Сучасний стан книговидання Італії 2005-2009 рр

На початку 2009 р. в Італії було зареєстровано 8 656 видавництв. Але видавнича справа в цій країні уже протягом багатьох років переживає почергові падіння та кризи. Видавництва, які раніше були родинним бізнесом на чолі з батьком-видавцем-господарем, зараз перетворились ніби в порожні оболонки, торгові марки, які діють на ринку як і всі інші виробничі суб’єкти. Труднощі зі збутом книжкової продукції підштовхнули всю галузь до концентрації в певному місці, вона посилюється і схожа з тією, яка має місце і в інших європейських країнах і США. Але тільки схожа, оскільки на англомовному книжковому ринку ми маємо справу з високим попитом і широкою пропозицією. Тому тут до концентрації вдаються, щоб посилити контроль і збільшити прибутки. В Італії ж книжкова галузь ще до цих пір тільки розганяється і ніяк не відірветься від землі. А книга є товаром, який погано продається, погано приваблює. Немала вина в цьому державної культурної політики, що не була належним чином відпрацьована. Раніше (в часи фашизму) вона зводилась до закривання рота, потім (у 60-ті та 70-ті рр.) до розділення-членування на десятки напрямків і фракцій, і, на кінець, до патерналізму позбавленого будь-яких культурних мотивів, до кумівства та панібратства (у 80-ті рр.).

Як наслідок сьогодні майже 60% ринку знаходиться в руках лише 5 великих груп, і вони намагаються виживати між проблемами тиску згори і замовчуванням проблем знизу, створюючи структури, всередині яких існують підприємства і фірми всіх підгалузей видавничої справи. Цими групами є Arnoldo Mondadori Editore (на яку припадає 28% ринку), Feltrinelli, Giunti, Messaggerie Italiane та RCS Mediagroup Rizzoli.

1. Групу Mondadori варто розглянути в першу чергу, оскільки це допоможе зрозуміти, що чекає в майбутньому всю галузь. В її складі є фірми, які відносяться якраз до всіх напрямків книжкового бізнесу: книговидавничі, серед яких найрізноманітніші марки (Mondadori, Einaudi, Sperling & Kupfer, Frassinelli, Le Monnier, Piemme, Electa, Harlequin, EL); журнальні (десятки назв у різних європейських країнах); поліграфічні (друкарні в Італії, Іспанії); радіомовлення (серед яких популярна станція Radio 101); газетні; книготоргові (мережі Mondadori Retail, Mondadori franchising); книгорозповсюдження (дистриб’юторські). Як можна помітити, в структурі Mondadori мають місце всі виготовельні і супровідні ланки. Відтак збитковий сектор, яким є видавнича справа, отримує підживлення від інших фірм, які входять в групу.

2. Для групи Feltrinellі її сильною стороною є книжкові магазини, об’єднані під марками Feltrinelli International, Ricordi Mediastores, Village, Feltrinelli librie musica и Librerie Feltrinelli. Це розгалужена мережа книгорозповсюдження із кількох десятків торгових точок у всіх великих містах Італії, яка має все більшу популярність у покупців. Окрім цього група контролює кілька видавничих марок, серед яких Feltrinelli, Kowalski, Apogeo, Eskimosa, Edizioni Sipiel. Їй належить також одне поліграфічне підприємство (дукарня Sipiel).

3. Група RCS mediagroup (Rizzoli) за своєю структурою близька до групи Mondadorі. В її складі газетні підприємства (найбільше з яких газета Corriere della sera); журнальні; рекламні; книговидавничі (включаючи такі торгові марки як Rizzoli, Bompiani, Fabbri, Bur, Sonzogno, Sansoni, La Nuova Italia, Marsilio, Adelphi, Garamond, Edagricole); книготоргову мережу Rizzoli; дистриб’юторські фірми. Окрім цього група має частку в капіталі радіотелевізійних компаній і поліграфічних фірм.

4. Група Giunti контролює видавництва Giunti Scuola, Giunti editore, Touring editore, книгорозповсюджувальне підприємство Giunti distribuzione, мультимедійні компанії, фірми Giunti Labs, Giunti servizi; галерею Pineider Galler у та кілька друкарень.

