Студопедия.Орг Главная | Случайная страница | Контакты | Мы поможем в написании вашей работы!  
 

Практичне заняття №8. Тема: «Коринебактерії. Мікробіологічна діагностика дифтерії»



Тема: «Коринебактерії. Мікробіологічна діагностика дифтерії».

1.Актуальність теми:

Дифтерія займає одне з провідних місць в інфекційній патології. У природі велика кількість коринебактерій, серед яких є безумовнопатогенні, умовнопатогенні і непатогенні. Проблема дифтерії є дуже актуальною у зв’язку з підйомом захворюваності серед дітей, а також дорослих.

Важливого значення набуває постановка етіологічного діагнозу дифтерії, визначення токсигенності виділених штамів і своєчасне проведення комплексу специфічного лікування хворих, екстренної профілактики захворювань в осередку інфекції. Не аби-яку роль відіграє і виявлення бактеріоносіїв токсигенних і нетоксигенних дифтерійних паличок з подальшою санацією носіїв для переривання ланцюгу епідемічного розповсюдження захворювання.

Усе це підтверджує актуальність вивчення теми в курсі спеціальної мікробіології.

2. Конкретні цілі:

· Вивчити біологічні властивості коринебактерій – збудників дифтерії

· Вивчити патогенетичні закономірності захворювань, спричинених патогенними коринебактеріями

· Визначити методи мікробіологічної діагностики, етіотропної терапії та профілактики дифтерії

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

Термін Визначення
Дифтерія Гостре інфекційне захворювання, що викликається токсигенними коринебактеріями дифтерії, передається повітряно-краплиним шляхом; характеризується місцевим фібринозним запаленням переважно слизових оболонок рото- і носоглотки, а також явищами загальної інтоксикації, ураженням серцево-судинної, нервової і видільної системи.
Біологічні особливості збудників дифтерії Морфологія: Гр.+ палички. Використовують складний метод фарбування за Нейсером і простий за Лефлером. Характерна наявність на кінцях зерен валютину, які фарбуються більш інтенсивни чи в інший колір (явище метахромазії). Збудники розташовані під кутом один до одного. Характерно, явище поліморфізму. За культуральними і біохімічними властивостями виділяють 4 біовари: gravis, mitis, intermedius, belfanti.
Токсигенність Пов’язана з продукцією екзотоксину
Явище,,фагової конверсії” Потрапляння в бактеріальну клітину помірного бактеріофагу, який привносить в геном “tox + ген.” Клітина починає продукувати екзотоксин.
Визначення токсигенності дифтерійної палички в дослідах,,in vitro” Використовуються реакції прецепітації в гелі. Антитоксин здатний дифундувати в гель, при наявності в гелі дифтерійного екзотоксину, який продукується при рості бактерій, утворюється лінія преципітації.
Мікробіологічна діагностика дифтерії Мікробіологічна діагностика має вирішальне значення, при цьому особлива увага приділяється вивченню морфологічних, культуральних, біохімічних властивостей, визначенню біоварів і токсигенності дифтерійної палички. Особливо важливого значення набуває диференціація дифтерійної палички від непатогенних коринебактерій.
Специфічна профілактика Використовують дифтерійний анатоксин при введенні, якого формується антитоксичний імунітет.
Екстренна профілактика і лікування Противодифтерійна сироватка

4.2. Теоретичні питання до заняття:

· Еволюція коринебактерій

· Біологічні властивості коринебактерії дифтерії

· Відмінності у властивостях коринебактерій дифтерії і коринеформних бактерій

· Відмінності у властивостях біоварів дифтерійної палички

· Токсиноутворення, генетичні детермінанти токсигенності. Вимірювання сили токсину.

· Фактори патогенності та патогенез дифтерії

· Методи мікробіологічної діагностики дифтерії

· Препарати для профілактики та лікування дифтерії

4.3.Практичні завдання, які виконуються на занятті:

· Вивчити морфологічні властивості коринебактерій дифтерії.

· Визначення токсигенності дифтерійної палички in vitro.

· Занотувати таблиці: «Диференціація коринебактерій за біохімічними властивостями», «Диференціюючі ознаки біоварів збудника дифтерії».

· Створити схему мікробіологічної діагностики дифтерії

· Ознайомитись з методикою мікробіологічної діагностики дифтерійного бактеріоносійства

· Вивчити препарати, які використовуються для специфічної профілактики та терапії дифтерії.

5. Зміст теми:

На практичному занятті студенти вивчають морфологічні, культуральні, біохімічні, антигенні властивості коринебактерій дифтерії та їх фактори патогенності; відмінності біологічних властивостей варіантів збудників; здійснюють засів матеріалу з метою мікробіологічної діагностики дифтерійного бактеріоносійства. Виконані завдання студенти записують у протокол та підписують у викладача.

Рекомендації для оформлення протоколу

До протоколу слід внести:

1. Малюнок культури дифтерійної палички, зафарбований синькою Лефлера.

