Студопедия.Орг Главная | Случайная страница | Контакты | Мы поможем в написании вашей работы!  
 

Як саме вона здійснюється – це страшна військова таємниця!!!!




Питання по спеціалізації “Оцінка автотранспортних засобів”

Ø Автотранспортні засоби (АЗ) як об’єкт оцінки. Класифікація та ідентифікаційні характеристики АЗ.

Классификация автотранспортных средств – согласно Государственного классификатора Украины «Классификация основных фондов» ДК 013-97.

Автотранспортный средства – вид движимого имущества, предназначенный для перемещения людей и грузов, в том числе подвижной состав автомобильного транспорта (грузовые, легковые автомобили, автобусы, включая тракторы-тягачи, прицепы), подвижной состав городского электрического транспорта (вагоны метрополитена, трамваи, троллейбусы) и т.д.

Ідентифікація ДТЗ – визначення відповідності характеристик, ознак певного АЗ (тип, модель, версія, ріку виготовлення, робочий об'єм двигуна, комплектність, повна маса, тощо) даним виробника.

Ідентифікаційні дані на АЗ: вид, марка, модель (модифікація), країна-виробник, країна-імпортер (для АЗ іноземного виробництва, що були у вжитку), колір кузова (кабіни - для вантажних автомобілів, платформи - для причепа, рами, паливного бака та оперення - для мототехніки), рік і місяць випуску, номери двигуна, кузова, шасі (рами), державний номерний знак; також - наявність відміток (дати) про заміну номерних агрегатів, пробіг - за лічильником спідометра.

Визначення типу, моделі, версії ДТЗ, року його виготовлення, комплектності, укомплектованості, повної маси, робочого об'єму двигуна тощо, провадиться на основі даних виробника дорожнього транспортного засобу. Визначальним при цьому є ідентифікаційний номер (VIN) АЗ.

Ø Вихідні дані для оцінки АЗ. Фактори, що впливають на ринкову вартість АЗ.

Исходными данными являются: технические паспорта, дата приобретения автотранспортного средства, дата ввода в эксплуатацию, фактический срок эксплуатации, сведения о ремонтах, заменах, кривые физического износа, материалы исследований.

Факторами, влияющими на рыночную стоимость автотранспортных средств, являются:

Год выпуска;

Комплектация;

Техническое состояние;

Пробег.

Ø Особливості оцінки АЗ. Характеристика основних методичних підходів, які використовуються під час оцінки АЗ.

При оценке применяются три стандартных подхода:

Ø затратный подход;

Ø сравнительный подход;

Ø доходный подход.

Сущность затратного подхода заключается в том, что в качестве меры рыночной стоимости принимаются затраты (издержки) на создание оцениваемого объекта. При использовании затратного подхода определяется стоимость воспроизводства или стоимость замещения и из нее вычитается общий износ. Сравнительный подход заключается в анализе продаж и цен предложения аналогичных объектов собственности для расчета наиболее вероятной продажной цены оцениваемого объекта. Основывается на сборе данных, установлении подходящих единиц сравнения и применении полученных данных к оцениваемому объекту.

Доходный метод основывается на том, что потенциальный инвестор не заплатит за имущество сумму, большую чем текущая стоимость будущих доходов от владения этим имуществом. Доходы, полученные от владения оцениваемым имуществом, рассматриваются с точки зрения наилучшего и наиболее эффективного использования. Доходный метод основывается на двух методах: методе прямой капитализации дохода и методе дисконтирования денежных потоков.

Ø Способи оцінки зносу АЗ. Вплив зносу на вартість АЗ. Методи розрахунки всіх видів зносу АЗ.

Для цілей оцінки АЗ розрізняють такі види зносів:

фізичний знос;

функціональний знос;

економічний (зовнішній) знос.

Фізичний знос враховується як втрата товарної вартості АЗ під час її визначення, і у вигляді коефіцієнта фізичного зносу його складових, у разі визначення витрат на відновлення пошкоджених чи розкомплектованих АЗ і їх складових. Фізичний знос у вигляді коефіцієнта фізичного зносу визначається методом розрахунків, який відображає взаємозв’язок умов експлуатації і технічного стану АЗ з вартістю його складових. Визначення фізичного зносу даним методом базується на принципі внеску. Фізичний знос у вигляді втрати товарної вартості визначається розрахунками, які визначають вплив на погіршення технічного стану АЗ внаслідок отриманих і усунених пошкоджень залежно від вартості їх усунення. У всіх випадках фізичний знос обумовлюється погіршенням технічного стану АЗ внаслідок експлуатаційного зносу його складових. Якщо існує технологічна можливість, та економічна доцільність відновлення технічно несправного АЗ чи такого, який перебував у користуванні, фізичний знос його складових підлягає усуненню, що необхідно урахувати оцінкою. Заміна складових частин АЗ призначається у випадках коли їх фізичний знос не може бути усунено.

Работы по оценке физического износа включают: изучение документации, визуальный осмотр АТС, выполнение необходимых замеров, контроль работоспособности, фиксирование состояния дефектов, повреждений и т.п.

Фиа = (Ид х Сд) /100% + (Ищ х Сщ) /100% + (Ик х Ск) /100%

где:

Фиа- физический износ автомобиля, %;

Ид, Ищ, Ик - процент износа соответственно двигателя, шасси, кузова;

Сд, Сщ, Ск - удельный вес в процентах к общему износу соответственно двигателя, шасси и кузова.

Функціональний знос АЗ визначається за допомогою коефіцієнта функціонального зносу, який характеризує ступінь зниження рівня функціональних, споживчих характеристик оцінюваного АЗ відносно того, який виготовляється тим же виробником на дату оцінки.

Економічний (зовнішній) знос АЗ у разі оцінки ураховується коефіцієнтом ринку регіону та коефіцієнтом зведення вартості АЗ в країні придбання до його вартості у провідних країнах-експортерах

Ø Визначення вартості АЗ з урахуванням проведених замін агрегату та комплектуючих матеріалів.

Увеличение стоимости автотранспортного средства при обновлении деталей вычисляется по формуле:

Св1 = Σ Ці (Гі – Г) / 100,

Где: Ці – цена замененной детали (узла, агрегата);

Гі – процентный показатель средней рыночной стоимости і –той замененной детали на момент оценки;

Г – процентный показатель средней рыночной стоимости автотранспортного средства на момент оценки.

Загальна формула для визначення дійсної залишкової вартості (Сост.) автотранспортного засобу:

Сост = Сост. рас х К х (1 ± Дс/100) ± Сдоп,

де: Сост. рас - середня (розрахунково-довідкова) залишкова вартість АЗ;

Дс - процент додаткового збільшення (зменшення) вартості АЗ, який залежить від умов догляду, зберігання та експлуатації (з таблиць додатка 5 “Науково-методичні рекомендації з питань проведення автотоварознавчої оцінки транспортних засобів” Додаток до наказу Міністра юстиції України від 1 жовтня 1999 р. N 60/5);

Сдоп - додаткове збільшення (зменшення) дійсної вартості АЗ внаслідок обчислення його комплектності, наявності аварійних пошкоджень або оновлення деталей;

К - коефіцієнт корегування залишкової вартості, згідно з специфікою ринкових умов.

