Джерела та література

Джерела:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. (зі змін.)// Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – Ст.141.

2. Закон України „Про Конституційний Суд України” від 16 жовтня 1996 р. № 422/96-ВР (зі змін.) // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 49. – Ст.272.

Література:

1. Барабаш Ю.Г. Парламентський контроль в Україні (конституційно-правовий аспект): Монографія. - Х.: Легас, 2004.

2. Барабаш Ю. Парламентська відповідальність Уряду в конституційній практиці країн ЄС та України //Право України. - 2007. - №4.-С. 12-16.

3. Ганжа Н. В. Проблеми запровадження інституту індивідуальної конституційної скарги: досвід України та Латвії / Н. В. Ганжа // Держава та регіони. - 2014. - № 1. - С. 4-8.

4. Кафарський B.І. Політична і конституційно-правова відповідальність суб'єктів державно-політичних відносин // Держава і право: зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. — К., 2010. — Вип. 48. – С. 124-131.

5. Козюбра М.І. Конституційно-правова відповідальність: ознаки, підстави, суб'єкти // Право України. - 2001. - №2. - С.92-95.

6. Куненко І.С. Процедура внесення змін до Конституції:порівняльно-правовий аспект // Держава і право: зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. — К., 2010. — Вип. 47. – С. 170-176.

7. Пащенко А.О. Конституційна відповідальність: проблема "позитивного" та "негативного" аспекту (загальнотеоретичні питання) // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2000. - №12. - С.93-97.

8. Рабінович П. Охорона Конституції України засобами конституційного судочинства / П. Рабінович, В. Гончаров // Право України. – 2011. – № 6. – С. 105-112.

9. Селиванов А. А. Конституционные проблемы в современной теории права = Constitutional problems of modern theory of law: доктрина стабильности и охраны Конституции Украины в контексте её модернизации и эффектив. конституц. правосудия: [моногр. исслед.] / проф. А. А. Селиванов. – 2-е изд., доп. – К.: Логос, 2012. – 208 с.

10. Селіванов А. Політика і право в рішеннях Верховної Ради України та конституційна відповідальність посадових осіб //Право України. - 2005.-№ 3. - С. 4 - 9.

11. Селиванов А., Стрижак А. Вопросы теории конституционного правосудия в Украине. Актуальные вопросы современного развития конституционного правосудия. - К.: Логос, 2010. — 269 с.

12. Слободян Н.М. Теоретичні проблеми суб'єктивної сторони конституційних деліктів // Правова держава: Щорічник наук. пр. — 2006. — Вип. 17. — С. 140-148.

13. Стрижак А.А. Конституція України в актах Конституційного Суду України: аналітичний огляд та коментар. – К.: Ін Юре, 2010. – 630 с.

14. Тесленко М. Юридична природа правової охорони конституції // Вісник Конституційного Суду України. – 2006. - № 3. – С. 24-31.

15. Цимбалістий Т. Особливий порядок внесення змн до Конституції України як елемент механізму її правової охорони // Вибори та демократія. – 2005. - №3. – С.78-83.

Тема 4. Проблеми та перспективи втілення принципу народовладдя в конституційно-правову практику. (4 год.)

Питання для обговорення на першому занятті:

1.Поняття та сутність народовладдя, основні підходи до їхнього тлумачення.

2.Принципи та функції безпосередньої демократії, її основні конституційно-правові форми.

3. Соціальна функція виборів. Виборче право і виборча система.

4.Основні характеристики виборчої системи України, правові проблеми її становлення.

5.Поняття виборчого процесу та правова регламентація його стадій.

Питання для обговорення на другому занятті:

1.Поняття, соціальна функція та види референдумів.

2.Референдний процес. Порядок проведення та правові наслідки референдуму.

3.Проблеми удосконалення правового регулювання форм народного волевиявлення.

4.Юридична відповідальність за порушення законодавства про вибори: проблеми вдосконалення.

Ключові поняття: народовладдя, демократія, представницька демократія, пряма демократія, конституційно-правові форм народовладдя, система представництва, вибори, функції виборів, виборчий процес, пропорційна виборча система, абсентеїзм, всеукраїнський референдум, місцевий референдум, референдний процес.

Теми рефератів:

1.Принцип вільних виборів та можливість його обмеження.

2.Конституційно-правові основи референдуму: історія, еволюція, проблеми, перспективи.

Методичні рекомендації:

При підготовці до семінарського заняття необхідно згадати наступні правові поняття та терміни: "демократія", "дієздатність", "вибори", "виборець", "виборче право", "виборчі системи", "мажоритарна система", "пропорційна система", "територіальність", "одномандатність", "вільність", "загальність", "рівність", "прямі вибори", "таємність", "гласність", "референдум". Для засвоєння матеріалу теми студентам слід ознайомитися з основними положеннями Закону України ”Про вибори народних депутатів”, Закону України “Про вибори Президента України”, Закону України “Про всеукраїнський референдум”, Закону України “Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”, а також прослідкувати основні тенденції вдосконалення виборчого права на сучасному етапі конституційного процесу в Україні.

Самостійна робота:

Під час підготовки до семінарського заняття студенти повинні самостійно проаналізувати ступінь впливу міжнародно-правових стандартів у галузі прав і свобод людини та громадянина на становлення й розвиток інституту виборчого права в Україні. Характеризуючи правові засади проведення референдуму, студентам необхідно акцентувати увагу на вивченні проблемних питань, що стосуються його правових наслідків.

Питання для самоконтролю:

1. В чому полягає зміст поняття „народовладдя”? Як воно співвідноситься з поняттям „демократія”?

2. Які основні конституційно-правові форми народовладдя Ви знаєте?

3. Які функції виконують вибори та референдуми?

4. Визначте основні етапи розвитку виборчого законодавства України.

5. Які негативні та позитивні сторони мажоритарної, пропорційної і змішаної виборчої системи Ви можете назвати?

6. Які чинники найбільше впливають на вибір виборчої системи?

