Режими функціонування Єдиної системи цивільного захисту населення і територій

Єдина система цивільного захисту може функціонувати у режимі повсякденного функціонування, підвищеної готовності та в режимах надзвичайної ситуації, надзвичайного або воєнного стану.

Режим функціонування єдиної системи цивільного захисту у межах конкретної території встановлюється залежно від існуючої або прогнозованої обстановки, масштабу надзвичайної ситуації за рішенням відповідно Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської, районної державної адміністрації, міської ради.

Режими функціонування вводяться відповідно до умов:

1) режим повсякденного функціонування - при нормальній виробничо - промисловій, радіаційній, хімічній, біологічній (бактеріологічній), сейсмічній, гідрогеологічній, гідрометеорологічній обстановці (при відсутності епідемій, епізоотій та епіфітотії);

2) режим підвищеної готовності - при істотному погіршенні виробничо -
промислової радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріологічної), сейсмічної,
гідрогеологічної і гідрометеорологічної обстановки (з одержанням прогнозної інформації щодо можливості виникнення НС);

3) режим надзвичайної ситуації - при реальній загрозі виникнення НС і реагуванні на них;

4) режим надзвичайного стану - запроваджується в Україні або на окремих її територіях у порядку, визначеному Конституцією України та Законом України «Про надзвичайний стан».

5) режим воєнного стану - при загрозі або виникненні воєнних дій (локальних конфліктів) на території або поблизу кордонів України.

Основні заходи, які виконує ЄСЦЗ, здійснюються залежно від певного режиму функціонування.

У режимі повсякденної діяльності:

· ведення спостереження і здійснення контролю за станом довкілля, обстановкою на потенційно-небезпечних об'єктах і прилеглій до них території;

· розроблення і виконання цільових і науково-технічних програм, заходів і запобігання НС, забезпечення безпеки і захисту населення, зменшення можливих матеріальних втрат, забезпечення сталого функціонування об'єктів економіки та збереження національної культурної спадщини у разі виникнення надзвичайних ситуацій;

· вдосконалення процесу підготовки персоналу органів з питань НС, та підпорядкованих їм сил;

· організація навчання населення вмінню користуватися засобами захисту, правильним діям в умовах НС;

· створення і поновлення резервів матеріальних та фінансових ресурсів для ліквідації НС;

· здійснення цільових видів страхування;

· оцінка загрози виникненні НС та можливих її наслідків.

У режимі підвищеної готовності:

· здійснення заходів, визначених для режиму повсякденної готовності;

· формування оперативних груп для виявлення причин погіршення обстановки безпосередньо в районі можливого виникнення НС, підготовки пропозицій із щодо її нормалізації;

· посилення спостереження та контролю за станом довкілля, обстановкою на потенційно небезпечних об'єктах, прогнозування можливості виникнення й надзвичайних ситуацій та їх масштабів;

· розроблення комплексних заходів щодо захисту населення і територій, і забезпечення стійкого функціонування об'єктів економіки;

· приведення в стан підвищеної готовності наявних сил і засобів, уточнення планів їх дій і переміщення в район можливого виникнення надзвичайних ситуацій;

· проведення заходів щодо запобігання виникнення надзвичайних ситуацій;

· запровадження цілодобового чергування членів Державної, регіональної, і місцевої чи об'єктової комісій (залежно від рівня складності надзвичайних ситуацій).

У режимі діяльності у надзвичайній ситуації:

· здійснення відповідною комісією, у межах її повноважень, безпосереднього керівництва функціонуванням підсистем і структурних підрозділів ЄСЦЗ;

· організація захисту населення і територій;

· переміщення оперативних груп у район виникнення НС;

· організація робіт щодо локалізації або ліквідації НС;

· визначення межі території;на якій виникла НС;

· організація робіт, спрямованих на забезпечення функціонуванні насамперед об'єктів економіки та об'єктів першочергового життєзабезпеченні постраждалого населення;

· здійснення постійного контролю за станом довкілля, що зазнало вплив наслідків надзвичайних ситуацій, обстановки на аварійних об'єктах і прилеглі до них території;

· інформування вищих органів управління щодо рівня НС та вжитих заходів оповіщення населення та надання йому необхідної допомоги.

У режимі діяльності в надзвичайному стані — здійснюються заходи, передбачені Законом України «Про правовий режим надзвичайного стану».

Надзвичайний стан - це передбачений Конституцією України особливий правовий режим діяльності державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій, який тимчасово допускає встановлені цим Законом обмеження в здійсненні конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб та покладає на них додаткові обов’язки.

Правовим режим надзвичайного стану спрямований на забезпечення безпеки громадян у разі стихійного лиха, аварій і катастроф, епідемій і епізоотій, а також на захист прав і свобод громадян, конституційного ладу при масових порушеннях правопорядку, що створюють загрозу життю і здоров'ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства.

Метою введення надзвичайного стану є якнайшвидша нормалізація обстановки, відновлення конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб; нормального функціонування конституційних органів влади, органів місцевого та регіонального самоврядування та інших інститутів громадянського суспільства.

Надзвичайний стан може бути введено за умов:

· стихійного лиха, аварій і катастроф, епідемій, епізоотій, що створюють загрозу життю і здоров'ю населення;

· масових порушень правопорядку, що супроводжуються насильством над громадянами, обмежують їх права і свободи;

· блокування або захоплення окремих особливо важливих об’єктів чи місцевостей, що загрожує безпеці громадян і порушує нормальну діяльність органів державної влади та управління, місцевого чи регіонального самоврядування;

· спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства;

· посягання на територіальну цілісність держави, що загрожує зміною її кордонів;

· необхідності відновлення конституційного правопорядку і діяльності органів державної влади.

Надзвичайний стан на всій території України або в окремих її місцевостях вводиться постановою Верховної Ради України з негайним повідомленням Президента України або Указом Президента України, який підлягає затвердженню Верховною Радою України.

За умов, що вимагають невідкладних заходів для врятування населення або недопущення загибелі людей, надзвичайний стан може бути введено негайно без попередження.

Надзвичайний стан на всій території України може бути введено на строк не більше 30 діб і не більше 60 діб в окремих її місцевостях.

Якщо Верховна Рада України не продовжила строк дії надзвичайного стану, то після закінчення строку дія Указу чи постанови про введення надзвичайного стану припиняється. Верховна Рада України може продовжити дію надзвичайного стану не більш як на 30 діб.

У режимі діяльності в воєнному стані - здійснюються заходи, передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану».

Контрольні питання до розділу для самостійної підготовки

1. Режим повсякденного функціонування.

2. Режим підвищеної готовності.

3. Режим надзвичайної ситуації.

4. Режим надзвичайного стану.