Форма № Н - 3.04

Форма № Н - 3.03

Міністерство освіти і науки України

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

КАФЕДРА екологічного менеджменту

УХВАЛЕНО

Рішення вченої ради факультету

менеджменту

від _____________ № ________

Програма

нормативної навчальної дисципліни

________ Безпека життєдіяльності _____________________

(назва навчальної дисципліни)

галузі знань __ 0306 «Менеджмент і адміністрування» _______________

(шифр і назва напряму)

напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент» _____________________

(шифр і назва напряму)

спеціальності___ _____ усі ________________________________________

(шифр і назва спеціальності)

спеціалізація ___________________________________________________

(назва спеціалізації)

ОКР _____ бакалавр _____________________________________________

(назва освітньо-кваліфікаційного рівня)

факультет ________ Менеджменту _________________________________

(назва факультету)

форма навчання _____ денна_/ заочна ______________________________

Донецьк – 2013

Програма нормативної навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності» розрахована на студентів денної та заочної форми навчання усіх варіативних компонент напрямку підготовки 6.030601 «Менеджмент» галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування» і включає в собі усі необхідні для вивчення цієї дисципліни відомості.

РОЗРОБНИК ПРОГРАМИ:

Ст. виклад. кафедри екологічного менеджменту А.Є. Кусков

Завідувач кафедри _________ __ Марова С.Ф. ______

(підпис) (прізвище та ініціали)

Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри екологічного менеджменту

Протокол № від 07.11.2013 р.

Вступ

Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності» складена відповідно до "Типової навчальної програми нормативної дисципліни "Безпека життєдіяльності", розробленої для вищих навчальних закладів для всіх спеціальностей за освітньо-кваліфікаційним рівнем "бакалавр", затвердженої МОН молодьспорту України та погодженої з МНС України у 2011 р.

Навчальна дисципліна «Безпека життєдіяльності» є нормативною дисципліною, що включається в навчальні плани як дисципліна обов’язкового вибору. Обсяг навчального часу для вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності» визначений державними вимогами (спільний наказ Міністерства освіти і науки України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.10.2010 року, № 969/922/216 «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України»).

Предметом вивчення навчальної дисципліни є система «людина – життєве середовище» (аналіз негативного впливу різного роду небезпек на життя та здоров'я людини, а також методів, засобів і заходів захисту від них).

Міждисциплінарні зв’язки. Навчальна дисципліна «Безпека життєдіяльності» займає провідне місце у структурно-логічній схемі підготовки фахівця за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр», оскільки є дисципліною, що використовує досягнення та методи фундаментальних та прикладних наук з філософії, біології, фізики, хімії, соціології, психології, екології, економіки, менеджменту тощо і дозволяє випускнику вирішувати професійні завдання за певною спеціальністю з урахуванням ризику виникнення внутрішніх і зовнішніх небезпек, що спричиняють надзвичайні ситуації та їхніх негативних наслідків.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. Наукові основи безпеки життєдіяльності.

2. Організація і управління безпекою життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій.

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Мета вивчення дисципліни полягає у набутті студентом компетенцій, знань, умінь і навичок для здійснення професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику виникнення техногенних аварій й природних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання, а також формування у студентів відповідальності за особисту та колективну безпеку.

1.2. Завдання вивчення дисципліни передбачає опанування знаннями, вміннями та навичками вирішувати професійні завдання з обов’язковим урахуванням галузевих вимог щодо забезпечення безпеки персоналу та захисту населення в небезпечних та надзвичайних ситуаціях і формування мотивації щодо посилення особистої відповідальності за забезпечення гарантованого рівня безпеки функціонування об’єктів галузі, матеріальних та культурних цінностей в межах науково-обґрунтованих критеріїв прийнятного ризику.

1.3. Засвоївши дисципліну «Безпека життєдіяльності» майбутні бакалаври повинні володіти сукупністю загальнокультурних та професійних компетенцій з питань безпеки життєдіяльності у відповідних напрямах підготовки для вирішення професійних завдань, пов’язаних із гарантуванням збереження життя та здоров’я персоналу ОГ в умовах небезпечних і надзвичайних ситуацій.

В результаті вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності» бакалаври у відповідних напрямах підготовки повинні мати такі головні загальнокультурні та професійні компетенції.

