Закон України „Про охорону праці” – служба охорони праці на підприємстві; охорона праці жінок та неповнолітніх; відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров’я працівника

Принят в октябре 1992г.

Состоит из 8 разделов

I. Общие положения, где дано понятие охраны труда (ОТ), сфера действия Закона, Законодательство об ОТ, основные принципы государственной политики в области ОТ, права иностранных граждан на ОТ.

II. Гарантии прав граждан на ОТ, где отражены права граждан на ОТ при заключении трудового договора; права работников на ОТ во время работы на предприятии; социальное страхование от несчастного случая и профзаболевания; право работника на льготы и компенсации за тяжелые и вредные условия труда; выдача спецодежды и других индивидуальных средств защиты; возмещение ущерба в случае повреждения здоровья; ОТ женщин, несовершеннолетних, инвалидов.

Стаття 9. Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров'я
працівників або у разі їх смерті
Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок
ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника,
здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків
відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне
соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та
професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"
Роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати
потерпілим та членам їх сімей додаткові виплати відповідно до
колективного чи трудового договору.
За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з
нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням,
зберігаються місце роботи (посада) та середня заробітна плата на
весь період до відновлення працездатності або до встановлення
стійкої втрати професійної працездатності. У разі неможливості
виконання потерпілим попередньої роботи проводяться його навчання
і перекваліфікація, а також працевлаштування відповідно до
медичних рекомендацій.
Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком
на виробництві або професійним захворюванням зараховується до
стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу
роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії
на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку,
встановленому законом. (Частина четверта статті 9 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 3108-IV (3108-15) від 17.11.2005)
Стаття 10. Охорона праці жінок
Забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на
роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних
роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт,
пов'язаних з санітарним та побутовим обслуговуванням), а також
залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких
перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до
переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами
праці, граничних норм підіймання і переміщення важких речей, що
затверджуються центральним органом виконавчої влади у галузі
охорони здоров'я.
Праця вагітних жінок і жінок, які мають неповнолітню дитину,
регулюється законодавством.
Стаття 11. Охорона праці неповнолітніх
Не допускається залучення неповнолітніх до праці на важких
роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці,
на підземних роботах, до нічних, надурочних робіт та робіт у
вихідні дні, а також до підіймання і переміщення речей, маса яких
перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до
переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами
праці, граничних норм підіймання і переміщення важких речей, що
затверджуються центральним органом виконавчої влади у галузі
охорони здоров'я.
Неповнолітні приймаються на роботу лише після попереднього
медичного огляду.
Порядок трудового і професійного навчання неповнолітніх
професій, пов'язаних з важкими роботами і роботами із шкідливими
або небезпечними умовами праці, визначається положенням, яке
затверджується центральним органом виконавчої влади з нагляду за
охороною праці.
Вік, з якого допускається прийняття на роботу, тривалість
робочого часу, відпусток та деякі інші умови праці неповнолітніх
визначаються законом.

III. Организация ОТ на производстве: управление ОТ; обязанность работника выполнять требования нормативных актов об ОТ; обязательные медицинские осмотры; учеба по вопросам ОТ; финансирование ОТ; ОТ в коллективном договоре; служба ОТ на предприятии; соблюдение требований по ОТ при проектировании, строительстве и реконструкции предприятия; расследование и учет несчастных случаев; комиссия по ОТ предприятия; информация и отчет о состоянии ОТ.

IV. Стимулирование ОТ – применение штрафных санкций; возмещение ущерба в случае ликвидации предприятия и отчетность о состоянии ОТ.

V. Государственные межотраслевые и отраслевые нормативные акты об ОТ – разработка, принятие и отмена нормативных актов об ОТ; приостановление действия актов об ОТ;

VI. Государственное управление ОТ – органы государственного управления ОТ: кабинет Министров Украины; ГНОТ; министерства и др. центральные органы государственной исполнительной власти; местная государственная администрация; Советы народных депутатов и их компетенции.

VII. Государственный надзор и общественный контроль за ОТ – органы государственного надзора за ОТ, полномочия и права органов Госнадзора; общественный контроль; уполномоченные трудовых коллективов по вопросам ОТ; полномочия и права профсоюзов по контролю за соблюдением законодательства об ОТ.

VIII. Ответственность работников за нарушение законодательства об ОТ – дисциплинарная, административная, материальная и уголовная.

ЭКЗАМЕНАЦИОННЫЙ БИЛЕТ № 20