Структура мислення

Види та типи мислення.

4. Роль внутрішнього мовлення у мисленні людей.

5. Співвідношення мови і мислення.

Література

Основна

1. Мельничук О.С. Мова як суспільне явище і як предмет сучасного мовознавства. – К., 1997.

2. Онтология языка как общественного явления. – М., 1983.

3. Семчинський С.В. Загальне мовознавство. – К., 1988.

Додаткова

4. Панфилов В.З. Взаимоотношения языка и мышления. – М., 1971.

5. Чесноков П.В. Слово и соответствующая ему единица мышления. – М., 1997.

6. Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство. Проблеми. Методи. – Київ, 2004.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає єдність мови і мислення?

2. Які істотні відмінності між мовою і мисленням?

3. Чи є мова єдиним засобом мислення?

4. Який тип мислення пов'язаний із мовою?

МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА 1 (5 БАЛІВ) дає викладач на занятті

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ (5 БАЛІВ)

1. Основні етапи розвитку мовознавства.

2. Мовознавство у стародавньому світі.

3. Історія арабського мовознавства.

4. Мовознавство у середньовічному світі.

5. Філософські основи стародавнього мовознавства.

6. Зародження порівняльно-історичного мовознавства.

7. Основні представники порівняльно-історичного мовознавства.

8. Порівняльно-історичний метод в історії мовознавства.

9. Сучасний стан порівняльно-історичного мовознавства.

10. Основні напрямки порівняльно-історичного мовознав-ства.

11. Теорія молодограматизму.

12. Деякі відомості про вчених молодограматистів.

13. В. Гумбольдт — засновник теоретичного мовознавства.

14. Лінгвістична концепція Ф. де Соссюра.

15. Празький структуралізм.

16. Американський структуралізм.

17. Копенгагенський структуралізм.

18. Основні відомості про вчених-структуралістів.

19. Сучасний структуралізм.

20. Психологізм у мовознавстві.

21. Женевська лінгвістична школа.

22. Основні проблеми сучасного мовознавства.

23. Математичний напрямок в історії мовознавства.

24. Методи вивчення мови.

25. Теорія інформації у лінгвістиці.

26. Лінгвістика в епоху НТР.

27. Проблеми сучасної мовознавчої науки в Україні.

28. Харківська лінгвістична школа.

29. Основні відомості про українських філологів.

30. Основні напрямки розвитку українського мовознавства.

31. Основні відомості про вчених-філологів ХХ ст. (Україна).

32. Основні напрямки розвитку мовознавства на Україні (ХХ ст.).

33. Московська лінгвістична школа.

34. Казанська лінгвістична школа.

35. Петербурзька лінгвістична школа.

Основні вимоги до змісту та оцінювання реферату

Загальні положення. Підготовка реферату є обов’язковою складовою очно-заочної форми навчання за професійними програмами підвищення кваліфікації і дієвим засобом поглиблення, закріплення й контролю знань. Слухач обирає тему реферату на настановних заняттях і пише його під час самостійного вивчення навчального матеріалу. Подає реферат на рецензію в перший день очного навчання в Інституті.

Зміст реферату. Підготовка слухачами реферату базується на вивченні та реферуванні наукових літературних джерел, нормативних актів з обраної теми, узагальненні практичного досвіду та фактичних даних з відповідного напряму діяльності центру зайнятості. Викладення матеріалу в рефераті не повинне бути занадто теоретизоване, має бути орієнтоване на аналіз практики. При написанні реферату слухач має не лише систематизувати теоретичний та фактичний матеріал, але проявити творчий підхід до аналізу та визначення шляхів розв’язання реальних проблем у межах обраної теми. В першу чергу це має стосуватися організації діяльності конкретного центру зайнятості та в цілому державної служби зайнятості, а також системи загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Структура та оформлення. Обсяг реферату має становити 15–20 друкованих сторінокформату А4 (без врахування додатків). Текст набирається шрифтом Times New Roman, кегль 14, міжрядковий інтервал – 1,5. Сторінки мають бути нумеровані. Матеріал розподіляється згідно з планом реферату: вступ (1–1,5 стор.), основна частина [2–3 проблеми (параграфи)](8–12 стор.), висновки(1,5–2 стор.), список літератури, додатки (схеми, таблиці, зразки документів)[1]. Стиль викладу матеріалу має бути науково-діловим, з дотриманням стилістичних і граматичних норм. У тексті обов'язково повинні бути посилання на літературні та інші джерела, що використовувалися при підготовці реферату.

У вступі мають бути обґрунтовані актуальність та практичне значення обраної теми реферату, визначені його мета й завдання.

В основній частині повинна бути розкрита тема реферату шляхом висвітлення основних питань, які становлять сутність зазначеного напряму (форми) діяльності конкретного центру зайнятості, та шляхом аналізу емпіричного матеріалу, статистичних даних певного спрямування.

У висновках необхідно сформулювати теоретичні і практичні підсумки проведеного аналізу за проблематикою реферату, навести практичні рекомендації щодо вдосконалення розглянутого напряму діяльності центру зайнятості. Висновки мають логічно пов'язуватися із змістом викладеного матеріалу.