Загальнокультурні компетенції охоплюють:

 культуру безпеки і ризик-орієнтоване мислення, при якому питання безпеки, захисту й збереження навколишнього середовища розглядаються як найважливіші пріоритети в житті й діяльності;

 знання сучасних проблем і головних завдань безпеки життєдіяльності та вміння визначити коло своїх обов’язків з питань виконання завдань професійної діяльності з урахуванням ризику виникнення небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання;

 вміння оцінити середовище перебування щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій та обґрунтувати головні підходи та засоби збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози і виникнення небезпечних та надзвичайних ситуацій;

 здатність приймати рішення щодо безпеки в межах своїх повноважень.

Професійні компетенції за видом діяльності охоплюють:

виробничо-технологічна діяльність:

 здатність орієнтуватися в основних методах і системах забезпечення техногенної безпеки, обґрунтовано вибирати відомі пристрої, системи та методи захисту людини і природного середовища від небезпек;

 вміння оцінити сталість функціонування об’єкту господарювання в умовах надзвичайних ситуацій та обґрунтувати заходи щодо її підвищення;

 вміння обґрунтувати та забезпечити виконання комплексу робіт на об’єкті з попередження виникнення надзвичайних ситуацій, локалізації та ліквідації їхніх наслідків;

організаційно-управлінська діяльність:

 здатність орієнтуватися в основних нормативно-правових актах в області забезпечення безпеки;

 знання організаційно-правових заходів забезпечення безпечної життєдіяльності та вміння обґрунтувати та забезпечити виконання у повному обсязі заходів з колективної та особистої безпеки;

 вміння забезпечити координацію зусиль виробничого колективу в попередженні виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;

проектно-конструкторська діяльність:

 вміння ідентифікувати небезпечні чинники природного та техногенного середовищ і віднайти шляхи відвернення їхньої уражальної дії використовуючи імовірнісні структурно-логічні моделі;

 вміння оцінити безпеку технологічних процесів і обладнання та обґрунтувати заходи щодо її підвищення;

 вміння обґрунтувати нормативно-організаційні заходи забезпечення безпечної експлуатації технологічного обладнання та попередження виникнення надзвичайних ситуацій;

педагогічно-консультативна діяльність:

 обґрунтування та методичне забезпечення проведення навчання серед працівників та населення з питань безпеки життєдіяльності та дій за надзвичайних ситуацій;

 вміння надати допомогу та консультації працівникам та населенню з практичних питань безпеки життєдіяльності та захисту у надзвичайних ситуаціях;

контрольно-консультативна діяльність:

 оцінювати стан готовності підрозділу до роботи в умовах загрози і виникнення НС за встановленими критеріями і показниками та надавати консультації працівникам організації (підрозділу)щодо підвищення його рівня;

 здатність аналізувати механізми впливу небезпек на людину, визначати характер взаємодії організму людини з небезпеками середовища існування з урахуванням специфіки механізму токсичної дії небезпечних речовин, енергетичного впливу та комбінованої дії уражальних факторів;

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

- теоретичні основи БЖД в системі «людина – середовище існування»;

- правові, нормативно-технічні та організаційні основи БЖД;

- основи фізіології та раціональні умови діяльності;

- анатомо-фізіологічні наслідки впливу на людину травмуючи, шкідливих та вражаючих чинників, їх ідентифікацію;

- засоби та заходи підвищення безпеки та екологічності технічних систем та технологічних процесів;

- методи дослідження усталеності функціонування виробничих об’єктів і технічних систем в надзвичайних ситуаціях;

- методи прогнозування надзвичайних ситуацій і розробки моделей їх наслідків.

Вміти:

– ідентифікувати потенційні небезпеки, тобто розпізнавати їх вид, визначати просторові та часові координати, величину та імовірність їх прояву;

– прогнозувати можливість і наслідки впливу небезпечних та шкідливих факторів на організм людини, а вражаючих факторів на безпеку системи “людина – життєве середовище”;

– використовувати нормативно-правову базу захисту особистості та навколишнього середовища, прав особи на працю, медичне забезпечення, захист у надзвичайних ситуаціях тощо;

– розробляти заходи та застосовувати засоби захисту від дії небезпечних, шкідливих та вражаючих факторів;

– запобігати виникненню надзвичайних ситуацій, а в разі їх виникнення приймати адекватні рішення та виконувати дії, спрямовані на їх ліквідацію;

– використовувати у своїй практичній діяльності громадсько-політичні, соціально-економічні, правові, технічні, освітньо-виховні, природоохоронні та медико-профілактичні заходи, спрямовані на забезпечення здорових і безпечних умов існування людини в сучасному навколишньому середовищі;

– планувати заходи щодо створення здорових і безпечних умов життя та діяльності у системі “людина – життєве середовище”.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 72 години / 2 кредити ECTS.

