Цілевказання

Однією з найважливіших умов своєчасного управління вогнем в бою є|з'являється| уміле цілевказання|. Що|аби|б швидко і точно вказати мет|ціль|у іншій особ|обличчю|і навіть при розташуванні цілевказання|, що дає і приймаючого, на одному пункті, необхідні тверді нави|навички|ки і знання певних прийомів цілевказання|. Ще більші нав|навички|ики потрібні від командира при вказівці м|цілі|еті ос|обличчю|обі, що знаходит|перебуває|ься на значному видале|віддаленні|нні від цілевказання|, що дає. А оскі|тому що|льки цілевказання| входить обов'язковим пунктом в постановку вогневих за|задач|вдань і в команду для відк|відчиняти|риття вогню, управління вогнем просто не здійснено без умілого цілевказання|.

Отже, завдання|задача| цілевказання| при управлінні вогнем — швидко і коротко вказати місцеположення мет|цілі|и вогняни|вогневим|м засоба|коштам|м або підрозділам для її поразк|ураження|и.

У мотострілкових і танкових підрозділах можуть застосовуватися різні способи цілевказання|. Основними |із|з них |з'являються|є: від орієнтирів (місцевих предметів); від напрям|направлення|у руху; трасуючими кулями і снарядами; по карті; сигнальними засобам|коштами|и; наведенням зброї (приладу) в мет|ціль|у.

Цілевказання між танками, бойовими машинами піхоти, а також між танковими, мотострілковими і артилерійськими (мінометними) підрозділами може проводитися|виробляти| головним чином від орієнтирів (місцевих предметів), трасуючими кулями і снарядами.

Усередині|всередині| танка, бойової машини піхоти цілевказання| між членами екіпажа (десанту) зазвича|звично|й здійснюється від орієнтирів (місцевих предметів), наведенням зброї в мет|ціль|у або від напрям|направлення|у руху.

При цілевказанні| зазвича|звично|й дотримується така послідовність:

— указується|вказує| положення|становище| мети|цілі| (від орієнтиру, від напряму|направлення| руху, по координатах карти тп|.);

— даються найменування мети|цілі|, характерні|вдача| ознаки мети|цілі| або місцевості|місцевий| безпосередньо біля неї;

— ставиться завдання|задача| — уточнити дії мети|цілі|, спостерігати і тому подібне (завдання|задача| указується|вказує| при цілевказанні| від старшого до молодшого).

В різних умовах застосовується той спосіб цілевказання|, який надійніше, простіше і швидше забезпечить вказівку мет|цілі|і іншій особ|обличчю|і.

Що приймає цілевказання| повинен повідомити що дає: «Мет|ціль|у бачу», а якщо не виявив мет|ціль|у: «Ціль не бачу». Якщо зміс|вміст|т цілевказання| неясний тому, що приймає, він зобов'язаний доповісти: «Не зрозумів».

При цілевказанні| від орієнтирів (місцевих предметів) спочатку указуєтьс|вказує|я, у напрямі якого орієнтиру слід спостерігати, потім уточнюється місцеположення мет|цілі|и щод|відносно|о даного орієнтиру по напрям|направленню|у: управ|вправо|о, вліво (у ділення|поділах|х кутоміра|) і по дальності — далі, ближче (у метрах); потім указують|вказують|ся найменування і характер|вдача|ні ознаки ме|цілі|ти. Наприклад: «Орієнтир другої, упра|вправо|во 50, ближче 100, ПТКР|біля| у зеленого куща» або «К|ріг|ут гаю, упра|вправо|во 40, далі 100 — чорний кущ, упра|вправо|во 20, протитанкове гармата».

По напряму|направленню| положення|становище| мети|цілі| від орієнтиру можна іноді|інколи| визначити в метрах; в цьому випадку слід сказати: «Управо|вправо| (вліво) стільки-то метрів».

Цілевказання від орієнтирів (місцевих предметів) можна застосовувати тільки|лише| при розташуванні що дає і приймає цілевказання| на одному пункті і на незначному видаленн|віддаленні|і один від одного. Інакше розташування мет|цілі|и щод|відносно|о орієнтиру може здаватис|видаватися|я настільки різним, що відшуканн|відшукування|я її виявиться неможливим.

При цілевказанні| трасуючими кулями (снарядами) той, що дає попереджа|попереджує|є того, що приймає, що|аби|б останній був готовий вести спостереження за напрямо|направленням|м проходження трас куль або снарядів, наприклад|: «Злі|ліворуч|ва темний горб, спостерігати за трасою». Потім по ме|цілі|ті або в напря|направленні|мі на неї дається декілька черг| трасуючими кулями (один-два| пострілу трасуючими снарядами). П|потім|ісля цього |відносно|щодо траси указує|вказує|ться полож|становище|ення |цілі|мети, наприклад|: «Траса куль, вліво 10, куле|біля|мет у світлого куща».

Цілевказання трасуючими кулями може застосовуватися від мотострілкових підрозділів танкам, коли немає можливості|спроможності| передати|передавати| цілевказання| по радіо. Застосуванн|вживання|я цілевказання||із| з командирами танків має бути узгодже|погоджене|не заздалегі|наперед|дь. Природно, що цей спосіб непридатний в напружені моменти бою, коли неможливо розрізняти траси зі встановлен|установлених|их заздалегі|наперед|дь напрям|направлень|ів.

Цілевказання по карті, як правило, застосовується між командирами підрозділів при постановці вогневих завдань. Що дає цілевказання визначає по карті прямокутні координати мети і передає цілевказання. Наприклад, командир роти ставить завдання командирові артилерійської батареї: «Координати: х — 23700, у = 44500, вис.. 110,0, на південних схилах гармата в окопі — подавити».

Для цілевказання| сигнальними засобам|коштами|и що дає цілевказання| випускає в напря|направленні|мі на ме|ціль|ту дві-три ракети (сигнальних патрона). Поряд|лад|ок, кол|цвіт|ір і кількість ракет може встановлюватися заздалегі|наперед|дь, при організації взаємодії. Що дає цілевказання| поперед|попереджує|жає того, що приймає, наприклад|: «Ліс «Темний», південне узл|опушення|ісся, спостерігати сигнальні ракети», а п|потім|ісля їх пуску продовжує: «Друга ракета, вліво 50, далі 20|біля|0, у зелених кущів танк».

Цілевказання наведенням зброї (приладу) в мету|ціль| є|з'являється| дуже надійним і простим способом. Воно може застосовуватися, коли той, що дає знаходиться|перебуває| поряд з|поряд із| тим, що приймає цілевказання| і у них є або зброя |із|з механізмами наведення, або наглядови|спостережливий|й прилад на тринозі. Наприклад, командир мотострілкової роти для цілевказання| командирові батареї підходи|пасує|ть до стереотруби (бусолі), наводить її перехрестя в ме|ціль|ту і указ|вказує|ує: «Перехрестя наведене в ме|ціль|ту — бліндаж на скат|схилах|ах висоти» (командир батареї знаходить|перебуває|ся на КНП командира мотострілкової роти).

Так само можна давати цілевказання| наведенням зброї — станкового кулемета, гармата, кулемета, встановленог|установленого|о на бронетранспортері.

У танках широко застосовується цілевказання від командира навідникові наведенням зброї в мету за допомогою системи командирського цілевказання. Командир танка додає знаряддю напрям на мету і командує: «Уламковою, гармата в кущах, 1000, з ходу — вогонь». Навідник, спостерігаючи в приціл, відшукує на дальності 1000м в районі кущів мету і відкриває вогонь.