Список літератури. Містить перелік (як правило 10–15) використаних літературних джерел та публікацій (за останні 3–5 років), законодавчих актів та відомчих нормативних документів. Оформлення списку літератури та посилань на використані літературні джерела має відповідати чинному стандарту[2]. Зокрема, при посиланні в тексті на джерело у квадратних дужках наводять його порядковий номер зі списку літератури, наприклад “... у працях [1–3]...”. При посиланні на джерело з великою кількістю сторінок, або якщо подається цитата з тексту джерела, вказується номер конкретної сторінки, наприклад: [5, c.18].

Додатки. Такими можуть бути цільові документи (або витяги з них), прийняті даним центром зайнятості, в тому числі разом з органами місцевого самоврядування, соціальними партнерами; матеріали, що розкривають досвід роботи ЦЗ; методичні розробки, результати досліджень, анкети для опитування безробітних, роботодавців, учнівської молоді тощо, а також таблиці, статистичні дані, діаграми, що ілюструють основні положення реферату і на які є посилання в його тексті.

Титульна сторінка та план оформлюються відповідно до встановлених норм (див. зразок).

Критерії оцінювання реферату.

Реферат оцінюється на "відмінно" (4-5), якщо:

1) тема реферату актуальна та відзначається практичною значущістю;

2) у роботі здійснено ґрунтовний аналіз усіх аспектів проблеми;

3) використано сучасні джерела, у тому числі періодичні видання, монографії, які дають змогу висвітлити теоретичні й прикладні аспекти теми;

4) матеріал роботи добре структурований, логічно викладений та побудований на прикладі діяльності конкретного центру зайнятості;

5) висновки відповідають завданням роботи, свідчать про реалізацію мети дослідження;

6) рекомендації є обґрунтованими та мають практичний характер;

7) роботу оформлено з дотриманням встановлених правил.

Реферат оцінюється на "добре" (2-3), якщо:

1) тема роботи актуальна;

2) у роботі здійснено аналіз основних аспектів проблеми;

3) використано джерела, які дають змогу розкрити теоретичні й прикладні аспекти теми;

4) матеріал випускної роботи структурований, логічно викладений та побудований на прикладі діяльності конкретного центру зайнятості;

5) висновки відповідають завданням роботи;

6) рекомендації мають практичну значущість;

7) оформлення роботи в цілому відповідає встановленим правилам.

Реферат оцінюється на "задовільно" (1) якщо:

1) здійснений слухачем теоретичний аналіз не повною мірою відповідає темі, меті і завданням дослідження;

2) використані джерела не дають можливості повністю розкрити проблему;

3) висновки не повністю відповідають завданням роботи;

4) рекомендації недостатньо обґрунтовані;

5) робота в цілому оформлена згідно з правилами, але є певні недоліки.

Реферат оцінюється на "незадовільно" (0), якщо:

1) тема реферату неактуальна і не має практичної значущості;

2) здійснений слухачем аналіз не відповідає темі, меті і завданням дослідження;

3) у змісті реферату не аналізується досвід (практика) роботи конкретного центру зайнятості державної служби зайнятості, певні положення не ілюструються емпіричним матеріалом, в т.ч. таблицями, графіками тощо.

4) слухач не використовував необхідні літературні, нормативні джерела і статистичні дані;

5) висновки не відповідають завданням роботи;

6) оформлення роботи не відповідає встановленим правилам.

САМОСТІЙНА РОБОТА (10 балів)

1. Ознайомтеся з фрагментами праці Е. Косеріу „Синхрония, диахрония и история”.

Питання для опрацювання (3 бали):

1) Як розуміє Е. Косеріу співвідношення між мовою і мовленням?

2) Що таке мовні елементи з погляду мовця?

3) Чим відрізняється знання мови від теоретичного знання про мову?

2. Ознайомтеся з працею Л.В. Щерби „О трояком аспекте языковых явлений и об эксперименте в языкознании”(3 бали).

Питання для опрацювання:

1) Які переваги має дослідник при вивченні „живих мов”?

2) У чому полягає експеримент за Л.В. Щербою?

3) Якими ви уявляєте ідеальні словники і граматику?

3 .Перекладіть наведений нижче текст мовою, яку вивчаєте (4 бали).

Марк Твен во Франции

Марк Твен, знаменитьій американский писатель, путеше-ствовал по Франции. Однаждьі он ехал в поезде в город Ди-жон. После обеда он очень захотел спать. Он попросил провод-ника разбудить его, когда поезд приедет в Дижон. При зтом Марк Твен сказал проводнику:

Я сплю обычно очень крепко. Когда вы будете меня будить, возможно, я буду громко кричать и не захочу никуда выходить. Так вы не обращайте на это внимания и обязательно высадите меня в Дижоне.

После этого Марк Твен пошел спать. Когда он проснулся, было уже утро, и поезд подъезжал к Парижу. Марк Твен по-нял, что он проехал Дижон, и очень рассердился.Он побежал к проводнику и стал ругать его: Я никогда не был так сердит, как сейчас! — кричал он. Проводник посмотрел на писателя с удивлением: Вы не так сильно сердитесь, как тот американец, которо-го я высадил из поезда в Дижоне! — сказал он.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2 (6 г.)