Склад, структура і кругообіг оборотного капіталу підприємства

Оборотний капітал – це засоби виробництва, що, на відміну від основних фондів, беруть участь тільки в одному виробничому циклі, під час якого цілком переносять свою вартість на вартість готової продукції.

Оборотним капітал називається тому, що він перебуває в постійному обороті. Обігові засоби (кошти) проходять різні форми за схемою: гроші – товар – гроші. Зокрема, за один оборот (виробничий цикл) гроші вкладаються в придбання сировини, під час виробництва сировина трансформується в готову продукцію, після продажу продукції кошти знову повертаються на підприємство у формі грошей. Таким чином, за один оборот обігові кошти проходять три основні економічні сфери: постачання, виробництво і збут.

Оборотний капітал складається з двох частин – оборотних фондів і фондів обігу.

Оборотні фонди – це частина виробничих фондів, які повністю споживаються у кожному виробничому циклі і повністю переносять свою вартість на вартість створюваної продукції продукцію і для продовження виробництва відтворюється як у натуральній, так і у вартісній формі після кожного виробничого циклу. Їх речовим змістом є предмети праці, а також деякі засоби праці.

Склад оборотних фондів:

1. Виробничі запаси містять такі елементи:

§ сировину й основні матеріали;

§ куповані напівфабрикати;

§ допоміжні матеріали;

§ паливо;

§ тару;

§ запасні частини для ремонту машин і обладнання;

§ малоцінний і швидкозношувальний інструмент, оснащення, господарський інвентар.

2. Незавершене виробництво і напівфабрикати власного виробництва (предмети праці, що перебувають безпосередньо на робочих місцях або в процесі транспортування від одного робочого місця до іншого, знаходяться у процесі виробництва на різних стадіях і ще не пройшли всіх його стадій; напівфабрикати власного виготовлення – це ті предмети праці, що повністю були оброблені в одному виробничому підрозділі, але потребують ще й обробки в інших підрозділах виробництва);

3. Витрати майбутніх періодів утворюють зазнані підприємством витрати на придбання необхідних для виробництва активів, які поки що не надійшли на підприємство. Прикладом є авансовані витрати підприємства на сировину, матеріали, напівфабрикати тощо. Після одержання підприємством цих елементів у натуральній формі величина відповідних оборотних фондів переходить із групи «витрати майбутніх періодів» у групу «виробничі запаси».

Фонди обігу пов’язані з обслуговуванням процесу обігу товарів. Вони не беруть участі в утворенні вартості, а є її носіями. Після закінчення виробничого циклу виготовлення продукції та її реалізації вартість оборотних фондів відшкодовується в складі виручки від реалізації продукції (робіт, послуг). Це створює можливість систематичного відтворення процесу виробництва, що здійснюється шляхом безперервного кругообігу засобів виробництва.

До фондів обігу належать:

· готова продукція, що зберігається на складах підприємства;

· товари, відвантажені споживачу, але ним не оплачені;

· вільні грошові кошти підприємства кошти, що значаться на розрахунковому рахунку підприємства; грошові кошти, які перебувають в незакінчених розрахунках, готівка.

Структура оборотного капіталу - це кількісне співвідношення окремих елементів у загальному обсязі обігових коштів, виражене у відсотках до підсумку.