Визначення сумарної похибки механічної обробки

Розрахунок сумарної похибки обробки звичайно виконують за чотири етапи:

1. Провадять схематизацію реальної операції з відкиданням факторів, які не можуть суттєво впливати на точність (наприклад, для корпусу не враховують похибку форми технологічних баз).

2. Виконують теоретичний аналіз ситуації, встановлюють співвідношення для розрахунку складових похибок .

3. Визначають складові похибки за теоретичними чи емпіричними залежностями.

4. Сумуючи за певними правилами складової похибки , визначають сумарну похибку обробки.

Всі похибки, що визначають точність обробки деталей машин на металорізальних верстатах, можуть бути розділені на три категорії:

1) похибки установлення заготовок – ;

2) похибки налагодження верстата – ;

3) похибки, що викликаються безпосередньо процесом обробки, до яких відносяться:

а) похибки від розмірного спрацювання різальних інструментів – ;

б) похибки від пружних деформацій технологічної системи під впливом сили різання – ;

в) похибки обробки через геометричні неточності верстата – ;

г) похибки обробки, викликані температурними деформаціями технологічної системи – .

При обробці на верстатах з ЧПК виникають додаткові похибки до яких відносять:

– похибка позиціювання супорта, за величиною приймається рівною двом дискретам приводу подач за відповідною координатою, звичайно

= 1…2 мкм;

– похибка позиціювання різцетримача (інструментальної головки або блока), для сучасних верстатів = 6-8 мкм;

– похибка відпрацювання коригування (у випадку роботи з коректором), дорівнює двом дискретам приводу подач за відповідною координатою.

Разом з тим при роботі з коректором із формули може бути виключена систематична похибка від розмірного зношування інструмента , тому що можна ввести періодичне коригування положення інструмента; при розрахунку похибки розмірного налагодження можна виключити складову , оскільки вона враховується похибкою корекції .

Розрахунок точності необхідний в основному для операцій чистової обробки, виконуваних із допусками за 6 - 11–м квалітетами.

Сумарні похибки при обробці деталей на налагоджених верстатах визначають за рівняннями:

для діаметральних розмірів

(6.9)

для лінійних розмірів

(6.10)

Після визначення сумарної похибки перевіряється перша умова обробки без браку:

Т ≥ (6.11)

У випадку недотримання цієї умови необхідно запропонувати конкретні заходи щодо зниження .