V. ТЕСТИ

Конкуренція – це:

а) боротьба виробників за отримання найвищого прибутку;

б) боротьба споживачів за право купувати товари за більш низькими цінами;

в) економічна змагальність за досягнення найвищих результатів у будь-якій діяльності;

г) рушійна сила ринку;

ґ) система норм і правил, які визначають поведінку функціонуючих економічних суб’єктів;

д) всі визначення правильні;

е) всі визначення неправильні.

101. Хто вважається засновником теорії недосконалої конкуренції?

а) А. Смітт;

б) А. Маршалл;

в) Є. Бем-Баверк;

г) Дж. Робінсон;

ґ) П. Самуельсон.

102. Для досконалої конкуренції не є характерними:

а) подібні товари;

б) багато виробників, що діють незалежно;

в) неможливість контролювати ринкову ціну з боку будь-якого виробника;

г) труднощі входження нових виробників на ринок із своїми товарами.

103. Монополістична конкуренція:

а) багато підприємств продають подібні товари, намагаючись надати їм унікальних властивостей;

б) домінування на ринку певного виробника;

в) наявність на ринку єдиного виробника;

г) домінування на ринку обмеженої кількості виробників.

104. Для олігополії не характерні:

а) наявність певного контролю за ринковими цінами з боку окремих суб’єктів;

б) порівняно легке входження на ринок нових фірм;

в) наявність кількох великих фірм, які виробляють подібні товари та надають послуги;

г) всі відповіді правильні.

105. Чиста монополія:

а) пропозиція виходить від одного суб’єкта;

б) пропозиція виходить від групи виробників, окремі з яких мають переважаючу частку на ринку;

в) пропозиція виходить від кількох великих фірм;

г) єдиний виробник продукції, яка не має близьких замінників.

106. Підприємство з виробництва телевізорів придбало контрольний пакет акцій меблевої фабрики. Який це тип розширення підприємницької діяльності?

а) горизонтальний;

б) вертикальний;

в) конгломеративний (диверсифікований).

107. Що не належить до нецінових методів ведення конкурентної боротьби:

а) реклама;

б) обслуговування покупців після продажу;

в) збереження ціни з поліпшенням якості товару;

г) збереження ціни з погіршенням якості товару;

ґ) правильно вказано у пунктах в), г);

д) правильна відповідь не названа.

108. Монопсонія – це:

а) монополія продавця на ринку;

б) монополія покупця на ринку;

в) ринок, де зустрічаються монополіст-покупець та монополіст-продавець;

г) ринок, де приватній монополії протистоїть монополія держави.

109. Перший у світі антимонопольний закон було прийнято:

а) 1776 р.;

б) 1867 р.;

в) 1890 р.;

г) 1913 р.;

ґ) 1933 р.;

д) 1992 р.

110. Перший у світі антимонопольний закон було прийнято в:

а) Англії;

б) Німеччині;

в) США;

г) Росії;

ґ) Франції.

111. В якому році в Україні було прийнято перший спеціальний антимонопольний законодавчий акт?

а) 1985 р.;

б) 1989 р.;

в) 1992 р.;

г) 1993 р.

112. Який кількісний критерій визначення монопольного стану підприємств прийнято в Україні?

а) не прийнято;

б) частка ринку товару одного підприємства становить понад 35 %;

в) частка ринку товару одного підприємства становить понад 30 %;

г) частка ринку товару одного підприємства становить понад 25 %;

ґ) правильна відповідь відсутня.

113. Монополія, маючи на ринку владу над ціною:

а) здійснює цінову дискримінацію;

б) встановлює ціну вище граничних витрат;

в) підвищує ціну, зменшуючи обсяги виробництва;

г) знижує ціну, якщо хоче збільшити обсяги;

ґ) всі відповіді вірні.

114. Індекс Герфіндаля-Гіршмана дає можливість визначати:

а) ступінь концентрації виробництва на певному підприємстві;

б) рівень конкуренції в галузі;

в) монопольний стан фірми;

г) ступінь державного захисту конкуренції у певній галузі.

115. Ознаками структури є:

а) тісний зв’язок між її елементами;

б) стійкість цих зв’язків;

в) цілісність сукупності елементів;

г) все перераховане правильно.

116. Назвіть критерій для характеристики структури ринків товарів та послуг, робочої сили, засобів виробництва, цінних паперів тощо:

а) за об’єктами;

б) за суб’єктами;

в) за просторовим поділом;

г) за формами контактів.

117. Назвіть критерій для характеристики структури ринків покупців, продавців, державних установ, посередників:

а) за суб’єктами;

б) за формами контактів;

в) за рівнем насиченості;

г) за ступенем зрілості.

118. Назвіть критерій для характеристики структури ринків: місцевий, регіональний, світовий тощо:

а) за суб’єктами та об’єктами;

б) за територіальним поділом;

в) за рівнем насиченості;

г) за відповідністю існуючому законодавству.

119. Інфраструктура ринку – це:

а) плануючі галузеві організації (так, ні);

б) підприємства оптової та роздрібної торгівлі (так, ні);

в) консалтингові фірми (так, ні);

г) фондові біржі (так, ні).

120. До елементів інфраструктури ринку входять:

а) уряд (так, ні);

б) юридичні установи (так, ні);

в) міністерство економіки (так, ні);

г) фірма “Київстар” (так, ні).

121. Товарна біржа – це:

а) постійно діючий ринок з продажу товарів масового попиту;

б) постійно діючий ринок з продажу цінних паперів;

в) постійно діючий ринок з продажу валюти;

г) правильно все перераховане.

122. Угода на продаж товару “КЕШ” та “СПОТ”:

а) миттєва;

б) постачання товару у майбутньому;

в) зберігання товару на складі;

г) правильно б) і в).

123. На фондових біржах об’єктами торгівлі є:

а) акції компаній, державні облігації, векселі, іноземна валюта;

б) облігації акціонерних компаній та інші цінні папери;

в) нерухомість;

г) правильно а) і б).

124. Учасниками біржових операцій є:

а) брокери;

б) ділери;

в) компаньйони та зареєстровані представники компаній;

г) правильно все перераховане.

125. Ринок – це певний механізм:

а) координації дій економічних суб’єктів;

б) взаємодії підприємств;

в) оптимізації взаємодії підприємств приватного сектора;

г) забезпечення абсолютно вільного характеру взаємодії економічних суб’єктів.

126. Ринок – це:

а) певна територія, на якій регулярно здійснюється наймасовіший обмін товарів;

б) спосіб узгодження дій економічних суб’єктів на основі цін та конкуренції;

в) система коопераційних зв’язків, яка склалася у результаті суспільного поділу праці;

г) діяльність економічних суб’єктів в умовах товарної форми виробництва.

127. До функції ринкової системи не належить розподіл:

а) інвестицій;

б) прибутку підприємств:

в) товарів;

г) економічних ресурсів.

128. До функції ринкової системи належить:

а) інформація про ринкову кон’юнктуру;

б) стимулювання виробництва певних товарів;

в) координація попиту та пропозиції;

г) всі вказані відповіді правильні.

129. Рівноправний стан учасників економічних відносин (продавець – покупець) передбачає:

а) відповідну кількість продавців і покупців;

б) кількісну перевагу продавців над покупцями;

в) наявність юридичних можливостей впливу з боку покупців на продавців недоброякісних товарів;

г) можливість вибору контрагента.

