Суть реклами як ефективного інструмента маркетингової комунікації

Основними засобами маркетингових комунікацій є реклама, комерційна пропаганда, стимулювання збуту, особистий продаж.

Широко відомий нині термін «реклама» виник від латинського слова «гесlаmаге» - голосно кричати або сповіщати (в Древній Греції і Римі торгові оголошення голосно викрикувалися або зачитувалися на площах і в інших місцях скупчення народу).

.» За своєю суттю реклама - інформація про споживчі властивості товарів і різні види послуг з метою їх реалізації, створення попиту на них'. Крім того, через рекламу можуть розповсюджуватися відомості про особу, організацію, твір літератури, мистецтва і т.п. з метою їх популяризації.

Відомий маркетолог Ф.Котлер, професор маркетингу Північно-Західного університету США, дає наступне визначення реклами: «Реклама являє собою неособисті форми комунікації, здійснювані через посередництво платних засобів поширення інформації, з чітко вказаним джерелом фінансування».

Задачі масової комунікації, за допомогою якої здійснюється рекламний вплив на людину, дуже складні. Рекламіст має справу з великим числом людей, яких він не знає, і не може контролювати умови, в яких буде сприйматися його рекламне звернення.

Поведінка і сприйняття людиною навколишньої інформації постійно змінюється. Конкретна поведінка формується з комплексу подразників на конкретний момент. На процес поведінки людини в рекламному середовищі впливають як зовнішні чинники, так і внутрішні.

Зовнішні чинники - це все те, що відбувається навколо нас в даний момент часу. Це можуть бути люди, що знаходяться поруч, погодні умови і т.д.

Внутрішні чинники - це все те, що відбувається всередині вас в той же самий момент. Наприклад, ваша установка, ваше відношення до різних речей, стан здоров'я, погляди, переконання, минулий досвід і т.п.

Внутрішні чинники (подразники)

Зовнішні чинники (подразники)

Мал. 12.1. Вплив зовнішніх і внутрішніх чинників (подразників) на поведінку людини:

ПН - психологічний настрій людини в даний момент під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників; ЗП - зовнішня поведінка людини.

Рекламну інформацію можна розглядати як комплекс. На людину завжди діє безліч подразників, кожний з яких несе в собі певну інформацію. До цих подразників потрібно віднести кольори, образотворчі форми, контрастність, об'єм і інтенсивність, міру новизни рекламного звернення та нш.

У торгівлі використовуються різноманітні засоби реклами, що являють собою носії інформації для впливу на об'єкт реклами. Засоби реклами можна кваліфікувати за наступними ознаками: призначенням, місцем їх застосування і характером використання технічних засобів.

За призначенням рекламні засоби можуть бути розраховані на оптових і роздрібних покупців, на певні групи населення (чоловіків, жінок, дітей, осіб, що ведуть домашнє господарство, спортсменів, туристів, школярів, фермерів.

За місцем застосування рекламні засоби поділяються на внутрішні, що використовуються на самому торговому підприємстві, і зовнішні - поза роздрібним або оптовим підприємством.

В залежності від характеру технічних засобів, що використовуються, розрізнюють наступні види реклами: вітринно-виставкова, реклама в пресі, друкована реклама, аудіовізуальна, радіо - і телереклама, зовнішня та інш.

Реклама – це спеціальна інформація про осіб, підприємства чи продукцію, що розповсюджується у будь-який спосіб з метою отримання зиску. Одним з основних елементів маркетингових комунікацій є рекламне звернення. Це засіб через який трансформуються цілі маркетингових комунікацій. При створенні звернення відповідають на такі питання:

10. “Що саме сказати цільовій аудиторії?” (зміст звернення, наявність в ньому мотивів для покупки).

11. “Як саме сказати?” (як посилити вплив звернення).

12. “Коли, де і скільки разів це сказати, щоб звернення було привабливим і досягло мети?”

В межах стратегії маркетингу реклама сильно впливає на виробництво, яке повинне випускати тільки те, що куплять споживачі. Реклама необхідна форма комунікації, що переводить якість товарів та послуг на мову потреб і запитів споживачів.