2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Наукові основи БЖД

Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек

БЖД як категорія. Основні поняття та визначення БЖД: безпека, небезпека, життя, діяльність, життєдіяльність. Основні принципи забезпечення життєдіяльності.

Небезпека.. Визначення поняття небезпеки. Джерела небезпеки та їх класифікація: природні, техногенні, соціальні та комбіновані джерела небезпеки. Небезпечні та шкідливі фактори. Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек. Види небезпек: мікро- та макро-біологічна, вибухопожежна, гідродинамічна, пожежна, радіаційна, фізична, хімічна, екологічна. Критерії переходу небезпечної події у НС.

Класифікація НС за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.

.

Тема 2. Людина як елемент системи «Людина – життєве середовище»

Людина як складна біологічна система. Структурно-функціональна організація людини. Людина - як біологічний та соціальний суб’єкт. Біоритми людини. Середовище життєдіяльності.

Культура безпеки як елемент загальної культури, що реалізує захисну функцію людства.

Поняття здоров’я та здоровий спосіб життя. Визначення здоров’я та його показники. Фактори, що впливають на здоров’я. Здоровий спосіб життя та його компоненти: достатня рухова активність; загартування; раціональне харчування; дотримання режиму дня; особиста гігієна; психогігієна; сексуальне виховання та профілактика захворювань, які передаються статевим шляхом; відмова від шкідливих звичок; грамотна екологічна поведінка; безпечна поведінка вдома, на вулиці, на роботі тощо.

Раціональні умови життєдіяльності людини. Потреби людини: фізіологічні, матеріальні та духовні. Середовище життєдіяльності людини. Повітря, вода, продукти харчування та світло, як необхідні умови життєдіяльності людини; їх фізіологічне та гігієнічне значення.

Вплив на здоров’я довкілля. Повітря: його складові та їх гігієнічне значення. Гігієнічне значення фізичних факторів повітряного середовища. Вплив на здоров’я забрудненого повітря. Гігієнічне та фізіологічне значення води. Вимоги до якості води. Вода і здоров’я населення. Вода як шлях передачі інфекційних захворювань. Гігієна ґрунту. Вплив на здоров’я погоди та клімату.

Гігієна харчування як запорука здоров’я людини. Потреба людини в їжі та енергії. Основи раціонального харчування. Надлишкове та недостатнє харчування. Якісний склад їжі: білки, жири, вуглеводи, мінеральні елементи та вітаміни. Харчові отруєння та їх профілактика. Вплив на організм людини їжі, забрудненої радіонуклідами.

Тема 3. Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку НС

Ризик як оцінка небезпеки Ризик, як фактор потенційної небезпеки.

Концепція прийнятого ризику. Розподіл підприємств, установ та організацій за ступенем ризику їхньої господарської діяльності щодо забезпечення безпеки та захисту населення і територій від НС.

Головні етапи кількісного аналізу та оцінки ризику. Методи визначення та оцінки ризику. Статистичний метод. Метод аналогій. Експертні методи оцінювання ризиків. Управління ризиком.

Змістовий модуль 2. Організація і управління БЖД в умовах надзвичайних ситуацій

Тема 4. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки

Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ: землетрус, карст, осідання ґрунтів над гірничими виробками, зсув, обвал, ерозія ґрунту. Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки та навколишнє середовище.

Негативний вплив на життєдіяльність людей та функціонування об’єктів економіки в умовах проявів вражаючих факторів небезпечних метеорологічних явищ: сильного вітру, урагану, смерчу, шквалу, зливи, сильної спеки, морозу, снігопаду, граду, ожеледі.

Небезпечні гідрологічні процеси і явища: підтоплення, затоплення повеневими або паводковими водами, талими водами та в поєднанні з підняттям ґрунтових вод, підтоплення внаслідок затору льоду, вітрові нагони. Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та наслідки.