130. Що усуває дефіцит товарів в умовах ринкових відносин:

а) вільний рух цін;

б) точний облік виробником можливостей покупців;

в) ефективна збутова політика підприємств;

г) планування з боку державних органів.

131. Що з наведеного не належить до умов ринкової координації:

а) свобода підприємницької діяльності;

б) конкуренція серед продавців та покупців;

в) гнучкість господарського законодавства;

г) вільний рух цін.

132. Що не належить до функцій ринку:

а) доведення товару до споживача;

б) регулювання економічних зв’язків;

в) соціальний захист населення;

г) раціоналізація використання обмежених ресурсів.

133. Найсуттєвішою рисою державного регулювання ринковою економікою є:

а) використання державою приватних структур для впливу на поведінку економічних суб’єктів;

б) досягнення державою бажаних результатів в економіці через співробітництво з міжнародними економічними організаціями;

в) формування економічного середовища, яке стимулює бажану поведінку економічних суб’єктів;

г) прийняття державою документів, які мають рекомендаційний характер і не є обов’язковими для виконання.

134. Ринкова конкуренція:

а) спричиняє лише збитки як виробникам, так і покупцям;

б) забезпечує високі прибутки підприємцям;

в) забезпечує виробництво великої кількості різноманітних товарів високої якості за низькими цінами;

г) всі відповіді правильні.

135. Досконала конкуренція характеризується:

а) великою кількістю підприємств, що продають однотипну продукцію;

б) домінуванням на ринку певного виробника;

в) наявністю на ринку єдиного виробника;

г) домінуванням на ринку обмеженої кількості виробників.

136. Подвійний розрахунок, який необхідно виключити при розрахунках ВВП, – це:

а) витрати на охорону зовнішнього середовища;

б) доходи від угод з цінними паперами;

в) приватні та державні трансферти;

г) доходи робітників соціальної сфери.

137. У розрахунок ВНП за доходами включають:

а) заробітну плату;

б) пенсії та допомогу по безробіттю;

в) доходи від власності;

г) рентні платежі.

138. Національне багатство держави включає:

а) усі ресурси держави, в т.ч. й потенційні;

б) нагромаджені матеріальні ресурси;

в) засоби виробництва та трудові ресурси;

г) все перераховане.

139. Використовуваний доход формується за рахунок:

а) доходів з капіталу;

б) доходів від власності;

в) трансфертних платежів;

г) заробітної плати.

140. Номінальний ВНП – це:

а) доход, отриманий у поточному році;

б) доход, вироблений за допомогою ресурсів своєї держави;

в) доход у цінах поточного року;

г) доход, що включає трансферти.

141. Дефлятор ВНП визначається як:

а) ВНП у базових цінах;

б) приріст ВНП у порівнянні з минулим роком;

в) відношення ВНП у цінах поточного року до ВНП у цінах базового року;

г) відношення ВНП у цінах базового року до ВНП у цінах поточного року.

142. Показниками ефективності суспільного виробництва можуть бути:

а) продуктивність праці;

б) фондовіддача;

в) матеріаловіддача;

г) все перераховане правильно.

143. Назвіть основні функції системи національних рахунків (СНР):

а) економічна політики;

б) економічне прогнозування;

в) оцінка рівня різних груп населення;

г) зв’язок економічної теорії з практикою.

144. Національний рахунок – це:

а) система взаємопов’язаних показників, які характеризують всі фази відтворення та національний доход;

б) засіб упорядкування інформації про економічні операції;

в) система показників, які характеризують тільки матеріальне виробництво;

г) показники, що характеризують процес створення та розподілу доходів.

145. Чим відрізняється ВНП від ВПП:

а) сумою вартостей, створеною на території даної країни із застосуванням іноземного капіталу;

б) сумою вартостей, створеною за кордоном за допомогою ресурсів даної країни;

в) правильно, якщо із ВВП відняти а) та додати б);

г) правильно усе перераховане.

146. Національний доход визначається як:

а) різниця між ВНП та амортизацією;

б) різниця між ВНП та непрямими податками на бізнес;

в) різниця між ВНП та сумою амортизації та непрямих податків;

г) правильно усе перераховане.

147. Трансфертні платежі – це:

а) виплати домашнім господарствам, які не зумовлені наданням з їх боку товарів та послуг;

б) тільки виплати державою окремим особам;

в) компонент доходу, який входить до складу ВНП;

г) усі відповіді правильні.

148. Відмінність між дефлятором ВВП та індексом споживчих цін полягає у тому, що:

а) дефлятор ВВП відображає зміни рівня цін на всі споживчі та інвестиційні товари, а індекс цін – тільки на товари “споживчого кошика”;

б) дефлятор ВВП не відображає зміни цін на імпортні товари, а індекс споживчих цін – відображає;

в) дефлятор ВВП відображає зміни у структурі виробництва, а індекс споживчих цін – ні;

г) всі відповіді правильні.

149. Що з переліченого враховується у ВВП:

а) Ви витратили 7 грн. на кіно;

б) сім’я платить 25 тис. грн. за будинок, збудований 3 роки тому;

в) бухгалтер платить кравцю 175 грн. за пошиття костюма;

г) уряд збільшує свої видатки на оборону на 500 тис. грн.

150. Яке з визначень національного доходу неправильне?

а) національний доход – це сукупна вартість усіх вироблених протягом року товарів;

б) національний доход – це чистий доход суспільства;

в) національний доход – це сума доходів власників виробничих ресурсів;

г) національний доход – це новостворена протягом року вартість.

151. Яке з положень найбільш точно характеризує натурально-речовий склад національного доходу?

а) національний доход – це вся маса вироблених протягом року благ;

б) національний доход – це сукупність предметів споживання та частини інвестиційних товарів, що надходить на розширення виробництва;

в) національний доход – це сукупність продукції реального і фінансового секторів економіки;

г) національний доход складається з кінцевих товарів матеріального виробництва.

152. Первинний розподіл національного доходу здійснюється:

а) між державою та населенням;

б) між власниками факторів виробництва;

в) між найманими працівниками та підприємцями;

г) між багатими та бідними.

153. Внаслідок первинного розподілу національний доход набуває форм:

а) оплати праці та валового прибутку;

б) державного бюджету і доходів населення;

в) заробітної плати, прибутку, ренти і процента;

г) грошових і натуральних доходів населення.

154. За своєю економічною природою первинні доходи поділяються:

а) на трудові та нетрудові;

б) на легальні та тіньові;

в) на доходи від економічної діяльності та доходи від власності;

г) на грошові та натуральні доходи.

155. Первинними доходами, отриманими від економічної діяльності, вважаються:

а) заробітна плата і прибуток;

б) заробітна плата і процент;

в) заробітна плата і рента;

г) рента і процент.

156. Первинними доходами, отриманими від власності, можна визнати:

а) заробітну плату, прибуток, ренту і процент;

б) прибуток і процент;

б) прибуток, процент і ренту;

г) ренту і процент.

157. Основними засобами перерозподілу національного доходу є:

а) субсидії на виробництво продукції;

б) пільги з оподаткування господарським суб’єктам;

в) податки та державні трансферти;

г) допомога благодійних фондів.

