Етична культура вчителя

Серед ключових компетентностей, якими повинен оволодіти майбутній педагог, етична має пріоритетне значення. Вона виступає показником і одночасно результатом професійно-особистісної готовності вчителя до роботи у школі, тому що виконання будь-якого педагогічного завдання має моральний зміст. Етична компетентність учителя репрезентує головні регуляції його дій, що закріплюються у звичках, традиціях, принципах життя і професійній діяльності, психічних станах, діях, вчинках і якостях педагога, забезпечує вибір ним свідомої етичної поведінки згідно професійно-педагогічних норм.

Прикладом етичної компетентності можуть бути такі здатності вчителя:
усвідомлення гуманістичних цінностей, інваріантного характеру норм, принципів педагогічної етики;
розуміння морального змісту педагогічної професії; необхідності розвитку культурних потреб та інтересів;
здійснення етичної рефлексії власних вчинків;
виявлення сутності моральних колізій у різних педагогічних ситуаціях, прогнозування результатів своїх дій;
уміння розв'язувати конфлікти, розуміти почуття та потреби вихованців;
реалізація у професійній поведінці стратегії і тактики етично адекватного спілкування з різними учасниками навчально-виховного процесу.

Педагогічна етика вивчає особливості, зміст, принципи та функції педагогічної моралі, характер діяльності педагога та його моральних взаємин у педагогічному середовищі, розробляє основи педагогічного етикету, який є сукупністю правил спілкування та поведінки вчителя. Етика не зводиться до певної системи санкцій у педагогічній діяльності, адже її завдання - пояснювати соціально-психологічну доцільність дотримання тих чи інших професійних норм і правил. Саме етика, з позицій цілісного підходу до особистості, наполягає на розгляді навчання та виховання особистості як духовного її насичення, що розгортається в духовному діалозі, спілкуванні рівноцінних суб'єктів.