Пожежі у природних екосистемах (ландшафтна, лісова, степова, торф’яна пожежа). Вражаючи фактори природних пожеж, характер їхніх проявів та наслідки.

Біологічні небезпеки. Вражаючі фактори біологічної дії. Характеристика небезпечних патогенних мікроорганізмів: найпростіші, гриби, віруси, рикетсії, бактерії. Пандемії, епідемії, масові отруєння людей. Загальна характеристика особливо небезпечних хвороб (холера, сибірка, чума та ін.). Інфекційні захворювання тварин і рослин.

Заходи та засоби, спрямовані на запобігання негативної дії природних джерел небезпеки на людину та на системи забезпечення її життєдіяльності.

Тема 5. Техногенні небезпеки та їхні наслідки

Техногенні небезпеки та їх вражаючі фактори за генезисом і механізмом впливу. Класифікація, номенклатура і одиниці виміру вражаючих факторів фізичної та хімічної дії джерел техногенних небезпек.

Промислові аварії, катастрофи та їхні наслідки. Рівні виробничих аварій в залежності від їхнього масштабу. Втрати міцності, деформації, провали і руйнування будівель та споруд. Пошкодження енергосистем, інженерних і технологічних мереж.

Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях. Вимоги до транспортування небезпечних речовин. Маркування небезпечних вантажів з небезпечними речовинами.

Гідродинамічні об’єкти і їхнє призначення. Причини виникнення гідродинамічних небезпек (аварій). Хвиля прориву та її вражаючі фактори. Вимоги до розвитку і розміщення об’єктів гідродинамічної небезпеки.

Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння. Етапи розвитку пожежі. Зони горіння, теплового впливу, задимлення, токсичності. Небезпечні для людини фактори пожежі. Вибух. Фактори техногенних вибухів, що призводять до ураження людей, руйнування будівель, споруд, технічного устаткування і забруднення навколишнього середовища. Класифікація об’єктів за їхньою пожежо вибухонебезпекою. Показники пожежо вибухонебезпеки речовин і матеріалів. Законодавча база в галузі пожежної безпеки. Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій, Відповідальність за порушення (невиконання) вимог пожежної безпеки.

Джерела радіації та одиниці її вимірювання. Класифікація радіаційних аварій за характером дії і масштабами. Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину. Механізм дії іонізуючих випромінювань на тканини організму. Ознаки радіаційного ураження. Гостре опромінення. Хронічне опромінення. Нормування радіаційної безпеки. Рівні втручання у разі радіаційної аварії. Вимоги до розвитку і розміщення об’єктів атомної енергетики. Чорнобильська катастрофа: події, факти, цифри. Категорії зон радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на ЧАЕС. Режими захисту населення Захист приміщень від проникнення радіоактивних речовин.

Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливом на організм людини. Характеристика класів небезпеки згідно із ступенем їхньої дії на організм людини. Особливості забруднення місцевості, води, продовольства у разі виникнення аварій з викидом небезпечних хімічних речовин. Класифікація суб’єктів господарювання і адміністративно-територіальних одиниць за хімічною небезпекою. Типологія аварій на хімічно-небезпечних об’єктах та вимоги до їхнього розміщення і розвитку. Захист приміщень від проникнення токсичних аерозолів. Організація дозиметричного й хімічного контролю.

Тема 6. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у НС.

Глобальні проблеми людства: глобальна біосферна криза, екологічна криза, ресурсна криза, мирне співіснування, припинення гонки озброєння та відвернення ядерної війни, охорона навколишнього природного середовища, паливно-енергетична, сировинна, продовольча, демографічна, інформаційна, ліквідація небезпечних хвороб. Соціально-політичні конфлікти з використанням звичайної зброї та засобів масового ураження. Види тероризму, його первинні, вторинні та каскадні вражаючі фактори; збройні напади, захоплення й утримання об’єктів державного значення; встановлення вибухового пристрою у багатолюдному місці, установі (організації, підприємстві), викрадання зброї та небезпечних речовин з об’єктів їхнього зберігання, використання, переробляння або під час транспортування. Класифікація об’єктів щодо забезпечення захисту від терористичних дій. Аналіз аварійних ситуацій під час технологічного тероризму. Антитерористичні критерії оцінки уразливості та підвищення стійкості роботи об’єктів підвищеної небезпеки. Сучасні інформаційні технології та безпека життєдіяльності людини. Особливості впливу інформаційного чинника на здоров’я людини та безпеку суспільства.

Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров’я людини. Корупція і криміналізація суспільства. Маніпуляція свідомістю. Розрив у рівні забезпечення життя між різними прошарками населення. Шкідливі звички, соціальні хвороби та їхня профілактика. Алкоголізм та наркоманія. Зростання злочинності як фактор небезпеки. Види злочинних посягань на людину. Поняття та різновиди натовпу. Поводження людини в натовпі. Фактори, що стійко або тимчасово підвищують індивідуальну імовірність наразитись на небезпеку.

Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки. Захисні властивості людського організму. Види поведінки людини та її психічна діяльність: психічні процеси, стани, властивості. Поняття про психоемоційні напруження (стрес). Види напруження. Психотипи за реакцією людей на небезпеку. Частота змін стресових станів у людей, що знаходяться в районі НС.

Комбіновані небезпеки. Природно-техногенні небезпеки: кислотні дощі, пилові бурі, зменшення родючості ґрунтів, виникнення пустель, зсуви, селі, землетруси та інші тектонічні явища.

Природно-соціальні небезпеки: наркоманія, епідемії інфекційних захворювань, венеричні захворювання, СНІД.

Соціально-техногенні небезпеки: професійна захворюваність, професійний травматизм, психічні відхилення та захворювання викликані виробничою діяльністю, масові психічні відхилення, викликані впливом на свідомість і підсвідомість засобами масової інформації та спеціальними технічними засобами. Токсикоманія.

Тема 7. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та АТО у НС

Правові норми, що регламентують організаційну структуру органів управління безпекою та захистом у НС, процеси її функціонування і розвитку, регламентацію режимів запобігання і ліквідації НС. Структурно-функціональна схема державного управління безпекою та захистом у НС в Україні з урахуванням правового статусу і повноважень органів влади. Органи управління, сили і ресурси з попередження та реагування на НС на державному рівні. Загальні норми законодавства, підзаконних актів, стандарти і технічні умови, технічні і адміністративні регламенти, що регламентують принципи і механізми регулювання безпеки, зниження ризиків і пом’якшення наслідків НС. Превентивні та ситуаційні норми: експертиза, ліцензування, сертифікація, аудит; підвищення технологічної безпеки виробничих процесів та експлуатаційної надійності об’єктів, підготовка об’єктів економіки і систем життєзабезпечення до роботи в умовах НС. Компенсаційні та регламентні норми: пільги, резервування джерел постачання, матеріально-технічних і фінансових ресурсів, страхування, спеціальні виплати, норми цивільної, адміністративної відповідальності та процедури їхнього застосування.

Система державних органів управління та нагляду за безпекою життєдіяльності населення: Кабінет Міністрів України, Національна Рада з питань безпечної життєдіяльності населення та її бюро, Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України) та її теруправління, Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської аварії, Міністерство внутрішніх справ України, органи державного пожежного нагляду, інші центральні органи державної виконавчої влади, місцеві державні адміністрації і ради народних депутатів.

Служби охорони громадського порядку (міліція, суд, прокуратура, адвокатура).

Сили і засоби постійної готовності. Організація взаємодії сил при проведенні аварійно-рятувальних робіт та основних видів забезпечення у зоні НС.

Здійснення карантинних та інших санітарно-протиепідемічних заходів.

Зонування території за можливою дією вражаючих факторів НС. Основні показники рівнів небезпеки регіону, де знаходиться ВНЗ, які внесено у Паспорт ризику виникнення надзвичайних ситуацій області. Загальні засади моніторингу НС та порядок його здійснення. Застосування захисних бар’єрів та видів цивільного захисту: фізичного, постійно діючого функціонального, природного, комбінованого.

Загальні функції управління пов’язанні з прогнозуванням, плануванням, регулюванням, координацією і контролем. Управлінське рішення, його сутність, правове, організаційне, інформаційне та документальне забезпечення. Загальна технологія та моделі прийняття управлінських рішень. Інформаційна підтримка та процедурне забезпечення прийняття й реалізації рішень пов’язаних з усуненням загрози виникнення НС або реагуванням на НС та організації ліквідування її наслідків.