158. У результаті розподілу та перерозподілу національний доход використовується на формування таких фондів:

а) споживання та інвестування;

б) відшкодування та споживання;

в) амортизації та споживання;

г) споживання та нагромадження.

159. Доход – це:

а) заробітна плата, яку отримав працівник за певний період;

б) обсяг грошових надходжень за певний період;

в) грошові надходження працівників та підприємців, отримані ними за певний період;

г) заробітна плата та інші грошові надходження, отримані працівником за певний період.

160. Що з перерахованого не належить до первинних доходів суб'єктів?

а) заробітна плата;

б) пенсія;

в) прибуток;

г) рента.

161. Що із зазначеного нижче належить до доходів суб'єктів, отриманих в результаті особливого соціального стану?

а) орендна плата;

б) заробітна плата;

в) пенсія;

г) заробітна плата державного службовця.

162. Що слід вважати формами використання наявного доходу домогосподарства?

а) сплата податків;

б) інвестування;

в) споживання і заощадження;

г) нагромадження.

163. Особливості економіки аграрної сфери полягають у:

а) взаємодії природних та економічних процесів відтворення;

б) головний фактор виробництва – невідтворювальний фактор – земля;

в) неспівпаданні часу виробництва та робочого періоду;

г) всі відповіді вірні.

164. Земельна рента є надлишком додаткової вартості над середнім прибутком. Яка економічна школа сформулювала це правило?

а) фізіократи;

б) марксисти;

в) маржиналісти;

г) усі відповіді вірні.

165. Диференціація доходів – це:

а) різниця у рівнях доходів, одержаних різними верствами населення за певний період;

б) різниця між найбільшим та найменшим рівнем доходу, яка склалася у суспільстві;

в) коригування доходів через державну податкову систему;

г) співвідношення мінімальної пенсії та мінімальної заробітної плати.

166. Диференціація доходів є:

а) неминучою;

б) неминучою, але виключно як недолік певної соціально-економічної системи;

в) неминучою, але контрольованою;

г) реальним фактом, який потребує пошуку шляхів її усунення.

167. Яке з висловлювань стосовно бідності неправильне?

а) поняття бідності до певної міри відносне;

б) підставою для віднесення людини до категорії бідних є середньодушовий доход сім’ї;

в) переважна частка бідних в України припадає на національні меншини;

г) кількісне значення межі малозабезпеченості змінюється з часом.

168. Який захід традиційно вживається урядом для зниження диференціації в доходах населення?

а) професійне навчання;

б) індексація доходів;

в) заморожування заробітної плати;

г) прогресивне оподаткування.

169. Основною причиною низьких особистих доходів у ринковій економіці вважається те, що:

а) роботодавці знижують зарплату найманим працівникам;

б) надто високими є податки;

в) наймані працівники не бажають або не можуть більше працювати;

г) в економіці спостерігається спад.

170. Як змінилися реальні доходи населення протягом року, якщо номінальні зросли в 1,5 раза, а інфляція становила 50 %?

а) не змінилися;

б) зросли;

в) скоротилися;

г) неможливо визначити.

171. Співвідношення часток заробітної плати і прибутку в національному доході показує:

а) розподіл населення за різними соціальними групами;

б) значення профспілкового руху за підвищення зарплати;

в) розподіл доходу за різними факторами виробництва;

г) тенденцію розвитку підприємництва.

172. Визначте основний фактор диференціації в доходах у сучасній Україні:

а) наявність підприємницьких здібностей;

б) рівень освіти;

в) монопольне становище на ринку;

г) доступ до розпорядження бюджетними коштами.

173. Трансфертні платежі – це:

а) урядові виплати окремим особам;

б) одна з форм оплати праці;

в) платежі, що мають в поточному періоді односторонній характер;

г) натуральна адресна допомога.

174. Державна політика регулювання доходів у країнах з ринковою економікою спрямована на:

а) регламентування рівня заробітної плати найманих працівників;

б) підтримання однакового рівня оплати праці в різних секторах економіки;

в) обмеження зростання особистих доходів;

г) перерозподіл доходів через систему податків і соціальних трансфертів.

175. Крива Лоренца показує:

а) ступінь нерівності у розподілі суспільного доходу;

б) ступінь диференціації доходів працівників різних галузей;

в) залежність між розміром доходу та рівнем споживання;

г) залежність між кількістю членів сім'ї та загальним рівнем її доходів.

176. Якщо частка найбідніших 20 % домашніх господарств у сукупному доході зросте, то крива Лоренца:

а) зсунеться вгору;

б) зсунеться вниз;

в) наблизиться за конфігурацією до бісектриси;

г) співпаде з лінією рівномірного розподілу.

177. Економічне зростання вимірюється як:

а) збільшення реального обсягу національного виробництва за певний період;

б) збільшення реального обсягу виробництва на душу населення за певний період часу;

в) правильно а) і б);

г) усі відповіді неправильні.

178. Економічні ресурси – це;

а) природні (природно-кліматичні ресурси);

б) фінансові ресурси;

в) усі, що використовуються чи можуть бути використані у процесі виробництва;

г) усі відповіді неправильні.

179. До факторів економічного зростання належать:

а) кількість і якість природних ресурсів;

б) кількість і якість трудових ресурсів;

в) застосовувані у виробництві технології;

г) усі відповіді правильні.

180. Що собою являють засоби виробництва:

а) частина застосовуваного капіталу;

б) весь капітал, що використовується у виробництві;

в) трудові ресурси і капітал;

г) засоби і предмети праці.

181. Чим економічні ресурси відрізняються від факторів виробництва:

а) до факторів виробництва не належать трудові ресурси;

б) економічні ресурси тотожні факторам виробництва;

в) фактори виробництва – це економічні ресурси, що використовуються у виробництві;

г) усі відповіді правильні.

182. До екстенсивних факторів економічного зростання належать:

а) збільшення продуктивності праці;

б) поліпшення організації виробництва;

в) збільшення чисельності зайнятих у виробництві працівників;

г) усі відповіді правильні.

183. Сукупний попит у макроекономіці – це:

а) державні витрати й інвестиційний попит підприємств;

б) попит домогосподарств і чистий експорт;

в) попит усіх макроекономічних суб’єктів економіки;

г) попит домогосподарств і інвестиційний попит підприємств;

184. В умовах економічного спаду ділової активності:

а) співвідношення між інвестиціями і заощадженнями дорівнює 1;

б) обсяг заощаджень дорівнює обсягу інвестицій;

в) споживання інвестицій нижче;

г) усі відповіді неправильні.

185. Заощадження – це:

а) усе накопичене майно домогосподарств та заощадження населення;

б) реальні касові залишки усіх ринкових суб’єктів;

в) частина доходу, вкладена в цінні папери;

г) частина доходу домогосподарств, не витрачена в даному періоді часу.

186. Споживання – це:

а) частина доходу домогосподарств, витрачена на придбання товарів і послуг у поточному періоді;

б) частина доходу, призначена на придбання товарів і послуг у майбутньому періоді;

в) залишок доходу, що накопичується на банківських рахунках;

г) усі відповіді неправильні.

