Методика часткового аналізу

Під час загального аналізу достатньо часто виникають проблеми, від розв’язання яких залежить подальше вдосконалення роботи органу і які потребують самостійного дослідження за допомогою часткового аналізу.

Частковий аналіз базується на використанні тих же характеристик злочинності, що й при загальному аналізі, і здійснюється в певній послідовності. Можна виділити такі етапи часткового аналізу:

уточнення і формулювання (визначення) проблеми;

висунення гіпотез (пропозицій) про існування тих чи інших зв’язків між окремими явищами, що мають відношення до проблеми;

розробка програми, в котрій визначається об’єкт дослідження, конкретні методики збирання і аналізу інформації, виконавці, строки та інші організаційно-методичні питання;

підготовка матеріалів до виходу на об’єкт дослідження;

пілотаж, випробування методики дослідження;

організація дослідження на об’єкті;

обробка зібраного матеріалу і складання підсумкового документа.

Розглянемо зміст названих етапів.

Уточнення і формулювання (визначення) проблеми. Суворо кажучи, проблема може виникнути не тільки в процесі загального аналізу. Вона може постати вже під час вивчення статистики, в ході перевірки діяльності органу внутрішніх справ, протягом опитування громадян про діяльність міліції та іншими способами. Іноді проблема в діяльності підлеглого органу формулюється вищестоящим суб’єктом управління.

Припустимо, що при вивченні в якомусь місті динаміки і структури навмисних вбивств, тілесних ушкоджень та хуліганства виявляється, що кількість навмисних вбивств і тілесних ушкоджень, що вчинені з побутових мотивів, і кількість хуліганств, вчинених в квартирах та гуртожитках, зростає значно швидше, ніж кількість названих злочинів у цілому. Ці статистичні законо-

мірності обумовлюють необхідність вивчення причин і особливостей так званих побутових злочинів і практики боротьби з ними.

Другий приклад. Відомо, їло рівень злочинності в місті вищий, ніж в сільській місцевості. У той же час у 70-ті роки в ЗО областях Росії було встановлено, що рівень злочинності в сільських районах перевищував рівень злочинності в містах. Ці відхилення обумовили необхідність вивчення організації стану боротьби зі злочинністю в сільській місцевості.

Висунення гіпотез. Як відомо, гіпотеза – це припущення, при якому на основі ряду факторів робиться вірогідний висновок про існування об’єкта, зв’язки або причини явища. Природно, такий висновок потребує доказі в.

Гіпотези ґрунтуються на знанні науки і практики боротьби зі злочинністю та охорони громадського порядку і життєвому досвіді дослідника.

Типовими гіпотезами відносно різного рівня злочинності в селищах, селах району, а також на окремих підприємствах і в організаціях можуть бути неоднаковість економічних умов життя в різних населених пунктах; густота населення; різні можливості культурного проведення дозвілля; несхожість кількісних та якісних характеристик міграційних процесів всередині міста, району;

відмінна чисельність антигромадських елементів у тих чи інших населених пунктах, мікрорайонах; різниця в рівнях вживання спиртних напоїв; різна практика реагування підлеглих підрозділів міліції (МВМ, СВМ), дільничних інспекторів міліції на повідомлення і заяви про злочини; розбіжності у фактичній організації роботи по запобіганню та розкриттю злочинів.