюджетних установ організацій здійснюються за рахунок коштів, передбачених на їх утримання.

Замовниками робіт з розроблення технічних регламентів за кошти Державного бюджету України є центральні органи виконавчої влади, до повноважень яких віднесено технічне регулювання у визначених сферах діяльності.