187. Інвестиції – це:

а) частина доходу, не витрачена в поточному періоді;

б) вкладення в усі види виробничих і невиробничих ресурсів;

в) придбання нерухомості;

г) придбання товарів тривалого користування, а також валюти і золота.

188. Який вид земельної ренти має природну родючість грунтів та місце розташування:

а) абсолютна рента;

б) диференційна рента І;

в) диференційна рента ІІ;

г) диференційна рента І та диференційна рента ІІ.

189. Ефект (принцип) мультиплікатора Дж. Кейнса показує:

а) зміну доходу при збільшенні інвестицій;

б) зміну національного доходу при незмінній величині інвестицій;

в) зростання національного доходу при заданому зростанні інвестицій;

г) усі відповіді вірні.

190. До інтенсивних факторів економічного зростання належать:

а) якісне удосконалення виробничих потужностей, зменшення часу на виробництво одиниці продукції;

б) збільшення відпрацьованого часу;

в) використання досягнень НТП у виробництві;

г) усі відповіді неправильні.

191. Показником, що вимірює величину економічної ефективності, є:

а) відношення витрат до загального результату виробництва;

б) величина різниці між результатами і витратами в суспільному виробництві;

в) відношення вартості результату виробництва до вартості витрат на виробництво;

г) усі відповіді неправильні.

192. Чим паперові гроші відрізняються від кредитних:

а) паперові гроші – це наявні, а кредитні гроші існують у формі запису на банківських рахунках;

б) паперові гроші не підлягають вивозу за межі країни;

в) паперові гроші мали примусову купівельну спроможність, а кредитні гроші – це векселя емісійного банку;

г) паперові гроші призначені для оплати недорогих товарів, а кредитні гроші використовуються при оплаті дорогих товарів і послуг.

193. Інфляція виявляється:

а) у зростанні загального рівня цін і зростанні реальних доходів населення;

б) у зростанні загального рівня цін і падінні реальних доходів населення;

в) у зростанні реальних і номінальних доходів населення;

г) у зростанні загального рівня цін.

194. Комерційний кредит – це:

а) кредит комерційних банків;

б) кредит під високі проценти;

в) взаємокредитування підприємств;

г) усі відповіді неправильні.

195. Родовими ознаками комерційного кредиту є:

а) платність, терміновість, зворотність;

в) платність, ліквідність, безпека;

в) ліквідність, терміновість, адресність;

г) усі відповіді неправильні.

196. У грошовому обігу економічно розвинутих країн присутні:

а) фінансові засоби з однаковою ліквідністю;

б) тільки готівка;

в) тільки безготівкові гроші;

г) усі відповіді неправильні.

197. Що являє собою відсоток, який позичальники платять кредитору за банківську позичку:

а) зарплату банківських службовців;

б) ціну товарів, що здобуваються на позичкові кошти;

в) ціну грошей, виданих як кредит;

г) усі відповіді неправильні.

198. Чим займаються банки:

а) продають і купують цінні папери;

б) ведуть рахунки по операціях клієнтів;

в) продають і купують гроші;

г) видають кредити;

д) усі відповіді правильні.

199. Банківський прибуток – це:

а) різниця між ставками відсотка за кредитами і депозитами;

б) різниця між усіма витратами і доходами банку;

в) процент по банківських кредитах;

г) відсоток по банківських депозитах.

200. Вартість грошей:

а) завжди незмінна;

б) збільшується із зростанням цін;

в) завжди знижується;

г) може підвищуватися і знижуватися.

201. Купівельна спроможність грошей в умовах інфляції:

а) знижується;

б) підвищується;

в) не змінюється;

г) може підвищуватися і знижуватися.

202. Грошово-кредитна політика проводиться:

а) урядом;

б) усіма фінансово-кредитними установами країни;

в) центральним банком країни;

г) Міністерством фінансів.

203. Експансіоністська грошово-кредитна політика – це:

а) політика “дорогих грошей”;

б) політика “дешевих грошей”;

в) політика, спрямована на збалансування доходів і витрат державного бюджету;

г) усі відповіді неправильні.

204. Рестрикційна грошова політика проводиться:

а) в умовах стабільної економічної кон’юнктури;

б) з метою скорочення інфляції;

в) для стимулювання ділової активності;

г) усі відповіді неправильні.

205. Маса грошей в обігу:

а) прямо пропорційна обсягу номінального національного продукту і швидкості обігу грошей;

б) обернено пропорційна швидкості обігу грошей і обсягу реального національного продукту;

в) прямо пропорційна величині номінального національного продукту і обернено пропорційна швидкості звертання грошей;

г) прямо пропорційна величині реального національного продукту і обернено пропорційна і швидкості обертання грошей.

206. Сеньйораж – це:

а) прибуток, що отримують від продажу землі;

б) прибуток, що отримують від карбування монет;

в) прибуток, що отримують від торгівлі унікальними продуктами;

г) прибуток, що отримують від торгівлі цінними паперами.

207. Чиста монополія характеризується:

а) великою кількістю підприємств, що продають однотипну продукцію;

б) домінуванням на ринку певного виробника;

в) наявністю на ринку єдиного виробника;

г) домінуванням на ринку обмеженої кількості виробників.

208. Монополістична конкуренція характеризується:

а) великою кількістю підприємств, що продають однотипну продукцію;

б) домінуванням на ринку певного виробника;

в) наявністю на ринку єдиного виробника;

г) домінуванням на ринку обмеженої кількості виробників.

209. Олігополія характеризується:

а) великою кількістю підприємств, що продають однотипну продукцію;

б) домінуванням на ринку певного виробника;

в) наявністю на ринку єдиного виробника;

г) домінуванням на ринку обмеженої кількості виробників.

210. Для олігополії не характерно:

а) наявність певного контролю за ринковими цінами з боку окремих суб’єктів;

б) порівняно легке входження на ринок нових фірм;

в) наявність кількох великих фірм, які виробляють подібні товари та надають послуги;

г) правильно вказано у б), в).

211. Чиста монополія характеризується:

а) пропозицією, що виходить від одного суб’єкта;

б) пропозицією, що виходить від групи виробників;

в) пропозицією, що виходить від кількох великих фірм;

г) пропозицією, що виходить від одного виробника, продукція якого не має близьких замінників.

212. Вертикальне розширення фірм – це:

а) розширення у межах тієї самої галузі;

б) проникнення у галузь з вищим рівнем рентабельності;

в) проникнення у галузь з вищим технологічним рівнем виробництва;

г) правильна відповідь відсутня.

213. Підприємство з виробництва телевізорів придбало контрольний пакет акцій меблевої фабрики. Який це вид виробничої інтеграції?

а) горизонтальна;

б) вертикальна;

в) діагональна (диверсифікація);

г) це не є прикладом інтеграції.

214. Підприємство вугільної промисловості придбало контрольний пакет акцій металургійного комбінату. Який це вид виробничої інтеграції?

а) горизонтальна;

б) вертикальна;

в) діагональна (диверсифікація);

г) це не є прикладом інтеграції.

215. Підприємство з виробництва пива придбало контрольний пакет акцій іншого пивзаводу. Який це вид виробничої інтеграції?

а) горизонтальної;

б) вертикальної;

в) діагональної (диверсифікація);

г) це не є прикладом інтеграції.

