Завдання. 1. Розробити наочність до теми "Невербальні (несловесні) засоби спілкування": паркінесика (міміка і жести); світлофор; живопис; графіка; скульптура;

1. Розробити наочність до теми "Невербальні (несловесні) засоби спілкування": паркінесика (міміка і жести); світлофор; живопис; графіка; скульптура; балет; архітектура; музика; мова квітів.

2. Знайти інформацію про:

- графічні засоби спілкування:

• азбука Морзе;

• азбука Брайля;

• ручна азбука для глухонемих

• телефона азбука

• дорожні знаки

• морська сигналізація

• сигналізація пропорцями, ракетами.

ТЕМА 4. МОВА І МОВЛЕННЯ (4 г.).

Мета вивчення: ознайомлення з термінами "мова" і "мовлення".

Провідна ідея: проблема взаємозв'язку мови і мовлення належить до найскладніших і найактуальніших питань лінгвістики.

Основні проблеми: поняття "мова" і "мовлення" не є тотожними. Одиниці мови і мовлення.

Термінологічний мінімум: мовлення, мовленнєва діяльність, мовленнєвий акт, узус, підходи до вивчення мови і мовлення (гносеологічний, онтологічний, прагматичний).

План

1.Поняття про мову і мовлення

2.Види мовлення

3.Мовленнєва діяльність. Культура мовленнєвої діяльності

4.Види мовленнєвої діяльності

5. Органи мовлення. Їх функції Техника мовлення.

Література

Основна

1. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. — К. - Одеса, 1991. - С. 15-52.

2. Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. – К., 1974. - С. 24-43.

3. Реформатский А.А. Введение в языковедение. – М., 1996. - С. 15-50

4. Головин Б. Введение в языкознание. - М.,1983. - С. 8-24.

5. Масов Ю.С. Введение в языкознние. – М., 1987. - С. 7-32

6. Кодухов В.И. Введение в языкознание. – М., 1987. - С. 21-44.

Додаткова

7. Мова і духовність нації. – К., 1992.

8. Шайкевич А.Я. Введение в лингвистику. – М., 1995. - С. 4-8.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає взаємовплив мови і мовлення?

2. Чим відрізняються мова і мовлення?

3. Яка користь для науки і практики від розмежування мови і мовлення?

4. Охарактеризуйте функції мови.

.

МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА 2 (10 балів) дає викладач на занятті

САМОСТІЙНА РОБОТА З ТЕМИ «МОВА ЯК ЗНАКОВА СИСТЕМА»

ВАРІАНТ 1

Предмет і завдання семіотики.

Історія вивчення знака.

Сутність семіотики.

Вивчення знака у стародавні часи.

Дослідження природи знака представниками різних філософських та лінгвістичних напрямів.

ВАРІАНТ 2

Заснування семіотики як окремої філософської дисципліни.

Мова як знакова система.

Позитивні засади та недоліки соссюріанського тлумачення знаковості мови.

Два способи мовного означування: семіологічний та семантичний.

Інтерпретації семіозису сучасними вченими.

ВАРІАНТ 3

Визначення конституентів знакоутворення.

Головні та факультативні функції первинного та вторинного семіозису.

Відмінність між двома видами означування.

Структура мовного знака.

Неоднорідність мовних знаків. Визначення форми та змісту мовних знаків.

ВАРІАНТ 4

Сутність знакової системи. Елементи системи.

Парадигматичні та синтагматичні відношення у знакових системах.

Синонімія та омонімія як парадигматичні відношення.

Синтагматичні відношення.

Знакові системи і тексти.

ВАРІАНТ 5

Відмінність системи від структури.

Знаковість кольору.

Правила комбінації знаків.

Взаємодії знакових систем.

Властивості знакових систем.

ВАРІАНТ 6

Культура як система знаків.

Символіка числа.

Мова жестів.

Етнокультурний аспект знаків у комунікації.

Знаки природи у спілкуванні.

ВАРІАНТ 7

Вживання знаків у культурному житті мовного колективу. Мова мистецтва.

Мануальні знаки.

Параметри детермінації значення мовних знаків.

Денотативний та сигніфікативний компоненти значення знака.

Модифікації денотату.

ВАРІАНТ 8

Типи сигніфікативного компоненту знакового значення слів.

Спільні елементи у визначенні знакового значення.

Сутність принципу „асиметричного дуалізму” С.О.Карцевського.

Номінативна цінність та синтагматична валентність знаків.

Зв’язок специфічних властивостей мови як семіотичної системи із мисленням та діяльністю людини.

ВАРІАНТ 9

Тлумачення знакової природи мови на різних її рівнях представниками монолатеральної теорії.