7. В чому полягає особливість сучасної виборчої системи України? Визначте політичні та правові проблеми її функціонування.

8. Назвіть види референдумів, передбачені законодавством України.

9. Як в Україні реалізуються рішення референдумів?

10. Назвіть пріоритетні, з Вашої точки зору, напрямки вдосконалення законодавства про референдуми в Україні.

11. Чи сприятиме кодифікація виборчого права України підвищенню ефективності дії його норм?

Джерела та література:

Джерела:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. (зі змін.)// Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – Ст.141.

2. Закон України „Про всеукраїнський референдум” від 6 листопада 2012 р. № 5475-VI // Голос України. – 2012. – 28 листопада. – № 226.

3. Закон України „Про Центральну виборчу комісію” від 30 червня 2004 р. № 1932-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – №36. – Ст.448.

4. Закон України „Про вибори народних депутатів України” від 17 листопада 2011 р. № 4061-VІ // Офіційний вісник України. – 2011. – № 97. – С. 16. - Ст. 3526.

5. Закон України „Про вибори Президента України” від 5 березня 1999 р. № 474-XIV (зі змін.) // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 20-21. – Ст.291.

6. Закон України „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” від 10 липня 2010 р. № 2487-VI (зі змін.) // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 35-36. – Ст.491.

7. Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2005 від 05.10.2005 р. (справа про здійснення влади народом) // Офіц. вісн. України. – 2005. – № 41. – Ст. 2605.

8. Рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2000 від 27.03.2000 р. (справа про всеукраїнський референдум за народною ініціативою) // Офіц. вісн. України. – 2000. – № 30. – Ст. 1285.

9. Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2008 від 16.04.2008 р. (справа про прийняття Конституції та законів України на референдумі) // Офіц. вісн. України. – 2008. – № 32. – Ст. 1056.

10. Рішення Конституційного Суду України № 23-рп/2008 від 15.10.2008 р. (справа про проголошення Президентом України всеукраїнського референдуму за народною ініціативою) // Офіц. вісн. України. – 2008. – № 80. – Ст. 2701.

11. Рішення Конституційного Суду України № 1-рп/1998 від 26.02.1998 р. (справа про вибори народних депутатів України) // Офіц. вісн. України. – 1998. – № 23. – Ст. 93.

12. Рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2012 від 05.04.2012 р. (справа про висування кандидатів у народні депутати України за змішаної виборчої системи) // Офіц. вісн. України. – 2012. – № 30. – Ст. 1122.

Література:

1. Барабаш Ю. Г. Питання демократії в правових позиціях Конституційного Суду України / Ю. Г. Барабаш // Вісник Конституційного Суду. – 2011. – № 4/5. – С. 82-87.

2. Вагіна О. Змішана виборча система: світовий досвід застосування / О. Вагіна // Вибори та демократія. – 2011. – № 1. – С. 29-37.

3. Закон України «Про вибори народних депутатів України»: науково-практичний коментар / Ф. В. Веніславський [та ін.]; за заг. ред. В. Л. Мусіяки. – К.: Дрім Арт, 2012. – 672 с

4. Заяць Н.В. Актуальні проблеми становлення інституту народовладдя в сучасній Україні // Право і суспільство. - 2010. - №2. - С.44-48.

5. Ключковський Ю. Принцип загального виборчого права в контексті місцевих виборів. І. Активне виборче право//Вибори та демократія. - 2010. - № 4. - С. 11-22.

6. Кодекс належної практики у виборчих справах (Європейська Комісія за демократію через право (Венеціанська комісія), 2002 рік) //Вибори і демократія.- 2006. - №4(10). - С.87 - 112

7. Ковальчук В.Б. До легітимації державної влади через демократичні вибори: досвід вітчизняного конституціоналізму // Держава і право: зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. — К., 2010. — Вип. 47. - С. 138-142.

8. Конституційно-правові форми безпосередньої демократії в Україні: проблеми теорії та практики /за ред. проф. В.Ф. Погорілка. – К, 2001. – 356 с.

9. Кошіль Н.Систематизація виборчого законодавства України //Юридичний вісник. – 2011. - №1. – С.30-37.

10.Лихова С. Етапи розвитку законодавства про охорону виборчих прав громадян //Право України.-2003.-№1.-С.120-123.

11.Мяловицька Н. Виборчі системи: досвід європейських держав // Вісник Центральної виборчої комісії.— 2008.— №1(11).— С. 61–67.

12. Оніщук М. Категорія «безпосередня демократія» в конституційному праві України (теоретико-методологічні аспекти) // Право України. – 2006. - №9. – С.3-10.

13. Погорілко В.Ф., Федоренко В. Л. Референдуми в Україні: історія та сучасність: Монографія. — К.: Ін-т держави і права НАН України, 2000. — 248 с.

14. Самсоненко В. Проблеми застосування кримінальної відповідальності за порушення особою законодавства України про вибори //Вісник Національної академії державного управління при Президентові України.-2004.-№2.-С.355-360.

15. Селіванов А. Право народу управляти своєю країною [Електронний ресурс] // Актуальні проблеми розвитку конституційного права України: Матеріали методологічного семінару до Дня Конституції 2014 р. - Режим доступу: http://www.ccu.gov.ua/uk/publish/article/250244

16. Федоренко В. Рішення всеукраїнського референдуму та їх юридична природа: проблеми конституційної теорії та практики //Вибори та демократія. - 2010. - № 4. - С. 4-10.

17. Янчук А.О. Теоретичні засади референдумного процесу в Україні: монографія. — К.: Київ. ун-т, 2010. — 207 с.

Тема 5. Конституційно-правові проблеми становлення громадянського суспільства (2 год.)

Питання для обговорення:

1.Поняття громадянського суспільства: конституційно-правовий аспект. Роль Конституції у формуванні інститутів громадянського суспільства в Україні.

2. Проблеми дотримання прав та свобод людини і громадянина як складова процесу формування громадянського суспільства.

