Способи виявлення потенційно –небезпечних зон з імовірними джерелами НС. Зонування територій за ступенем небезпеки

На прикладі надзвичайної ситуації, що пов’язана із викидом в навколишнє середовище радіоактивних речовин виділяють чотири зони в межах забруднених площ:

· Зона відчуження – територія, з якої евакуйоване населення;

· Зона обов’язкового відселення – територія, що зазнала інтенсивного забруднення довго живучими радіонуклідами, з щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами Цезію 137 від 15 Кі/км² та вище, або Стронцію 90 від 3,0 Кі/км² та вище, або Плутонію від 0,1 Кі/км². Еквівалентна доза 0,5 Бер.

· Зона гарантованого добровільного відселення – територія, територія, що зазнала інтенсивного забруднення довго живучими радіонуклідами, з щільністю забруднення ґрунту понад доаварійних рівень ізотопами Цезію 137 від 5 - 15 Кі/км² та вище, або Стронцію 90 від 0,15 - 3,0 Кі/км² та вище, або Плутонію від 0,01 - 0,1 Кі/км² . Еквівалентна доза 0,1 Бер.

· Зона посиленого радіоекологічного контролю - Зона гарантованого добровільного відселення – територія, територія, що зазнала інтенсивного забруднення довго живучими радіонуклідами, з щільністю забруднення ґрунту понад доаварійних рівень ізотопами Цезію 137 від 1 - 5 Кі/км² та вище, або Стронцію 90 від 0,02 - 0,15 Кі/км² та вище, або Плутонію від 0,005 - 0,01 Кі/км² . Еквівалентна доза 0,05 Бер.

Планування заходів з питань цивільного захисту.

Цивільний захист – система державних органів управління, сил і засобів, які створюються для забезпечення захисту населення від негативного впливу уражуючих факторів НС.

Організаційні та правові основи захисту громадян України, об’єктів виробничого та соціального призначення, довкілля від НС техногенного і природного характеру визначаються Законом України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру», виданий Президентом України 8 червня 2000 року. Згідно даного Закону, захист населення і територій від НС техногенного і природного характеру здійснюється на принципах:

· Пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров’я людей і довкілля;

· Безумовного надання переваги раціональній та превентивній безпеці;

· Вільного доступу населення до інформації щодо захисту населення і територій від НС техногенного і природного характеру;

· Особистої відповідальності та піклування громадян про власну безпеку, неухильного дотримання ними правил поведінки та дій у НС техногенного і природного характеру;

· Відповідальність у межах своїх повноважень посадових осіб за дотримання вимог цього Закону;

· Обов’язковості завчасної реалізації заходів. Спрямованих на запобігання виникненню НС техногенного і природного характеру та мінімізацію їх негативних психосоціальних наслідків;

· Урахування економічних, природних та інших особливостей територій і ступеня реальної небезпеки виникнення НС техногенного і природного характеру;

· Максимально можливого, ефективного і комплексного використання наявних сил і засобів, які призначені для запобігання НС техногенного і природного характеру і реагування на них.

Особливості планування дій персоналу щодо локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій на ПНО та пом’якшення їхніх наслідків. Навчання персоналу діям та способам захисту на випадок виникнення аварійних ситуацій та аварій на підприємствах, в установах та організаціях проводиться у формі інструктажів та навчань, які проводяться в системі охорони праці, з включенням питань техногенної безпеки, відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 №15, зареєстрованого у Мінюсті 15.02.2005 за №231/10511.

За результатами інструктажів та навчань, персонал підприємства повинен:

· Знати та вміти виконувати встановлені на території підприємства вимоги стосовно власної безпеки та безпеки підприємства;

· Знати основні телефони оперативних чергових аварійно – рятувальних формувань, у разі виявлення порушень негайно повідомляти їх про можливу небезпеку;

· Знати правила поведінки при виникненні аварійних ситуацій та аварій, не припускатися дій, які можуть призвести до виникнення аварії або аварій та НС;

· Знати основні заходи та способи захисту від шкідливого впливу небезпечних речовин та наслідків НС техногенного характеру, порядок надання першої медичної допомоги потерпілим, правила користування засобами радіаційного, хімічного та колективного захисту.

На підприємстві, в установі та організації повинні бути вивішені на видному місці відповідні інструкції щодо виконання вимог техногенної безпеки та порядку дій персоналу в разі виникнення аварійної ситуації (аварії).

Евакуація має забезпечити захист працюючого персоналу у разі неможливості вжиття інших заходів цивільного захисту під час виникнення НС техногенного характеру на ПНО або ОПН або на небезпечних територіях. Для забезпечення безпосереднього планування, підготовки, проведення евакуації і розміщення працівників об’єкта у безпечних районах на об’єктах завчасно створюються евакуаційні комісії, а при необхідності – приймальні евакуаційні пункти (далі евакуаційні органи).

Проведення евакуації здійснюється відповідно до Положення про порядок проведення евакуації населення у разі загрози або виникнення НС техногенного або природного характеру, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 26.10.2001. №1432.

Заходи радіаційного та хімічного захисту повинні включатися окремими розділами до всіх планів, які передбачають виконання заходів цивільного захисту населення і територій від НС техногенного характеру, що пов’язані з можливим викидом у довкілля радіоактивних та небезпечних хімічних речовин.

При накладенні зон можливого забруднення від різних небезпечних хімічних речовин (далі – НХР) і зон радіоактивного забруднення, у яких може опинитися об’єкт на такому об’єкті і в аварійно – рятувальних формуваннях, які залучатимуться для виконання аварійно – рятувальних робіт у цих зонах, повинні використовуватись засоби захисту органів дихання від кожної конкретної НХР і засоби захисту органів дихання і шкіри від радіоактивних речовин або уніфіковані (багатофункціональні) засоби захисту, прилади радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю. Керівники об’єктів, установ і організацій, які за характером своєї діяльності не відносяться до ПНО або ОПН, повинні враховувати можливу небезпеку, що може виникнути на їх територіях при виникненні НС на ПНО або ОПН, і:

· Розробляти плани захисту персоналу;

· Забезпечувати персонал відповідними засобами захисту органів дихання;

· Створювати відповідні евакуаційні органи, які мають здійснювати всі заходи, наведені у пункті 4.7 Правил;

· Здійснювати взаємодію з керівництвом ПНО або ОПН щодо оповіщення про небезпеку, що може впливати на діяльність об’єкта;

· Організовувати навчання персоналу діям у разі виникнення НС;

· Виконувати інші вимоги цих Правил стосовно забезпечення техногенної безпеки на території своїх об’єктів.