Додаткове збільшення (зменшення) дійсної вартості АЗ (Сдоп), від комплектності, оновлення деталей, аварійних пошкоджень визначається з наступних складових:

Сдоп = Св1 + Св2 - (Свр + ВТВ),

де: Св1 - збільшення ціни АЗ при оновленні (заміні) його деталей на нові - з експлуатаційних, аварійних чи інших причин;

Св2 - збільшення ціни при додатковому обладнуванні досліджуваного АЗ;

Свр - вартість відновлювального ремонту (враховується при пред'явленні АЗ в аварійному або розукомплектованому стані);

ВТВ - втрата товарної вартості АЗ

Ø Розрахунок вартості АЗ за наявності спеціального або додаткового обладнання.

Стоимость дополнительного оборудования в зависимости от его наличия или отсутствия, может быть учена путем корректирования стоимости автотранспортного средства на основании рекомендаций справочной литературы. При отсутствии в указанной литературе рекомендаций по корректировке стоимости автотранспортного средства в зависимости от наличия или отсутствия дополнительного оборудования, стоимость АС корректируется с учетом цены нового дополнительного оборудования по формуле:

Св2 = Цоб * 0,92т,

Где Цоб – цена нового оборудования;

Т – срок эксплуатации.

Загальна формула для визначення дійсної залишкової вартості (Сост.) автотранспортного засобу:

Сост = Сост. рас х К х (1 ± Дс/100) ± Сдоп,

де: Сост. рас - середня (розрахунково-довідкова) залишкова вартість АЗ;

Дс - процент додаткового збільшення (зменшення) вартості АЗ, який залежить від умов догляду, зберігання та експлуатації (з таблиць додатка 5 “Науково-методичні рекомендації з питань проведення автотоварознавчої оцінки транспортних засобів” Додаток до наказу Міністра юстиції України від 1 жовтня 1999 р. N 60/5);

Сдоп - додаткове збільшення (зменшення) дійсної вартості АЗ внаслідок обчислення його комплектності, наявності аварійних пошкоджень або оновлення деталей;

К - коефіцієнт корегування залишкової вартості, згідно з специфікою ринкових умов.

Додаткове збільшення (зменшення) дійсної вартості АЗ (Сдоп), від комплектності, оновлення деталей, аварійних пошкоджень визначається з наступних складових:

Сдоп = Св1 + Св2 - (Свр + ВТВ),

де: Св1 - збільшення ціни АЗ при оновленні (заміні) його деталей на нові - з експлуатаційних, аварійних чи інших причин;

Св2 - збільшення ціни при додатковому обладнуванні досліджуваного АЗ;

Свр - вартість відновлювального ремонту (враховується при пред'явленні АЗ в аварійному або розукомплектованому стані);

ВТВ - втрата товарної вартості АЗ

Ø Використання порівняльного підходу для оцінки вартості АЗ (сутність, сфера застосування, переваги та недоліки).

Основним підходом до визначення ринкової вартості АЗ є порівняльний підхід. Порівняльний підхід ґрунтується на аналізі цін продажу та пропозиції АЗ, ідентичних або аналогічних оцінюваному на первинному чи вторинному ринках дорожніх транспортних засобів, з відповідним коригуванням, що ураховує відмінності між об’єктами порівняння та об’єктом оцінки. Під первинним розуміється ринок нових АЗ, під вторинним – ринок АЗ, які перебували в користуванні.

Найбільш вірогідним методом порівняльного підходу до оцінки дорожніх транспортних засобів є метод прямого порівняння. За цим методом вартість визначається на базі середньої ринкової вартості ідентичного АЗ з відповідним строком експлуатації. Подальше коригування враховує різницю пробігів, комплектності, укомплектованості, технічного стану між об’єктом порівняння та об’єктом оцінки.

У разі неможливості визначення вартості АЗ методом прямого порівняння, допускається використання методу аналогового порівняння. За цим методом вартість визначається на базі вартості аналогічних, але не ідентичних АЗ з відповідним строком експлуатації, або через застосування процентного показника середньої ринкової вартості. Процентний показник середньої ринкової вартості, відображає зміну вартості АЗ залежно від строку його експлуатації і визначається за порівняльним підходом. Подальше коригування вартості враховує різницю пробігів, комплектності, укомплектованості, технічного стану між об’єктами порівняння та об’єктом оцінки.

Поправки, що застосовуються у порівняльному підході, приймаються у вигляді коефіцієнту (відсотку) до середньої вартості, або у вигляді грошової суми, що додається або вираховується з цієї вартості; а також комбінуванням зазначених засобів.

Коригування вартості АЗ з причин різниці в пробігу здійснюється коефіцієнтом коригування середньої ринкової вартості АЗ за величиною пробігу; з причин різниці технічного стану - процентом додаткового збільшення (зменшення) ринкової вартості АЗ залежно від умов догляду, зберігання, використання і ін.; з причин функціонального зносу АЗ - коефіцієнтом функціонального зносу; через економічний знос - коефіцієнтом ринку регіону, та коефіцієнтом коригування вартості АЗ в країні придбання до його вартості у провідних країнах-експортерах.Вартість АЗ коригується відповідною грошовою сумою, яка ураховує його комплектність, укомплектованість, наявність пошкоджень які потребують відновлювального ремонту, відновлення і (чи) оновлення складових.

Основними елементами порівняння для автотранспортних засобів є

Рік випуску;

Комплектація;

Технічний стан;

Умови продажу.

А другорядним є пробіг.

Ø Види об’єктів-аналогів, джерела інформації про аналоги АЗ, вибір бази порівняння.

Исходная информация при использовании сравнительного подхода – многочисленные справочники с ценами на подержанные автомобили отечественного и зарубежного производства. Кроме того, информация о ценах может быть получена по каналам Internet.

К элементам сравнения относят характеристики автотранспортных средств и сделок, которые вызывают изменение цен на машины.

Основными элементами сравнения для автотранспортных средств являются

Год выпуска;

Комплектация;

Техническое состояние;

Условия продажи.

А второстепенным является пробег.

Ø Загальний алгоритм і процедура методу порівняння аналогів продажу.

Определение стоимости методом сравнения продаж производится в следующей последовательности:

Ø анализ рыночной ситуации для аналогичных объектов и выбор достоверной информации для анализа;

Ø определение подходящих единиц сравнения;

Ø выделение необходимых элементов сравнения;

Ø проведение корректировок стоимости единиц сравнения по элементам сравнения;

Ø приведение ряда скорректированных показателей стоимости для объектов сравнения к одному показателю или к диапазону стоимости объекта оценки.

Ø Статистичні методи внесення поправок при розрахунку вартості АЗ і особливості їх застосування.

Метод статистического моделирования стоимости является частным случаем метода замещения и применяется, когда отсутствуют близкие аналоги, но есть большой объем информации о ценах однотипных объектов. По статистическим данным о ценах и параметрах нескольких однотипных объектов методом корреляционного (взаимовлияющего) анализа с использованием прикладных компьютерных программ разрабатывается модель расчета стоимости объекта.

Методика построения статистических моделей включает в себя ряд этапов:

Отбор однотипных объектов;

Отбор параметров, влияющих на цену;

Принятие допущения о форме связи;

Математическая обработка данных и получение корреляционных моделей;

Оценка и истолкование результатов;

Применение корреляционной модели для расчета стоимости объекта.