3.Проблеми взаємовідносин держави та громадського суспільства.

Ключові поняття: громадянське суспільство, інститути громадянського суспільства, громадянин, права, верховенство права, правова держава, свободи та обов'язки громадян України, гарантії правового статусу особи, політичний плюралізм, економічний плюралізм, ідеологічний плюралізм.

Теми рефератів:

1. Права людини і міжнародно-правова відповідальність за їхнє порушення.

2. Особливості конституційно-правового регулювання становлення та розвитку інститутів громадянського суспільства в Україні.

Методичні рекомендації:

При підготовці до семінарського заняття необхідно згадати наступні правові терміни і поняття: "людина", "особа", "громадянин", "іноземний громадянин", "особа без громадянства", "права людини", "правовий статус людини і громадянина", "обов'язки громадян", "гарантії реалізацій прав та свобод", а також „громадянське суспільство”, „політична система”, „політичні партії”.При вивченні теми студентам необхідно звернути увагу на характеристику структури політичної системи в Україні. Під час розгляду правового становища політичних інститутів необхідно окремо виділити проблеми взаємовідносин влади та інститутів громадянського суспільства.

Самостійна робота:

Студентам необхідно самостійно знайти та проаналізувати соціологічні дані, що найбільшою мірою демонструють основні тенденції розвитку інститутів громадянського суспільства в Україні. На основі аналізу виявлених тенденцій запропонувати та обґрунтувати власне бачення перспектив та напрямків правового забезпечення розвитку громадянського суспільства в Україні.

Питання для самоконтролю:

1. Розкрийте зміст поняття „громадянське суспільство” та його елементи.

2. Які принципи покладено в основу розвитку громадянського суспільства?

3. Охарактеризуйте сучасне розуміння взаємовідносин між державою та громадянським суспільством. Чи впливає характер таких взаємовідносин на процес становлення конституціоналізму в нашій країні?

4. Охарактеризуйте взаємозв’язок між процесами формування правової держави та становленням громадянського суспільства.

5. Яку роль відіграє Конституція України у становленні інститутів громадянського суспільства?

6. Чи передбачено Конституцією України формування інститутів громадянського суспільства?

7. Яке значення для розвитку громадянського суспільства мають принципи політичного, економічного та ідеологічного плюралізму?

8. Чи встановлює Конституція України гарантії незаконного втручання держави в справи суспільства?

9. Чи обмежують норми Конституції України ті чи інші прояви соціальної активності громадян та інститутів громадянського суспільства?

10. Які напрямки правового забезпечення розвитку громадянського суспільства в Україні Ви вважаєте найбільш перспективними?

Джерела та література:

Джерела:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. (зі змін.)// Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Декларація прав національностей України від 1 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 799.

3. Закон України „Про національні меншини в Україні” від 25 червня 1992 р. № 2494-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 36. – Ст. 529.

4. Закон України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” від 11 грудня 2003 р. // Офіційний вісник України. - 2004. - № 1.- Ст. 4.

5. Закон України „Про громадські об’єднання” від 22.03.2012 № 4572-VI (зі змін.) // Голос України. – 2012. – 18 квітня. – №70.

6. Закон України „Про політичні партії в Україні” від 5 квітня 2001 р. № 2365-ІІІ (зі змін.) // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 23. – Ст.118

7. Закон України „Про молодіжні та дитячі громадські організації” від 1 грудня 1998 р. № 281-ХІV (зі змін.)// Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 1. – Ст. 2.

8. Закон України „Про свободу совісті та релігійні організації” від 23 квітня 1991 р. № 987-ХІІ (зі змін.) // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 25. – Ст. 283.

9. Закон України „Про інформацію” від 2 жовтня 1992 р. № 2657-ХІІ (зі змін.) // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650.

10. Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 р. № 2939-17 (зі змін.) // Відомості Верховної Ради. – 2011. - №32. – Ст.314.

11. Закон України “Про звернення громадян” від 2 жовтня 1996 р. (зі змін.) // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 47. - Ст. 256.

Література:

1. Авдюгін Р.Г. Конституційно-правові засоби забезпечення прав людини в Україні // Держава і право: зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. — К., 2010. — Вип. 47. - С.147-151.

2. Богашева Н. Свобода об’єднань та конституційний інститут об’єднань громадян // Вибори та демократія. - 2010. - № 4. - С. 62-70.

3. Банчук М. Громадянське суспільство в Україні: поняття і реальність // Людина і політика. – 2003. - № 1(25). - С.23-34.

4. Гладких В.И. Социальные права граждан Украины: конституционно - правовой аспект: Моногр. - Х.: Факт, 2005. - 368 с.

5. Клименко О. І. Поняття і зміст забезпечення конституційного права громадян України на мирні зібрання / О. І. Клименко // Держава і право. - 2013. - Вип. 59. - С. 110-115.

6. Конституційні права, свободи і обов’язки людини і громадянина в Україні: до 60-річчя Загальної декларації прав людини / За ред. Ю.С. Шемшученка.— К.: Юридична думка, 2008.— 252 с.

7. Майборода О.М. Деякі актуальні питання прав людини в контексті внесення змін до Конституції України [Електронний ресурс] // Актуальні проблеми розвитку конституційного права України: Матеріали методологічного семінару до Дня Конституції 2014 р. - Режим доступу: http://www.ccu.gov.ua/uk/publish/article/250244

8. Мірошниченко М. Проблеми забезпечення верховенства Конституції України в питаннях соціальної держави// Вісник Конституційного Суду України. – 2010. - № 3. – С. 125-133.

9. Речицкий В. Гражданское общество и Конституция (структура политического) [Електронний ресурс] // Інформаційний портал Харківської правозахисної групи - Режим доступу: http://www.khpg.org/index.php?id=1084718777

10. Росіхіна В. Правові позиції Конституційного Суду України в сфері реалізації права на свободу об’єднання в політичні партії та громадські організації // Вибори та демократія. – 2010. - №2-3. – С.47-55.