3.Суть лізингу, його форми, типи і види. Укладання договору лізингу. Історія виникнення лізингу. Економічні основи лізингу.

Термін «лізинг» (від англ. to lease - орендувати, здавати в найм) увійшов у використання в останній чверті XIX ст., коли в 1877 р. телефонна компанія «Белл» ухвалила рішення не продавати свої телефонні апарати, а здавати їх в оренду. Однак, від ідеї лізингу до створення першої лізингової фірми, для якої саме операції лізингу стали предметом основної діяльності, пройшло ще багато-часу. Перша незалежна лізингова компанія «Юнайтед Стейтс Лізинг корпорейшн» була створена у Сан-Франциско (США) в 1952 р.

Як предмет лізингу можуть виступати будь-які речі, що використовуються для підприємницької діяльності, в тому числі підприємства, майнові комплекси, будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби та інше рухоме і нерухоме майно.

Предметом лізингу не можуть бути земельні дільниці та інші природні ' об'єкти, а також майно, яке чинним законодавством заборонене для вільного обігу.

У лізингрвій операції, як правило, беруть участь три сторони: лізинго-давець, лізингоотримувач і продавець (постачальник).

Лізингодавець - фізична або юридична особа, яка за рахунок залучених або власних грошових коштів придбаває майно і надає його як предмет лізингу лізингоотримувачу за певну плату, па певний термін і на певних умовах в користування з переходом або без переходу до лізингоотримувача права власності на предмет лізингу.

Лізингоотримувач - фізична або юридична особа, яка відповідно до до- ' говору лізингу приймає предмет лізингу за певну плату, на певний термін і на певних умовах у тимчасове володіння і в користування відповідно до договору лізингу.

Продавець (постачальник) - фізична або юридична особа, яка відповідно до договору купівлі-продажу з лізингодавецем продає лізингодашію в обумовлений термін майно, що виробляється (поставляється) ним та є предметом лізингу. Продавець (постачальник) зобов'язаний передати предмет лізингу лізингодавцеві або лізингоотримувачу відповідно до умов договору купівлі-продажу.

В залежності від терміну розрізнюють три типи лізингу:

- довгостроковий лізинг - лізинг, здійснюваний протягом трьох і більше років;

- середньостроковий лізинг - лізинг, здійснюваний протягом від півтора до трьох років;

- короткостроковий лізинг - лізинг, здійснюваний протягом менше півтора року.

Існують наступні види лізингу: фінансовий, поворотний і оперативний. Фінансовий лізинг - вид лізингу, при якому лізингодавець зобов'язується придбати у власність вказане лізингоотримувачем майно у певного продавця і передати лізингоотримувачу дане майно як предмет лізингу за певну плату, на певний термін і на певних умовах у тимчасове володіння і користування. При цьому термін, на який предмет лізингу передається лізингоотримувачу, близький за тривалістю з терміном повної амортизації предмета лізингу або перевищує його. Предмет лізингу переходить у власність лізингоотримувача після закінчення терміну дії договору лізингу або до його закінчення при умові виплати лізингоотримувачем повної суми, передбаченої договором лізингу, якщо інше не передбачене цим же договором. Предмет лізингу, переданий лізингоотримувачу за договором фінансового лізингу, враховується за угодою сторін на балансі лізингодавця або лізингоотримувача.

Поворотний лізинг - різновид фінансового лізингу, при якому продавець (постачальник) предмета лізингу одночасно виступає і як лізингоотримувач.

Оперативний лізинг - вид лізингу, при якому лізингодавець закуповує на свій страх і ризик майно і передає його лізингоотримувачу як предмет лізингу за певну плату, на певний термін і на певних умовах у тимчасове володіння і користування. Термін, на який майно передається в лізинг, встановлюється на основі договору лізингу. Після закінчення терміну дії даного договору і при умові виплати лізингоотримувачем повної суми, передбаченої договором лізингу, предмет лізингу повертається лізингодавцю, при цьому лізингоотримувачем є права вимагати переходу права власності па предмет лізингу. При оперативному лізингу предмет лізингу може бути переданий в лізинг неодноразово протягом повного терміну його амортизації.