Вибір інструментарію та методології дослідження

У підрозділі необхідно описати запропоновані рішення щодо побудови математичної моделі, які випливають із проведеного раніше аналізу. Запропоновані рішення можуть мати математичний, методичний, технологічний або організаційний характер. Це, насамперед, позиції щодо більш досконалого набору функцій системи, раціональнішого їх розподілу, ефективніших алгоритмів розв’язання задач і оптимального складу вихідної інформації, обґрунтованого вибору засобів комунікації та обчислювальної техніки, ефективнішої організації обчислювальних процесів. Залежно від тематики роботи особлива увага може бути приділена розв’язанню проблемних питань, що стосуються розробки економіко-математичних методів і моделей, включаючи методи теорії прийняття рішень, технології обробки інформації.

Запропоновані рішення доцільно не лише описати, а й обґрунтувати відповідно до вибраних критеріїв, підтвердити розрахунками. Вони мають безпосередньо стосуватися конкретного досліджуваного об’єкта. Міра деталізації опису запропонованих рішень у даному підрозділі визначається автором разом із керівником роботи, виходячи з їх новизни, теоретичного або прикладного характеру, загальних обсягів роботи. Рішення теоретичного (пошукового) характеру, можуть бути докладно викладені у даному підрозділі, а практичні (прикладні) рішення краще тут стисло описати і докладно викласти у наступному розділі роботи. При цьому слід уникати необґрунтованого дублювання змісту в даному і наступних підрозділах.

Особливістю другого – модельного розділу „МОДЕЛЬ ДОСЛІДЖУВАНОГО ПРОЦЕСУ” є те, що не існує універсальних способів реалізації економічних систем, а, отже, і методів їх моделювання. Тому формування структури даного розділу носить творчий характер і визначається автором в кожному конкретному випадку. Наголосимо на спільних моментах.

Спочатку дається загальна методика проведення досліджень. Це може бути концепція моделі, модельного комплексу чи системи підтримки прийняття рішень. В розділі розкривається характер і зміст виконаних теоретичних досліджень і розрахунків. Далі проводять деталізацію (декомпозицію) концептуальної моделі (моделей ) шляхом визначення змінних (параметрів) моделей та їх функціональних взаємозв’язків, встановлення основних припущень та обмежень.

При необхідності використовують готові чи розроблені бази знань. Доцільно також уточнити вибір (чи розробити) концепції, критеріїв та алгоритмів оптимального управління досліджуваного об’єкта.

Заключним підрозділом варто виділити інформаційну та комп’ютерну підтримку процесу моделювання, в якому відобразити: комп’ютерну реалізацію модельного комплексу; способи одержання необхідної інформації; організацію взаємодії програмного комплексу з інформаційною базою, тобто імпорт та експорт даних.

Питома вага другого розділу роботи складає 30 - 40% від її обсягу. Характеристика підрозділів наведена нижче.