11. Тодыка Ю.Н., Тодыка О.Ю. Конституционно-правовой статус человека и гражданина в Украине. - К.: Ін Юре, 2004.-368 с.

12. Шаповал В., Шаповал Т. Загальні характеристики конституційних статусів людини і громадянина в Україні // Право України. - – 2006. - №9. – С.47-52.

13. Футей Б. Становлення правової держави в Україні: 1991-2005 рр. - 2-е вид., доп. і перероб. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - 352 с.

Тема № 6. Конституційно-правове регулювання механізму державної влади: актуальні питання(4 год.)

Питання для обговорення на першому занятті:

1. Державна влада. Проблема меж її здійснення та форма організації державної влади в Україні.

2. Проблемні питання становлення та розвитку інституту парламентаризму в Україні.

3. Система органів виконавчої влади в Україні: конституційно-правове забезпечення організації та функціонування. Напрямки вдосконалення конституційно-правового регулювання діяльності органів виконавчої влади.

Питання для обговорення на другому занятті:

1. Інститут президента в системі органів державної влади та проблеми його конституційно-правового забезпечення

2. Механізм "стримувань і противаг " в конституційній системі органів державної влади України. Проблеми конституційно-правового забезпечення взаємодії та координації між ними.

Ключові поняття: державна влада, механізм державної влади, система органів державної влади, механізм "стримувань і противаг”, інститут парламентаризму, бікамералізм, вільний мандат, імперативний мандат, парламентська більшість, парламентська опозиція, органи виконавчої влади, інститут контрасигнатури, інститут президентства, імпічмент.

Теми рефератів:

1. Проблеми реалізації принципу поділу влади та механізму "противаг і стримувань" у конституційній системі України.

2.Адміністративна реформа в Україні як засіб підвищення ефективності взаємодії органів державної влади.

Методичні рекомендації:

При підготовці до семінарського заняття студентам необхідно згадати наступні правові терміни і поняття: "політична влада", "державна влада", "система органів державної влади", «вільний мандат», «імперативний мандат», «парламентська більшість», «парламентська опозиція» "імпічмент". Характеризуючи державний механізм, слід перш за все виходити зі змісту Конституції України. Слід звернути увагу на принцип розподілу та незалежності влади як один з основних принципів формування правової держави та проаналізувати, в якій мірі це знаходить відображення в конституційному законодавстві України. Доцільно також звернути увагу на взаємодію різних гілок державної влади між собою та з іншими елементами державного механізму України. При характеристиці функцій кожного елементу структури державного механізму необхідно особливо відмітити проблеми їхньої взаємодії між собою.

Самостійна робота:

Знайти в тексті Конституції України статті, що законодавчо забезпечують формування та функціонування кожного елементу структури державногомеханізму.

Проаналізувати “плюси” і “мінуси” існуючого порядку формування Кабінету Міністрів України. Письмово відповісти на запитання: чи забезпечує процедура формування уряду підвищення його відповідальності, а також відповідальності Верховної Ради України та Президента України перед виборцями?.

Питання для самоконтролю:

1. Які елементи включає в себе механізм державної влади?

2. Охарактеризуйте зміст принципу поділу влади та механізм "стримувань і противаг " в конституційній системі України.

3. Сформулюйте визначення понять „парламент” та „парламентаризм”.

4. Визначте основні напрямки здійснення парламентської реформи після проголошення незалежності України.

5. Охарактеризуйте структуру Верховної Ради України. Чи існує взаємозв’язок між структурою парламенту та ефективністю його діяльності?

6. Виконання яких функцій парламенту потребує подальшого конституційно - правового унормування?

7. Чи сприяє, на вашу думку, принцип імперативного мандату розбудові партійної системи України та підвищенню ефективності діяльності Верховної Ради України?

8. Прокоментуйте конституційне положення: “Кабінет Міністрів України підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України”? Як воно узгоджується з принципом поділу влади?

9. Посилаючись на відповідні конституційно-правові норми, опишіть механізм взаємодії між Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України та Президентом України.

10. Яке становище в конституційній системі органів державної влади займає Президент України?

11. Визначте порядок взаємовідносин між Президентом України та Верховною Радою України.

12. Яку роль в системі стримувань і противаг відіграє інститут контрасигнатури?

Джерела та література:

Джерела:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. (зі змін.)// Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – Ст.141.

2. Закон України “Про статус народного депутата України” від 17 листопада 1992 р. № 2790-XII (зі змін.) // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 42. – Ст.212.

3. Закон України „Про комітети Верховної Ради України” від 4 квітня 1995 р. № 116/95-ВР (зі змін.) // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 19. – Ст.134.

4. Закон України « Про Регламент Верховної Ради України» від 10 лютого2010 р. № 1861-VI (зі змін.) // Відомості Верховної Ради України. – 2010.- № 14-15; 16-17. – ст.133.

Закон України «Про Кабінет Міністрів України” від 27 лютого 2014 № 794-VII (зі змін.) // Відомості Верховної Ради. – 2014. - № 13. – Ст.222.

5. Закон України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17 березня 2011 р. № 3166-V(зі змін.) //Відомості Верховної Ради України. – 2011. - № 38. – С. 1696. – Ст. 385.

6. Закон України „Про Конституційний Суд України” від 16 жовтня 1996 р. № 422/96-ВР (зі змін.) // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 49. – Ст.272.

7. Закон України “Про місцеві державні адміністрації” від 9 квітня 1999 р. № 586-XIV (зі змін.) // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – №20-21. – Ст.190.

Література:

1. Авер’янов В. Дуалізм виконавчої влади у світлі конституційного вдосконалення форми державного правління в Україні // Вісник Конституційного Суду України. – 2010. - № 3. – С. 106-115.

2. Бабій І. Інститут депутатської недоторканності і кримінальна відповідальність //Право України. - 2006. - N12. - С. 87-89.

