Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Філософія завершального циклу античної філософії була чітко орієнтована на захист окремого індивіда в умовах поступового руйнування класичного античного полісу. Пізня антична філософія поставала індивідуалістичною, суб'єктивно забарвленою. Через це тут не стільки продукували нові ідеї, скільки використовували вже наявні (епігонство), які часто сполучали між собою без достатньої внутрішньої єдності (еклектика). Зупинимося на ідеях найавторитетніших шкіл цього етапу.
Епікурейство заснував Епікур і продовжив римлянин Тит ЛукреційКар. Епікур ставив собі завдання захистити людину від можливих страхів життя, для чого доводив невмирущість матерії, а. значить, і певне безсмертя людини (посилаючись на атомізм), відсутність фатуму та необхідності в космосі, можливість різних пояснень тих самих явищ через відсутність тісного зв'язку думки з фактами та відчуттям. Найбільше, чого може досягти людина в житті, - це звільнити себе від страхів та неприємних відчуттів, отримувати від життя насолоди, серед яких найбільша - уміння запобігати стражданням та зберігати душевну рівновагу, незворушність і безпристрасність (давньогрецькою мовою - досягнення стану „атараксії”).
Скептицизм (від давньогрецького ”сумнів”), що його заснував Піррон, звертав увагу на те, що всі філософи запевняли в істинності своїх теорій, але висували різні ідеї, звідси випливав висновок про неможливість створення істинної філософії. В основі всіх суджень скептицизму лежали три знамениті запитання з трьома відповідями:
1. Якими є усі речі? — Не більше такими, ніж будь-якими іншими.
2. Що можна сказати про такі речі? — Краще не казати нічого, утримуючись від суджень.
3. Що робити людині, яка перебуває у стосунках з такими речами? - Зберігати самовладність (автаркію).
Більше поширеним у цю епоху був стоїцизм, що його заснував Зенон-стоїк. У Римі його послідовниками були Луцій Аней Сенека, Епіктет та Марк Аврелій Антонін. Стоїцизм також закликав людину до життєвої мудрості та самовладності, але з позиції зовсім іншого розуміння і буття, і людини. Стоїки вважали, що весь світ пронизаний єдиним потоком вогняної пневми (дихання), що несе всьому закон і долю. Дія долі неминуча й невблаганна. Тому людині не варто впадати у відчай, адже змінити долю неможливо (" Бажаючого доля веде, не бажаючого – тягне"). Гідне для людини ставлення до будь-чого - спокій, незворушність, зберігання внутрішньої автономії. Стоїки сприяли систематизації філософського знання; вони поділили філософію на фізику, логіку та етику, залучивши до логіки і розуміння пізнання.
Неоплатонізм довів до ретельних деталізацій і логічної стрункості провідні думки Платона. Усе сутнє являє собою результат виливання (еманації) Єдиного, яке тотожне благу, не знає ніякого ушкодження та змін. Першим продуктом Єдиного постає світовий Розум, у деяких тлумаченнях - Дух, а він еманує у світову Душу. Душа оживляє все суще, роблячи світ внутрішньо пов'язаним. Через душу все, що існує прагне повернутися до вищого - до Єдиного, бо там його вихідна батьківщина, його корені. Людина ж являє собою уособлення світобудови, бо до її єства входять тіло, душа та розум; останній і дає людині спрямування - прагнути до єдиного, до блага. Основні творці неоплатонізму - Плотін та Прокл.
Питання для самоконтролю
1. Розкрийте особливості розвитку античної філософії.
2. Визначте основні напрями розвитку ідей в античній натурфілософії.
3. В чому відмінність філософії Сократа від натурфілософії?
4. Поясність значення філософських ідей Платона.
5. Сформулюйте основні положення філософії Аристотеля.
6. Назвіть загальні риси та провідні школи пізньої античної філософії.
Завдання для самостійної роботи
1. Обґрунтуйте чому засновник першої європейської філософської школи Мілес саме воду визначив як першоелемент (основу) буття.
2. Доведіть, що атомістична філософія Демокріта по праву вважається вершиною античного матеріалізму.
3. Що, на вашу думку, могло стати причиною, яка привела Платона до першого "перевороту" в філософії і які наслідки це мало для самої філософії.
4. Розкрийте як ви розумієте відомі вирази Сократа: "Пізнай самого себе" та "Я знаю, що нічого не знаю, але інші не знають навіть цього".
5. Як ви вважаєте: чому Сократ називав себе "повивальною бабкою істини".
6. Чи згідні ви з відомим виразом Сенеки: "Бажаючого доля веде, небажаючого – тягне". Який напрямок в філософії він відображає.
Література:
4, 5,6,11,12,19.
Змістовий модуль 3. Філософія Європи епохи середньовіччя та Відродження.
План
1. Соціокультурні чинники формування філософських парадигм філософії середньовіччя. Теоцентричний характер середньовічної філософії.
2. Апологетика і патристика.
3. Схоластика. Реалізм та номіналізм.
4. Перехідний характер філософії Відродження.
5.Основні філософські ідеї філософії Відродження: антропоцентризм, гуманізм, пантеїзм.
Основні поняття: теоцентризм, апологетика, патристика, схоластика, реалізм, номіналізм, антропоцентризм, пантеїзм.
Дата публикования: 2015-02-17; Прочитано: 710 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!