Ампелографія і селекція винограду

Лекція 10

Тема: Поліпшення сортового складу виноградників.

10.1. Ампелографія і селекція винограду.

10.2. Апробація виноградників.

10.3. Масова селекція на виноградниках та її проведення.

10.4. Класифікація сортів винограду.

10.5. Основні столові і технічні сорти винограду.

Ампелографія і селекція винограду.

Ампелографія - наука, яка вивчає види і сорти винограду, а також закономірності зміни їх властивостей під впливом природних умов і діяльності людей шляхом сортової агротехніки. Ампелографія внаслідок всебічного вивчення сортів винограду виділяє найбільш цінні з них, роздробляє сортову агротехніку, проводить класифікацію сортів.

Сорт винограду - це група рослин, схожих по морфологічним ознакам і біологічним властивостям, які отримані із насіння або вічка і стійко передающіх нащадкам ці ознаки і властивості при вегетативному розмноженні.

Від сорту у виноградарстві у в значному ступеню залежить урожайність, якість винограду і вина, стійкість рослин до хвороб і шкідників, несприятливим погодним умовам, їх довговічність, а також рентабельність галузі. Новий сорт приводить до збільшення врожаю на 25-30%.

З метою піддержання існуючих сортів у доброму стані, оновлення їх і виведення нових сортів проводиться селекційна робота.

Основним методом селекції є штучна внутрішньовидова, внутрішньо сортова, міжсортова, і міжродова селекція.

Основними напрямками в селекційній роботи у виноградарстві є:

- виведення високоврожайних сортів з високою якістю плодів,

- скорочення вегетаційного періоду сортів,

- позбавлення поганого зав'язування плодів, їх горошиння,

- підвищення стійкості сортів проти грибних захворювань і шкідників,

- підвищення морозо -і зимостійкості, посухостійкості сортів,

- підвищення філоксеростійкості сортів винограду з метою вирощування кореневласних насаджень,

- створення великоплідних(великоягідних) безнасінневих сортів,

- виведення сортів, забезпечуючи добру транспортабельність, лежкість і тривале зберігання,

Під впливом зовнішньої середи та агротехніки відбувається мінливість сортів зі створенням клонів. Чим старше сорт, тим більше формується індивідуумів.

Складною селекційною роботою в галузі виноградарства є масова, клонова і фітосанітарна селекція, інтродукція сортів, штучна гібридизація та ін.

Після апробації на виноградниках проводиться масова селекція, яка спрямована на поліпшення сортового составу з метою підвищення урожайності насаджень і отримання чисто сортового посадкового матеріалу. Задача підвищення врожайності рішається шляхом ліквідації домішок, безплідних і маловрожайних кущів основного сорту, а також пошкоджених вірусними і бактеріальними хворобами.

Інтродукція - це перенесення в якусь державу або місцевість окремих видів, сортів або форм рослин, які раніше там не росли. Це характерне явище для світового виноградарства.

Клонова селекція - відбирають найбільш врожайні рослини (брунькові мутації) і розмножують їх.

10.2 Апробація виноградників

Виноградник являє собою динамічну систему. Йому, як правило, притаманна більша або менша зрідженість. Під впливом середовища і агротехніки постійно відбувається мінливість сортів з утворенням клонів. Причому чим старіший сорт, тим більше формується різних індивідуумів. Спостерігається і фізіологічне старіння сортів. Крім того, на плантації можуть зустрічатися домішки других сортів. Тому на виноградниках виконується така робота, як апробація, масова та фітосанітарна селекція.

Апробація (від лат. approbatio — схвалення, визнання) — виробниче обстеження виноградників, маточників і шкілок, під час якого встановлюють їх сортовий склад. її задачі зводяться до:

- установлення назви сорту або сортів;

- виділення основного сорту;

- оцінки загального стану кущів;

- до виділення найбільш чистосортних ділянок.

Апробація проводиться тоді, коли морфологічні ознаки пагонів, листків, грон, ягід сортів проявляються найбільш повно. Спочатку робота виконується на молодих, а потім на плодоносних виноградниках по черзі від ранніх до пізніх по строку достигання. Як правило, її проводять за 20 — 25 днів до збирання урожаю.

Техніка проведення апробації полягає в наступному. Два робітники, що добре знають сорти винограду, проходять кожен ряд виноградинка і визначають приналежність кожного куща до певного сорту. Один з них заносить відмітки по кожному сорту в обліковий зошит. У нього ж на окрему сторінку вписують відмітки про випади кущів. До кінця апробації по кожному сорту набирається певна кількість кущів і випадів, що і позначається у вигляді визначених сум. Після підсумовування всіх кущів по сортах на ділянках знаходять частку кущів кожного сорту в відсотках. Від загальної кількості кущомісць визначають і зрідженість ділянки (%).