3. Бринцев В. Конституційні основи для подальшого розвитку сучасної національної доктрини поділу влади //// Вибори та демократія. – 2010. - №4. – С.28-33.

4. Журавський В.С. Становлення і розвиток українського парламентаризму (теоретичні та організаційно-правові проблеми). – К.: Парламентське видавництво, 2002.

5. Коваленко А.А. Розвиток виконавчої влади в Україні на сучасному етапі: теорія і практика: Монографія / Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2002.- 509 с.

6. Козюбра М. Державна влада: межі здійснення та форма організації (політико-правові аспекти) //Українське право.-1995.-№1.- С.4-13.

7. Кривенко Л. Конституційні моделі легітимації глави держави і баланс повноважень між інститутами влади // Віче. - 2000.- № 9.- С.19- 36.

8. Крусян А. Президент України: особливості конституційно – правового статусу та тенденції його удосконалення //Юридичний вісник. – 2011. - №1. – С.49-57.

9. Михеєнко Р. Виконавча влада і конституційні статуси Президента України та Кабінету Міністрів України // Право України. - 2000. - №8. - С.24-28

10. Органи державної влади України / За ред. В.Ф. Погорілка: Монографія. – К.: Інститут держави і права ім. Корецького НАН України, 2002.

11. Петришин О. Форма державного правління в Україні: до пошуку конституційної моделі [Електронний ресурс] // Актуальні проблеми розвитку конституційного права України: Матеріали методологічного семінару до Дня Конституції 2014 р. - Режим доступу: http://www.ccu.gov.ua/uk/publish/article/250244

12. Серьогіна С.Г. Теоретично-правові та організаційні засади функціонування інституту президентства в Україні: Монографія. – Х.: Ксилон, 2001.

13. Скрипнюк О.В. Децентралізація влади як фактор забезпечення стабільності конституційного ладу: питання теорії і практики [Електронний ресурс] // Актуальні проблеми розвитку конституційного права України: Матеріали методологічного семінару до Дня Конституції 2014 р. - Режим доступу: http://www.ccu.gov.ua/uk/publish/article/250244

14. СкрипнюкВ. М.Розвиток системи державної влади в Україні: конституційно-правові аспекти: монографія. — К.: Логос, 2010. — 504 с.

15. Словська І. Є. Взаємодія органів державної влади в контексті українського конституціоналізму // Право і суспільство. - 2010. - №6. - С.76-81.

16. Фрицький Ю. О. Система стримувань і противаг як засіб організації та функціонування державної влади в Україні. // Право і суспільство. - 2009. - №2. - С.12-16..

17. Шаповал В. Ідея розподілу влад в конституційній теорії і практиці в Україні (історико-правовий аспект) //Вісник Академії правових наук України.-Харків,1994.- №2. - С.29-37.

Тема № 7. Основні напрямки та перспективи адміністративно-територіальної реформи в Україні (2 год.)

Питання для обговорення:

1. Політико-правові передумови перетворень у сфері адміністративно-територіального устрою держави.

2. Принципи та основні напрямки реформування адміністративно-територіального устрою.

3. Адміністративно-територіальний, організаційний, функціональний, фінансово-економічний і правовий аспекти реформування організації територіального устрою.

Ключові поняття: територія держави, державний устрій, територіальний устрій, принципи територіального устрою, адміністративно-територіальний устрій, автономія, територіальна автономія, національно-територіальна автономія, національно-культурна автономія, адміністративно-територіальна реформа, принципи адміністративно-територіальної реформи, адміністративно-територіальна одиниця.

Теми рефератів:

1. Адміністративно-територіальна реформа в Україні як об'єкт наукового аналізу.

2. Адміністративно-територіальна реформа у Польщі: досвід для України.

Методичні рекомендації:

Розкриваючи зміст теми, студентам треба звернути увагу на те, що в Україні не прийнято закон про адміністративно-територіальний устрій. Варто звернути увагу на те, що проведення адміністративно-територіальної реформи передбачає трансформацію низової ланки системи адміністративно-територіального устрою України (село, селище та місто), а також оптимізація діяльності щодо надання державних та громадських послуг місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування на різних територіальних рівнях управління. Слід наголосити, що адміністративно-територіальний реформа устрій в Україні базується непорушності принципів єдності, недоторканості і цілісності державної території, а також принципу врахування думки громадян, які проживають на відповідній території при вирішенні питань територіального устрою України.

Самостійна робота:

Студентам необхідно ознайомитися з зареєстрованим у Верховній Раді України проектом Закону України „Про адміністративно-територіальний устрій України” № 11438 від 19.11.2012 та охарактеризувати запропоновані в ньому: а) систему адміністративно-територіального устрою; б) модель організації територій.

Питання для самоконтролю:

1. Визначте зміст понять „державний устрій” та „адміністративно-територіальний устрій”.

2. Які форми державного устрою Ви знаєте? Назвіть їхні юридичні ознаки.

3. Охарактеризуйте правову природу та принципи унітарної держави.

4. На яких принципах базується система територіального устрою України?

5. Скільки рівнів нараховує існуюча в Україні система адміністративно-територіального устрою?

6. Чи відповідає нормам Конституції України існуюча система адміністративно-територіального устрою?

7. Як співвідносяться поняття „адміністративна реформа” та „адміністративно-територіальна реформа”?

8. Чи існує зв’язок між реформою адміністративно-територіального устрою та розвитком місцевого самоврядування в Україні?

9. Які чинники зумовлюють необхідність реформування адміністративно-територіального устрою України?

10. Яка мета адміністративно-територіальної реформи?

11. Які принципи повинна бути покладені в основу реформування адміністративно-територіального устрою України?

Джерела та література:

Джерела:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. (зі змін.)// Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – Ст.141.

2. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – № 31. – Ст.429.

3. Закон України “Про столицю України – місто-герой Київ” від 15 січня 1999 р. №401-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – №11. – Ст.79.

4. Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України: Закон України від 15 квітня 2014 р. № 1207-VII (зі змін.) // Відомості Верховної Ради. – 2014. - № 2. - Ст.892.

5. Конституція Автономної Республіки Крим від 21 жовтня 1998 р., затв. Законом України від 23 грудня 1998 р. №350-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – №5-6. – Ст.43.

6. Рішення Конституційного Суду України № 11-рп/2001 від 13.07.2001 р. (справа про адміністративно-територіальний устрій) // Офіц. вісн. України. – 2001. – № 29. – Ст. 1327.

7. Рішення Конституційного Суду України від 14 березня 2014 року № 2­рп/2014 у справі за конституційними поданнями виконуючого обов’язки Президента України, Голови Верховної Ради України та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим «Про проведення загальнокримського референдуму» (справа про проведення місцевого референдуму в Автономній Республіці Крим) // Офіційний вісник України. — 2014. — № 36. — Ст. 965;

8. Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2014 року № 3­рп/2014 у справі за конституційним поданням виконуючого обов’язки Президента України, Голови Верховної Ради України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим «Про Декларацію про незалежність Автономної Республіки Крим і міста Севастополя» // Офіційний вісник України. — 2014. — № 27. — Ст. 776.

Література:

1. Бойко Ю.В. Раціоналізація адміністративно-територіального устрою Україні як необхідна передумова реформування місцевого самоврядування // Держава і право: зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. — К., 2010. — Вип. 48. – С. 176-183.

2. Бойко Ю.В. Реформування місцевого самоврядування в Україні в контексті європейської інтеграції: теоретичні та прагматичні питання // Держава і право: зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. — К., 2010. — Вип. 47. – С. 182-188.

3. Верменич Я.В. Еволюція адміністративно-територіального устрою в Україні: проблеми концептуалізації //Український історичний журнал.-2005.-липень-серпень (№4). -С.114-145.

4. Гетьман А. Реформа адміністративно-територіального устрою України: наукові підходи, основні напрямки // Юридичний вісник. – 2011. - №1. – С.28-33.

5. Захарченко А. Проблеми законодавчого забезпечення адміністративно-територіальної реформи в Україні // Часопис „Парламент”. – 2005. - №4. – С.2-6.

6. Заяць І. Обласний поділ України: етапи та тенденції розвитку // Право України. - 1999. - №9. - С.110-116.

7. Іщенко О. Принципи адміністративно-територіального устрою України / О. Іщенко // Право України. – 2011. – № 4. – С.238-244.

8. Орзіх М. Конституційні засади реорганізації державного устрою України в умовах адміністративної реформи // Актуальні проблеми держави і права. Збірник наукових праць. – Одеса: Юридична література, 2001.- - Вип. 12. - С. 9- 12.

9. Павлова М. Концепція «нової моделі» адміністративно-територіального устрою України // Юридичний вісник. – 2011. - №1. – С. 79-83.

10. Проект Закону України „Про адміністративно-територіальний устрій України” № 11438 від 19.11.2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=44843

11. Рисич Й.Л. Конституція Автономної республіки Крим: Політико-правовий аспект інституту територіального устрою України // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 1999. - №7. - с.123-125.

12. Совгиря О.О., Іщенко О.О. Питання адміністративно-територіального устрою у правових позиціях Конституційного Суду України: проблеми теорії та практики // Вісник Конституційного Суду України. – 2010. - №4. – С.107-116.

13. Телешун С. Поняття державного устрою України: проблеми теорії і практики // Право України. - 2000. - №6. - С.14 – 19.

14. Шаповал В. Територіальна організація держави в конституційному праві // Вісник Конституційного Суду України. – 2002.- № 5.- С.43-54.

Тема № 8. Проблеми реформування судової влади в Україні. (2 год.)

Питання для обговорення

1. Конституційні принципи правосуддя в Україні.

2. Система судових органів та порядок їх формування (проблеми реформування).

3. Проблеми забезпечення незалежності правосуддя та особистої безпеки й недоторканості суддів.

Ключові поняття: судова влада, принципи судочинства, суд, функції судів загальної юрисдикції, система судів загальної юрисдикції, місцеві суди, апеляційні суди, спеціалізовані суди, суддівське самоврядування, правовий статус суддів, гарантії незалежності суддів Вища рада юстиції, судова реформа, концепція судової реформи.

Теми рефератів:

1. Основні напрямки судово-правової реформи в Україні.

2. „Мала” судова реформа в Україні.

Методичні рекомендації:

При підготовці до семінарського заняття необхідно згадати сутність наступних правових термінів та понять: "суд", "суди загальної юрисдикції", "Верховний суд", "господарські суди", "адміністративні суди", "засади судочинства", "Вища рада юстиції".Слід наголосити на тому, що судова влада посідає особливе місце серед трьох складових гілок державної влади. Згідно ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається. Отже, виходячи з означених конституційних приписів, а також змісту функцій, що покладаються на судову владу, необхідно проаналізувати чинне законодавство у цій сфері та зробити висновок щодо його ефективності за наступними критеріями: доступність правосуддя, гарантії незалежності та професіоналізму суддів, відкритості судових рішень, ефективності судового захисту.

Самостійна робота:

Студентам необхідно проаналізувати зміст норм Законів України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду юстиції», які визначають умови та порядок формування суддівського корпусу, а також гарантії незалежності суддів. На основі проведеного аналізу необхідно охарактеризувати відповідність означених норм завданням подальшого розвитку правосуддя, визначених в ««Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні» 2006 р.

Питання для самоконтролю:

1. Яке місце займає судова влада в системі органів державної влади?

2. На яких принципах базуються взаємовідносини між судовою, виконавчою та законодавчою гілкою влади в Україні?

3. Яке значення має конституційне закріплення принципів правосуддя для функціонування судової системи України?

4. Чим була зумовлена необхідність „малої” судової реформи в Україні? В чому полягав зміст цієї реформи?

5. Охарактеризуйте судову систему України. Яку роль відіграє Верховний Суд України у системі судів загальної юрисдикції?