216. Монопсонія – це:

а) монополія продавця на ринку;

б) монополія покупця на ринку;

в) ринок, де зустрічається монополіст-покупець і монополіст-продавець;

г) ринок, де приватній монополії протистоїть монополія держави.

217. Поділ на антагоністичні економічні системи – капіталістичну у вигляді моделі чистого капіталізму та комуністичну (соціалістичну) здійснено з точки зору:

а) формаційного підходу;

б) цивілізаційного підходу;

в) суспільного поділу праці;

г) форм організації суспільного виробництва.

218. Необхідність і межі використання окремих форм державного регулювання економіки, а також методів, за допомогою яких вони реалізуються, визначаються:

а) прийнятою концепцією державного втручання в економіку;

б) метою соціально-економічного розвитку кожної країни;

в) збоями в ринковій економіці;

г) а) та б).

219. До форм державної власності не належать:

а) загальнодержавна власність;

б) комунальна власність;

в) власність державних підприємств;

г) власність трудового господарства.

220. Характерними рисами ринку монополії та олігополії в умовах регульованого капіталізму є:

а) об’єднання великих корпорацій;

б) об’єднання монополії;

в) монополізація економіки та недосконалість конкуренції;

г) всі відповіді вірні.

221. Створення ФПГ здійснюється наступними способами:

а) добровільне об’єднання капіталів окремих участків і установ;

б) добровільна передача учасниками пакетів своїх акцій в управління банку чи іншому кредитно-фінансовому інституту;

в) придбання одним з учасників групи пакетів акцій інших підприємств та організацій;

г) всі відповіді вірні.

222. Об’єднання підприємств під єдиним контролем, що здійснюють різні стадії виробництва того чи іншого продукту, тобто функціонуючих за принципом замкненого ланцюга – це:

а) вертикально комбіновані ФПГ;

б) горизонтально комбіновані ФПГ;

в) ФПГ конгломерантного типу;

г) всі відповіді вірні.

223. Самодостатні, універсальні, багатогалузеві економічні комплекси, які включають – свою організаційну структуру фінансові установи (банки, страхові та грошові компанії), торгові фірми, а також цілий ряд виробничих підприємств, які являють собою повний спектр галузей народного господарства, – це:

а) сюдани;

б) комерційні банки;

в) трастові банки;

г) універсальна торгова фірма.

224. До особливостей корпоративної власності не належать:

а) зростає розрив між відносинами власності та економічними відносинами або між юридично-правовою формою та економічним змістом власності;

б) робітник – власник акцій, отримує і заробітну плату, і певний дивідент за власність, що стає основою для розвитку відносин так званого соціального партнерства;

в) корпоративна власність є колективною капіталістичною власністю, яка заперечує індивідуальну приватну власність, бо відбувається деперсоналізація та розсіювання власності;

г) наймана робоча сила не може стати співвласником.

225. До економічних функцій держави в ринкових умовах не належать:

а) забезпечення правової бази й суспільної атмосфери з метою сприяння ефективному функціонуванню ринкової системи;

б) захист конкуренції;

в) корегування розподілу ресурсів з метою змін структури національного продукту;

г) найоптимальніше визначення галузевої та продуктової структури економіки.

226. До системи економічних факторів держави в ринкових умовах не належать:

а) планування;

б) ціноутворення;

в) кредит;

г) всі відповіді невірні.

227. Сутність економічної системи соціалізму – це загальнонародна власність на речові фактори виробництва, що поєднує в одній особі працівника і власника засобів виробництва, стверджує трудовий і колективістський характер асоціації виробників і визначає соціальну рівність між людьми як найбільш суттєвий момент соціальної справедливості. Це визначення за:

а) концепцією Рікардо;

б) марксовою концепцією;

в) концепцією Кейнса;

г) концепцією Ерхарда.

228. Економічною основою соціалізму є:

а) власність трудового господарства;

б) державна власність;

в) суспільна власність на засоби виробництва;

г) колективна форма власності.

229. До концептуальних положень марксизму не належать:

а) соціалізм – соціальний устрій, що виникає в результаті ліквідації капіталістичного способу виробництва і встановлення диктатури пролетаріату, суспільної власності і розподілу за принципом: “Від кожного за здібностями, кожному – за працею”;

б) сутність соціалізму полягає в тому, що всі засоби виробництва перебувають під виключним контролем суспільства, яке скасовує вільний ринок і має своїм базисом командну економіку;

в) раціонально організувати виробництво можливо тільки на засадах планомірності в межах державної (загальнонародної) і кооперативно-колгоспної форм власності на базі великого машинного виробництва в усіх галузях економіки за допомогою вільної від експлуатації праці;

г) головним знаряддям побудови соціалізму є диктатура пролетаріату.

230. У теорії та практиці соціалізму не розглядаються проблеми:

а) що, як і для кого вироблять;

б) соціальної справедливості;

в) раціональної організації виробництва;

г) науково-технічного прогресу.

231. Вважалося, що обгрунтування відмови від товарно-грошових відносин при соціалізмі є те, що:

а) згідно з народногосподарським планом індивідуальна праця одержує визнання суспільства як корисно необхідна ще на стадії планування, до надходження готового продукту до споживача;

б) праця при соціалізмі має безпосередньо суспільний характер і тому не потребує визнання на ринку через купівлю-продаж товару;

в) суспільство при соціалізмі заздалегідь веде облік потреб, в оптимальних пропорціях розподіляє живу працю і ресурси, розраховує рівень суспільно необхідних витрат, стимулювання відбувається не за комерційною діяльністю, а за кількістю та якістю праці, робоча сила не є товаром, оскільки самі працівники є власниками засобів виробництва;

г) всі відповіді вірні.

232. Проблеми: що, як і для кого виробляти – можуть стосуватися:

а) тільки командно-адміністративної системи;

б) тільки ринкової системи;

в) тільки відсталої системи;

г) будь-якої системи.

233. До переваг адміністративно-командної системи належать:

а) мобілізація людських та матеріальних ресурсів на пріоритетних напрямах;

б) слабо виражена соціальна диференціація;

в) стійкий дефіцит ресурсів, включаючи споживчі товари та послуги;

г) заборона або обмеження приватного підприємництва.

234. Економічна модель у теорії соціалізму К. Маркса і Ф. Енгельса:

а) має антиринковий і недержавний характер;

б) передбачає необхідність та можливість гармонізації відносин людини і суспільства;

в) соціалізм розглядається як устрій вільних і рівних асоційованих виробників;

г) має у своєму центрі державу, а не людину.

Яке з висловлювань невірне?

235. До ознак державного соціалізму не належать:

а) монополія державної власності;

б) відносини адміністративної залежності;

в) жорстка залежність економіки від ідеології та політики;

г) пріоритет людини перед державою.

236. Об’єктами народногосподарського планування є такі економічні пропорції:

а) народногосподарські;

б) міжгалузеві;

в) внутрішньорайонні;

г) всі відповіді вірні.

237. Пропорції між виробництвом і споживанням, між виробництвом засобів виробництва і предметів споживання, між промисловістю і сільським господарством, нагромадженням і споживанням – це пропорції:

а) міжгалузеві;

б) міжрайонні;

в) внутрішньогалузеві;

г) народногосподарські.

