Правові підстави та порядок умовно-дострокового звільнення засуджених та заміни невідбутої частини покарання більш м’яким

Правовими підставами застосування умовно-дострокового звільнення та заміни невідбутої частини покарання більш м’яким є ст. 81, 82 КК України.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців та позбавлення волі. При цьому засуджений може бути умовно-достроково звільнений повністю або частково і від відбування додаткового покарання.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання застосовується тільки в разі, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (суб'єктивна фактична ознака), а також в разі наявності юридичної (формальної) ознаки - після фактичного відбуття засудженим:

1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, а також за необережний тяжкий злочин;

2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі;

3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.

Такі засуджені характеризуються сумлінною поведінкою, сумлінним ставленням до праці та навчання, не потребують контролю за поведінкою з боку представників адміністрації.

Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована до осіб, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у КК України для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком. У разі заміни невідбутої частини основного покарання більш м'яким засудженого може бути звільнено також і від додаткового покарання у виді позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення та після фактичного відбуття засудженим:

1) не менше третини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, а також за необережний тяжкий злочин;

2) не менше половини строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, коли особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона була засуджена до позбавлення волі;

3) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і вчинила новий умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.

До осіб, яким покарання замінене більш м'яким, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення. Такі засуджені характеризуються зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці та навчання. У адміністрації колонії є впевненість у тому, що при правильно організованій роботі вони зможуть довести своє виправлення і перебороти негативні погляди, переконання, звички, риси характеру і без позбавлення волі.

Стосовно засуджених, щодо яких відповідно до статей 81, 82 КК України може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміна невідбутої частини покарання більш м'яким, орган або установа виконання покарань у місячний термін надсилає клопотання до суду у порядку встановленому кримінальним процесуальним законодавством. Адміністрація органу або установи виконання покарань після відбуття засудженим установленої КК України частини строку покарання зобов'язана в місячний термін розглянути питання щодо можливості представлення його до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким.

Питання подання засудженого до умовно-дострокового звільнення і оформлення відповідних документів визначається КПК України і ст. 154 КВК України, а також відповідними відомчими інструкціями. Розгляд питання про умовно-дострокове звільнення в установі виконання покарань віднесено до компетенції її комісії. Засідають комісії по мірі надходження матеріалів, але не рідше двох разів на місяць. Засідання оформлюється протоколом, який підписує начальник установи виконання покарань і секретар комісії. На кожного засудженого, матеріали на якого подаються на комісію, начальник відділення соціально-психологічної служби складає характеристику, що містить детальні відомості про поведінку, працю, заохочення і стягнення, а також висновок про доцільність його умовно-дострокового звільнення. Характеристика погоджується із заступником начальника установи з соціально-виховної роботи. На засіданні комісії начальник відділення соціально-психологічної служби доповідає характеристику на засудженого. При позитивному рішенні комісії про подання матеріалів до суду на умовно-дострокове звільнення, чи заміну невідбутої частини покарання більш м’яким, а також про відмову в цьому в протоколі вказуються мотиви. У разі відмови комісії в поданні до суду матеріалів про умовно-дострокове звільнення засудженого до його особової справи приєднується витяг з протоколу засідання комісії з розпискою засудженого про ознайомлення з таким рішенням. Повторний розгляд питання про умовно-дострокове звільнення можливий не раніше ніж через шість місяців, а для осіб, засуджених за тяжкі злочини на строк не менше ніж на п'ять років, - через рік.

При позитивному рішенні комісії адміністрація установи виконання покарань готує такі документи: подання, в якому вказується думка комісії про доцільність умовно-дострокового звільнення; характеристика, затверджена начальником установи виконання покарань; особова справа на засудженого.

Після узгодження цих документів із спостережною комісією чи службою у справах дітей, вони надсилаються до суду. Відповідно до КПК суд протягом 10 днів розглядає матеріали і виносить свою постанову.

У разі відмови суду щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким повторне подання в цьому питанні щодо осіб, засуджених за тяжкі і особливо тяжкі злочини до позбавлення волі на строк не менше п'яти років, може бути внесено не раніше як через один рік з дня винесення постанови про відмову, а щодо засуджених за інші злочини та неповнолітніх засуджених - не раніше як через шість місяців.

Особи, звільнені від відбування покарання з випробуванням або в порядку заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, якщо вони були направлені у місця обмеження волі або позбавлення волі у випадках, передбачених законом, можуть бути знову представлені до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким не раніше як через один рік з дня винесення ухвали про направлення у місця обмеження волі або позбавлення волі.

На постанову суду з цих питань протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, із засудженим вправі подати апеляції до Апеляційного суду. Уразі подання прокурором апеляції виконання зазначеної постанови зупиняється.