Тема 4. Антоніми

Виконати вправи і завдання:

1. Спишіть. Підкресліть антоніми. Дайте характеристику антонімів за частиномовним вираженням та за формою (слово, словосполучення). Дайте визначення антонімів.

Хто ж ти, хто ж ти дух надземний –

Чую голос твій таємний, То повіє, то ущухне

Голос смілий, ніжно-мрійний, Буйний вітер на роздоллі...

То жалкий, то безнадійний, Глянь – мигне та й знов потухне

То бурхливий, то спокійний... Огоньок заблудлий в полі.

Останній звук моєї ліри

Не буде криком безпорадним,

Не буде стогоном зневіри,

А гімном радісно-принадним

Того співця, що лине в вирій

Перед морозом повновладним /Г.Чупринка/.

2. Вправа 47, 48 /див.: 36, С.50/.

3. Користуючись “Словником антонімів”, поясніть особливості вживання антонімів грубий – делікатний, доводити – спростовувати, короткозорість – далекоглядність.

Доведіть, чому людина має бути далекоглядною і делікатною.

4. Чи можна вважати антонімічними такі пари слів: доля – недоля, синій – не синій, писати – не писати, хата – палац?

Якщо ні, то чому? У разі потреби зверніться до “Словника антонімів” /автор М.Полюга/.

Скажіть, які антоніми називають “найпримітивнішими”. Чому?

5. Дайте визначення антитези. Спишіть прислів’я. Підкресліть антоніми. Скажіть, як впливають вони на зміст і виразність прислів’їв.

Молодому книга – крила, старому – кийок. Хто вчиться змолоду, не знає на старість голоду. Ученому – світ, а невченому – тьма. Знайко біжить, а незнайко лежить. Як небеса височина, так морська глибина /З нар. творчості/.

Самостійна робота №3.