238. Співвідношення між металургією і машинобудуванням, добуванням залізної руди і чорною металургією, між цукровою промисловістю і виробництвом цукрових буряків – це пропорції:

а) міжгалузеві;

б) міжрайонні;

в) внутрішньогалузеві;

г) народногосподарські.

239. Причини деформації соціалізму пов’язані з:

а) одержанням власності, коли держава опосередковує майже весь процес привласнення;

б) витратний характер економіки;

в) екстенсивний тип розвитку;

г) всі відповіді вірні.

240. Розрізняють основні варіанти змішаної економіки:

а) командно-адміністративна;

б) ліберальна, соціал-реформістська, консервативна;

в) фінансово-монополістична, фінансова олігархія;

г) всі відповіді вірні.

241. Консервативний варіант змішаної економіки:

а) виступає за обмежене втручання держави в макроекономічні процеси з метою створення умов для розвитку приватного сектора і ринкових важелів саморегулювання;

б) передбачає проведення важливих інституціональних і соціальних реформ, раціональну взаємодію приватного і державного секторів економіки, впровадження системи національного планування, здійснення поступової соціалізації капіталістичної економіки;

в) відстоює необхідність оптимального поєднання децентралізму і централізму, планування і ринку, індивідуальних і колективних форм власності для поступової трансформації капіталізму в систему демократичного соціалізму;

г) немає правильної відповіді.

242. Відстоює необхідність оптимального поєднання децентралізму і централізму, планування і ринку, індивідуальних і колективних форм власності для поступової трансформації капіталізму в систему демократичного соціалізму. Це:

а) консервативний варіант змішаної економіки;

б) ліберальний варіант змішаної економіки;

в) соціал-реформістський варіант змішаної економіки.

243. Історичною передумовою виникнення змішаної економіки є:

а) поширення соціал-демократичного руху в західних країнах;

б) виникнення індикативного планування;

в) посилення і розширення державного втручання в економічну діяльність, розвиток державної власності і державного сектора економіки;

г) промислова революція.

244. Причинами виникнення змішаної економіки є:

а) недосконалість і неспроможність ринкового механізму саморегулювання на основі дії природних законів і невидимої руки А. Сміта;

б) загострення соціально-економічних суперечностей, порушення економічної та соціальної стабільності розвитку економіки;

в) необхідність задоволення зростаючих суспільних потреб в умовах підвищення суспільного характеру продуктивних сил і економічного обумовленого одержавлення виробництва;

г) всі відповіді вірні.

245. Існують такі класифікації моделей змішаної ринкової економіки:

а) відносно вільна ринкова система США, соціально-ринковий капіталізм Європи та державно керований капіталізм Японії та інших країн Східної Азії;

б) американська ліберальна модель господарювання, економічний диритизм, шведська модель, консервативна та ліберальна моделі;

в) олігополія, монополія, монополістична конкуренція;

г) правильні відповіді а) і б).

246. У сучасних змішаних системах співіснуючими укладами є:

а) дрібнотоварний;

б) акціонерний;

в) державний і соціалістичний за панування капіталістичного укладу на основі індивідуальної та групової капіталістичної власності (корпоративної);

г) всі відповіді вірні.

247. Основні ознаки змішаної економіки:

а) поєднання приватної і державної форм власності;

б) поєднання плану і ринку;

в) проведення інституціонально-соціальних реформ для побудови прогресивнішого ладу;

г) всі відповіді вірні.

248. Різниця між змішаною економікою і багатоукладною економікою полягає в тому, що:

а) у змішаній економіці домінуючим є капіталістичний уклад;

б) змішаній економіці не притаманна багатоукладність;

в) багатоукладність економіки була притаманна різним соціально-економічним формаціям;

г) різниці немає.

249. Державі в умовах змішаної економіки не притаманна:

а) регулююча функція;

б) виробнича функція;

в) перерозподільча функція;

г) стабілізуюча функція.

250. Коли економічні проблеми вирішуються частково за допомогою ринкового механізму, частково на основі державного втручання, то економіка:

а) традиційна;

б) командна;

в) ринкова;

г) змішана.

251. Змішані системи як новий тип суспільного устрою мають такі загальні риси:

а) переплетіння, взаємопроникнення і взаємодоповнення колективного, приватного і державного господарств, а також взаємний перехід одного типу господарства в інший;

б) соціальна орієнтація економіки, підвищення на її основі життєвого рівня людини;

в) демократична форма управління;

г) всі відповіді вірні.

252. Який варіант переходу від адміністративно-командної до ринкової економіки швидше за усе вибере керівництво країни, якщо в ній важка промисловість представлена лише декількома великими підприємствами; 80 % активного населення зайнято в сільському господарстві; в експорті переважають кава і цитрусові:

а) шоковий;

б) еволюційний;

в) комбінований;

г) жодна з відповідей не є правильною.

253. Коли в Україні у XX ст. був теоретично можливий еволюційний перехід до ринкової економіки:

а) у 30-х роках;

б) у 50-х роках;

в) у 80-х роках;

г) у 60-х роках?

254. Двосекторна модель перехідної економіки – це система, в якій:

а) національна економіка складається з двох галузей;

б) державний і приватний сектори переважають у різних галузях і сферах діяльності та розвиваються паралельно;

в) національна економіка складається із сектора, що виробляє, і сектора, що споживає;

г) жодна з відповідей не є правильною.

255. В якому випадку можна говорити про адміністративно-командну економіку, виходячи зі ступеня участі держави в розвитку господарства:

а) мінімальне втручання держави в економіку;

б) держава контролює виробництво переважної частини товарів і послуг у рамках державного сектора;

в) держава, контролюючи деякі галузі економіки, у той же час допускає функціонування приватного сектора;

г) держава заохочує функціонування приватного сектора.

256. Якими проблемами в перехідній економіці повинна займатися держава:

а) надавати допомогу конкретному підприємству, що знаходиться у важкому фінансовому становищі;

б) визначати, що і скільки потрібно зробити з наявних ресурсів;

в) визначати коло товарів і послуг, необхідних для державних витрат;

г) визначати коло пріоритетних галузей і підприємств.

257. Спад при переході від адміністративно-командної до ринкової економіки в ряді країн викликаний:

а) помилками реформаторів;

б) серйозними диспропорціями в структурі національної економіки;

в) високою часткою галузей, не орієнтованих на задоволення платоспроможного попиту;

г) низьким рівнем економічного мислення.

258. Які заходи необхідні для досягнення фінансово-економічної стабілізації в перехідній економіці:

а) стримування зростання заробітної плати й інших грошових доходів населення;

б) скорочення (ліквідація) дефіциту державного бюджету;

в) підвищення позичкового відсотка понад рівень інфляції;

г) усі перераховані вище заходи.

259. “Критична маса” недержавного сектора у ВВП країн з перехідною економікою складає, %:

а) 5;

б) 30;

в) 50;

г) 40.

260. Що не є властивим для методу шокової терапії:

а) реформи звичайно починаються в сільському господарстві;

б) лібералізація цін поширюється на переважну частину товарів і послуг на початковому етапі реформ;

в) одномоментна ліквідація централізованого планування;

г) держава безпосередньо займається виробництвом товарів.

