Виробництво основних видів продовольчих товарів в Донецькому економічному районі у 2000 Р. , тис. Т

Види продукції	Україна	Донецький район	Донецька область	Луганська область
Усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України
Борошно			12,9		8,2		4,7
Хліб і хлібобулочні ви­роби			18,4		12,4		6,0
Цукор-пісок		—	—	—	—	т—	—
М'ясо (включаючи суб­продукти І категорії)			7,2		4,0		3,2
Продукція з незбирано­го молока			7,5		5,7		1,8
Тваринне масло	135,4	9,0	6,6	3,1	2,3	5,9	4,3
Олія	971,6	214,7	22,1	159,0	16,4	55,7	5,7
Сири жирні (включаю­чи бринзу)	67,3	1,0	1,4	0,5	0,7	0,5	0,7
Консерви (млн умовних банок)			1,2		1,0		0,2

Харчова і переробна промисловість Донецького економіч­ного району включає в себе 16 підгалузей, основними серед яких є м'ясна, молочна, борошномельно-круп'яна, хлібопекар­на, кондитерська, рибна, солевидобувна, олійножирова. Як і в інших галузях матеріального виробництва, в харчовій промис­ловості району спостерігався спад виробництва продукції. Особливо стрімкими темпами за період з 1990 по 2000 р. ско­ротилося виробництво продукції з незбираного молока — на 96 %, м'ясопродуктів на 89 %, борошна — на 57 %, хліба і хлі­бобулочних виробів на 51 %. Таке різке скорочення обсягів ви­робництва в галузі зумовлене в основному зменшенням поста­вок сировини для переробки сільгоспвиробниками. У табл. 4.6 наведено показники виробництва основних видів продовольчих товарів.

Відродження аграрного виробництва в Донецькому економіч­ному районі можливе лише в умовах поліпшення загальної соціа­льно-економічної ситуації в країні. Сприятиме відродженню і прогнозоване збільшення кількості трудових ресурсів на селі за рахунок вивільнення значної кількості робітників, насамперед з вугільної галузі.

Транспортний комплекс. Вигідне географічне положення району, розміщення на перетині транспортних шляхів із Закавка­ззя, Середньої Азії і Росії в Європу, значне промислове освоєння сприяють розвитку його транспортної мережі. Для району є хара­ктерним інтенсивний розвиток основних видів транспорту: заліз­ничного, автомобільного, трубопровідного. Саме транспорт, го­ловним чином залізничний, забезпечує активну участь району в територіальному поділі праці, тому щільність транспортної ме­режі тут максимальна в Україні.

Регіон має одну з найгустіших мереж залізниць в Україні. їх довжина становить 2832 км, густота — 53,0 км на 1000 км². Загаль­на довжина автошляхів становить 13 600 км, густота — 255,6 км на 1000 км². По території району проходять магістральні газопро­води «Союз», Ставрополь — Москва, нафтопроводи Самара — Слов'янськ і Грозний — Лисичанськ. Великим підприємством морського транспорту є АП «Азовське морське пароплавство», яке здійснює перевезення вантажів власним і орендованим фло­том між портами України та інших держав. Потужним морським портом на Азовському морі є Маріуполь — великий транспорт­ний вузол і база для суден Азовського морського пароплавства. Обсяг вантажопереробки становить 12 млн т, щорічно обробля­ється понад 2000 суден.

Територія Донецького економічного району обслуговується залізничним, автомобільним, річковим та повітряним видами транспорту. Провідну роль у транспортному обслуговуванні відіг­рає автомобільний транспорт. Довжина автомобільних шляхів за­гального користування із твердим покриттям — 13,7 тис. км, тоб­то 98,8 % від загальної довжини шляхів. За 2000 р. автомобіль­ним транспортом району було перевезено 151,0 млн т вантажів. Густота автомобільних шляхів загального користування — 255,7 км на 1000 км² території, що на 5,7 % нижче середнього показника по країні. Головні автомагістралі: Харків—Слов'янськ—Ростов-на-Дону, Донецьк—Луганськ, Артемівськ—Маріуполь, Луганськ— Куп'янськ та багато інших.

Повітряний транспорт представлений двома авіапідприємст-вами в Донецьку і Луганську, а аеропорти Донецька, Лисичансь-ка, Луганська і Сєвєродонецька мають міжнародний статус.