Стоимость объекта оценки определяется по формуле:

Цо = Ца * (П1)Х1 *…….*(Пп)Хп

Где: Ца - стоимость однотипного оборудования;

П1…….Пп – численные значения технических характеристик;

Х1…….Хп – параметры модели.

Ø Процедура коригування вартості аналога при застосуванні методу попарного порівняння аналогів продажу.

Одним из способов определения необходимых поправок является выявление нескольких пар сопоставимых продаж.

Парными продажами называются продажи двух объектов, которые почти идентичны, за исключением одной черты, которую оценщик пытается оценить, с тем, чтобы внести правильную поправку.

Как правило, процесс корректировки может принимать одну из трех основных форм:

поправка в денежном выражении;

поправка в процентах;

общая группировка.

Общая группировка может использоваться на активном рынке, где может быть найдено достаточное число продаж с тем, чтобы сузить рыночный разброс цен. Данный метод зависит от наличия относительно однородных объектов. В этом случае оценщик может принять решение не производить отдельные поправки, а сравнить оцениваемый объект в целом, чтобы определить, лучше он или хуже каждого из сопоставимых объектов. Затем в рамках выделенной группы производится совокупная корректировка. Это снимает необходимость отдельно рассматривать каждую характеристику, отличающую оцениваемую собственность от сопоставимых объектов.

Корректировку следует проводить по всем основным характеристикам, которые, с точки зрения перспективного покупателя, будут обладать стоимостью.

Ø Метод порівняльного аналізу продажів: сутність, область застосування.

Найбільш вірогідним методом порівняльного підходу до оцінки дорожніх транспортних засобів є метод прямого порівняння. У разі неможливості визначення вартості АЗ методом прямого порівняння, допускається використання методу аналогового порівняння.

За цим методом вартість визначається на базі вартості аналогічних, але не ідентичних АЗ з відповідним строком експлуатації, або через застосування процентного показника середньої ринкової вартості. Процентний показник середньої ринкової вартості, відображає зміну вартості АЗ залежно від строку його експлуатації і визначається за порівняльним підходом.

Подальше коригування вартості враховує різницю пробігів, комплектності, укомплектованості, технічного стану між об’єктами порівняння та об’єктом оцінки.

Ø Особливості та алгоритм оцінки пошкоджених АЗ.

Ринкова вартість технічно несправного, розкомплектованого АЗ (зокрема, АЗ, що увозиться на митну територію України) не може бути менше його скрапової вартості.

Якщо вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових розкомплектованого або аварійного АЗ, перевищує йогоринкову вартість без зазначених пошкоджень, то ринкова вартість такого АЗ дорівнює його утилізаційній вартості. Відновлювати такий АЗ, згідно з принципом внеску - економічно недоцільно.

Утилізаційна вартість визначається як сума ринкової вартості роботоздатних складових та вартості металобрухту складових, які залишилися.

Вартість роботоздатних складових визначається після їх дефектування, за винятком вартості робіт з їх демонтажу, та з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових оцінюваного АЗ.

Технічний стан складових АЗ в частині їх роботоздатності, визначається фахівцем технічним оглядом АЗ, а коли це не можливо - виходячи з відповідних документів, представлених замовником.

До складу працездатних складових слід включати ті, демонтування яких не потребує робіт, пов'язаних з застосуванням газополум¢яневого чи електродугового різання.

Якщо вартість робіт з демонтування працездатних складових перевищує їх ринкову вартість, то вартість такого АЗ прирівнюється до його скрапової вартості.

Ø Організація процесу оцінки АЗ та її етапи (укладання договору на проведення оцінки, збір інформації, обстеження об‘єкта, обґрунтування методології оцінки, процедура визначення вартості, складання звіту про оцінку).

Работа по оценке автотранспортных средств выполняется в следующей последовательности:

- предварительный этап;

- составление технического задания на оценку;

- сбор, обработка и анализ информации, необходимой для оценки;

- определение стоимости объекта оценки с применением стандартных методов оценки;

- оформление результатов оценки.

Ø Технічний огляд АЗ та його документування. Зміст акта технічного стану АЗ.

Починаючи безпосередньо огляд АЗ, з визначення пошкоджень, технічного стану та комплектності, експерт повинен перевірити і в обов'язковому порядку зафіксувати:

а) відповідність ідентифікаційних даних записам в наданих документах;

б) відповідність АЗ стандартній комплектності та наявність додаткового обладнання, оснащення;

в) чи підлягало АЗ відновлювальним роботам раніше;

г) характер та ступінь складності наявних пошкоджень на момент огляду та їх сфотографувати;

ґ) можливість відновлювальних робіт - з обов'язковим указуванням видів ремонту, засобів і обсягу їх виконання за кожним з вузлів, агрегатів, деталей;

Исходными данными являются: паспорта, дата приобретения автотранспортного средства, дата ввода в эксплуатацию, фактический срок эксплуатации, сведения о ремонтах, заменах, кривые физического износа, материалы исследований. Работы по оценке физического износа включают: изучение документации, визуальный осмотр автотранспортного средства, выполнение необходимых замеров, контроль работоспособности, фиксирование состояния дефектов, повреждений и т.п.

Ø Ідентифікація АЗ. Визначення року виготовлення АЗ, моделі АЗ, робочого об’єму двигуна АЗ, комплектності та укомплектованості АЗ.

Ідентифікація ДТЗ – визначення відповідності характеристик, ознак певного АЗ (тип, модель, версія, ріку виготовлення, робочий об'єм двигуна, комплектність, повна маса, тощо) даним виробника.

Ідентифікаційні дані на АЗ: вид, марка, модель (модифікація), країна-виробник, країна-імпортер (для АЗ іноземного виробництва, що були у вжитку), колір кузова (кабіни - для вантажних автомобілів, платформи - для причепа, рами, паливного бака та оперення - для мототехніки), рік і місяць випуску, номери двигуна, кузова, шасі (рами), державний номерний знак; також - наявність відміток (дати) про заміну номерних агрегатів, пробіг - за лічильником спідометра.

Визначення типу, моделі, версії ДТЗ, року його виготовлення, комплектності, укомплектованості, повної маси, робочого об'єму двигуна тощо, провадиться на основі даних виробника дорожнього транспортного засобу. Визначальним при цьому є ідентифікаційний номер (VIN) АЗ.

Ø Визначення ринкової вартості АЗ в залежності від комплектності, оновлення складових, аварійних пошкоджень. Визначення вартості окремих складових АЗ (акумуляторних батарей, шин та інш.)

Загальна формула для визначення дійсної залишкової вартості (Сост.) автотранспортного засобу:

Сост = Сост. рас х К х (1 ± Дс/100) ± Сдоп,

де: Сост. рас - середня (розрахунково-довідкова) залишкова вартість АЗ;

Дс - процент додаткового збільшення (зменшення) вартості АЗ, який залежить від умов догляду, зберігання та експлуатації (з таблиць додатка 5 “Науково-методичні рекомендації з питань проведення автотоварознавчої оцінки транспортних засобів” Додаток до наказу Міністра юстиції України від 1 жовтня 1999 р. N 60/5);

Сдоп - додаткове збільшення (зменшення) дійсної вартості АЗ внаслідок обчислення його комплектності, наявності аварійних пошкоджень або оновлення деталей;

К - коефіцієнт корегування залишкової вартості, згідно з специфікою ринкових умов.

Додаткове збільшення (зменшення) дійсної вартості АЗ (Сдоп), від комплектності, оновлення деталей, аварійних пошкоджень визначається з наступних складових:

Сдоп = Св1 + Св2 - (Свр + ВТВ),

де: Св1 - збільшення ціни АЗ при оновленні (заміні) його деталей на нові - з експлуатаційних, аварійних чи інших причин;

Св2 - збільшення ціни при додатковому обладнуванні досліджуваного АЗ;

Свр - вартість відновлювального ремонту (враховується при пред'явленні АЗ в аварійному або розукомплектованому стані);

ВТВ - втрата товарної вартості АЗ

Процентний показник залишкової вартості акумуляторних батарей (ГАКБ) визначається за формулою:

ГАКБ = (1 - Тф/Тст) х 100,

де: Тф - фактичний строк експлуатації АКБ;

Тст - середньостатистичний строк експлуатації АКБ до її заміни (списання).

Процентний показник залишкової вартості автошин визначається за формулою

Вн - Вф

Гш = (1 - -------------------) х 100,

Вн - Вдоп

де: Вн - висота протектора нової шини, мм;

Вф - висота протектора фактична, мм;

Вдоп - висота протектора припустима, мм.

Ø Процедура коригування вартості АЗ залежно від умов догляду, зберігання, експлуатації та його пробігу.

Загальна формула для визначення дійсної залишкової вартості (Сост.) автотранспортного засобу:

Сост = Сост. рас х К х (1 ± Дс/100) ± Сдоп,

де: Сост. рас - середня (розрахунково-довідкова) залишкова вартість АЗ;

Дс - процент додаткового збільшення (зменшення) вартості АЗ, який залежить від умов догляду, зберігання та експлуатації (з таблиць додатка 5 “Науково-методичні рекомендації з питань проведення автотоварознавчої оцінки транспортних засобів” Додаток до наказу Міністра юстиції України від 1 жовтня 1999 р. N 60/5);

Сдоп - додаткове збільшення (зменшення) дійсної вартості АЗ внаслідок обчислення його комплектності, наявності аварійних пошкоджень або оновлення деталей;

К - коефіцієнт корегування залишкової вартості, згідно з специфікою ринкових умов.

Процент додаткового збільшення (зменшення) вартості АЗ від умов догляду, зберігання та експлуатації (Дс), обчислюється на підставі розміру розрахункової залишкової вартості досліджуваного АЗ, керуючись показниками таблиць додатка 5 “Науково-методичні рекомендації з питань проведення автотоварознавчої оцінки транспортних засобів” Додаток до наказу Міністра юстиції України від 1 жовтня 1999 р. N 60/5.

Середня залишкова вартість Сост. рас для АЗ як виробництва країн СНД, так і іноземних визначається за формулами:

Сост. рас = Цсп х (1 ± Гк/100) + Мзб. у, або Сост. рас = Цн х Кпр х Г/100 х (1 + Гк/100) + Мзб. у,

де: Цн - ціна нового ТЗ на Україні або згідно з довідковою літературою; Цсп - ціна ТЗ, який був в експлуатації ТЗ, згідно з довідковою літературою, що дозволяє визначити ціну ТЗ, який був в експлуатації, у відповідності зі строком його виробництва, при урахуванні заводської комплектності та пробігу;

Гк - процент коригування залишкової вартості АЗ за пробігом приймається з таблиць додатка 1 і довідкової літератури, вказаної в додатку 8 “Науково-методичні рекомендації з питань проведення автотоварознавчої оцінки транспортних засобів” Додаток до наказу Міністра юстиції України від 1 жовтня 1999 р. N 60/5.

Кпр - коефіцієнт приведення ціни за моделями та модифікаціями АЗ, знятого з виробництва (приймається з таблиць додатка 3);

Г - процентний показник залишкової вартості АЗ (обчислюється за даними таблиць додатка 1 або, після коригування методичною радою при МЮ України, буде обчислюватись за даними з довідкової літератури, вказаної в додатку 8). Процентний показник залишкової вартості (Г) є змінюваною розрахунковою процентною складовою залишкової вартості подержаного АЗ, оскільки відображає рівень споживчого ринку і коригується методичною радою при МЮ України. Показник Г не враховує дійсного технічного стану АЗ;

Мзб. у - вартісний еквівалент розміру митного збору та встановлених податків (умовний митний збір), який приймається на підставі затверджених митних правил. (Мзб. у не нараховується при використанні вітчизняної довідкової літератури).

Ø Визначення вартості спеціальних та спеціалізованих АЗ. Метод мультиплікаторів.

Спеціальний автомобіль - автомобіль, який за своєю конструкцією і обладнанням призначений для виконання спеціальних робочих функцій.

Спеціалізований автомобіль - автомобіль, який за своєю конструкцією і обладнанням призначений для перевезення пасажирів або вантажів певних категорій.

У разі відсутності довідкових даних про вартість спеціальних, спеціалізованих, або переобладнаних АЗ за методами прямого чи аналогового порівняння, їх вартість може визначатися як сума ринкової вартості шасі АЗ та вартості встановленого обладнання, з урахуванням відповідних робот. Вартість обладнання і ремонтних робіт з його монтування може бути визначена методом калькуляції витрат з витратним підходом або методом мультиплікаторів.

Визначення вартості встановленого обладнання, з урахуванням відповідних робіт за методом мультиплікаторів, здійснюється розрахунком співвідношень вартостей встановленого обладнання аналогічних транспортних засобів до величини технічного параметра, який обумовлює вартість спеціального або спеціалізованого транспортного засобу (вантажність, потужність і ін.) за формулою:

;

де: Соб2 – вартість обладнання оцінюваного спеціального або спеціалізованого АЗ, грн.;

N2 – величина технічного параметра обладнання оцінюваного спеціального або спеціалізованого АЗ;

y - показник ступеня, який визначається з урахуванням даних про вартість і технічні параметри аналогічних спеціальних або спеціалізованих АЗ та їх шасі за формулою:

lg[(C3-Cш3)/(C1-Cш1)]

y = -------------------------------;

lg(N3/N1)

С1, С3 - ринкова вартість аналогічних спеціальних або спеціалізованих АЗ, грн.;

Сш1, Сш3 - ринкова вартість шасі аналогічних спеціальних або спеціалізованих АЗ, грн.;

N1, N3, - величина технічного параметра аналогічних спеціальних або спеціалізованих АЗ.

Ø Використання витратного підходу до оцінки АЗ (сутність та сфера застосування).

Витратний підхід застосовується для визначення вартості переобладнаних, спеціальних, спеціалізованих, або відновлених раритетних АЗ, у випадках неможливості застосування порівняльного підходу.

Витратний підхід застосовується для визначення вартості АЗ, що мають пошкодження чи розкомплектовані, а також для визначення вартості транспортних засобів вироблених штучно.