Дослідження питання про співвідношення знака із одиницями фонетичного, морфологічного, лексичного та синтаксичного рівнів білатералістами (Ф. де Соссюр, Л. Єльмслев, Е. Бенвеніст та ін.).

Знакова природа речення і тексту.

Сучасні теорії щодо знаковості різнорівневих мовних одиниць.

Концепція Ф.де Соссюра про довільність мовного знака.

Критерії оцінювання самостійної роботи

	Студент повністю засвоїв теоретичний матеріал, логічно викладає його, пов’язуючи з вивченим раніше, бачить міжпредметні зв’язки, наводить аргументи, робить покликання на потрібну літературу. Обов’язковим є ознайомлення з додатковою літературою, її опрацювання і використання під час розкриття питання. Студент робить висновки, висловлює гіпотези, дискутує.
	Студент засвоїв теоретичний матеріал, вільно викладає його, наводить приклади, однак є незначні проблеми з усвідомленням системних зв’язків, коментарем теоретичного матеріалу. Не завжди дотримується логіки викладу, припускається незначних помилок чи неточностей, робить незначні помилки при виконанні практичних завдань.
	С тудент засвоїв теоретичний матеріал, вільно викладає його, наводить приклади, однак є незначні проблеми з усвідомленням системних зв’язків, коментарем теоретичного матеріалу. Не завжди дотримується логіки викладу, припускається помилок чи неточностей, робить помилки.
	С тудент засвоїв матеріал на рівні переказування, відтворює вивчене не завжди логічно, припускається помилок, не відповів на одне питання.
	С тудент невпевнено переказує матеріал, не завжди вправно ілюструючи його. Під час відповіді потребує допомоги, допускається помилок, не відповів на два питання.
	Студент невпевнено переказує матеріал, не завжди вправно ілюструючи його. Під час відповіді потребує допомоги, допускається помилок, виконує з помилками половину завдань
	Студент невпевнено переказує матеріал, не завжди вправно ілюструючи його. Під час відповіді потребує допомоги, допускається помилок, виконує з помилками менше половини завдань.
	Студент володіє мінімальними знаннями з теми, припускається помилок, виконує лише одне завдання.
	Студент володіє мінімальними знаннями з теми, припускається помилок, виконує з помилками одне завдання.
	Студент коротко розкриває зміст одного питання.
	Студент не відповів на одне питання.

ВИМОГИ ДО ЕКЗАМЕНУ

Екзамен складається з теоретичної частини.

Теоретичні питання до екзамену:

Тема 1. Мовознавство як наукова дисципліна. Розвиток мовознавчої науки. Специфіка науки про мову. Предмет, об’єкт і завдання курсу. Виникнення мовознавчої науки. Загальне і часткове мовознавство. Основні етапи лінгвістичних досліджень. Загальне і часткове мовознавство. Теоретичне та прикладне мовознавство. Зв'язок мовознавства з іншими науками. Характеристика методів мовознавства. Порівняльно-історичне мовознавство. Ареальна лінгвістика. Когнітивна лінгвістика. Функціональна лінгвістика. Психолінгвістика. Соціолінгвістика. Основні етапи розвитку мовознавства. Мовознавство у стародавньому світі. Історія арабського мовознавства. Мовознавство у середньовічному світі. Філософські основи стародавнього мовознавства. Теорія молодограматизму. Деякі відомості про вчених молодограматистів. В. Гумбольдт — засновник теоретичного мовознавства. Лінгвістична концепція Ф. де Соссюра. Празький структуралізм. Американський структуралізм. Копенгагенський структуралізм. Психологізм у мовознавстві. Женевська лінгвістична школа. Основні проблеми сучасного мовознавства. Математичний напрямок в історії мовознавства. Проблеми сучасної мовознавчої науки в Україні. Харківська лінгвістична школа. Основні відомості про українських філологів.

Тема 2. Мова і мислення. Мислення: визначення й особливості. Структура мислення. Види мислення. Роль внутрішнього мовлення у мисленні людей. Співвідношення мови і мислення. Психофізичні основи зв'язку мови і мислення. Проблема співвідношення мови і мислення – одна з найскладніших проблем мовознавства. Тенденції щодо питання про співвідношення мови і мислення у мовознавстві. Існування мислення без допомогт мови. Єдність мови і мислення. Співвідношення внутрішнього мовлення і мислення. Роль мови у процесі пізнання.

