Пухирчаста сажка

Хвороба поширена у всіх районах вирощування кукурудзи. Під час проведення обстежень щодо уражуваності рослин слід відмітити, що симптоми пухирчастої сажки можна виявити на наступних органах рослин: надземних коренях, стеблі, листках, качанах і волоті. Найбільш часто уражуються качани, стебла та репродуктивні бруньки.Проявлення хвороби у вигляді типових здуттів і пухирів (гал) різної конфігурації та розмірів дозволяє в польових умовах достовірно її діагностувати. Найбільших розмірів здуття бувають на качанах і стеблах.

Симптоми захворювання спочатку виявляються на молодих листках і їх піхвах, іноді на надземному корінні. Сильне ураження спостерігається на сходах, коли відбувається зараження верхівкової бруньки.

З часу утворення у рослин 5-8 листків хвороба проявляється на листках і стеблах. Надалі пухирчаста сажка поширена на волотях, а на початку цвітіння – на качанах. Після викидання волоті та початку цвітіння інфікуються пазухові бруньки.

Як правило, початкові видимі симптоми хвороби характеризуються утворенням блідої плями, що злегка припіднята. Далі відбувається поступове її розростання і перетворення на здуття, заповнене спочатку сірувато-білою м’якоттю. В процесі розвитку захворювання здуття змінюють свою конфігурацію і консистенцію. При дозріванні їх вміст перетворюється в чорно-оливкову масу теліоспор. При підсиханні оболонка здуття розтріскується, а спори розпорошуються.

На листках пухирчаста сажка зазвичай проявляється у формі маленьких, зібраних у групи шорстких зморшок, які часто підсихають до утворення спор. В окремих випадках теліоспори продукуються.

На качанах частіше уражаються окремі зернівки або групи, розташовані у верхній половині качана, куди полегшений доступ інфекції.

Збудником хвороби є вузькоспеціалізований гриб Ustilago zeae (Link) Unger. Його грибниця при дозріванні здуття розпадається на величезну кількість теліоспор, які служать джерелом зараження молодих органів рослин. Поширюючись, теліоспори можуть заражати інші рослини в той же вегетаційний період (без періоду спокою). Число повторних заражень (вторинна інфекція) залежить від погодних умов.

Рослини кукурудзи уражуються патогеном протягом усього періоду вегетації. Найбільш висока їх сприйнятливість до хвороби спостерігається в період від викидання волоті до молочної стиглості.Від моменту зараження до появи наростів проходить приблизно 2-3 тижні. Існує думка, що за вегетацію кукурудзи гриб U.zeaeможе продукувати 3-5 поколінь, чим і пояснюється сильний прояв захворювання до початку збирання врожаю.За наявності краплинної вологи теліоспори проростають протягом декількох годин. Оптимальна температура для їх проростання 23-25 °С, за 15-18 °С цей процес уповільнюється, а за 12 °С і нижче – припиняється. Інфікуються патогеном молоді меристематичні тканини рослини. Гриб U. zeaeне розповсюджується по рослині дифузно, тому кожне здуття утворюється в тому місці, де відбулося зараження рослини. Основним джерелом інфекції є теліоспори гриба, які знаходяться в нерозбитих здуттях (галах). У сухому стані вони можуть зберігати життєздатність до чотирьох років. В природних умовах поодинокі теліоспори під впливом зволоження та дії мікроорганізмів швидко втрачають схожість. Заспорене насіння може бути додатковим джерелом переносу інфекції.

Навесні під час обробітку ґрунту сажкові гали руйнуються, а теліспори з них розносяться вітром, являючи собою первинне джерело зараження рослин.

Ступінь розвитку пухирчастої сажки залежить від вологості ґрунту. За оптимальної вологості (60 % повної вологоємкості) ураженість рослин завжди менша, ніж за низької (40 %), або високої (80 %). Коливання вологості ґрунту приводять до посилення ураження рослин (Шкоденко В.І., 1966). Дане явище слід враховувати при вирощуванні кукурудзи на зрошуваних землях.

Ураженню пухирчастою сажкою сприяють також механічні пошкодження тканин рослин кукурудзи, що утворюються в результаті дії шкідників, під час догляду за рослинами або під впливом різних абіотичних факторів (градобій та ін). Також загущення посівів кукурудза сприяє більш інтенсивному прояву хвороби.

Шкідливість пухирчастої сажки суттєва. Зокрема, ураження молодих рослин викликає їх загибель. При ранньому прояві захворюванні на стеблах качани зовсім не утворюються, рослини відстають у рості. Дуже небезпечним є ураження стебел у середині вегетації, оскільки це часто призводить до їх надламування. Загалом, недобір урожаю кукурудзи від пухирчастої сажки залежить від кількості та розмірів гал на рослині.