Гігієна праці, її значення

Гігієна — це галузь медицини, яка вивчає вплив умов життя на здоров’я людини і розробляє заходи профілактики захворювань, забезпечення оптимальних умов існування, збереження здоров’я та продовження життя.

Гігієна праці — це підгалузь загальної гігієни, яка вивчає вплив виробничого середовища на функціонування організму людини і його окремих систем. Організм людини формувався в умовах реального природного середовища. Основними чинниками цього середовища є мікроклімат, склад повітря, електромагнітний, радіаційний і акустичний фон, світловий клімат тощо.

Результатом відхилення чинників виробничого середовища від природних фізіологічних норм для людини, залежно від ступеня цього відхилення, можуть бути різного характеру порушення функціонування окремих систем організму, або організму в цілому — часткові або повні, тимчасові чи постійні. Механізм впливу окремих чинників виробничого середовища на організм людини і можливі наслідки його та заходи і засоби захисту працюючих будуть розглянуті в наступних темах цього розділу.

З метою комплексної оцінки умов праці – з урахуванням фізіологічних і гігієнічних умов праці, Київським інститутом медицини праці розроблена і затверджена наказом Міністра охорони здоров’я України №382 від 31 грудня 1997 р. гігієнічна класифікація, заснована на принципі диференціації умов праці залежно від фактично діючих рівнів факторів виробничого середовища і трудового процесу порівняно з санітарними нормами, правилами, гігієнічними нормативами, а також можливим впливом їх на стан здоров’я працюючих.

Вона призначена для: гігієнічної оцінки існуючих умов та характеру праці на робочих місцях; санітарно-гігієнічної паспортизації стану виробничих об’єктів; санітарно-гігієнічної паспортизації стану виробничих підприємств; встановлення пріоритетності в проведенні оздоровчих заходів; розробки рекомендацій для профвідбору та профпридатності; створення банку даних про умови праці на рівні підприємства, району, міста, регіону, країни.

Основні поняття, що застосовуються в Гігієнічній класифікації:

Умови праці — це сукупність факторів виробничого середовища та трудового процесу, які впливають на здоров’я та працездатність людини в процесі її професійної діяльності.

Шкідливий виробничий фактор ¾ чинник трудового процесу та виробничого середовища, вплив якого на організм людини в певних умовах може призвести до погіршення здоров’я.

Небезпечний виробничий фактор ¾ чинник трудового процесу та виробничого середовища, вплив якого на організм людини в певних умовах може призвести до травми або іншого раптового погіршення здоров’я.

Важкість (тяжкість) праці ¾ характеристика трудової діяльності людини, яка визначає ступінь залучення до роботи м’язів і відображає фізіологічні витрати внаслідок фізичного навантаження.

Напруженість праці ¾ характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на центральну нервову систему.

Безпечні умови праці ¾ умови праці, за яких вплив шкідливих і небезпечних виробничих факторів на працюючих виключений або їх рівні не перевищують гігієнічні нормативи.

Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації Положення про гігієнічну класифікацію праці за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу (№ 529 від 27.12.2001 МОЗ), умови праці поділяють на чотири класи (рис. 1.15):

Перший клас – оптимальні умови праці – такі умови, за яких зберігається не лише

здоров’я працівників, а й створюються передумови для підтримання високого рівня

працездатності. Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих чинників визначені лише для

мікроклімату і чинників трудового процесу. Для інших чинників оптимальними вважають

такі умови праці, за яких несприятливі чинники виробничого середовища не перевищують

рівнів, прийнятих як безпечні для населення.

Другий клас – допустимі умови праці – характеризуються такими рівнями чинників

виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних

нормативів, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час

регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого

впливу на стан здоров’я працівників та їхніх спадкоємців у найближчому і віддаленішому

періодах.

Третій клас – шкідливі умови праці – характеризуються такими рівнями шкідливих

виробничих чинників, які перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий

вплив на організм працівників та їхніх спадкоємців. Шкідливі умови праці за ступенем

перевищення гігієнічних нормативів та вираження шкідливих змін в організмі працівників

поділяють на чотири ступені:

Перший ступінь – умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих чинників

виробничого середовища та трудового процесу, які, зазвичай, викликають функціональні

зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань (останні відновлюються у разі

тривалішої, ніж початок наступної зміни, перерви у контакті зі шкідливими чинниками) та

збільшують ризик погіршення здоров’я;

Другий ступінь – умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих чинників

виробничого середовища і трудового процесу, які здатні спричинити стійкі функціональні

порушення, призводять, зазвичай, до зростання виробничо-зумовленої захворюваності,

вияву окремих ознак або легких форм професійної патології (зазвичай, без втрати

професійної працездатності), що виникають після тривалої експозиції (10 років та більше);

Третій ступінь – умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих чинників

виробничого середовища і трудового процесу, які призводять, окрім зростання виробничо-

зумовленої захворюваності, до розвитку професійних захворювань, зазвичай, легкого та

середнього ступенів важкості (з втратою професійної працездатності в період трудової

діяльності);

Четвертий ступінь – умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих

чинників виробничого середовища і трудового процесу, які здатні призводити до значного

зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою

працездатності, а також до розвитку важких форм професійних захворювань (з втратою

загальної працездатності).