Головні положення про навчання персоналу підприємств, установ і організацій діям та способам захисту в разі виникнення НС та аварій. Система інструктажів. Програми підготовки населення до дій у НС. Спеціальні об’єктові навчання і тренування. Функціональне навчання керівних працівників і фахівців, які організують та здійснюють заходи у сфері цивільного захисту.

Критерії та показники оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту в НС об’єкту господарювання.

Тема 8. Управління силами та засобами ОГ під час НС

Управління та нагляд за БЖД. Принципи забезпечення безпеки життєдіяльності. Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення НС, правил поведінки та способів дій в цих умовах.

Сутність і особливості оперативного управління за умов виникнення НС. Міські, заміські, запасні та пересувні пункти управління в НС. Спеціально уповноважений керівник та штаб з ліквідації НС. Сили і засоби постійної готовності.

Мета і загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт. Техніка, що застосовується при ліквідації наслідків НС. Розрахунок сил та їх ешелоноване угрупування. Склад та завдання угрупування сил першого, другого ешелонів та резерву. Організація взаємодії сил при проведенні аварійно-рятувальних робіт та основних видів забезпечення у зоні НС.

Здійснення карантинних та інших санітарно-протиепідемічних заходів. Технічні засоби і способи проведення дезактивації, дегазації та дезінфекції території, техніки, транспорту, будівель, приміщень, одягу, взуття і засобів захисту, продовольства, води, продовольчої сировини і фуражу. Дезактивуючи, дегазуючи та дезінфікуючи розчини..

Надання першої долікарської допомоги потерпілим. Перша допомога: поняття, принципи та способи надання. Роль своєчасно наданої та правильно проведеної першої допомоги в урятуванні життя та здоров’я потерпілого. Візуальна діагностика стану потерпілого. Порядок проведення реанімаційних заходів. Діагностика відновлення життєдіяльності організму. Види уражень організму. Організація та засоби долікарської допомоги. Використання підручних матеріалів.

Перша допомого при кровотечах. Особливості тимчасової зупинки кровотеч.

Перша допомога при переломах та вивихах. Основні способи іммобілізації та евакуації потерпілого при різних видах ушкоджень.

Перша допомога при опіках, електротравмах та обмороженнях. Види опіків.

Перша допомога при серцевому нападі, непритомності тощо.

3. Рекомендована література

3.1. Основні законодавчі та нормативно-правові акти

1. ДСТУ 2272-2006 „Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять”.

2. Конституція України. Основний закон. – К., 1996.

3. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). - Київ: Відділ поліграфії Українського центру держсанепіднагляду МОЗ України, 1998. - 125 с.

4. Про адміністративні порушення: Закон України. – К., 1993.

5. Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 27.

6. Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань: Закон України від 14 січня 1998 р. – К., 1998.

7. Про охорону здоров'я: Закон України. – К., 1992.

8. Про охорону праці: Закон України. – К., 1992.

9. Про пожежну безпеку: Закон України. – К., 1993.

10. Про цивільну оборону України: Закон України від 3 лютого 1993 р. – К., 1993.

11. Правила пожежної безпеки в Україні (НАПБ А.01.001-2004): Наказ МНС України від 19 жовтня 2004 р. № 126.

12. Про правові засади цивільного захисту: Закон України від 24 червня 2004 р. –К., 2004.

13. Про захист населення і території від надзвичайних ситуаціях техногенного і природного характеру: Закон України від 6 червня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, №40, ст..337.

14. Положення „Про єдину державну систему попередження і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру”: Постанова Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. № 1198 // Офіційний вісник України. 1998, № 31, ст.. 41.

15. Положення „Про порядок проведення евакуації у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру”: Постанова Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2001 р. № 1432. // Офіційний вісник України, 2001, №44, ст.. 198.

16. Постанова Кабінету Міністрів України від 5 березня 1998 р №188-98-ВР „Про основні напрямки державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки” // Відомості Верховної Ради, 1998, №38, ст.. 448

17. Указ Президента України від 26 березня 1999 р. №284-99. „Концепція захисту населення і території у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій”// Офіційний вісник 1999, №13, ст.. 510

18. Наказ МВС України від 22 березня 1993 р. „143 „Про підвищення готовності сил МВС України до дій у надзвичайних ситуаціях”

19. Наказ МВС України від 5 жовтня 1995 р. №662 „Про затвердження інструкції про порядок переведення особового складу органів, підрозділів, установ, закладів системи МВС України на посилений варіант оперативно-службової діяльності у надзвичайних ситуаціях”.

20. Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від Чорнобильської ката­строфи (МНС): Указ Президента України М 1005/96. - К, 1996.

21. Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій: По­станова КМУ М 1099. - К, 1998.

3.2. Основна література

1. Алексеев С. В., Усенко В. Р. Гигиена труда. - М.: Медицина, 2008.

2. Андреев Ю.А. Три кита здоровья. – Нижний Новгород: Деком, 2004. – 384с.

3. Безопасность жизнедеятельности: учебник / Под ред. Э.А. Арустамова. – М.: Изд. дом «Дашков Ко», 2000.

4. Габович Р.Д. Гигиена. – М.: Медицина, 2007. – 238 с.

5. Гайсумов А.С., Паничев М.Г., Хроменкова Е.П. Безопасность жизнедеятельности. - Ростов н/Д: Феникс, 2006. – 416 с.

6. Даценко І.І. Гігієна та екологія людини. – Львів: Афіша, 2000. – 248 с.

7. Джигирей В.С., Жидецький В.Ц. Безпека життєдіяльності. – Львів: «Афіша», 2005. – 254 с.

8. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. – Львів: Піча Ю.В., К.: «Каравела», Лівів: «Новий Свііт – 2000», 2002. – 328с.

9. Заверуха М.В., Орлов В.М., Голубєв А.К., Тітенко В.Ф. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах виробництв, побуту та у надзвичайних ситуаціях. - Київ, 2008.

10. Збірник законодавчих документів з дисциплін “Безпека життєдіяльності” та “Охорона праці” / А.Є. Кусков. – Донецьк: ДонДУУ, 2004.

11. Калиновский С.К. Целебные свойства продуктов. – Д.: Сталкер, 2007. – 320 с.

12. Конституція України.

13. Крымская И.Г., Рубан Э.Д. Гигиена и основы экологии человека. - Ростов н/Д: Феникс, 2007. – 351 с.

14. Кусков А.Е. Медицинские аспекты гражданской обороны. - Донецк: ДонГАУ, 2007.

15. Кусков А.Е., Ляшенко Л.А. Безопасность жизнедеятельности. – Донецк: ДонГАУ, 2002. – 199 с.

16. Кусков А.Е., Ляшенко Л.А., Надеина Л.Е. Конспект лекций по дисциплине „Безопасность жизнедеятельности” (комплексная). – Донецк: ДонГУУ, 2008. – 128 с.

17. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини: Навч. посіб. – Львів, Знання, 2000. – 186 с.

18. Методичні вказівки щодо самостійного вивчення курсу „Цивільна оборона” для студентів денної форми навчання усіх спеціальностей, які навчаються за кредитно-Заліковий модульною системою навчання / Уклад. А.Є. Кусков. – Донецьк: ДонДУУ, 2005. – 15 с.

19. Минх А.А. Общая гигиена. – М.: Медицина, 2004. – 480 с.

20. Миценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі. - Кіровоград, 2008.

21. Піступ І.П. Безпека життєдіяльності. – Суми: Університетська книга, 2000. – 301 с.

22. Семехин Ю.Г. Безопасность жизнедеятельности для гуманитариев. - Ростов н/Д: Феникс, 2003. – 416 с.

23. Трушкина Л.Ю., Трушкин А.Г., Демьянова Л.М. Гигиена и экология человека. - Ростов н/Д: Феникс, 2003. – 448 с.

24. Хван Т.А., Хван П.А. Безопасность жизнедеятельности. – Ростов н/Д: Феникс, 2000. – 352 с.

25. Хван Т.А., Хван П.А. Безопасность жизнедеятельности: Практикум. – Ростов н/Д: Феникс, 2007. – 316 с.

4. Форма підсумкового контролю успішності навчання -іспит.

5. Засоби діагностики успішності навчання - плани семінарських занять, усна відповідь протягом семестру, комплекти завдань для індивідуальної та контрольної робіт, підготовка та захист реферату, комплекти тестових завдань для проведення поточного контролю, модульне тестування.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки,

молоді та спорту України

29 березня 2012 року № 384

Форма № Н - 3.04

Міністерство освіти і науки України

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

КАФЕДРА екологічного менеджменту