Прокуратура (від лат. prokyro — піклуюся, забезпечую, попереджую) — державний правоохоронний орган, на який покладено здійснення нагляду за додержанням та правильним застосуванням законів.
Стаття 5 ЗУ «Про прокуратуру визначає основні функції прокуратури.
На прокуратуру не може покладатися виконання функцій, не
передбачених Конституцією України.
![](https://konspekta.net/studopediaorg/baza1/938650010959.files/image345.gif)
Конституція України визначила прокуратуру України як єдину систему. Викладення основних положень про прокуратуру в окремому розділі (VII) Основного Закону України зумовлено тим, що виконання покладених на органи прокуратури функцій і повноважень є самостійним видом державної діяльності. Такий висновок підтверджують також як специфічні функції та характер діяльності прокуратури, так і принципи їх організації, єдність завдань цього незалежного централізованого державного органу.
У п. 9 розділу XV Перехідних положень Конституції вказується, що прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства -- до введення в дію законів, які регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування.
Із наведеного матеріалу видно, що законодавець передусім на конституційному рівні закріпив функції про прокуратуру, для того щоб дані норми мали юридичну силу конституційних законів, і переніс їх в площину ЗУ «Про прокуратуру для того, щоб не існувало колізій норм, та нелегітимного тлумачення.»
Наведені функції прокуратури відповідають передусім позиції формування правової держави та громадянського суспільства.