Трудові книжки

КЗпП України встановлює загальні положення щодо ведення трудових книжок. Так, КЗпП передбачає, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Тру­дові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соці­альному страхуванню. Працівникам, що стають на роботу впер­ше, трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Порядок ведення трудових книжок визначається постановою Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27 квітня 1993 р. № 301 (зі змінами і доповненнями, внесе­ними постановою від 16 травня 2001 р. № 514), а також Інструк­цією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29 лип­ня 1993 р. № 58 (зі змінами, внесеними наказом від 26 березня 1996 р. № 29, від 8 червня 2001 р. № 259/35).

Згідно з Інструкцією трудові книжки ведуться на всіх праців­ників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (да­лі — підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи по­над п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власни­ками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезон­них і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному стра­хуванню.

На осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуть­ся тільки за місцем основної роботи.

Заповнення трудової книжки вперше провадиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.

До трудової книжки вносяться: відомості про працівника, про роботу, про усі переведення та переміщення працівника, про відкриття, про заохочення.

Слід звернути увагу на те, що записи про найменування робо­ти, професії або посади, на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування про­фесій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій". Якщо працівнику в період роботи надається новий розряд, то про це в установленому порядку робиться відповідний запис.

Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, ви­даного за результатами атестації робочих місць, і має відповіда­ти найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і по­казників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Робота за сумісництвом, оформлена в установленому порядку в трудовій книжці, зазначається окремим рядком. Запис відомо­стей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням пра­цівника власником або уповноваженим ним органом.

Для студентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів, які мають трудові книжки, навчальний заклад (нау­кова установа) вносить записи про час навчання на денних від­діленнях (у тому числі підготовчих) вищих навчальних закладів. Підставою для таких записів є накази навчального закладу (нау­кової установи) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів.

Крім того, до трудових книжок за місцем роботи вносяться відомості про час служби у складі Збройних Сил України, про час навчання у професійних навчально-виховних закладах, про час навчання у вищих навчальних закладах, перебування в аспі­рантурі й клінічній ординатурі, про час догляду за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пен­сіонером, який за висновком медичного закладу потребує постій­ного стороннього догляду; безробітним особам відомості про пе­ріод одержання допомоги по безробіттю заносяться до трудової книжки органом державної служби зайнятості населення.

Трудові книжки громадян, які працюють за трудовими дого­ворами в іноземних представництвах, у іноземних кореспондентів, співпрацівників міжнародних організацій та інших прирівняних до них іноземців на території України, зберігаються: в м. Києві — у Генеральній дирекції Київської державної адміністрації по обслуговуванню іноземних представництв, в Автономній Рес­публіці Крим та областях — у департаментах зовнішніх зв'язків обласних державних адміністрацій, у м. Севастополі — в міській державній адміністрації. Ці організації роблять відмітки у тру­дових книжках про прийняття на роботу і про звільнення з ро­боти відповідно до трудових договорів і довідок наймачів. Під час влаштування на роботу робиться запис: "Прийнятий на ро­боту в систему Генеральної дирекції Київської державної адмі­ністрації по обслуговуванню іноземних представництв" і при звільненні робиться запис: "Звільнений від роботи із системи Генеральної дирекції Київської державної адміністрації по об­слуговуванню іноземних представництв" із посиланням на від­повідні статті КЗпП України. Запис, зроблений у трудовій книжці іноземними представництвами, іноземними кореспондентами, співпрацівниками міжнародних організацій та іншими прирівня­ними до них іноземцями на території України, є недійсним.

Трудові книжки працівників, які працюють на умовах трудо­вого договору у фізичних осіб, зберігаються безпосередньо у пра­цівників. Внесені фізичною особою до трудових книжок записи підтверджуються підписом посадової особи органу державної служби зайнятості, який зареєстрував трудовий договір, і засвід­чуються його печаткою.

До трудових книжок осіб, які відбули виправні роботи без по­збавлення волі, власник або уповноважений ним орган підприєм­ства за місцем роботи вносить запис про те, що час роботи в цей період не зараховується до загального та безперервного стажу. У разі, коли судом в установленому законом порядку час відбуван­ня виправних робіт без позбавлення волі включено до загально­го трудового стажу, у трудових книжках робиться запис про те, що цей час не зараховується до безперервного трудового стажу.

Днем звільнення вважається останній день роботи.

У разі звільнення осіб, які працювали в селянському (фермер­ському) господарстві за трудовим договором, або припинення членства в селянському (фермерському) господарстві після відпо­відних записів у трудових книжках, зроблених головою селян­ського (фермерського) господарства, трудовий стаж у цьому гос­подарстві підтверджується підписом керівника, заступника, іншої уповноваженої на це особи та завіряється печаткою місцевого органу державної виконавчої влади.

У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника днем звільнення вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнен­ня визнається недійсним. Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган у цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудо­вої книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускаєть­ся тільки за письмовою згодою працівника.

У разі смерті працівника трудова книжка видається на руки його найближчим родичам під розписку або надсилається пош­тою на їх вимогу.

При виписуванні трудової книжки, або вкладиша до неї, або дубліката трудової книжки власник чи уповноважений ним орган стягує з працівника суму її вартості. У разі неправильно­го первинного заповнення трудової книжки або вкладиша до неї, а також псування їх бланків внаслідок недбалого зберігання вартість зіпсованих бланків сплачується підприємством.

Трудові книжки та їх дублікати, що не були одержані праців­никами при звільненні, зберігаються протягом двох років у відділі кадрів підприємства окремо від інших трудових книжок праців­ників, які перебувають на роботі. Після цього строку не затребу­вані трудові книжки (їх дублікати) зберігаються в архіві підпри­ємства протягом 50 років, а по закінченні зазначеного терміну їх можна знищити в установленому порядку.

Трудова книжка заповнюється одночасно українською та ро­сійською мовами і засвідчуються окремо обидва тексти.

На підприємстві ведеться така документація щодо обліку блан­ків трудових книжок і заповнених трудових книжок: а) книга обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них, затверджена наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 р. № 277; б) книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них, затверджена наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 р. № 277.

Бланки трудових книжок і вкладишів до них зберігаються в бухгалтерії підприємства як документи суворої звітності й ви­даються за заявкою у підзвіт особі, відповідальній за ведення трудових книжок.

Контрольні запитання і завдання

1.Дайте визначення трудового договору. Чим він відрізняєть­ся від суміжних цивільно-правових договорів, пов'язаних з пра­цею?

2. Охарактеризуйте сторони трудового договору. Який їхній правовий статус?

3. Що виступає змістом трудового договору? Як ви стави­теся до поділу умов трудового договору на основні та факуль­тативні?

4. Який порядок укладення звичайного трудового договору на невизначений строк? А строкового?

5. Проаналізуйте особливості трудових договорів з окреми­ми категоріями працівників: з державним службовцем; праців­ником, який приймається за конкурсом; при суміщенні професій (посад); при роботі за сумісництвом; з молодим спеціалістом.

6. Дайте визначення контракту та його змісту. Як визна­чається сфера укладення контракту?

7. Як визначається "переведення на іншу роботу"? Яке важ­ливе положення передбачено Конституцією України, що зміни­ло застосування статей 31, 33, 34 КЗпП України?

8. Який порядок проведення зміни істотних умов праці?

9. Який порядок проведення атестації працівників?

10. Яка різниця між припиненням трудового договору і відсто­роненням працівника від роботи?

11. Проаналізуйте підстави припинення трудового договору.

12. Які обов'язки роботодавця при звільненні працівника?