Розрахунок чисельності допоміжних робітників

Розрахунок чисельності допоміжних робітників можна здійснювати як за трудомісткістю робіт, так і за нормами обслуговування.

За трудомісткістю робіт визначають чисельність допоміжних робітників, які працюють на нормованих роботах. Методика розрахунку при цьому аналогічна розрахунку чисельності робітників-відрядників. Розрахунок чисельності допоміжних робітників на основі використання норм обслуговування обладнання або робочих місць основних робітників, здійснюють за формулою:

де Ч_д.сп.j – спискова чисельність допоміжних робітників j- тої професії, чол..;

С_пр.j – кількість обладнання або робочих місць, які обслуговує допоміжний робітник j- тої професії;

К_н – коефіцієнт, який враховує планові невиходи;

Н_j – норма обслуговування допоміжного робітника j -тої професії.

S – режим роботи підприємства, зміни на добу.

Коефіцієнт, який враховує планові невиходи, визначають за формулою:

де Ф_нр – номінальний фонд робочого часу робітника, год.

За нормами обслуговування здебільшого розраховують чисельність робітників-погодинників. Цим методом розраховують потрібну чисельність комплектувальників, контролерів якості, чергових слюсарів-ремонтників, електромонтерів, транспортних робітників (водіїв, електрослюсарів) та ін.

При розрахунку слід брати такі норми обслуговування для одного допоміжного робітника складального цеху приладобудівного підприємства: комплектувальника – 20 складально-монтажних робочих місць, контролера якості – 20 робочих місць усіх видів робіт, слюсаря з ремонту обладнання – 50 робочих місць, електрика з ремонту електроустаткування – 50 робочих місць, транспортного робітника – 70 робочих місць.

Кваліфікацію допоміжних робітників визначають за тарифно-кваліфікаційними довідниками. Розряд робітників-контролерів повинен перевищувати на один розряд робітників, яких вони обслуговують. Вказані нормативи можна коригувати за даними підприємств, на яких працюють слухачі заочної або проходять практику студенти (слухачі) денної форми навчання.

Таблиця 4