261. Які заходи належать до інституціональних перетворень:

а) підвищення відсотка по кредитах вище рівня інфляції;

б) зняття обмежень на приватне підприємництво;

в) неповна індексація фіксованих грошових доходів;

г) скасування державного контролю над цінами на споживчі товари?

262. Що може служити заміною приватизації нерентабельних виробництв у країнах, що здійснюють еволюційний перехід до ринкової економіки:

а) акціонування;

б) перехід власності в управління трудового колективу;

в) продаж за символічною ціною;

г) жодна з відповідей не є правильною.

263. У чому полягають специфічні особливості України в порівнянні з іншими країнами з перехідною економікою:

а) висока частка військово-промислового комплексу в народному господарстві;

б) високий рівень розвитку фінансово-кредитної системи;

в) висока продуктивність сільського господарства;

г) створення вільних економічних зон.

264. Головним завданням переходу від адміністративно-командної до ринкової економіки є при усіх варіантах:

а) скасування державного контролю над цінами і тарифами;

б) перехід у приватну власність значної частини державного сектора економіки;

в) ліквідація державної монополії зовнішньої торгівлі;

г) усі відповіді неправильні.

265. Які форми не властиві приватизації в країнах Східної Європи:

а) купонна (ваучерна);

б) грошова;

в) реституція (повернення націоналізованої власності колишнім власникам);

г) націоналізація.

266. Назвіть розходження у приватизації в Україні та країнах Східної Європи:

а) купонна (ваучерна) приватизація;

б) реституція;

в) грошова приватизація;

г) жодна з відповідей не є правильною.

267. Економічні реформи у Китаї почалися:

а) у 1949 р.;

б) у 1978 р.;

в) у 1989 р.;

г) у 1992 р.

268. Які форми перетворення власності характерні для економічних реформ у Китаї:

а) ваучерна приватизація;

б) реституція;

в) акціонування державних підприємств;

г) жодна з відповідей не є правильною.

269. Назвіть відмінну рису переходу до ринкової економіки в країнах Східної Європи у порівнянні з Китаєм:

а) приватизація державної власності;

б) передача землі селянам;

в) заохочення приватного підприємництва;

г) перехід до відкритої економіки.

270. Політику протекціонізму вперше рекомендували:

а) фізіократи;

б) ранні меркантилісти;

в) маржиналісти;

г) пізні меркантилісти;

ґ) неокласики.

271. Прихильники протекціонізму стверджують, що введення торговельних бар’єрів (мита, квот) приводить до:

а) скорочення зайнятості в галузях національної економіки;

б) захисту галузей національної економіки;

в) утворення внутрішніх монополій;

г) ослаблення обороноздатності країни.

272. Принцип абсолютної переваги був сформульований:

а) К. Марксом;

б) Дж.М. Кейнсом;

в) А. Смітом;

г) Д. Рікардо;

ґ) Е. Хекшером, Б. Оліном.

273. Сучасною модифікацією теорії порівняльних переваг Д. Рікардо є:

а) теорія співвідношення факторів виробництва;

б) теорія витрат, що знижуються;

в) теорія “технологічного розриву”;

г) теорія “життєвого циклу продукту”;

ґ) усі попередні відповіді правильні.

274. Міжнародна спеціалізація і вільна торгівля, заснована на принципах порівняльної переваги, означають:

а) скорочення внутрішнього споживання країн;

б) збільшення сумарного виробництва товарів;

в) перевищення рівня споживання країн, їхніх виробничих можливостей;

г) правильні відповіді а) і б).

275. Альтернативна вартість – це:

а) одиниці товарів однієї країни, виражені в одиницях товарів іншої країни;

б) одиниці товарів однієї країни, виражені в грошових одиницях іншої країни;

в) певна кількість товарів, якими вимушені пожертвувати при даному альтернативному виборі;

г) правильні відповіді б) і в).

276. Міжнародна торгівля є взаємовигідною, якщо:

а) одна країна має абсолютні переваги у виробництві одного товару, а друга країна – абсолютні переваги у виробництві іншого товару;

б) країна не має абсолютних переваг у виробництві жодного товару;

в) країни мають порівняльні переваги у виробництві певних товарів;

г) усі попередні відповіді правильні.

277. Скасування мита на імпортований товар приведе:

а) до зниження внутрішньої ціни даного товару;

б) до збільшення споживання цього товару;

в) до зниження виробництва даного товару усередині країни;

г) до втрат бюджету;

ґ) усі попередні відповіді правильні.

278. Співвідношення між валютними надходженнями в країну і платежами, що країна здійснює за кордоном за визначений проміжок часу, – це:

а) торговельний баланс;

б) платіжний баланс;

в) державний бюджет;

г) правильна відповідь відсутня.

279. Валютний курс визначається наступними факторами:

а) купівельною спроможністю грошової одиниці;

б) темпами інфляції;

в) станом платіжного балансу;

г) рівнем процентної ставки;

ґ) ступенем довіри до валюти на світових валютних ринках;

д) усі попередні відповіді правильні.

280. Якщо курс одиниці іноземної валюти виражається в національній валюті – це:

а) пряме котирування;

б) непряме котирування;

в) крос-курс;

г) правильна відповідь відсутня.

281. Контракт (ліцензійна угода) на використання товарного знаку –це:

а) франчайзінг;

б) інжиніринг;

в) консалтинг;

г) форвейтинг.

282. Бреттон-Вудська валютна система – це система:

а) золотого стандарту;

б) фіксованих зв'язаних валютних курсів;

в) валютних курсів, що плавають;

г) правильна відповідь відсутня.

283. Якщо валюта даної країни без обмежень обмінюється на будь-які інші валюти, тобто не існує валютних обмежень – це означає:

а) зовнішню конвертованість;

б) внутрішню конвертованість;

в) вільну конвертованість;

г) часткову конвертованість;

ґ) неконвертованість (замкнутість) валюти.

284. Розмежуйте причини експорту й імпорту капіталу:

а) стимулювання збуту продукту;

б) прагнення одержати доступ до природних ресурсів;

в) створення нових робочих місць;

г) прагнення інтегруватися у світову економіку;

ґ) одержання нових технологій;

д) прагнення використовувати більш дешеву робочу силу;

е) одержання кваліфікованої робочої сили.

285. До міжнародних монополій варто віднести:

а) найбільші національні компанії, однонаціональні (моно) за складом ядра акціонерного капіталу і міжнародні за масштабом і характером діяльності всієї транснаціональної корпорації (ТНК);

б) багатонаціональні корпорації (БНК) – концерни, що є міжнародними не тільки за масштабом і характером діяльності, але і за складом капіталу, а також контролю над ним;

в) міжнародні монополістичні союзи, створені на виробничій, науково-технічній, комерційній основі, спеціальні об’єднання найбільших промислових, банківських концернів;

г) попередні відповіді правильні.

286. Повний контроль над об'єктами закордонних капіталовкладень внаслідок повної власності на закордонний капітал, а також володіння контрольним пакетом акцій забезпечує:

а) вивіз позичкового капіталу;

б) вивіз підприємницького капіталу у формі прямих інвестицій;

в) вивіз підприємницького капіталу у формі портфельних інвестицій;

г) правильна відповідь відсутня.