5. Messaggerie italianе виросла із дистриб’юторської фірми з такою ж назвою. Зараз їй повністю належать бібліографічна служба Informazioni Editoriali, підприємство Інтернет-торгівлі Internet Bookshop, одна з найбільших дистриб’юторських фірм Messaggerie Librі та оптові книготорговельні підприємства Fastbook и Opportunity. Окрім цього воно має долю в капіталах таких авторитетних видавництв як Garzanti, Longanesi, Vallardi, Salani, Corbaccio, Guanda, Nord, RL, Chiare Lettere, Lampi di stampa, Ponte alle Grazie, Laterza и Carocci. Група також організувала свій газетний і журнальний напрямок (а саме їй належить компанія Trento Press). Вона вносить великий вклад у підтримку Школи книготоргівлі імені Умберто ти Елізабети Маури.

На ринку, де книжки приймаються до публікації тому, що «підуть» вони чи не «підуть» (при цьому використовуються критерії, далекі від змісту самої книжки), а не тому, що вони хороші, «читабельні», необхідні чи розвиваючі, концентрація є не дуже бажаною. Проте в результаті всієї цієї грандіозної операції все ж має виникнути таке становище, коли на першому місці опиниться якість книжки. І перші ознаки цього уже простежуються. Так, один з видавців, Андреа Джанназі писав: «Проблема в тому, що в Італії видавці у переважній більшості поводять себе як індивідуалісти, обманюють і трусяться над кожною копійкою, книготорговці нікого та нічого не чують і не бачать, ховаються за своїми книжковими полицями; письменники – це егоцентристи та невігласи, які не хочуть переступити через своє ефемерне марнославство; літературні критики всі давно уже вимерли; а читачі розсіяні, ліниві та скупі. Нічого не скажеш. Хорошенька картинка, від якої ми маємо починати танцювати. Але наш обов’язок робити це».

Італійський філіал британської дослідницької фірми Nielsen BookScan за замовленням Італійської асоціації видавців зробив дослідження книжкового ринку в Італії. Досліджувались характеристики, схильності та переваги покупців та читачів книжкової продукції. Дослідження було опубліковане на Туринській міжнародній книжковій ярмарці у травні 2008 р. Загальний обсяг роздрібного книжкового ринку в Італії у 2007 р. автори оцінили в 1,3 млрд. евро. 42% ринку припадає на традиційні (незалежні) книжкові магазини, 33% - на магазини, що входять до книготорговельних мереж, 22% - на книжкові відділи супермаркетів та гіпермаркетів та 3% - на Інтернет-продажі.

Середня ціна книжки в Італії у 2007 р. становила 13,5 євро. Проте, у залежності від каналів книгорозповсюдження, реальні середні ціни виявились різними. За традиційними книжковими магазинами вони склали 13,9 євро, по магазинах книготоргових мереж – 12,7 євро, по Інтернет-магазинах – 14,9 євро, а по супермаркетах – 9,4 євро. Пов’язано це, з одного боку, з тим, що діючий закон в Італії про єдині тверді ціни дозволяє все ж досить високі знижки – в межах 20%, з іншого боку з тим, що по різних каналах розповсюджуються різні види книжкової продукції (наприклад, супермаркети та гіпермаркети надають перевагу виданням в м’якій обкладинці).

Майже 20% покупок здійснюється у «мультисторі» - книжковому магазині, але який має широкий асортимент некнижкових товарів, тому частку книжкових магазинів таким чином можна збільшити до 38% (22% + 16%); книжка, куплена як додаток до газети – це теж книжка куплена в кіоску, тому кіоски, не дивлячись на різницю між звичайними книгами та додатками, дають нам суму в 28%, у подарунок книжку, скоріш за все, купують не в кіоску, навіть не в супермаркеті, а в серйозному книжковому магазині, тому частка книжкових магазинів як каналів фактичної покупки, а не каналів «отримання» в дійсності вища (більше 38%).