Дати визначення маси

Поняття маси – одне із фундаментальних понять фізики. Маса є мірою інертних і гравітаційних властивостей матерії. Під інертністю розуміють здатність тіла чинити опір зміні швидкості при дії сили (під час дії сили). Вона проявляється у динамічних процесах, тобто при взаємодіях з іншими тілами. Одиницею маси в системі СІ є кілограм (кг). Кілограм – це одиниця маси, що дорівнює масі міжнародного прототипу кілограма – еталона маси.

4. Довжини хвилі -м. Енергетичної світності тіла - кд.

5. Описати метод визначення кутового прискорення при розкручуванні маховика.

Основний закон динаміки руху твердого тіла дає залежність між обертальним моментом (моментом сили) M, моментом інерції J і кутовим прискоренням. Обертання маховика здійснюється обертальним моментом: M=T*r, де Т – сила натягу мотузки.

Запишемо рівняння поступального руху вантажу: , де а – тангенціальне прискорення руху мотузки, воно таке, як для точок валу. Звідси: . Це прискорення можна визначити висотою Lта часом рівноприскореного руху вантажу: . Тоді . Як відомо, між лінійним прискоренням обертального руху точок їх кутовим прискоренням існує взаємозв’язок: тоді маємо: .
Білет

1. Магнітне поле, його характеристики. Взаємодія струмів. Електродвигун.

Магнітне поле - особлива форма матерії, за допомогою якої здійснюється взаємодія між рухомими електрично зарядженими частинками. Магнітне поле - складова електромагнітного поля, яка створюється змінним у часі електричним полем, рухомими електричними зарядами або спінами заряджених частинок. Магнітне поле спричиняє силову дію на рухомі електричні заряди. Нерухомі електричні заряди з магнітним полем не взаємодіють, але елементарні частинки з ненульовим спіном, які мають власний магнітний момент, є джерелом магнітного поля і магнітне поле спричиняє на них силову дію, навіть якщо вони перебувають у стані спокою.Вивчаючи експериментально магнітну взаємодію провідників зі струмом, Ампер встановив закон: сила дії першого елемента струму на другий прямо пропорційна добуткові елементів струмів, обернено пропорційна квадратові відстані між ними і залежить від взаємодії орієнтації цих елементів: , де радіус-вектор напрямлений від до .

Електроприводом називається частина виробничого агрегату, призначена для приведення в дію робочої машини та керування її роботою. Вона складається з перетворювача електричної енергії, електродвигуна, передавального механізму та апаратури керування. Перетворювачі електричної енергії використовують для регулювання напруги, частоти або випрямлення змінного струму, що дає можливість регулювати частоту обертання електродвигуна і змінювати вигляд його механічної характеристики.За кількістю електродвигунів, встановлених на одній робочій машині, електроприводи поділяються на одиночні та багатодвигунні. При одиночному електроприводі кожну робочу машину приводить у рух окремий електродвигун. У простому одиночному електроприводі використовують електродвигун загального призначення, а в індивідуальному — електродвигуни, спеціально пристосовані до машини. Інколи окремі частини електродвигуна одночасно є і робочими органами робочої машини. Багатодвигунний електропривод зустрічається в складних машинах, у яких окремі робочі органи приводяться в рух своїми електродвигунами. Залежно від системи керування електроприводи поділяються на автоматизовані і неавтоматизовані. Самі електродвигуни виготовляються регульовані і нерегульовані.

2. Рівняння Ейнштейна для фотоефекту.

Корпускулярні властивості світла проявляються у фотоелектричному ефекті (фотоефекті). Фотоефект - явище висилання електронів речовиною під впливом світла.

У 1905 р. А. Ейнштейн довів, що всі закономірності фотоефекту легко пояснюються, якщо припустити, що світло поглинається такими ж порціями (квантами) , якими воно за припущеннями Планка висипається. На думку Ейнштейна, енергія, отримана електроном, доставляється йому у вигляді кванта , який засвоюється електроном цілком. Частина цієї енергії, що дорівнює роботі виходу А (найменшій енергії, яку необхідно надати електрону для того, щоб видалити його з твердого тіла або рідини у вакуум), витрачається на те, щоб електрон міг залишити тіло. Залишок енергії утворює кінетичну енергію Е_к електрона, що залишив тіло. Отже, повинно виконуватися співвідношення що має назву формула Ейнштейна.