6. Чи впливає порядок обрання Голови Верховного Суду на ефективність діяльності Верховного Суду України?

7. Чим зумовлена необхідність подальшого реформування системи судочинства в Україні?

8. Охарактеризуйте відомі Вам проблеми у сфері забезпечення незалежності правосуддя та особистої безпеки й недоторканості суддів.

9. Чи передбачає конституційне законодавство України участь народних засідателів та присяжних у здійсненні правосуддя? Яку роль вони відіграють у цьому процесі?

10. Що таке суддівське самоврядування? Яку роль воно відіграє в організації та функціонуванні судової системи України?

11. Чи впливає, на Вашу думку, існуюча система добору та призначення суддів на ефективність здійснення правосуддя в Україні?

Джерела та література:

Джерела:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. (зі змін.)// Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – Ст.141.

2. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 р. № 2453-VI (зі змін.)// Відомості Верховної Ради України. – 2010. - № 41-42, N 43. -Ст.529.

3. Про відновлення довіри до судової влади в Україні: Закон України від 8 квітня 2014 № 1188-VII // Відомості Верховної Ради України. – 2014. - № 23. - Ст.870.

4. Закон України „Про Конституційний Суд України” від 16 жовтня 1996 р. № 422/96-ВР (зі змін.) // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 49. – Ст.272.

5. Закон України "Про Вищу раду юстиції" від 15 січня 1998 р.(в ред. від 3 серпня 2010 р.) //Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 25. – Ст.146.

6. Постанова Верховної Ради України «Про Концепцію судово-правової реформи в Україні» від 28.04.1992 № 2296-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2296-12

7. Указ Президента України «Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів від 10.05.2006 № 361/2006 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/361/2006

Література:

1. Василюк С. Теорія поділу влади і судова влада в Україні // Право України. — 2002. — N 5. — С. 8-11.

2. ГородовенкоВ. Принцип незалежності суддів і підкорення їх лише законові як один з основних принципів судочинства в Україні // Право України. — 2002. — N 4. — С. 124-127.

3. Грицаєнко Л. Деякі аспекти судово-правової реформи в Україні: реальність та перспективи //Право України. - 2004.- №5. – С.33-38.

4. Єгорова В.С. Деякі аспекти поняття конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції // Держава і право. Юрид. і політ. науки: Зб. наук. пр. — 2004. — Вип. 26. — С. 173-178.

5. Іващенко В.І. Правосуддя в системі розподілу державної лади // Південноукраїнський правничий часопис. – 2010. - №2. – С.14-15.

6. Москвич Л. На шляху до реформування конституційних засад судової системи //Право України. – 2009. - №10. – С. 96-101.

7. Назаров І. Судова реформа як частина правової реформи в Україні // Вісник Вищої ради юстиції. – 2011. - №1 (5). – С. 63-76. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Vvryu/2011_1/DOC/11nivlru.pdf

8. Обрусна С.Ю. Судова реформа в Україні: теоретико-методологічний аспект // Держава та регіони. Сер. Право. — 2010. — Вип. 4. — С. 12-20.

9. Полянський А.Г.Правові аспекти взаємозв'язку принципу незалежності суду з реалізацією функції правосуддя // Держава і право. Юрид. і політ. науки: Зб. наук. пр. — 2002. — Вип. 15. — С. 140-148.

10. Свіркін Д.О. Державна реформа судової влади в Україні // Держава та регіони. Сер. Право. — 2010. — Вип. 2. — С. 179-184.

11. Стефанюк В. Незалежний суд – гарант прав людини і громадянина //Право України.-1996.-№5.-С.16-18.

12. Тимченко Г.В. Судова система як засіб забезпечення ефективності законодавства // Держава та регіони. Сер. Право. — 2010. — Вип. 4. — С. 38-41.

13. Чуприна Ю.Ю. Судова влада України: історичні особливості становлення та розвитку // Держава та регіони. Сер. Держ. упр. — 2010. — Вип. 4. — С. 28-32.

14.. Шкурат А.М. Конституційне закріплення принципу незалежності суддів в Україні // Держава і право. Юрид. і політ. науки: зб. наук. пр. — 2007. — Вип. 37. — С. 226-229.

15. Штогун С. Суддівське самоврядування як конституційна гарантія незалежності та недоторканності суддів // Право України. — 2004. — N 6. — С. 18-20.

Тема № 9. Конституційно-правові основи реформування місцевого самоврядування в Україні. (2 год.)

Питання для обговорення

1. Місцеве самоврядування як конституційно-правовий інститут: поняття, природа, сутність, основні теорії місцевого самоврядування.

2. Проблеми забезпечення правової, організаційної та фінансової основ місцевого самоврядування.

3. Проблеми правового регулювання взаємовідносин територіальної громади, органів місцевого самоврядування та місцевих органів державної виконавчої влади.

4. Напрямки та перспективи втілення положень Європейської Хартії місцевого самоврядування в конституційно-правову практику України.

Ключові поняття: місцеве самоврядування, територіальна громада, принципи місцевого самоврядування, децентралізація демократична, децентралізація адміністративна, місцевий референдум, загальні збори громадян, місцева ініціатива, громадські слухання, органи місцевого самоврядування, форми діяльності місцевих рад, виконавчі комітети, гарантії місцевого самоврядування.

Теми рефератів:

1. Проблеми державної підтримки розвитку місцевого самоврядування.

2. Форми безпосереднього здійснення муніципальної влади територіальною громадою

Методичні рекомендації:

При підготовці до семінарського заняття необхідно згадати наступні правові терміни та поняття: "місцеве самоврядування", "територіальна громада", "принципи місцевого самоврядування", "децентралізація демократична", "децентралізація адміністративна", "місцевий референдум", "загальні збори громадян", "місцева ініціатива", "громадські слухання" "органи місцевого самоврядування", "форми діяльності місцевих рад", " виконавчі комітети ", "гарантії місцевого самоврядування". Характеризуючи систему місцевого самоврядування в Україні, доцільно показати місце та роль в цій системі різних її елементів (ланок) – самої територіальної громади, органів та посадових осіб місцевого самоврядування населення, органів самоорганізації населення, осередків політичних партій тощо.

