БІЛЕТ № 6 16

1. Форми і методи комерційних розрахунків.

Грошові розрахунки можуть бути в готівковій та безготівковій формі. Переважає безготівкова форма.

Безготівкові розрахунки – це грошові розрахунки, які здійснюються без участі готівки.

Платіжна вимога – це документ, який містить вимогу одержувача коштів платнику про сплату певної суми грошей через банк.

Платіжне доручення – це документ, який містить наказ платника банку про списання з його рахунку певної суми та перерахування її на рахунок одержувача.

Платіжна вимога-доручення – це комбінований розрахунковий документ, який об'єднує платіжну вимогу і платіжне доручення. Частину документу "платіжна вимога" заповнює одержувач, а другу частину – "доручення" – заповнює платник при згоді на оплату.

Акредитив – це розрахунковий документ, який містить доручення банка платника банку одержувача оплатити товар (послуги) лише при виконанні одержувачем умов, вказаних в акредитиві.

Розрахунковий чек – це письмовий наказ банку про сплату зазначеної в ньому суми пред’явнику чека або особі на яку він виписаний.

Вексель – це вид цінного паперу, який письмово засвідчує боргове зобов’язання юридичної чи фізичної особи сплатити зазначену у векселі суму власнику векселя (ремітенту) в обумовлений термін.

Готівкова форма розрахунків використовується здебільшого фізичними особами. На підприємствах для розрахунків готівкою існує каса. В касі готівку зберігають у сейфі. Всі готівкові операції реєструються в касовій книзі. Для проведення цих операцій користуються прибутковими та видатковими касовими ордерами. Каса має ліміт, все що більше цього ліміту кожного дня здається в банк.

2. Товарознавство промислових товарів.

Підприємства купують величезну кількість різниз товарів і послуг. Можна виділити 3 групи товарів промислового призначення: матеріали і деталі, капітальне майно і допоміжні матеріали і послуги.

Матеріали і деталі – це товари, що повністю використовуються у виробі виробника. Вони поділяються на 2 групи: сировина (включаючи сільськогосподарську продукцію) та напівфабрикати і деталі.

Капітальне майно – це товари, частково присутні в готовому виробі. Його можна підрозділити на 2 групи: стаціонарні споруди (будівлі та стаціонарне устаткування) і допоміжне устаткування (рухоме заводське устаткування і конторське устаткування).

Допоміжні матеріали і послуги – це об’єкти, взагалі не присутні в готовому виробі. Вони бувають 2 видів: робочі матеріали і матеріали для технічного обслуговування і ремонту. Ділові послуги поділяються на послуги з технічного обслуговування і ремонту та послуги консультативного характеру.

3. Політика планування рекламної компанії.

Рекламна кампанія – це розробка рекламного звернення і план його показу. Рекламне звернення – це засіб через який трансформуються цілі рекламодавця.

Мета рекламної кампанії: формування імені, престижу фірми, або просто збут товару.

Свою рекламну політику фірма повинна будувати на здатності чимось виділитися серед конкурентів, запропонувати унікальний вид товару, підкреслити високу кваліфікацію своїх працівників, специфічні властивості товару, переваги її перед іншими фірмами. Потрібно мати чітке представлення про свою цільову аудиторію. Цільова аудиторія - це група споживачів, на яку спрямоване просування.

Щоб привернути увагу споживача рекламодавці використовують: ілюстрації і заголовки, що захоплюють, слогани, ефекти контрасту, незвичні розміри і місця розташування звертань, кольори, форми і рухи, підбір темпу мови, тону та інших звукових сигналів, аромати тощо.

При виборі засобів поширення звертання необхідно відповісти на 3 питання: де розмістити рекламне звертання; коли і з якою частотою розміщати рекламу; які носії реклами потрібно використовувати. Потрібно вибрати найбільш рентабельний засіб поширення реклами.

4. Облік господарських процесів. Основи бухгалтерської звітності.

Господарські процеси на підприємстві поділяються на:

1. постачальницько-заготівельний процес передбачає витрату підприємством частини грошей на закупівлю основних засобів і виробничих запасів;

2. виробничий процес під час якого створюються матеріальні блага. В цей період бухгалтерія вивчає витрати підприємства на виробництво продукції і визначає собівартість продукції;

3. процес реалізації забезпечує підприємство грошима.

Всі процеси взаємозв’язані та змінюють один одного, завдяки чому на підприємстві відбувається безперервний колообіг господарських засобів. В різних галузях економіки облік господарських процесів має свої відмінні особливості.

Кожне підприємство обов’язково повинно складати фінансову звітність і звітуватися наступним органам: податкова інспекція; казначейство (звітуються ті, що мають цільове фінансування з бюджетів); статистичне управління; вище стояча організація (в залежності від підпорядкування); цільові фонди.

За вимогою звітуються до: банка (якщо підприємство отримало кредит); інвестору; власникам підприємства; колективу підприємства; перевіряючим органам.

Елементи фінансової звітності:

1. Баланс (форма 1). В ньому відображається фінансовий стан підприємства на певну дату.

2. Звіт про фінансові результати діяльності (форма 2). Відображає всі доходи і витрати підприємства, в ньому вираховується прибуток.

3. Звіт про власний капітал (форма 3).

4. Звіт про рух грошових коштів (форма 4).

5. Пояснююча записка дає роз’яснення до фінансового звіту.

5. Комерційна робота по оптовій закупівлі товарів.

Правильно організована закупівельна робота дозволяє зменшити імовірність комерційного ризику, пов'язаного з відсутністю збуту товарів. Робота з оптових закупівель товарів складається з таких операції: вивчення і прогнозування купівельного попиту; визначення потреби в товарах; пошук і вибір постачальників; контроль за виконанням договорів.

Вивчення попиту дозволяє одержати повну інформацію про необхідні споживачу товари і ціни, які вони готові за них заплатити. Існують різні способи вивчення і прогнозування попиту (опитування покупців про товари, що купуються ними). Отримані і систематизовані дані є основою для визначення потреби в товарах. При цьому розраховується обсяг товарів, які треба закупити, і уточнюється їх асортимент.

Наступним етапом роботи з закупівлі товарів є пошук і вибір постачальників. Для пошуку постачальників комерційним працівникам необхідно постійно аналізувати рекламні оголошення, відвідувати виставки нових товарів, оптові ринки, ярмарки і товарні біржі. Для вибору постачальників необхіда інформація про постачальників і вироблені ними товари (асортимент, якість, упаковку, ціни).

Останнім етапом є контроль за виконанням договорів.

6. Обчислити вільну відпускну ціну з пдв та суму пдв, що підлягає сплаті до бюджету за даними: 1.) Вартість основних і допоміжних матеріалів - 60,5 грн. 2.) Куповані напівфабрикати - 42.15 грн. 3.) Паливо і енергія на технологічні цілі -11.45 грн. 4.) Заробітна плата робітників - 21.7 грн. 5.) Відрахування на соціальні заходи - 5.08 грн. 6.) Витрати на утримання і експлуатацію обладнання - 23.00грн. 7.) Загальновиробничі витрати - 18.30 грн. 8.) Інші виробничі витрати - 5.8 грн. 9.) Рентабельність - 25%. ПДВ 20%.

Розв’язання:

с/в вир = 60,5+42,15+11,45+21,7+5,08+23+18,3+5,8 = 187,98 грн.

ПР = (с/в*R) / 100

ПР = (187,98*25) / 100 = 47 грн.

Ц без пдв = 187,98+47 = 234,98 грн.

ПДВ = 234,98*0,2 = 47 грн.

Ц з пдв = 234,98+47 = 281,98 грн.

7. Виконайте арифметичними діями перевірку контрольної цифри штрихового коду для впевненого „зчитування” коду сканером: 4600104008498. Визначте кожну складову групу цифр штрихового коду, що складається з 13 цифр.

1) скласти цифри, що стоять на парних позиціях: 6+0+0+0+8+9=23

2) суму одержану в пункті 1 помножити на 3: 23*3=69

3) скласти цифри, що стоять на непарних позиціях: 4+0+1+4+0+4=13

4) скласти суми одержані в пункті 2 і 3: 69+13=82

5) визначити контрольне число, як різницю між одержаною сумою і найближчим до нього числом, кратним 10, в більшу сторону: 90-82=8

8. Розрахуйте показник міри залучення уваги перехожих торговою фірмою “Анісья”, якщо відомо: загальна кількість людей, що пройшли повз вітрини – 500 перехожих, кількість людей, що звернули увагу на вітрину – 288 перехожих.

М = (288 / 500) * 100 = 57,6 %.

9.

9.1 Якість торгового обслуговування значною мірою визначається:

1. формуванням оптимального асортименту товарів в магазині;

+2. кількістю і якістю додаткових торгових послуг, що надаються магазинами покупцями товарів;

3. вибором найбільш ефективного методу роздрібного продажу товарів;

4. перетворенням виробничого асортименту в торговий (підсортування, фасування, упаковка, маркірування і т.п.).

9.2 Митний збір це:

1. Податок, що стягується з власників транспортних засобів.

+2. Податок, що стягується при перетині товаром митного кордону.

3. Податок, що стягується при вивезенні товару з певної країни.

4. Податок, що стягується для надходження коштів до державного бюджету.

10.

10.1 Торговий асортимент це:

+1. номенклатура товарів, що підлягають продажу в роздрібній торговій мережі;

2. вузький асортимент товарів, які потребують подальшого підсортування з урахуванням вимог торгівлі;

3. процес підбору груп видів і різновидів товарів у відповідності з попитом населення.

10.2 Ліцензування це:

1. Максимальний обсяг товару (у вартісному або фізичному вираженні), який дозволений для імпорту і експорту протягом певного часу (наприклад, року, кварталу).

2. Угода, що передбачає обмін певної кількості товару на зумовлену кількість іншого товару.

+3. Порядок вивозу (ввезення) товарів, при якому держава через спеціально уповноважене відомство видає дозвіл на зовнішньоторговельні операції з певними товарами – ліцензію.

4. Система безготівкових розрахунків, заснована на заліку взаємних вимог і зобов'язань.