Фінансові послуги на міжнародному ринку цінних паперів

Міжнародний фондовий ринок – це сегмент міжнародного ринку капіталу, де здійснюється емісія і купівля-продаж цінних паперів і різних зобов'язань.

У широкому розумінні критерій «міжнародності» визначається тим, чи перетікає капітал з однієї країни в іншу, чи перетинають інвестиційні ресурси національні кордони.

Міжнародний ринок цінних паперів почав формуватися у результаті масового вивозу капіталу, насамперед з країн, яким належать основні транснаціональні корпорації та банки. Формування цього ринку було прискорено рядом факторів:

o сучасною науково-технічною революцією, яка спричинила появу проектів, реалізація котрих потребувала використання капіталу різних країн;

o розвитком інтеграційних процесів;

o певною стійкістю валютних курсів;

o використанням спільних багатонаціональних валют;

o успіхами у розбудові банківської та біржової справи.

За високих темпів економічного піднесення багатьох промислово розвинутих країн світу традиційні джерела фінансування вже не повною мірою задовольняють потреби великих корпорацій і держав у капіталі. Тому вони не обмежуються послугами національних банківських систем і, покладаючись на свій кредитний рейтинг, залучають дешеві фінансові ресурси шляхом емісії цінних паперів. Зростання попиту з боку емітентів, збільшення пропозиції в результаті інтеграції національних ринків, конкуренція як наслідок відкритості та глобалізації економіки призводять до зменшення ролі банківського сектора як механізму перерозподілу фінансових ресурсів на національному та міжнародному рівнях і до одночасного посилення інвестиційної та позичкової діяльності на міжнародному ринку цінних паперів.

Міжнародні ринки цінних паперів поділяють на три види:

1) розвинуті (ринки високорозвинутих країн Європейського Союзу, США, Канади, Японії, Австралії, Гонконгу, Сінгапуру, Кувейта та ін.);

2) конвертуючі (зокрема, ринки Греції, Туреччини, Єгипту, Індії, Китаю, Бразилії, та країн, які досягли успішних результатів ринкових реформ - Польщі, Угорщини, Чехії і певною мірою Словаччини);

3) ринки, що формуються.

Напрями розвитку сучасних міжнародних ринків цінних паперів:

- глобалізація (інтернаціоналізація), зокрема створення зони євро;

- інституціоналізація, посилення ролі інституційних інвесторів у корпоративному управлінні;

- технологізація (комп'ютеризація), згортання традиційної торгівлі і створення нових електронних торгових систем; торгівля безпосередньо через мережу Інтернет;

- скорочення кількості фондових бірж (у багатьох країнах торгівля зосереджується на одній біржі);

- дематеріалізація, електронний обіг цінних паперів;

- особливий захист дрібних інвесторів, зокрема прав меншості акціонерів;

- випереджаючий ріст ринку акцій;

- злиття та поглинання компаній.

На міжнародних ринках цінних паперів ведеться торгівля цінними паперами, деномінованими в іноземних валютах. Враховуючи природу залучення фінансування, міжнародний ринок цінних паперів включає:

1) ринок боргових цінних паперів:

а) цінні папери грошового ринку;

б) середньострокові ноти;

в) міжнародні облігації.

2) ринок прав власності:

а) міжнародні акції;

б) депозитарні розписки.

3) ринок фінансових деривативів:

а) ф’ючерси;

б) варанти;

в) опціони.

Ці ринки відрізняються за типом фінансових прав. Міжнародний ринок боргових цінних паперів охоплює ринок міжнародних облігацій і ринок середньострокових нот, а також цінні папери грошового ринку. Інструменти ринку позикових капіталів засвідчують боргові відносини між позичальником (емітентом цінних паперів) і кредитором (інвестором). Міжнародний ринок титулів (прав) власності представлений міжнародними акціями та іншими правами власності, які є похідними від акцій інструментами, зокрема такими, як депозитарні розписки. Інструменти цього ринку засвідчують відносини власності і підтверджують права на співволодіння корпорацією-емітентом.

Міжнародний ринок фінансових деривативів створений для зменшення фінансових ризиків при здійсненні інвестицій і представлений ф'ючерсами, варантами та опціонами.