Четвертий клас – небезпечні (екстремальні) умови праці – характеризуються такими

рівнями шкідливих чинників виробничого середовища і трудового процесу, вплив яких

протягом робочої зміни (або ж її частини) створює загрозу для життя, високий ризик

виникнення важких форм гострих професійних уражень.

Рис.1.15. Гігієнічна класифікація умов праці

Для визначення класу умов праці використовують гігієнічні критерії, які визначають

ступінь впливу на організм таких виробничих чинників: хімічних, біологічного походження,

віброакустичних, мікроклімату приміщень, електромагнітних полів та випромінювань,

іонізувального випромінювання, світлового випромінювання, аероіонізації, важкості

трудового процесу, напруженості трудового процесу. Критерії для оцінення умов праці за

окремими чинниками наведено в табл. 1.10.

Таблиця 1.10

Критерії для оцінення умов праці

(Витяг з класифікації умов і характеру праці за ступенями шкідливості і

небезпечності, важкості і напруженості)

*ТСН-індекс – емпіричний інтегральний показник (виражений у °С, який відтворює поєднаний вплив температури, вологості, швидкості руху повітря, теплового випромінювання на теплообмін людини з навколишнім середовищем).

Відповідно до приведеного вище клас праці визначається тим чинником виробничого середовища, напруженості або тяжкості праці, який має найбільше відхилення від нормативних вимог.

Реальні умови праці мають виключати передумови для виникнення травм та професійних захворювань.

Фактори, що зумовлюють умови праці, поділяють на чотири групи (таблиця 2.1).

Перша група – санітарно-гігієнічні фактори – включає показники, що характеризують виробниче середовище робочої зони. Вони залежать від особливостей виробничого обладнання і технологічних процесів, можуть бути оцінені кількісно і нормовані.

Другу групу складають психофізіологічні елементи, зумовлені самим процесом праці. З цієї групи лише частина факторів може бути оцінена кількісно.

До третьої групи відносяться естетичні фактори, що характеризують сприйняття працюючим навколишньої обстановки та її елементів; кількісно вони оцінені бути не можуть.

Таблиця 2.1

Фактори умов праці

Фактори	Параметр, що характеризує основні властивості елемента, одиниця виміру
1. Санітарно–гігієнічні Загальні санітарні вимоги   Освітленість: природна штучна Шкідливі речовини у повітряному середовищі (пари, гази, аерозолі) Мікроклімат: температура повітря відносна вологість повітря швидкість руху повітря Механічні коливання: вібрація     шум   ультразвук Випромінювання: Інфрачервоне, ультрафіолетове     Іонізуюче   електромагнітне (хвилі радіочастот)     Атмосферний тиск Професійні інфекції та біологічні агенти: (бактерії, віруси, грибки, бруцельоз, лихоманка, туляремія, сибірка, тощо)	Відповідність об`єму й площі виробничих приміщень санітарним нормам, м3, м2   Рівень, КПО,% Рівень, лк Концентрація, мг/м3     Температура, 0С Вологонасиченість, % Рухомість повітряного середовища, м/с   Частота, Гц Амплітуда, мм Коливальна швидкість, м/с Рівень звукового тиску, дБ, дБА Сер. геометрична частота октавних смуг, Гц Рівень звукового тиску, дБ   Довжина хвилі, мкм Інтенсивність випромінювання, кал/см2 Вт/м2, Активність радіоактивного розпаду, Бк, ліміт дози,мЗв•рік-1 Довжина хвилі, км, м, дм, см, мм Частота коливань, Гц, кГц, МГц, ГГц напруженість, В/м, А/м, інтенсивність, Вт/м2 У робочій камері, атм Висота над рівнем моря, Па, мм рт. ст. Ступінь небезпечного впливу на організм людини, бали
2. П с и х о ф і з і о л о г і ч н і (“трудові”) Фізичне навантаження   Робоча поза Нервово-психічне навантаження     Монотонність трудового процесу Режим праці та відпочинку: змінний   добовий   тижневий річний Травма небезпечність (вибухонебезпека, пожежонебезпека, сейсмічна небезпека, небезпека травмування частинами машин й обладнання, що рухаються)	Енерговитрати, ккал/год Вантажооборот за зміну, кгм Зручність під час виконання робіт, бали Інтелектуальне, бали Нервово-емоційне напруження, бали Напруження зору, категорія точності роботи Рівень різноманітності й темп праці, бали   Тривалість і розподіл перерв на відпочинок та обід, хв Робота в нічний час; тривалість робочих змін, год. Тривалість вихідних днів, дні Тривалість відпустки, дні Ступінь небезпеки, бали
3. Естетичні Гармонійність у робочій зоні світлокольорової композиції, звукового середовища Ароматичність запахів повітряного середовища Гармонійність робочих поз і трудових рухів	Естетичний рівень, бали   Ступінь ароматичності, бали   Конструктивні рішення обладнання робочих місць, бали Траєкторія, ритм і варіантність трудових рухів, бали
4. Соціально-психологічні Спорідненість колективу     Характер міжгрупових стосунків у колективі	Рівень взаємозаміни в процесі праці, товариської взаємодопомоги, дисципліна праці, бали Рівень конфліктності, бали

Четверта група включає соціально-психологічні фактори, що характеризують психологічний клімат у трудовому колективі; кількісній оцінці також не підлягають.