Теоретичні положення

Під хімічною обстановкою розуміють умови, що склалися внаслідок зараження місцевості НХР або ОР, які впливають на діяльність населення та підприємств.

Оцінка хімічної обстановки передбачає формулювання висновків про ступінь впливу наслідків аварії на життєзабезпечення робітників підприємства, населення і визначення необхідних заходів щодо ліквідації наслідків аварії.

Первинна хмара – це хмара НХР, що утворюється внаслідок миттєвого (1 –3 хв.) переходу в атмосферу частини токсичної речовини при руйнації ємності, в якій вона знаходилась.

Вторинна хмара – це хмара НХР, що утворюється внаслідок випаровування токсичної речовини з площі (поверхні) її розливу внаслідок аварії.

Район аварії – це площа кола з радіусом R_A, в межах якої хмара НХР має найбільші уражаючи властивості.

Хімічне зараження характеризується масштабом, тривалістю і небезпекою.

Зона хімічного зараження – це територія, над якою поширюється первинна та вторинна хмари а також район аварії.

Глибина поширення первинної або вторинної хмари – це найбільша відстань, на яку поширюється первинна або вторинна хмара з уражаючими концентраціями токсичної речовини, позначається Г₁ або Г₂ відповідно.

Осередок хімічного ураження – це територія, на якій спостерігається ураження людей та свійських тварин.

При проведенні розрахунків використовуються дані таблиць посібника [10] В.П.Мірюк, Р.І.Черевко. Методичні вказівки до виконання розрахунково--графічної індивідуальної роботи з курсу Цивільна оборона. К., КНЕУ, 2000.

1. Визначення глибини поширення первинної хмари:

Г₁ =Г_1t * К_t1 * К_К,

де Г₁ – глибина поширення первинної хмари фосгену на рівнинній місцевості,км;

Г_1t – табличне значення глибини поширення хмари (табл. 5.2);

К_t1 – температурний поправочний коефіцієнт (табл. 5.3);

К_К – коефіцієнт кількості, або інша назва – коефіцієнт пропорційності, який враховує різницю між табличним значенням ємності (Q_T =10m) та дійсним значенням кількості фосгену, що вийшла за межі технологічного процесу Q₃ =15m.

К_К =1,3 (табл. 5.4), при .

2. Визначення площі зони хімічного зараження первинною хмарою:

_,

де – площа зони хімічного зараження первинною хмарою, км

– радіус району аварії, км (дивись табл. 5,1)

Г₁ – глибина поширення первинної хмари, км;

– половина кута сектора, в межах якого можливе поширення первинної хмари, град.(табл. 5.7).

3. Визначення глибини поширення вторинної хмари:

де Г₂ – глибина поширення вторинної хмари фосгену на рівнинній місцевості, км;

Г_2Т – табличне значення глибини поширення вторинної хмари фосгену, км (табл. 5.5);

К_t2 – температурний поправочний коефіцієнт (табл. 5.6);

К_К – коефіцієнт кількості (табл. 5.4).

4. Визначення площі хімічного зараження вторинною хмарою:

,

де S₂ – площа зони хімічного зараження вторинною хмарою, км²;

R_A -- радіус району аварії, км;

Г₂ -- глибина поширення вторинної хмари, км;

-- половина кута сектора, в межах якого можливе поширення вторинної

хмари, град. (табл. 5.7).

5. Визначення тривалості хімічного зараження приземного шару повітря в зоні хімічного зараження:

Т = Т_Т * К_В * К_К,

де Т – тривалість уражаючої дії фосгену на місцевості;

Т_Т – табличне значення тривалості уражаючої дії фосгену на місцевості (табл. 5.9);

К_В – поправочний коефіцієнт, який враховує швидкість вітру (табл. 5.10);

К_К – коефіцієнт кількості (табл. 5.4).

6. Визначення загальної кількості уражених на хімічно-небезпечному об’єкті (ХНО), де сталася аварія:

N = n _{н +} n _3,

де N – загальна кількість уражених робітників на ХНО у час аварії;

n_Н – кількість уражених робітників за рахунок незабезпеченості їх засобами індивідуального захисту;

n3 – кількість уражених робітників серед забезпечених засобами індивідуального захисту.

7. Визначення часу руху зараженого повітря первинної хмари до населеного пункту:

де t – час руху зараженого повітря первинної хмари до населеного пункту;

В_Д – відстань від місця аварії до населеного пункту;

V_В – швидкість вітру;

К_П – коефіцієнт перенесення зараженого повітря (дивись табл. 5.11).

Дані, які вибирають з таблиць [10]:

1. R_A = 0,5 км – табл. 5.1, при умові, що пожежі при аварії не виникають.

2. Г_1t = 4,1 км – табл.5.2, при Q_T = 10 m.

3. К_t1 = 1,64 – табл. 5.3, при t = 36⁰ С.

4. К_К = 1,3 – табл. 5.4, при .

5. Г_2Т = 2,1 км – табл. 5.5, при Q_т = 10 m.

6. К_t2 = 1,26 – табл. 5.6, при t = 36⁰ С.

7. = 15 ⁰ – табл. 5.7, при інверсії.

8. = 20 ⁰ – табл. 5.7, при інверсії.

9. Т_Т = 3,84 год. – табл. 5.9, при t = 36 ⁰ С.

10. К_В = 1,0 – табл. 5.10, при V_B = 1 м/с.

11. К_п = 0,12 – табл. 5.11, при V_B = 1 м/с.

12. Орієнтовний відсоток уражених – 40 % (табл. 5.8) для фосгену, при найгірших умовах у осередках ураження.

Розрахунки:

1. Г₁ = Г_1Т * К_к * К_t1 = 4,1 * 1,3 * 1,64 = 8,74 км.

2. .

3. Г₂ = Г_2т * К_К * К_t2 = 2,1 * 1,3 * 1,26 = 3,439 км.

4. .

1. Т = Т_Т * К_В * К_К = 3,84 * 1,0 * 1,3 = 4,99 год.

6. N = n_Н + n₃ = (112 –112*0,79)*0,4 +(112 – 24)*0,05 = 24*0,4 + 4*0,05=12 людей.

7. – цю величину можна розрахувати лише після нанесення обстановки на карту.