У всіх випадках визначення вартості АЗ, витратний підхід використовується сумісно з порівняльним підходом. Початковою базою оцінки є середня ринкова вартість АЗ або його складових, визначена за допомогою порівняльного підходу.

У разі оцінки АЗ вироблених штучно, їх вартість визначається на базі калькуляції витрат на виготовлення АЗ, з подальшим коригуванням за допомогою процентного показника середньої ринкової вартості, який розраховується застосуванням порівняльного підходу.

Окремо витратний підхід застосовується для визначення вартості відновлювального ремонту АЗ та вартості матеріального збитку, заподіяного власнику АЗ.

Основні методи витратного підходу, які використовуються для оцінки АЗ:

калькуляція витрат на переобладнання АЗ;

калькуляція витрат на відновлення пошкоджених чи розкомплектованих АЗ і їх складових;

калькуляція витрат на штучне виготовлення АЗ;

калькуляція витрат на демонтаж працездатних складових у разі визначення утилізаційної вартості АЗ.

Ø Визначення вартості АЗ, що ввозяться на територію України. Визначення вартості кузова, інших складових АЗ, що ввозяться на територію України.

Вартість АЗ, їх складових що увозяться на Україну - складова частина митної вартості, що відображає витрати на придбання (без транспортних, навантажувальних, розвантажувальних витрат, страховки, а також без комісійних, брокерських і інших витрат).

Митна вартість АЗ (його складових) – це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість АЗ (його складових), що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання АЗ (складовими) митного кордону України відповідно до положень Митного кодексу України.

Вартість АЗ та їхніх складових частин, що увозяться на митну територію України, визначається за середніми цінами їх продажу у країні придбання або в провідних країнах-експортерах, відповідно до цієї методики. Провідними країнами-експортерами АЗ є:

Німеччина – для АЗ європейських і японських виробників,

США - для АЗ американського ринку автомобілів,

Російська Федерація - дляАТЗ виробництва країн СНД. Під АЗ виробництва країн СНД слід розуміти ті, що розроблені і виготовлені у країнах СНД та країнах, що були членами СРСР. Інші транспортні засоби відносяться до АЗ іноземного виробництва.

Визначення вартості АЗ (їхніх складових), що увозяться, здійснюється після встановлення їх типу, моделі, версії, року виготовлення, комплектності, укомплектованості, робочого об'єму двигуна.

Оценка таможенной стоимости производится в соответствии с «Методическими рекомендациями по определению таможенной стоимости транспортных средств», принятых Государственной таможенной службой Украины (письмо № 3/14-6059 от 27.12.2001 г.). данные рекомендации базируются на нормах «Науково-методичні рекомендації з питань проведення автотоварознавчої оцінки транспортних засобів” введенных Министерством юстиции Украины от 01.10.1999 р. N 60/5. Однако, при определении процента дополнительного увеличения (уменьшения) стоимости автотранспортного средства в зависимости от условий его эксплуатации (Дс)не производится снижение стоимости вследствие непрохождения технического осмотра, интенсивной эксплуатации автотранспортного средства, окрашивание автотранспортного средства в цвета, не пользующиеся спросом, и кроме того, суммарное значение уменьшения стоимости автотранспортного средства вследствие коррозионных повреждений не должно превышать 15%.

Определение таможенной стоимости автотранспортного средства после ДТП производится только в случае, если ДТП произошло до пересечения таможенной границы Украины и имеются соответствующее описание поврежденных деталей в Акте о проведении таможенного осмотра автотранспортного средства и вывод экспертных организаций, перечень которых приведен в письме Государственной таможенной службы Украины от.29.01.1997г. № 11/6-799.

При определении таможенной стоимости автотранспортного средства, представленного в аварийном или разукомплектованном виде, его стоимость уменьшается на стоимость восстановительного ремонта и утрату товарной стоимости (Свр + ВТВ). При этом стоимость ремонтных работ, проведенных на территории Украины, от стоимости автотранспортного средства не отнимается.

Вартість складових АЗ, що увозяться на митну територію України визначається за формой, відповідно до цін на нові складові та вартісні значення АЗ в країні придбання або провідних країнах-експортерах:

Ссз = Цс * (1-Ез)

де Ссз - вартість складової АЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, грн.;

Цс – ціна нової складової, грн.;

Ез –коефіцієнт фізичного зносу;

Коефіцієнт фізичного зносу (Ез) розраховується за формулою:

Ез = 1 – (С / Цн),

де: С – ринкова вартість.

Значення Ез приймається рівним нулю для нових складових та для складових АЗ, строк експлуатації яких не перевищує 2 роки, за винятком:

а) якщо АЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний);

б) якщо АЗ раніше був перефарбований зовні;

в) якщо складові мають сліди попередніх аварій, відновлювального ремонту або корозійні зруйновання;

Значення процента фізичного зносу, який підлягає усуненню, не може перевищувати 0.7.

Для складових АЗ іноземного виробництва зі строком експлуатації понад 12 років, значення Ез приймається рівним 0,7.

Визначаючи вартість кузова АЗ, що увозиться на митну територію України, необхідно ураховувати, що виробники АЗ зарубіжних країн (крім СНД) постачають як самостійну складову лише несівну частину кузова (каркас кузова) без дверей, капота, кришки багажника, знімних крил, оббивки, обладнання і інших деталей та складальних одиниць, що кріпляться до кузова. Можливі винятки зазначаються в довіднику, на який у цьому випадку обов¢язково посилаються.

Якщо для митного оформлення представлено кузов АЗ іноземного виробництва із деякими деталями і складальними одиницями, який проте не є машинокомплектом, його митна вартість визначається за формулою:

Снд = Цн –Сск,

Де: Снд – вартість нового кузова, що увозиться на митну територію України, в країні придбання або в провідних країнах-експортерах;

Цн- вартість нового ДТЗ, кузов якого увозиться на митну територію України, в країні придбання або в провідних країнах-експортерах;

Сск - вартість відсутніх складових в країні придбання або провідних країнах-експортерах.

Кузови ДТЗ виробництва країн СНД, оцінюються відповідно з їхньою фактичною комплектністю, яка визначена виробником, і з урахуванням цін його дилерів

Ø Визначення вартості пошкодженого чи розкомплектованого АЗ.

Загальна формула для визначення дійсної залишкової вартості (Сост.) автотранспортного засобу:

Сост = Сост. рас х К х (1 ± Дс/100) ± Сдоп,

де: Сост. рас - середня (розрахунково-довідкова) залишкова вартість АЗ;

Дс - процент додаткового збільшення (зменшення) вартості АЗ, який залежить від умов догляду, зберігання та експлуатації (з таблиць додатка 5 “Науково-методичні рекомендації з питань проведення автотоварознавчої оцінки транспортних засобів” Додаток до наказу Міністра юстиції України від 1 жовтня 1999 р. N 60/5);

Сдоп - додаткове збільшення (зменшення) дійсної вартості АЗ внаслідок обчислення його комплектності, наявності аварійних пошкоджень або оновлення деталей;

К - коефіцієнт корегування залишкової вартості, згідно з специфікою ринкових умов.

Додаткове збільшення (зменшення) дійсної вартості АЗ, у тому числі причепів, від комплектності, оновлення деталей, аварійних пошкоджень (Сдоп) визначається з наступних складових:

Сдоп = Св1 + Св2 - (Свр + ВТВ),

де: Св1 - збільшення ціни АЗ при оновленні (заміні) його деталей на нові - з експлуатаційних, аварійних чи інших причин;

Св2 - збільшення ціни при додатковому обладнуванні досліджуваного АЗ;

Свр - вартість відновлювального ремонту (враховується при пред'явленні АЗ в аварійному або розукомплектованому стані);

ВТВ - втрата товарної вартості АЗ.

Ø Визначення вартості відновлювального ремонту АЗ.

Матеріальний збиток - це вартісне значення реальних витрат, що їх зазнає власник АЗ при його пошкодженні або розукомплектованності. Розмір матеріального збитку, за умов доцільності відновлення пошкодженого АЗ, визначається як сума вартості відновлювальних робіт (Свр), з урахуванням значення експлуатаційного зношення замінних деталей, втрати товарної вартості (ВТВ), який вираховується за формулою

У = Ср + См + Сд х (1 - Итс/100) + ВТВ,

де: Ср + См + Сд - вартість відновлювального ремонту;

Итс - розрахунковий процент експлуатаційного зношення деталей АЗ, %.

Ø Визначення вартості АЗ з метою його страхування. Особливості визначення прямого збитку.

Законодавче регулювання питань вартості майна в процедурах страхування здійснюється Законом України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, Положеннями (національними стандартами) оцінки, та Законом України “Про страхування».

Дійсна вартість майна для цілей страхування – вартість відтворення (вартість заміщення) або ринкова вартість майна, визначені відповідно до умов договору страхування.

Матеріальний збиток - це вартісне значення реальних витрат, що їх зазнає власник АЗ при його пошкодженні або розукомплектованності. Розмір матеріального збитку, за умов доцільності відновлення пошкодженого АЗ, визначається як сума вартості відновлювальних робіт (Свр), з урахуванням значення експлуатаційного зношення замінних деталей, втрати товарної вартості (ВТВ), який вираховується за формулою

У = Ср + См + Сд х (1 - Итс/100) + ВТВ,

де: Ср + См + Сд - вартість відновлювального ремонту;

Итс - розрахунковий процент експлуатаційного зношення деталей АЗ, %.

Вартість ремонтно-відновлювальних робіт визначається за формулою

Свр = Ср + См + Сд,

де: Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт;

См - вартість використаних для ремонту матеріалів;

Сд - вартість замінених при ремонті деталей, вузлів, агрегатів.

Вартість ремонтних робіт може визначатись як добуток трудовитрат на ремонт у нормогодинах і середньої регіональної вартості нормогодини для даної марки АЗ. Трудовитрати на ремонт приймаються на підставі чинних Типових нормативів трудомісткості на ТО і ремонт, а також відповідних рекомендованих видань.

Для визначення вартості матеріального збитку, заподіяного власнику ДТЗ, застосовується витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту.

Ø Особливості визначення розміру імовірного страхового відшкодування власнику АЗ. Вплив умов страхування АЗ на процедуру відшкодування витрат власнику АЗ.

При проведенні оцінки майна з метою його страхування імовірних розмір страхової суми визначається на підставі аналізу умов договору страхування в цілому, по окремому страховому випадку, групі страхових випадків, а також врахування особливостей фізичного стану майна, його поточного використання, впливу зовнішніх факторів на формування ринкової вартості майна тощо.

Ø Визначення вартості ремонтних робіт пошкодженого чи розкомплектованого АЗ.

Вартість ремонтно-відновлювальних робіт визначається за формулою

Свр = Ср + См + Сд,

де: Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт;

См - вартість використаних для ремонту матеріалів;

Сд - вартість замінених при ремонті деталей, вузлів, агрегатів.

Ø Визначення вартості складових АЗ, що підлягають заміні, та використаних матеріалів пошкодженого чи розкомплектованого АЗ.

Дані про вартість тих деталей, які підлягають заміні, застосовуються на підставі відповідних довідникових джерел, вказаних у додатку 8 “Науково-методичні рекомендації з питань проведення автотоварознавчої оцінки транспортних засобів” Додаток до наказу Міністра юстиції України від 1 жовтня 1999 р. N 60/5. Ціну деталей за прейскурантами, вказаними в додатку 8, слід коригувати з урахуванням увізного мита (якщо АЗ виготовлене за межами України), податків і дилерської надбавки, відповідно до формули 2 (“Науково-методичні рекомендації з питань проведення автотоварознавчої оцінки транспортних засобів” Додаток до наказу Міністра юстиції України від 1 жовтня 1999 р. N 60/5), де Цсп застосовується як ціна деталі (вузла, агрегату) відповідно до вищезгаданої довідково-нормативної літератури. Ціни деталей вищезгаданих АЗ без додаткових обчислень можна брати з "Бюллетеня автотовароведа".

Кількість та вартість ремонтних матеріалів визначається за відповідною нормативно-довідковою літературою.

Ø Класифікація ремонтів кузова АЗ. Методологія визначення трудомісткості ремонту кузова АЗ.

Для визначення вартості ДТЗ, його складових, а також для складання калькуляції відновлювального ремонту, у виняткових випадках (за відсутності необхідних довідкових даних), допускається використання відповідних вартісних даних аналогічних транспортних засобів.

Підбір аналога провадиться за нижче наведеними факторами:

вантажні автомобілі, тягачі: тип кузова (загального призначення чи спеціалізований), вантажність, колісна формула, розташування кабіни і двигуна відносно осей, тип двигуна (бензиновий, дизельний і ін.), потужність двигуна, робочий об’єм двигуна, габаритні розміри, комплектність, рік виготовлення;

причепи, напівпричепи: тип кузова за призначенням, вантажність (пасажировмісність), колісна формула, повна маса, корисний об’єм кузова, наявність тента, марка матеріалів несівних елементів, габаритні розміри, рік виготовлення;

легкові автомобілі, позадорожні легкові автомобілі: тип кузова (седан, комбі і ін.), призначення (дорожні, позадорожні), тип двигуна (бензиновий, дизельний і т.ін.), робочий об’єм двигуна, привод тягових коліс (передньоприводні, задньоприводні, повноприводні), тип коробки передач, габаритні розміри, комплектність, число дверей, рік виготовлення.

Для підбору аналога, перевагу слід надавати транспортним засобам того самого виробника (країни-виробника).

Рік виготовлення аналога повинен відрізнятися від року виготовлення оцінюваного ДТЗ не більше ніж на 5 років.

Аналог вважається підібраним, якщо відхилення факторів за кожною порівнюваною характеристикою, яка має числовий вираз, не перевищує ± 5%. Інші функціональні характеристики повинні співпадати.

Якщо відхилення факторів за порівнюваними характеристиками, яки мають числовий вираз, перевищує ± 5%, ціна приймається як середнє арифметичне значень декількох найбільш близьких аналогів.

Ø Визначення вартості ліквідації АЗ.

Ліквідаційна вартість (Сл) АЗ, його складових обумовлена обмеженим строком їхньої реалізації внаслідок примусового продажу і визначається за формулою

Сл = С * Кл

Де: С - ринкової вартості;

Кл = 0.8...0.95, коефіцієнт ліквідності, який враховує такі обставини: обмеження в організації маркетингових досліджень, проведення реалізації в короткі терміни у примусовому порядку, відсутність передпродажної підготовки ДТЗ.

Ліквідаційна вартість не враховує затрат, що супроводжують продаж, зокрема комісійні збори.

Ø Використання інформаційних джерел (нормативних, методичних, довідкових джерел та програмних продуктів) в процесі оцінки АЗ.

Кодекси та закони, що регламентують експертну діяльність (Закон України "Про судову експертизу", ЦПК, КПК, КК, АПК, КпАП України, Положення та Інструкції з питань судової експертизи тощо). Нормативно-технічну та методичну літературу.

- РД 37.009.024-97 "Приемка, ремонт и выпуск из ремонта кузовов легковых автомобилей предприятиями автотехобслуживания".

- РД 37.009.026-92 "Положение о техническом обслуживании и ремонте автотранспортных средств, принадлежащих гражданам (легковые и грузовые автомобили, автобусы, минитракторы)".

- "Положение о техническом обслуживании и ремонте автомобильного транспорта".

- "Руководство по ремонту, техническому обслуживанию и эксплуатации автомобилей (мотоциклов)".

- Типові нормативи трудомісткості на ТО та ремонт автомобілів.

- Збірник нормативних документів "О составе затрат по единых нормах амортизационных отчислений", М.: "Финансы и статистика", 1992.

- Комп'ютерні програми, які пов'язані з ремонтом АТ.

- Ідентифікаційні довідники з визначення місцерозташування ідентифікаційних номерів двигуна (його об'єму) та кузова (року випуску).

- Відповідність технічного стану ТЗ щодо умов безпеки руху. ГОСТ 25478-91 від 01.07.93.

Довідникова література:

- періодичний довідник "Бюллетень автотовароведа" ДНДІСЕ; ІВЦ СЕУ;

- періодичний довідник "Отпускные цены на автотранспортные средства, трактора, автомобильные и тракторные двигатели, мотоциклы, краны." НАМИ. Росія;

- періодичний довідник "Super schwacke": "EUROTAX", Швейцарія;

- періодичний довідник "Kalkulation": "EUROTAX", Швейцарія;

- періодичний довідник "Auto-ident": "EUROTAX", Швейцарія;

- періодичні довідники "Auto market report", "Kelley Blue Book", "Mitchell", "N.A.D.A.", США;

- періодичні довідники "PKW-Spezial" DAT Marktspiegel, Німеччина;

- міжнародний стандарт ISO - 3833;

- Фарбування ТЗ. "Lakirung". Швейцарія.

- Каталог двигунів. СЕУ, Донецьк. ІВЦ СЕУ


Питання по спеціалізації “Оцінка судноплавних засобів”

Ø Основні вимоги законодавства України та міжнародних конвенцій до суден різного призначення.

К документам Классификационных обществ и к документам, регламентированных Международными Конвенциями, разрешающих эксплуатацию судна (документы Регистра) относятся:

Классификационное свидетельство;

Свидетельство о годности к плаванию;

Пассажирское свидетельство или Свидетельство о грузовой марки или др.;

Свидетельство на оборудование и снабжение;

Свидетельство о минимальном составе экипажа;

Свидетельство о предотвращении загрязнения нефтью, сточными водами, мусором;

Акты осмотра судна Регистром;

Акты осмотра корпуса, устройств, оборудования и обеспечения.

Ø Судноплавні засоби (СЗ) як об’єкт оцінки. Класифікація СЗ. Характеристика ринку СЗ.

Классифицируются по следующим признакам:

Ø морские, речные, смешанного плавания;

Ø водоизмещающие и нетрадиционные скоростные (на воздушной подушке, на подводных крыльях, скоростные катамараны, экранопланы, с малой площадью ватерлинии, глиссеры и т.п.);

Ø самоходные и буксируемые.

Ø Основні методичні підходи та методи оцінки СЗ, їх характеристика.

При оценке судов применяются три стандартных подхода:

Ø затратный подход;

Ø сравнительный подход;

Ø доходный подход.

Сущность затратного подхода заключается в том, что в качестве меры рыночной стоимости принимаются затраты (издержки) на создание оцениваемого объекта. При использовании затратного подхода определяется стоимость воспроизводства или стоимость замещения и из нее вычитается общий износ. Сравнительный подход заключается в анализе продаж и цен предложения аналогичных объектов собственности для расчета наиболее вероятной продажной цены оцениваемого объекта. Основывается на сборе данных, установлении подходящих единиц сравнения и применении полученных данных к оцениваемому объекту.

Доходный метод основывается на том, что потенциальный инвестор не заплатит за имущество сумму, большую чем текущая стоимость будущих доходов от владения этим имуществом. Доходы, полученные от владения оцениваемым имуществом, рассматриваются с точки зрения наилучшего и наиболее эффективного использования. Доходный метод основывается на двух методах: методе прямой капитализации дохода и методе дисконтирования денежных потоков.

Ø Вихідні дані для оцінки СЗ: порядок підготовки та збору. Аналіз вихідних даних та технічне технічний огляд суден.

Для определения стоимости судна собирается и анализируется техническая, рыночная, бухгалтерская, финансовая и другая информация, которая может являться необходимой и достаточной для получения обоснованного мнения относительно стоимости объекта оценки. При этом конкретный перечень информации зависит от цели и базы оценки.

Основным содержанием технического обследования для целей оценки судна является сбор фактических данных о характеристиках и фактическом состоянии судна. При этом устанавливаются:

- тип основных конструктивных элементов судна;

- виды основных конструкционных материалов, примененных при постройке;

- вид и состав комплектующего оборудования и механизмов;

- техническое состояние судна в целом, а также его корпусных конструкций, оборудования, систем, устройств, механизмов и конструктивных элементов.

Рассматриваются акты освидетельствования судна Регистром и результаты проведенных им в процессе освидетельствования осмотров, измерений, испытаний, проверок в действии судовых механизмов, оборудования, систем и устройств, результаты дефектации корпуса и надстроек и других элементов судна.

Ø Визначення вартості СЗ за витратним підходом.

Стоимость судна, оцениваемая затратным методом определяется в следующей последовательности:

Ø определение восстановительной или заменяющей стоимости;

Ø определение величины накопленного износа судна;

Ø определение стоимости судна затратным методом как восстановительной стоимости за минусом накопленного износа.

Применение заменяющей стоимости целесообразно в случаях, когда определить стоимость возведения точной копии судна трудно из-за устаревших типов конструктивных элементов судна или методов постройки, использовавшихся при строительстве объекта оценки. Выбор принятого вида стоимости обосновывается в отчете.

Ø Види зносу СЗ та їх вплив на вартість СЗ.

Под накопленным износом понимается уменьшение восстановительной или заменяющей стоимости судов, которое может иметь место в результате физического, функционального и внешнего износа:

- исправимый физический износ (отложенный ремонт);

- неисправимый физический износ;

- исправимый функциональный износ;

- неисправимый функциональный износ;

- внешний (экономический) износ.

Ø Особливості визначення фізичного зносу СЗ та його основних елементів.

