Природа і генесиз позичкового капіталу, суть

З переходом до вільного підприємництва і з розвитком ринкових відновин виникає позичковий капітал.

Позичковий капітал – тимчасові вільні грошові кошти,які надаються підприємцям у позику на визначений термін і за плату у формі позичкового процента.

Прибуток. Одержаний підприємцем поділяється на 2 частини: % і підпр. дохід.

Підприємницький дохід – частина прибутку від підприємницької діяльності, які одержують самі підприємці.

Позичковий відсоток – частина прибутку,яку функціонуючий підприємець сплачує продавцю за тимчасове користування позиченим у нього капіталом.

Рівень дохідності позичкового капіталу відображає норма позичкового відсотка – це відношення суми річного доходу від позичкового капіталу до суми позичкового капіталу.

У кредитно-грошовій сфері існують реальна і номінальна відсоткові ставки.

Номінальна – це ціна,яку сплачує позичальник кредиторові за надані у користування кошти і виражається у незмінних грошових одиницях.

Реальна – це номінальна ставка,яка змінюється відповідно до рівня інфляції.

48. Кредит, як форма руху позичкового капіталу. Основні форми кредиту.

Рух позичкового капіталу здійснюється у формі кредиту. Кредит (кредитні відносини) - це відносини між кредитором і позичальником з приводу мобілізації тимчасово вільних коштів та використання їх на умовах повернення і платності.
Прийнято розрізняти кредитний механізм і кредитну політику. Кредитний механізм являє собою певну сукупність принципів, організаційних форм, методів і правил, що регулюються чинним законодавством і забезпечують необхідні умови для реалізації кредитних відносин. Кредитна політика становить собою систему заходів держави, спрямованих на досягнення певних економічних цілей.
Класифікація кредиту може здійснюватися з урахуванням строку кредиту, об'єкта і сфери кредитування, а також за іншими параметрами.
За строком надання, кредити поділяються на короткострокові довгострокові. Короткострокові надаються на термін, як правило, не більше року і використовуються для поповнення оборотних засобів, довгострокові - на рік і більше й використовуються для збільшення основного капіталу.
Відповідно до специфіки об'єктів кредитування, кредит поділяється на комерційний, банківський, споживчий, державний та міжнародний.
Комерційний кредит надається одним підприємством іншому у вигляді продажу товарів або послуг з відстрочкою платежу. Комерційний кредит утворює основу кредитної системи.
В ринковій економіці він обслуговується вексельними білетами, обіг яких опосередковується банками і регулюється законодавством. Основне завдання комерційного кредиту прискорити рух товарів від виробників до споживачів. Комерційний кредит, як правило, є короткостроковим.
Банківський кредит - це кредит, що надається банками та спеціалізованими кредитно-фінансовими установами економічним суб'єктам підприємницької діяльності, державі та населенню у вигляді грошових позик. Об'єктом банківського кредиту є грошовий капітал. Позики можуть бути попередньо забезпечені матеріальними цінностями і незабезпечень
Споживчий кредит становить кредит підприємств торгівлі та сервісних послуг у вигляді товарів і послуг, що продаються в розстрочку. Його об'єктом є, як правило, товари тривалого користування, а також окремі види послуг. Специфічним різновидом споживчого кредиту є надання приватним особам довгострокових позик на купівлю чи будівництво житла.
Державний кредит - це кредит, де кредитором чи позичальником є держава або окремі державні виконавчі структури. Об'єктом Державного кредиту є, як правило, позичковий капітал, що реалізується Шляхом розміщення на відкритому ринку державних цінних паперів.
Міжнародний кредит - це кредит, що обслуговує міграцію позичкового капіталу в сфері міжнародних економічних відносин. його суб'єктами (кредиторами і позичальниками) виступають держави в особі національних банків, міністерств фінансів, міждержавних організацій.
Об'єктом міжнародного кредитування є товарні цінності, послуги, валютні ресурси.

49. Банки, їх види і функції. Банківський прибуток

Банки — це установи, функцією яких є кредитування суб'єктів господарської діяльності та громадян за рахунок залучення коштів підприємств, установ,організацій, населення та інших кредитних ресурсів, касове і розрахункове обслуговування народного господарства, виконання валютних та інших банківських операцій, передбачених законодавством про банки і банківську діяльність. Банки є юридичними особами.
Функції:
- залучення тимчасово вільних грошових коштів та перетворення їх у позичковий капітал;
- посередництво в кредитах (надання кредитів)
- посередництво в платежах (грошові розрахунки і платежі);
- операції з цінними паперами;
- випуск (емісія) кредитних знарядь обігу;
- консалтинг (надання консультаційних послуг).