Промислові виноградники, на яких була проведена апробація, розділяють на три категорії. До першої і другої категорій відносять ділянки, що характеризуються доброю урожайністю, таким же станом кущів, відсутністю стійких хвороб (бактеріальний рак, коротковузля та ін.), зрідженість не перевищує 10% і відповідно мають не менше 98 та 90% кущів основного сорту. До третьої категорії відносять низькоурожайні виноградники, що мають ослаблений приріст кущів і більше 10% кущів домішок. За результатами апробації складають акт апробації і зведений акт апробації виноградників. Потім на апробованих виноградниках проводять масову селекцію.

Апробовані виноградники ділять на промислові виноградники вищеназваних трьох категорій і на маточники районованих сортів. Маточники являють виняткову цінність для отримання чистосортного високоякісного чубукового матеріалу, їх ділять на маточники первинного відбору, селекційні і клонові маточники. Маточники первинного відбору — це промислові виноградники першої категорії після вилучення домішок і кущів, що вражені стійкими хворобами. Ще більшу цінність становлять селекційні маточники, які закладають від позитивних кущів маточників первинного відбору. Клонові маточники закладають клоновим садивним матеріалом.

Ціна реалізації на садивний матеріал, що отримують на селекційних і клонових маточниках, на 50% вище в порівнянні з матеріалом маточника первинного відбору.

На маточниках строго дотримуються виконання всіх агротехнічних заходів і планується заготівля чубуків.

На маточниках підщепних ліз також проводиться апробація.

Як правило, апробацію на винограднику виконують один раз і в молодому віці.

Апробація шкілок проводиться в кінці літа шляхом огляду всіх саджанців. Визначають домішки основного сорту. їх помічають бирками, причому для кожного сорту виділяють певні за кольором і формою бирки, про що роблять запис в зошиті. Саджанці можна помічати і різними за кольором олійними фарбами. Саджанці нерайонованих сортів і нерозпізнані саджанці зрізують на рівні ґрунту. За результатами обліків складають акт апробації виноградної шкілки,

Під час викопування проводиться групування саджанців згідно з начепленими бирками або ж позначками фарбою.

10.3 Масова селекція на виноградниках та її проведення

Масова селекція — виробничий захід, що проводиться на винограднику з метою покращання сортового складу. Вона виконується услід за апробацією і ставить задачі:

- підвищення урожайності насаджень;

- отримання чистосортного садивного матеріалу.

Задачі підвищення урожайності вирішуються шляхом ліквідації домішок, безплідних, малоурожайних кущів основного сорту і отримання чистосортного садивного матеріалу.

Враховуючи, що на винограднику завжди є випадково і постійно низькоурожайні кущі, масову селекцію проводять звичайно три роки (рідше два) підряд.

В залежності від чистосортності ділянок масову селекцію здійснюють за негативними або позитивними ознаками. В тому випадку, коли виноградник віднесено до першої чи другої категорії, то масова селекція проводиться за негативними ознаками, якщо ж до третьої категорії, то за позитивними ознаками.

Робота виконується двома робітниками, один з яких вносить записи в журнал, а другий позначає кущі бирками або олійною фарбою. При масовій селекції за негативними ознаками позначають домішки бирками однієї форми (або кольору), малоурожайні і безплідні кущі основного сорту — другої форми, кущі, що уражені стійкими хворобами, — третьої форми. У зошит, в якому відзначені ряди і номери кущів, проставляють відповідні позначки: «д» — домішка; «-» — малоурожайний (безплідний, горошкуватий) кущ; «х» — хворий кущ. І так проходиться ряд за рядом. Причому кожного разу ряди починают проходити з одного і того ж краю. Про це робиться позначка в зошиті, наприклад: такого змісту: масова селекція за негативними ознаками проводиться з півночі н південь. В зошиті під кожним рядом залишають місце для проставлення позначок при масовій селекції за три роки. За цей же час на кущах з негативними ознаками з'являються три бирки (або три позначки олійного фарбою). На молодих плодоносних плантаціях першої категорії після проведення масової селекції видаляють домішки, наприклад, перещепленням чубуками основного сорту. На виноградниках другої категорії домішки ліквідують поступово. Кущі, що уражені вірусними і бактеріальними хворобами, видаляють ділянки зразу і спалюють. Кущі, що отримали протягом трьох років одну негативну позначку, не підлягають заміні. Однак чубуки з таких кущів і обережності не готують.

Потім спочатку обрізують кущі, що отримали негативні позначки, лозу виносять і спалюють, а тоді виконують заготівлю чубуків на решті кущів.

На виноградниках третьої категорії масова селекція проводиться з позитивними ознаками, тобто ведеться позначення кущів основного сорту. Якщо на ділянці ростуть декілька сортів, що представляють інтерес, то позначають куш кожного із них різними бирками. В подальшому заготівлю чубуків проводять ш черзі по сортах.

В результаті виконаної роботи складають акти масової селекції винограду.