Головними напрямами розвитку транспортної галузі Донбасу є: оновлення і раціоналізація рухомого складу згідно із змінами вантажо- та пасажиропотоків, газифікація та дизелізація автомо­більного парку, реконструкція залізниць і автошляхів міжнарод­ного значення для збільшення їх пропускної спроможності, за­безпечення матеріально-технічними ресурсами.

Обсяги капітальних вкладень в економіку визначають інвес­тиційну активність, масштаби і структуру нагромаджувальних процесів, що формують структуру економіки. Динаміка капіталь­них вкладень з усіх джерел фінансування Донецького економіч­ного району за 1990—2000 р. свідчить про неухильне їх скоро­чення, а частка району у капітальних вкладеннях України змен­шилась і становила у 2000 р. 15,3 % (у 1990 р. — 16,2 %). їх обсяг у Донецькій області у 2 рази вищий, ніж у Луганській. Аналіз ди­наміки капітальних вкладень у розрахунку на душу населення підтверджує негативні тенденції в розвитку інвестиційної діяль­ності району.

Введення в дію основних фондів, будівництво і ремонт кому­нікацій, забезпечення населення житлом — це основні проблеми, які вирішує будівельна галузь. Розвиток промисловості будівель­них матеріалів у Донецькому економічному районі зумовлений в першу чергу сировинним чинником.

У товарній структурі виробництва промисловості будівель­них матеріалів основне місце займають цемент, будівельне скло, шифер. Так, у 2000 р. в районі було вироблено 85 % бу­дівельного скла від виробленого в Україні, 20 % шиферу, 14 % цементу. Крім того, виробляється цегла, черепиця. Функціонує

ряд підприємств з виробництва залізобетонних конструкцій. Основними центрами промисловості будівельних матеріалів є Донецьк, Єнакієве, Луганськ, Алчевськ, Лисичанськ, Зимо-гор'є, Рубіжне, Артемівськ та ін.

Значна урбанізованість території району сприяла розвитку житлового будівництва, обсяги якого становлять 9 % від загаль­ноукраїнського показника. За період з 1990 по 2000 р. введення в експлуатацію житла в районі зменшилося на 69 %. Це поясню­ється насамперед скороченням обсягів фінансування.

Для покращання ситуації, що склалася в будівельному комп­лексі району, необхідно розширити ринкові сегменти реалізації будівельних матеріалів, провести диверсифікацію виробництва. Нарощування обсягів житлового будівництва потребує залучення в цю галузь капітальних вкладень, перш за все недержавних інвес­торів. Необхідно надавати пільгові кредити під будівництво жит­ла молодим та малозабезпеченим сім'ям.

Підвищення рівня розвитку соціальної сфери району має за­безпечити відтворення головної продуктивної сили — людини (її інтелекту, знань і творчого потенціалу). Густонаселеність Донець­кого економічного району, наявність великої кількості шкідливих виробництв, складна екологічна ситуація вимагають значної уваги до розвитку соціальної сфери регіону. За останні роки ситуація в цій важливій для життєдіяльності людини галузі суттєво погір­шилась.

Доходи населення району, у тому числі заробітна плата працівників усіх сфер економіки, хоча й вищі, ніж у середньо­му по державі, але обсяги виробництва товарів народного спо­живання на одного мешканця значно менші, ніж в Україні і становить 9,7 % від загальнодержавного рівня (табл. 4.7). Час­тка їх непродовольчих видів становить 56,8 % від випуску то­варів народного споживання в районі, і порівняно з 1990 р. їх випуск зменшувався значно вищими темпами, ніж у цілому по Україні.

За період 1990—2000 р. зменшились обсяги житлового бу­дівництва (на 77,4 %) і потужності введених в експлуатацію середніх закладів освіти (на 96,8 %) та закладів охорони здо­ров'я (на 90,1 %).

Торгівля залишається важливою сферою формування і ста­білізації споживчого ринку. Загальний обсяг роздрібного това­рообігу у 2000 р. становив 12,6 % від загального показника в Україні. Порівняно з середньодержавними показниками рівень розвитку торгівлі та надання послуг у регіоні значно вищий,

особливо вирізняється Донецька область. Проте слабкий взає­мозв'язок торгівлі та вітчизняного товаровиробника призвів до скорочення асортименту товарів вітчизняного виробництва, по­силилась тенденція до необгрунтованого зростання цін, недоб­росовісної конкуренції, невиконання зобов'язань щодо спожи­вачів.

Таблиця 4.7