2. «Диференціація коринебактерій за біохімічними властивостями», «Диференціюючі ознаки біоварів збудника дифтерії».

3. Демонстрація реакції преципітації в гелі при визначенні токсигенності дифтерійної палички.

4. Схема мікробіологічної діагностики дифтерії.

5. Схема забору матеріалу і посіву на середовища з метою мікробіологічної діагностики дифтерійного бактеріоносійства.

6. Перелік профілактичних і лікувальних препаратів.

Завдання № 1. Вивчити морфологічні та тинкторіальні властивості збудника дифтерії.

 
 


Corynebacterium diphtheriae

(забарвлення синькою Лефлера)

Висновок: для коринебактерій дифтерії характерні наявність зерен валютину на кінцях, явище метахромазії, розташування збудників під кутом один до одного, поліморфізм.

Завдання №2. Мікробіологічна діагностика дифтерії:

1 день Забір матеріалу (слиз з зіву і носу, плівки з ураженої слизової)

Бактеріскопічне дослідження мазків (фарбування за Грамом, Лефлером, нейсером, коріфосфіном) – попередній діагноз.

2 день Вивчення характеру колоній. Пересів на згорнуту сироватку для виділення чистої культури.

3 день Ідентифікація культури: посів на ряд Гіса; визначення гемолізу; визначення токсигенності; проба на цистіназу; проба на уреазу.

4 день Остаточний діагноз

Завдання №3 Властивості коринебактерій.

Диференціація коринебактерій за біохімічними властивостями

Види коринебактерій Гемоліз Фермен тація сахарози Поновлення нітратів Жела тиназа Уре аза Цисті наза Синтез токсину
Cor. diphtheriae   + - + - - + + (- -)  
Cor. pseudodiphtheric um (hofmannii)   - - + - + - - -
Cor. xerosis   - + + - - - - -
Cor. ylcerans   + - - + + + - -

Диференціюючі ознаки біоварів збудника дифтерії

  Токсигенність САМР- тест Ферментація  
Цистину Піразинаміду Глюкози Сахарози Крохмалю Сечовини Поновлення нітратів в нітрити
C. diphtheriae var. gravis V - + - + - + - +
C. diphtheriae var. mitis V - + - + - - - +
C. diphtheriae var. intermedius -/+* - + - + - - - +
C. diphtheriae var. belfanti -/+* - + - + - - - -

Примітка: * рідко бувають токсигенні;

** можуть містить tox-ген, V-токсигенна частина штамів;

*** інверсована САМР-реакція (пригнічення гемолізу).

Завдання №4 Реакція преципітації в гелі з метою визначення токсигенності дифтерійної палички (демонстрація).

ІІ І

(к) Фільтрувальний папір, просочений антитоксичною

сироваткою

Засіяні культури збудника

       
   


Лінія преципітації

Чашка Петрі з гелем

Висновок: якщо збудник продукує екзотоксин, то в гелі спостерігаються лінії преципітації (І частина чашки), які є результатом взаємодії екзотоксину з антитоксинами. В контролі лінії відсутні, що свідчить про відсутність екзотоксину.

Завдання №5 Початок мікробіологічної діагностики дифтерійного бактеріоносійства.


Задня частина

глотки, мигдалики


Середовище

Клауберга Згорнута

Стерильний сироватка

тампон

Завдання №6 Перелік профілактичних і лікувальних засобів.

АД –м-анатоксин (анатоксин дифтерійний очищений, адсорбований зі зменшеним вмістом антигену, рідкий)

АДП-анатоксин (анатоксин дифтерійно-правцевий очищений, адсорбований рідкий)

АДП-м-анатоксин (анатоксин дифтерійно-правцевий очищений, адсорбований із зменшеним вмістом антигенів, рідкий)

АКДП-адсорбована кашлюково-дифтерійно-правцева вакцина.

Д.Т. КОК (адсорбована вакцина для профілактики дифтерії, кашлюку та правця).

Тетракок (комбінована вакцина для профілактики дифтерії кашлюку, правця і поліомієліту).

Сироватка протидифтерійна, коняча, очищена, концентрована, рідка.

Питання для самоконтролю.

1. Етапи вивчення збудника дифтерії.

2. Коринебактерії, біологічні властивості.

3. Еволюція коринебактерій.

4. Диференціація патогенних від інших коринебактерій.

5. Біовари дифтерійних паличок, їх властивості.

6. Токсиноутворення. Характеристика екзотоксину. Генетичні детермінанти токсигенності. Вимірювання сили екзотоксину.

7. Фактори патогенності коринебактерій. Патогенез дифтерії, імунітет

8. Методи мікробіологічної діагностики дифтерії та дифтерійного бактеріоносійства. Визначення антитоксичного імунітету.

9. Теоретичні основи специфічної профілактики дифтерії, протидифтерійні препарати. Лікування дифтерії.





Дата публикования: 2015-02-20; Прочитано: 1251 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!



studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2024 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.011 с)...