Власники (керівники) мають прагнути саме до оптимізації потенціалу

економічної системи. Для цього варто здійснити наступне:

1) аналіз перспектив підприємства – метою тут є виявлення тих тенденцій, небезпек, шансів та окремих “ надзвичайних ситуацій”, які здатні змінити позитивні тенденції, що склалися;

2) аналіз позицій у конкурентній боротьбі – його завданням є визначення того, наскільки можна підвищити результати діяльності підприємства, покращивши конкурентну стратегію;

3) відбір альтернативної стратегії – порівняння перспектив підприємства за різними моделями (стратегіями) розвитку;

4) аналіз шляхів диверсифікації – завданням тут є оцінка недоліків у наборі сучасних видів діяльності підприємства; визначення нових видів, до яких підприємство має перейти у певній перспективі;

5) постановка поточних завдань.

Оптимізація структури потенціалу підприємства має забезпечити йому у стратегічній перспективі певні економічні вигоди, індикаторами яких слід

вважати:

- розширення ринкової ніші;

- зростання прибутку у порівнянні з конкурентами;

- підвищення інвестиційної привабливості;

- зростання рейтингу економічної системи у галузі;

- збільшення обсягів реалізації продукції (послуг) у порівнянні з конкурентами;

- створення іміджу економічної системи серед споживачів;

- лідерство у технологіях;

- підвищення рівня розвитку сервісу для споживачів тощо.