Самостійна робота:

Студентам необхідно порівняти зміст положень Європейської хартії про місцеве самоврядування з відповідними положеннями Конституцій України та Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” і зробити висновок щодо відповідності вітчизняного законодавства європейським стандартам у цій сфері.

Питання для самоконтролю:

1. Розкрийте зміст поняття „місцеве самоврядування”. В яких формах воно реалізується в Україні?

2. Охарактеризуйте основні засади організації та діяльності органів місцевого самоврядування в Україні.

3. Розкрийте сутність правової та організаційної автономії місцевого самоврядування.

4. Охарактеризуйте вплив основних положень Європейської Хартії місцевого самоврядування на процес конституційно-правової регламентації розвитку місцевого самоврядування в Україні..

5. Що таке територіальна громада? Яке місце вона займає в системі місцевого самоврядування?

6. Які основні форми безпосереднього волевиявлення територіальних громад передбачає конституційне законодавство України? Наскільки вони ефективні?

7. Що слід розуміти під поняттям “органи самоорганізації населення”? Які нормативно-правові акти визначають порядок їх створення та діяльності?

8. Визначте місце та роль виборних органів місцевого самоврядування у здійсненні повноважень місцевого самоврядування.

9. Які правові проблеми виникають у процесі взаємодії виборних органів місцевого самоврядування та місцевих органів державної виконавчої влади?

10. У чому суть матеріально-фінансової автономії місцевого самоврядування?

11. Чи існує взаємозв’язок між адміністративною, адміністративно-територіальною реформами та реформою місцевого самоврядування? В чому він полягає?

Джерела та література:

Джерела:

1. Конституція України: Прийнята на V сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року (зі змін.)// Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. –ст.141

2. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 р. №280/97-ВР (із змін.) // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – №24. – Ст.170.

3. Закон України “Про ратифікацію Європейської хартії місцевого самоврядування” від 15 липня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - №38.- Ст. 249.

4. Закон України “Про органи самоорганізації населення” від 11 липня 2001 р. (зі змін.)// Офіційний вісник України. - 2001. - № 32. - Ст. 1449.

5. Закон України „Про статус депутатів місцевих рад” від 11 липня 2002 р. № 93-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 40. – Ст.290.

6. Закон України “Про службу в органах місцевого самоврядування” від 7 червня 2001 р. №2493-ІІІ (із змін.) // Офіційний вісник України. – 2001. – № 26. – Ст. 1151.

7. Рішення Конституційного Суду України № 1-рп/2000 від 09.02.2000 р. (справа про місцеве самоврядування) // Офіц. вісн. України. – 2000. – № 30. – Ст. 1283.

Література:

1. Абасов Г. Г. Проблеми визначення конституційно-правових гарантій прав місцевого самоврядування / Г. Г. Абасов // Держава і право. - 2013. - Вип. 59. - С. 83-89.

2. Актуальні проблеми становлення та розвитку місцевого самоврядування в Україні:Кол. Монографія /За ред. Кравченка В.В., Баймуратова М.О., Батанова О.В.-К.:Атіка,2007.-864 с.

3. Батанов О. Територіальна громада — первинний суб’єкт муніципальної влади в Україні: поняття та ознаки // Вісник Центральної виборчої комісії.— 2008.— №2(12).— С. 51–57.

4. Бойко Ю.В. Реформування місцевого самоврядування в Україні в контексті європейської інтеграції: теоретичні та прагматичні питання // Держава і право: зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. — К., 2010. — Вип. 47. – С. 182-188.

5. Голосніченко Д.Делеговані повноваження та форми їх передачі в органах виконавчої влади і місцевого самоврядування//Право України.-2007.-№ 6.- с.75-78.

6. Делія Ю. Місцеве самоврядування як право територіальної громади //Право України.-2005.-№5.-С.42-45.

Конституційно-правові проблеми розвитку місцевого самоврядування в Україні: Аналітичний огляд Національного інституту стратегічних досліджень // http://www.niss. gov.ua/Monitor /Monitor12/02. htm#a1

8. Європейська Хартія про місцеве самоврядування //Європейська Хартія про місцеве самоврядування та розвиток місцевої та регіональної демократії в Україні. Науково-практичний посібник /За ред. М.О. Пухтинського, В.В. Толкованова. – К.:Крамар, 2003.

9. Лихачов С. В. Щодо функцій органів місцевого самоврядування в Україні // Форум права. – 2010. – № 2. – С. 272–276 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010-2/10lcvcvu.pdf

10.Напрями вдосконалення конституційного регулювання системно-структурної організації місцевого самоврядування в Україні: д оповідь Комісії Конституційної Асамблеї з питань адміністративно-територіального устрою і місцевого самоврядування [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://cau.in.ua/ua/activities/analytics/id/naprjami-vdoskonalennja-konstitucijnogo-reguljuvannja-sistemno-s-452/

11.Прошко В., Толкованов В. Проблеми імплементації Європейської хартії місцевого самоврядування в Україні // Вибори та демократія. – 2010. - №4. – С.71-82.

12. Серьогіна С. Г. Муніципальна реформа як чинник удосконалення функціонування системи місцевого самоврядування в Україні / С. Г. Серьогіна // Державне будівництво та місцеве самоврядування. - 2013. - Вип. 26. - С. 3-15.

13.СкороходО.П. Еволюція системи місцевого самоврядування в Україні: державно-управлінський аспект // Держава та регіони. Сер. Держ. упр. — 2010. — Вип. 2. — С. 170-176.

РЕКОМЕНДОВАНІ ІНТЕРНЕТ – РЕСУРСИ ДО ВСІХ ТЕМ КУРСУ: