Заключна частина

У практиці навчальної роботи з фізичного виховання склалася така послідовність навчання рухових дій: ознайомлення з вправою, розучування її закріплення й вдосконалення техніки виконання вправи та перевірки. Усі етапи навчання вправи перебувають у взаємозв’язку, але кожен з них має певне значення у загальному процесі навчання.

Учитель розпочинаючи вивчення тієї чи іншої вправи, прагне створити як найповніший образ-уявлення про цю вправу і способи її виконання. Для ознайомлення з вправою він вдається як до наочних, так і словесних методів навчання.

Після показу й пояснення учні починають розучувати вправу: окремо по частинах (за елементами), а потім з’єднують їх у єдине ціле або спочатку розучують окремі найвищі, а потім легкі елементи.

Залежно від складності вправи їх розучують на одному або на кількох уроках. Щойно розучену вправу спочатку діти виконують не зовсім впевнено, напружено, скуто, із зайвими руками. Це означає, що її треба повторити ще кілька разів, поки не оволодіють нею.

Далі завдання вчителя полягає в тому, щоб закріпити досягнуте.

Кожен учитель прагне, щоб учні набули легкості, точності і впевненості у виконанні вправ, вміли виконувати їх за будь-яких умов. Удосконалення рухової навички досягатися багаторазовим повторенням вправи в зміцнених і ускладнених умовах. Основним завданням на цьому етапі є виправлення помилок у виконанні вправ.

У навчальній роботі треба систематично перевіряти рівень досягнутих результатів. Це дає учителеві змогу ввести необхідні зміни на подальше планування процесу фізичного виховання учнів. Тому на певних уроках ставиться завдання перевірки засвоєння окремої вправи, або виконання певного нормативу.

Фізичні вправи відрізняються одно від одної за ступенем складності виконання і силою впливу на організм учнів. Загальні завдання уроку фізичної культури і дидактична спрямованість його зумовлюють необхідність включати до уроку різні вправи, дотримуючись принципу поступовості і послідовності. На кожному уроці розв’язують кілька завдань, які об’єднуються загальною дидактичною спрямованістю, що визначає тип уроку. Від правильного визначення навчального завдання залежить основний зміст уроку, його побудова, методи навчання і організація учнів.

Навчання учнів навчальної вправи здійснюються відповідно до дидактичних принципів: свідомості, активності, наочності, доступності та індивідуалізації навчання систематичності і поступового підвищення вимог.

Самостійні заняття фізичними вправами:

а) ранкова гімнастика;

б) ігри на перервах;

в) виконання домашніх завдань;

г) відвідування спортивних секцій;

д) прогулянки на свіжому повітрі;

є) фізична культура в сім’ї.

Тема: Уроки фізичної культури в малокомплектній школі.

Підготовча частина уроку починається з того, що чергових проводить шикування учнів і складає рапорт. Учнів шикують в такому порядку: на правому фланзі учні 3 кл., а далі 2 та 1. В такому строю вчителеві зручніше проводити гімнастичні шикування і перешикування, використовуючи знання і досвід учнів 3 класу.

Документи планування

Усі документи планування можна поділити 2 групи:

1) державні документи;

2) документи, що складаються вчителем.

1. Головна вада сьогоднішньої базової програми в її перевантаженості навчальним матеріалом, який значно перевищує бюджет часу відведений для його засвоєння. Вона містить підготовчі та підвідні вправи, які повинні підбиратися самим учителем. Вадою програми є і те, що вона не визначає, на якому рівні (уміння, навички) програма освітнього закладу повинна мати 4 розділи:

1) Мета і навчальні, виховні і оздоровчі завдання фізичного виховання – є визначальним. Успішне вирішення проблеми адекватного визначення мети навчання і виховання у фізичній культурі та пошук об’єктивних показників, за якими можна визначити ступінь реалізації поставлених завдань, є важливою умовою ефективного управління навчально-виховним процесом. Мета навчання повинна бути виражена не тільки в загальній формі, але й у вигляді конкретних вимог до рівня і характеру знань, умінь, здібностей та можливостей учнів, їх психічної діяльності на різних етапах навчання.

2) „Зміст навчального матеріалу” передбачає такий підбір і структурування навчального матеріалу, який забезпечить досягнення поставленої мети і розв’язання завдань та буде сприяти розвитку учнів.

3) „Діяльність учителя та учнів у навчальному процесі2. Передбачає конкретні вміння учнів, які будуть формуватись у кожному класі, і загалом сформують у випускників шкіл уміння самовдосконалюватися та звичку до систематичних занять фізичними вправами. Учень не тільки засвоює конкретні знання та фізичні вправи, але й, що головне, повинен оволодіти способами діяльності (оперування ними).

4) „Рівні особистого розвитку учнів – очікувані результати”. Причини удосконалення навчальних програм:

- значне положення матеріальної бази, викладання в навчальний процес досягнень науково-технічного прогресу і передового досвіду.

- піднесення освітнього цензу вчителя рівня підготовленості учнів.

- постановка суспільством нових завдань щодо фізичного виховання котрі потребують пошуку нових засобів і форм роботи.

Функції вчителя полягають в тому, щоб із відомих обрали най адекватніші змістові програми тести.

Документи планування, що складаються вчителем.

Реальний процес фізичного виховання будується у формі великих, середніх і малих циклів, то їхня тривалість переважно і становить масштаби планування, а саме:

- річний графік навчально-виховної роботи;

- робочий план на чверть;

- конспект на урок (декілька уроків).

Річний графік

навчально-виховної роботи

Його функція – рівномірно, доцільно розподілити навчальний матеріал і систематизувати роботу на рік. Складання графіка починається з передбачення результатів, які належить зробити до кінця року, та з аналізу навчального матеріалу для визначення опорних (основних) вправ і розрахунку часу, необхідного для їх засвоєння (складання програм вивчення).

3 способи планування розділів шкільної програми:

а) паралельний – в уроки одночасно включають матеріал із різних розділів.

б) послідовний - практикується у старших класах і передбачає почергове вивчення вправ легкої атлетики, спортивних ігор, гімнастики....

г) змішаний – передбачає комбінацію першого і другого способів.

Вибираючи спосіб, потрібно врахувати вік учнів, їхню підготовленість, етап навчання, кліматичні умови, матеріальну базу. Проте слід пам’ятати, що паралельне проходження матеріалу прогресивніше. Воно дає змогу ефективно здійснювати навчання, створюючи умови для тривалого використання засобів, сприяючи формуванню стійких навичок.

Графік навчально-виховної роботи

з фізичної культури для учнів 10 класу.

Графік навчально-виховної роботи належить до перспективного планування.

У графу „Зміст навчального матеріалу” учитель вносить вправи з програми, ігри і контрольні тести для визначення рівня розвитку фізичних якостей.

У графу „Теоретичні відомості та міжпредметні зв’язки” записує лише загальні питання, наприклад, правила безпеки на уроках, інформацію щодо значення вправ для підвищення працездатності, гігієнічні вимоги.

У графу „Виховні завдання” можуть планувати як до групи вправ, так і до кожної вправи.

Наступні графи – це номери уроків.

Серії уроків рекомендуємо формувати так, щоб раціонально поєднувати різні значення завдання. Вивчення нового матеріалу слід поєднувати із завданням повторення і закріплення.

Безпосереднє планування навчального матеріалу за уроками досягаються шляхом розміщення, певних умовних позначок у клітинках, що відповідають конкретним вправа і номером уроку:

- безпосередня підготовка до розучування, повторення найважливіших вправ для певної серії уроків (П);

- попереднє розучування (ПР);

- поглиблене розучування (Р);

- закріплення (З);

- удосконалення (У);

- контроль (К);

- домашнє завдання (ДЗ).

Перевірка якості графіка здійснюється:

1) по горизонтам:

- дотримання наступності засвоєння матеріалу всередині розділів і між ними;

- забезпечення випереджаючого розвитку фізичних якостей;

- поступове підвищення функціональних можливостей організації учнів;

- періодичне повторення вправ на уроці й у самостійних заняттях для міцного засвоєння.

- Забезпечення системи контролю за ходом навчального процесу.

2) по вертикалі:

- використання різноманітних засобів для формування оптимального емоційного стану учнів;

- різнобічний вплив на опорно-руховий апарат;

- оптимальне, розумове, фізичне і координаційне навантаження;

- відповідність обсягу навчального матеріалу тривалості уроку.

Примірні плани, що публікуються у журналах, не радимо використовувати у готовому вигляді. Готовий сценарій практично-педагогічної діяльності не може передбачити всіх можливих ситуацій на які вчитель натрапляє щодня.

РОБОЧИЙ ПЛАН

Заплановане в річному плані уточнюється і конкретизується в етапних планах на семестри. Етапний план є фрагментом річного плану. Він складається безпосередньо перед початком чергового семестру з урахуванням досягнутого у попередньому. У практиці цей документ називають календарним або поурочним планом. У системі планування він виконує функцію методичного забезпечення.

Робочий план

із фізичної культури для учнів _____ класу

Об’єктом поурочного планування є не тільки основні вправи, передбачені програмою і графіком, а й відповідні підготовчі, підвідні та контрольні вправи і допоміжні завдання.

У робочому плані вчитель спочатку визначає завдання і засоби основної частини кожного заняття використовуючи при цьому раніше складені програми навчання. Потім обирають засоби підготовчої. Тут записують характер загальнорозвиваючих вправ (Наприклад: вправи з гімнастичними палицями, в парках, без предметів) і конкретно вказують, які спеціальні вправи будуть запропоновані учням.

Плануючи заключну частину, завжди передбачайте зв’язок проведеного уроку з наступним – це досягається шляхом націлення учнів на самостійну роботу, спрямовану на закріплення вивченого і підготовку до засвоєння матеріалу на майбутніх уроках, сюди включають вправи на розслаблення і вправи на гнучкість. Робочий план відносять до поточного планування.