Варильне устаткування

Варильне устаткування забезпечує теплову обробку харчових продуктів у рідкому середовищі (при повному або частковому зануренні) чи в парі.

Стравоварильні котли (рис. 19) можна класифікувати за такими ознаками:

1. Залежно від способу обігрівання:

- з безпосереднім обігрівом;

- з непрямим обігрівом.

2. За способом встановлення:

- стаціонарні;

- перекидні;

- зі з’ємною варильною посудиною.

3. Залежно від джерела теплоти:

- електричні;

- газові;

- парові;

- твердопаливні.

Рис. 19. Принципова схема електричного стравоварильного котла з непрямим обігрівом:

1 – ТЕНи, 2 – постамент; 3 – пароводяна сорочка; 4 – зливний кран з металевим фільтром; 5 – теплова ізоляція; 6 – варильна посудина; 7 – кришка; 8 – клапан-турбінка; 9 – подвійний запобіжний клапан; 10 – електроконтактний монометр;
11 – наповнювальна воронка; 12 – кран рівня

Стравоварильні котли, в яких процес варіння відбувається при значному надлишковому тискові у варильній посудині, називають автоклавами. Надлишковий тиск становить 200…250 кПа, йому відповідає температура кипіння 135…140° С. В результаті збільшення температури суттєво (у 2…2,5 раза) скорочується час варіння харчових продуктів. Однак при цьому спостерігається активне термічне руйнування вітамінів і амінокислот, гідроліз та емульгування жиру. Крім того, автоклави, які працюють під надлишковим тиском, становлять підвищену небезпеку для обслуговуючого персоналу.

У пароварильних апаратах процес варіння продуктів відбувається у паровому середовищі. Під час варіння у такому середовищі порівняно з варінням у воді продукт більшою мірою зберігає харчову цінність і масу, а готові вироби характеризуються високими органолептичними і дієтичними властивостями. Пароварильні апарати можуть працювати при атмосферному чи надлишковому тиску.

Сосисковарки призначені для варіння сосисок і сардельок і підтримання їх у гарячому стані в процесі реалізації.

Робота кавоварок (рис. 20, 21) базується на екстра­гуванні смакових і ароматичних речовин із подрібнених зерен кави киплячою чи близькою до кипіння (але кип’яченою) водою.

Основні способи приготування кави

Циркуляційний	нагріта до кипіння вода багаторазово циркулює, проходячи через кавовий порошок, завдяки чому досягається високий ступінь екстрагування
Перколяційний	характеризується одноразовим (рідше дворазовим) контактом сильно перегрітої (при надлишковому тиску) води з порошком меленої кави. В процесі контакту з кавою вода закипає. Оскільки тривалість контакту незначна, отриманий напій має приємний смак і аромат

Рис. 20. Принципова схема кавоварки циркуляційного типу: 1 – електронагрівник закритого типу; 2 – робочий обсяг; 3 – сітчастий кошик з порошком кави; 4 – кришка; 5 – відбивач; 6 – переливна трубка; 7 – перфорована мембрана

Рис. 21. Принципова схема кавоварки перколяційного типу: 1 – кран підведення води; 2 – водонагрівач; 3– запобіжний клапан; 4 – ТЕНи; 5 – кран подачі перегрітої води; 6 – сітчаста посудина з порошком кави; 7 – перколяційна камера

Апарат для варіння борошняних виробів призначений для нагрівання різних видів макаронних і борошняних кулінарних виробів одночасно, дотримуючись при цьому принципу сумісності продуктів. Робоча камера апарата заповнюється водою, нагрівання якої здійснюється ТЕНами. Вироби закладаються в спеціальні порційні корзини і занурюються у ванну.