Тема 3. Мова як знакова система. Семіотика – наука про знаки. Поняття про знак. Види мовних та позамовних знаків. Структура знакового процесу. Характеристика мови як знакової системи. Предмет і завдання семіотики. Історія вивчення знака. Сутність семіотики. Вивчення знака у стародавні часи. Дослідження природи знака представниками різних філософських та лінгвістичних напрямів. Заснування семіотики як окремої філософської дисципліни. Мова як знакова система. Позитивні засади та недоліки соссюріанського тлумачення знаковості мови. Два способи мовного означування: семіологічний та семантичний. Інтерпретації семіозису сучасними вченими. Визначення конституентів знакоутворення. Головні та факультативні функції первинного та вторинного семіозису. Відмінність між двома видами означування. Структура мовного знака. Неоднорідність мовних знаків. Визначення форми та змісту мовних знаків. Сутність знакової системи. Елементи системи. Парадигматичні та синтагматичні відношення у знакових системах. Синонімія та омонімія як парадигматичні відношення. Синтагматичні відношення. Знакові системи і тексти. Відмінність системи від структури. Знаковість кольору. Правила комбінації знаків. Взаємодії знакових систем. Властивості знакових систем.Культура як система знаків. Символіка числа. Мова жестів. Етнокультурний аспект знаків у комунікації. Знаки природи у спілкуванні. Вживання знаків у культурному житті мовного колективу. Мова мистецтва. Мануальні знаки. Параметри детермінації значення мовних знаків. Денотативний та сигніфікативний компоненти значення знака. Модифікації денотату. Типи сигніфікативного компоненту знакового значення слів. Спільні елементи у визначенні знакового значення. Сутність принципу „асиметричного дуалізму” С.О.Карцевського. Номінативна цінність та синтагматична валентність знаків. Зв’язок специфічних властивостей мови як семіотичної системи із мисленням та діяльністю людини. Відсутність постійної відповідності між типом позначувального та типом позначуваного. Співвіднесеність між типом значення та типом форми у штучних знакових системах. Невідповідності між функціональним та формальним аспектами сторін знака в аналітичних та флективних мовах. Семіотичний, семантичний та прагматичний параметри семіозису. Тлумачення знакової природи мови на різних її рівнях представниками монолатеральної теорії. Дослідження питання про співвідношення знака із одиницями фонетичного, морфологічного, лексичного та синтаксичного рівнів білатералістами (Ф. де Соссюр, Л. Єльмслев, Е. Бенвеніст та ін.). Знакова природа речення і тексту. Сучасні теорії щодо знаковості різнорівневих мовних одиниць. Концепція Ф.де Соссюра про довільність мовного знака. Типологія вмотивованості. Мовний та мовленнєвий плани вмотивованості.

ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТУ

1.Загальне і часткове мовознавство.

2.Теорія молодограматизму

3.Співвідношення мови і мислення

4. Сутність принципу „асиметричного дуалізму” С.О.Карцевського

Кожне теоретичне питання – 10 балів

	Студент повністю засвоїв теоретичний матеріал, логічно викладає його, пов’язуючи з вивченим раніше, бачить міжпредметні зв’язки, наводить аргументи, робить покликання на потрібну літературу. Обов’язковим є ознайомлення з додатковою літературою, її опрацювання і використання під час розкриття питання. Студент робить висновки, висловлює гіпотези, дискутує.
	Студент засвоїв теоретичний матеріал, вільно викладає його, наводить приклади, однак є незначні проблеми з усвідомленням системних зв’язків, коментарем теоретичного матеріалу. Не завжди дотримується логіки викладу, припускається незначних помилок чи неточностей, робить незначні помилки при виконанні практичних завдань.
	С тудент засвоїв теоретичний матеріал, вільно викладає його, наводить приклади, однак є незначні проблеми з усвідомленням системних зв’язків, коментарем теоретичного матеріалу. Не завжди дотримується логіки викладу, припускається помилок чи неточностей, робить помилки.
	С тудент засвоїв матеріал на рівні переказування, відтворює вивчене не завжди логічно, припускається помилок.
	С тудент невпевнено переказує матеріал, не завжди вправно ілюструючи його. Під час відповіді потребує допомоги, допускається помилок.
	Студент невпевнено переказує матеріал, не завжди вправно ілюструючи його. Під час відповіді потребує допомоги, допускається помилок, виконує з помилками половину завдань
	Студент невпевнено переказує матеріал, не завжди вправно ілюструючи його. Під час відповіді потребує допомоги, допускається помилок, виконує з помилками менше половини завдань.
	Студент володіє мінімальними знаннями з теми, припускається помилок, виконує лише одне завдання.
	Студент володіє мінімальними знаннями з теми, припускається помилок, виконує з помилками одне завдання.
	Студент коротко розкриває зміст одного питання.
	Студент не відповів на жодне питання.

Розподіл балів, які отримують студенти