287. Використання іноземних працівників підприємцями даної країни обумовлено:

а) наявністю безробіття в даній країні (так/ні);

б) використанням більш дешевої і некваліфікованої робочої сили (так/ні);

в) прагненням знизити загальний рівень заробітної платні у країні за рахунок більш низької оплати праці іммігрантів (так/ні);

г) одержанням додаткової продукції або послуг, створюваних іноземними кваліфікованими працівниками в країні перебування (так/ні);

ґ) одержанням вигод від залучення кадрів, підготовка яких дуже складна або неможлива в приймаючій країні (так/ні);

д) низьким рівнем народжуваності і нестачею власної робочої сили (так/ні).

288. Якщо німецький концерн придбав в одній із країн, що розвиваються, ділянку землі і будує там комбінат з видобутку і збагачення марганцевої руди – це:

а) прямі інвестиції;

б) еміграція капіталу;

в) вивіз короткострокового капіталу (міграція “гарячих грошей”), мотивований очікуванням сприятливої для експортера капіталу зміни валютного курсу;

г) “втеча” капіталу за кордон через політичну нестабільність у країні, загрозу втрати власності;

ґ) портфельні інвестиції за кордоном.

289. Якщо громадянин однієї з країн СНД перетворив усе своє майно в іноземну валюту, перевів її в Канаду, а потім виїхав туди з родиною на постійне місце проживання – це:

а) прямі інвестиції;

б) еміграція капіталу;

в) “втеча” капіталу за кордон через політичну нестабільність у країні, загрозу втрати власності;

г) портфельні інвестиції за кордоном;

ґ) приховування від податків частини прибутку, нелегальний вивіз капіталу.

290. Один з українських заводів здійснив експорт тракторів. Оплата їх з відсотками відбудеться частковими внесками імпортера протягом року. Це:

а) еміграція капіталу;

б) короткостроковий експортний кредит;

в) “втеча” капіталу за кордон через політичну нестабільність у країні, загрозу втрати власності;

г) портфельні інвестиції за кордоном;

ґ) приховування від податків частини прибутку, нелегальний вивіз капіталу.

291. Якщо країна не в змозі виплатити іноземним банкам належні з неї суми в погашення минулих боргів і відсотків по них і вона звертається до кредиторів із проханням, по-перше, відкласти виплату боргу на кілька років, по-друге, ці кілька років приписувати суми, що підлягають виплаті у вигляді відсотків, до основного боргу – це:

а) пролонгація зовнішнього державного боргу, державний імпорт капіталу дорівнює сумі, приписаної до колишнього боргу;

б) вивіз короткострокового капіталу (міграція “гарячих грошей”), мотивований очікуванням сприятливої для експортера капіталу зміни валютного курсу;

в) “втеча” капіталу за кордон через політичну нестабільність у країні, загрозу втрати власності;

г) портфельні інвестиції за кордоном;

ґ) приховування від податків частини прибутку, нелегальний вивіз капіталу.

292. Якщо американський комерційний банк у надії на ревальвацію японської ієни перевів велику суму в доларах у Японію і конвертував її в місцеву валюту – це:

а) прямі інвестиції;

б) еміграція капіталу;

в) вивіз короткострокового капіталу (міграція «гарячих грошей»), мотивований очікуванням сприятливої для експортера капіталу зміни валютного курсу;

г) “втеча” капіталу за кордон через політичну нестабільність у країні, загрозу втрати власності;

ґ) портфельні інвестиції за кордоном.

293. Якщо один бізнесмен, побоюючись політичних змін у своїй країні, в результаті яких він міг би позбавитися капіталу, переказує гроші в країну, де податки, банківський відсоток, стійкість валюти приблизно такі ж, як і на батьківщині бізнесмена, але політична ситуація стабільна – це:

а) прямі інвестиції;

б) еміграція капіталу;

в) вивіз короткострокового капіталу (міграція “гарячих грошей”), мотивований очікуванням сприятливої для експортера капіталу зміни валютного курсу;

г) “втеча” капіталу за кордон через політичну нестабільність у країні, загрозу втрати власності;

ґ) портфельні інвестиції за кордоном.

294. Яке визначення сутності міжнародних валютних відносин правильне?

а) це сукупність економічних відносин між країнами з приводу встановлення валютних курсів;

б) це сукупність економічних відносин між різними економічними суб'єктами з приводу функціонування й розвитку валюти;

в) це певні економічні угоди між країнами, що укладаються з приводу оплати валютою торговельних операцій;

г) всі відповіді неправильні.

295. Що було головною причиною становлення і розвитку міжнародної валютної системи?

а) інтернаціоналізація продуктивних сил;

б) формування грошових систем держав;

в) збільшення масштабів товарообміну на світових ринках;

г) загострення конкурентної боротьби на міжнародному ринку.

296. Через що зазнав краху перший етап існування світової валютної системи?

а) золото перестало виконувати функції засобу обігу і засобу платежу, припинився розмін кредитно-паперових грошей на золото;

б) через посилення нерівномірності розвитку країн, що входили до цієї системи;

в) через зосередження значної частини золотого запасу світу в окремих країнах;

г) через скасування офіційної ціни на золото і фіксацію золотого вмісту національних валют.

297. Що лежало в основі золотозлиткової валютної системи?

а) частковий обмін паперово-кредитних грошей на золото;

б) обмін банкнот тільки на певну вагову кількість золота;

в) незначна кількість золотих монет в обігу;

г) стовідсоткова забезпеченість золотом паперово-кредитних грошей.

298. Що лежало в основі золотообмінних операцій згідно з валютною системою, законодавчо затвердженою у Бреттон-Вуді (США)?

а) обмін найголовніших валют на золото;

б) обмін доларів на золото;

в) частковий обмін доларів на золото;

г) закріплення за доларом ролі резервної валюти.

299. В якому з положень неправильно визначено провідну роль долара в сучасній валютній системі світу?

а) вона полягає у прив'язаності до нього валют багатьох інших країн світу;

б) вона полягає у зосередженні нині у США значної частки світового золотого запасу;

в) вона полягає у здійсненні за допомогою долара більшої частини міжнародних розрахунків;

г) всі відповіді неправильні.

300. Що таке Європейська валютна система (ЄВС)?

а) це система курсів європейських валют, що встановлюється на певний період часу;

б) це система курсів європейських валют щодо американського долара;

в) це система валютної інтеграції в Європі;

г) цієї системи не існує.

301. Що таке євро? Зазначте найточнішу відповідь.

а) це система курсів європейських валют;

б) це розрахункова європейська валютна одиниця, що використовується всередині ЄС для валютних операцій;

в) це європейська валютна одиниця, що має золоте та доларове забезпечення;

г) це європейська валютна одиниця країн – членів ЄС.

302. У чому полягає механізм використання євро для платежів між країнами?

а) євро використовується для платежів між країнами з попереднім обміном на національні валюти;

б) євро використовується для платежів між країнами без попереднього обміну на національні валюти;

в) євро використовується для платежів між країнами з попереднім обміном на долари;

г) євро використовується для платежів між країнами без попереднього обміну на долари.

303. Хто може використовувати євро для розрахунків?

а) лише фізичні особи;

б) лише юридичні особи;

в) фізичні та юридичні особи;

г) лише держава для міждержавних розрахунків.

304. Яке з визначень сутності конвертованої валюти правильне?