Грошовий обіг і його закони. Рівновага грошової і товарної мас. Рівняння І. Фішера

Виконуючи функцію засобу обігу, гроші безперервно переміщуються від одного суб’єкта економіки до іншого. Грошовий обіг – це рух грошей при виконанні ними ф-цій засобів обігу і платежу. Між процесами реалізації суспільного продукту та грошовим обігом існує внутрішній зв'язок, який дістав назву законів грошового обігу. Закони грошового обігу передбачають – к-ть грошей необхідних для реалізації суспільних продуктів за різних умов. Визначення кількості грошей залежить від кількості товару;ціни на товар; швидкості обертання. За умов нерозвинених кредитних відносин суть закону грошового обігу, сформульованого К. Марксом, полягає в тому, що к-ть грошей, які є в обігу, визначаються сумою цін усіх товарів і послуг, поділеною на швидкість обігу грошової одиниці. Цей зв'язок виражається за формулою: , де М – маса грошей,Q – к-ть товарів;P – ціна товарів;V – швидкість обертання. Амереканський економіст І.Фішер запропонував формулу збалансованості грошової і товарної маси: , де M – к-ть грошей;V – швидкість обігу грошей протягом року;P – середня ціна;Q – фізичний обсяг товарів і послуг. Дана формула відображає закон грошового обігу. У сучасній економіці для виконання ділових операцій використовують різноманітні види грошей(активів). Грошова маса – вся к-ть грошей,що знаходиться в грошовому обігу. Існує 2 форми: готівкова(банкноти,казначейські білети,розмінні білонні монети) і безготівкова(чекові внески, депозитні сертифікати,державні цінні папери). Грошовий агрегат – це встановлене законодавством відповідно до принципу ліквідності специфічне групування грошових форм. Ліквідність – це здатність активу обмінюватись на будь які блага. Залежно від рівня ліквідності грошові засоби ранжируються і зводяться у грошові агрегати:показники грошової маси М₁,М₂, М₃,L.