Основні фонди, їх склад, оцінка, структура і ефективність використання

І. Основні фонди в залежності від цільового призначення поділяються на такі групи:

1. Основні фонди виробничого призначення – функціонують у сфері матеріального виробництва, неодноразово беруть участь у виробничому процесі, поступово зношуються і переносять свою вартість на створюваний продукт частинами в міру зношення: будівлі, споруди, силові машини і обладнання, транспортні засоби, робочі машини, виробничий інвентар та інструмент тощо.
2. Невиробничі основні фонди – функціонують у галузях невиробничої сфери. Вони безпосередньо не беруть участь у процесі виробництва і призначені для невиробничого споживання: житлові будинки, культурно-побутові об’єкти, будинки медичного призначення, багаторічні насадження.

ІІ. В залежності від використання основні засоби поділяють на:

1. Діючі – використовуються у господарстві.
2. Недіючі – не використовуються у цей період часу у зв’язку з тимчасовою консервацією підприємства або окремих цехів.
3. Запасні – устаткування, що перебуває в резерві.

ІІІ. За ознакою належності:

1. Власні.
2. Орендовані основні засоби – взяті у тимчасове користування у фізичних і юридичних осіб за відповідну орендну плату. Орендовані основні засоби показують у балансі орендодавця, тим самим виключається можливість подвійного обліку одних і тих самих засобів.

Основні засоби оцінюються так:

1. Первісна вартість – це фактична їхня вартість на момент уведення в дію чи придбання.
2. Відновлювальна вартість – вартість основних засобів після переоцінки.
3. Ліквідна вартість – вартість основних засобів після закінчення строку експлуатації за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем.
4. Балансова вартість – облікова вартість, яка рівняється після придбання засобів первісній, а після переоцінки – відновлювальній.

Структура основних фондів – процентне співвідношення окремих видів основних фондів в їх загальній сумі. Вона залежить від спеціалізації господарств. У складі основних фондів с/г підприємств значний обсяг займають будинки, спорудження, продуктивна худоба й ін. групи основних фондів, що відбивають специфіку галузі.

Забезпеченість господарств основними фондами характеризують такі показники:

1. Фондозабезпеченість – характеризує, скільки припадає основних фондів на одиницю земельної площі. Цей показник визначається шляхом ділення середньорічної суми основних виробничих фондів на площу с/г угідь і множення на 100.
2. Фондоозброєність праці – це показник, який означає, скільки припадає основних виробничих фондів на одного середньорічного працівника. Він визначається шляхом ділення середньорічної суми основних фондів на середньорічну чисельність працівників.

Ефективність використання основних фондів характеризують такі показники:

1. Фондовіддача – характеризує скільки виробляється ВП на одиницю основних фондів. Визначається за формулою:

Ф _від. = , де

Ф _від. – фондовіддача;

ВП – вартість валової продукції, у. о.;

Ф _осн. – середньорічний обсяг основних виробничих фондів с/г призначання, у. о.

1. Фондомісткість – характеризує, скільки припадає основних виробничих фондів на одиницю ВП. Це зворотний показник фондовіддачі.

Ф _міст. =

1. Норма прибутку – це % співвідношення прибутку до суми основних і оборотних виробничих фондів. Цей показник характеризує ефективність використання основних і оборотних коштів і визначається за формулою:

Н _п = х 100 %, де

Н _п – норма прибутку;

Ф _осн. – основні фонди, тис. грн.;

Ф _обор. – оборотні фонди, тис. грн.