| Створюються на адміністративному рівні управління і служать для прийняття довгострокових рішень стратегічного характеру.
Серед вирішуваних завдань можуть бути такі:
•створення й оптимізація ланок логістичного ланцюга;
•управління малозмінними даними;
•планування виробництва;
•загальне управління запасами;
•управління резервами та ін.
У планових інформаційних системах найвищий рівень стандартизації під час вирішення задач, що дозволяє з найменшими труднощами адаптувати стандартне програмне забезпечення.
| Створюються на рівні управління складом або цехом і служать для забезпечення налагодженої роботи логістичних систем. Тут можуть вирішуватися такі завдання:
•детальне управління запасами (місцями складування);
•керування внутрішньо-складським або внутрішньо-заводським транспортом;
•відбір вантажів за замовленнями та їх комплектування, облік вантажів, які відправляються, та ін.
У диспозитивних інформаційних системах можливість пристосувати стандартний пакет програм нижча. Це викликано рядом причин, а саме:
•виробничий процес на підприємствах зумовлюється історично і важко піддається суттєвим змінам заради стандартизації;
•структура оброблюваних даних у різних користувачів істотно відрізняється.
| Створюються на рівні адміністративного або оперативного управління. Темп обробки інформації у таких системах зумовлений швидкістю її надходження на ЕОМ. Це так званий режим роботи в реальному масштабі часу, який дозволяє отримувати необхідну інформацію про переміщення вантажів у поточний момент часу і, відповідно, вчасно здійснювати адміністративні та керуючі впливи на об'єкт управління. Цими системами можуть вирішуватися різні завдання, зокрема контролювання матеріальних потоків, оперативне управління обслуговуванням виробництва і переміщеннями.
У виконавчих інформаційних системах на оперативному рівні управління застосовують, як правило, індивідуальне програмне забезпечення.
|