Исправимый физический износ предполагает возможность восстановления нормальных эксплуатационных характеристик элемента судна (поэтому его часто называют отложенным ремонтом). При этом предполагается, что элемент восстанавливается до уровня, обеспечивающего возможность его эксплуатации, как минимум, до следующего классификационного освидетельствования. Величина устранимого физического износа соответствует сумме затрат на его устранение.

Неисправимый физический износ определяется на базе разности между полной восстановительной или заменяющей стоимостью и величиной исправимого физического износа. Для целей расчета элементы судна имеющие неисправимый физический износ, делятся на долгоживущие и короткоживущие.

Ø Порядок визначення залишкового строку служби СЗ та його основних конструктивних елементів.

Величина остаточного срока службы (ресурса) судна То вычисляется путем вычитания из нормативного срока службы Тн фактического срока службы Т на момент оценки:

То = Тн - Т

Расчет значения остаточного срока службы і – го основного конструктивного элемента судна Тоі ведется на базе данных о величинах фактических износов и скоростей изнашивания или средних расчетных скоростей изнашивания элементов. При этом следует учитывать их назначение и материалы, из которых они изготовлены.

Ø Порядок та обмеження щодо використання доходного підходу для оцінки СЗ. Основні етапи оцінки СЗ методами, що базуються на доходному підході.

Определение стоимости методом капитализации дохода выполняется в следующей последовательности:

1. прогнозирование будущих доходов судна;

2. пересчет будущих доходов в текущую стоимость.

Будущие доходы судна делятся на два типа: доходы от операционной (эксплуатационной) деятельности и доходы от реверсии (возврата от продажи судна после окончания расчетного периода).

Определение стоимости методом капитализации дохода следует выполнять на основе вероятностного подхода с применением соответствующих методик прогнозирования и обработки результатов (метод сценариев, анализ чувствительности и т.п.). При оценке судов, функционирующих как самостоятельный бизнес (гостиницы, рестораны, бары, коммерческие спортивные и медицинские учреждения, круизные суда и т.п.), допускается определять стоимость судна как действующего предприятия исходя из его коммерческого потенциала с применением соответствующих методик оценки бизнеса.

Ø Порядок застосування порівняльного підходу для оцінки СЗ.

Метод сравнения продаж применяется при наличии достаточного количества достоверной рыночной информации о сделках купли-продажи объектов, аналогичных оцениваемому. При этом критерием для выбора объектов сравнения является аналогичное наилучшее и наиболее эффективное использование.

Определение стоимости судна методом сравнения продаж производится в следующей последовательности:

Ø анализ рыночной ситуации для аналогичных объектов и выбор достоверной информации для анализа;

Ø определение подходящих единиц сравнения;

Ø выделение необходимых элементов сравнения;

Ø проведение корректировок стоимости единиц сравнения по элементам сравнения;

Ø приведение ряда скорректированных показателей стоимости для объектов сравнения к одному показателю или к диапазону стоимости объекта оценки.

Ø Види об’єктів – аналогів СЗ. Характеристика та порядок використання джерел інформації про аналоги продажу СЗ.

К элементам сравнения относят характеристики судов и сделок, которые вызывают изменение цен на судно. К элементам, подлежащим обязательному учету, относят:

1) состав передаваемых прав собственности;

2) условия финансирования сделки купли-продажи;

3) условия продажи;

4) время продажи;

5) место постройки судна;

6) технические характеристики;

7) эксплуатационные характеристики;

8) экономические характеристики;

9) характер текущего использования и возможности его изменения;

10) компоненты стоимости, не связанные с самим судном.

Ø Вибір бази для порівняння при використанні порівняльного підходу для оцінки СЗ.

В качестве единиц сравнения принимают измерители, традиционно сложившиеся на местном рынке. Для оценки одного и того же объекта могут быть применены одновременно несколько единиц сравнения.

Ø Класифікація ознак та елементів порівняння СЗ. Процедура порівняння аналогів продажу СЗ.

При проведении сравнительного анализа в качестве единицы сравнения применяются стоимости:

1) для универсальных грузовых судов:

- тонны грузоподъемности,

- тонны дедвейта,

- единицы измерения регистровой вместимости,

- тонны полного водоизмещения,

- всего судна;

2) для специализированных судов:

- единицы грузоподъемности (контейнеровместимости, пассажировместимости и т.д.),

- тонны полного водоизмещения,

- всего судна;

3) для буксиров, ледоколов, служебно-вспомогательных, судов технического флота и самоходных плавучих технических средств:

- единицы производительности,

- тонны водоизмещения,

- единицы мощности главной энергетической установки,

- всего судна.

Корректировки цен продажи сравнимых объектов производятся в следующем порядке:

- в первую очередь производятся корректировки, относящиеся к условиям сделки и состоянию рынка, которые проводятся путем применения каждой последующей корректировки к предыдущему результату;

- во вторую очередь производятся корректировки, относящиеся непосредственно к судну, которые производятся путем применения указанных корректировок к результату, полученному после корректировки на условия рынка, в любом порядке.

Ø Визначення вартості СЗ, які підлягають капітальному ремонту або утилізації.

Стоимость требующего ремонта судна меньше рыночной стоимость работоспособного судна на величину следующих предполагаемых затрат:

Затрат на сопутствующие ремонту работы (буксировка судна к месту ремонта, докование, подготовка к ремонту, осмотр подводной части, окраска, ходовые испытания, возвращение к месту приписки);

Затрат на монтажно-демонтажные работы;

Стоимость заменяемого оборудования (агрегатов, узлов, деталей);

Стоимость использованных основных и сопутствующих материалов;

Все перечисленные затраты вычисляются по укрупненным нормативам с индексацией их на момент оценки и вычитаются из рыночной стоимости судна.

Списанию и последующей утилизации (ликвидации) подвергаются суда, отслужившие назначенный срок (ресурс), выведенные из эксплуатации и невосстанавливаемые в целью дальнейшего использования в качестве транспортных (перевозочных) средств. Стоимость ликвидации указанных объектов рекомендуется определять по действующим на рынке ценам доковой массы или металлолома, полученного от его разделки.

Формула расчета стоимости ликвидации судна по действующим на рынке ценам доковой массы судна имеет следующий вид:

n k

С = mд * Цд + Σ Сві * (1 – Фиі) – Σ Сдоп,

і=1 j=1

mд – доковая масса судна;

Цд – цена одной тонны доковой массы судна;

Сві – восстановительная стоимость і-го элемента судна, находящегося в работоспособном состоянии и имеющего спрос на рынке;

Фиі – износ і-го элемента судна;

Сдоп – дополнительные затраты j-го типа (вида), которые может понести судовладелец на перегон судна из района (бассейна) его дислокации к месту утилизации.

Формула расчета стоимости ликвидации судна по действующим на рынке ценам на металлолом, полученный от его разделки, имеет следующий вид:

n k

С = mм * Цм + Σ Сві * (1 – Фиі) – Σ Сдоп,

і=1 j=1

mм – масса металлолома, получаемого от разделки судна;

Цм – цена одной полученного от разделки судна металлолома.

Цены Цд и Цм зависят от типа судна (сухогрузное, нефтеналивное, пассажирское и т.д.) и его грузоподъемности.

Ø Організація процесу оцінки СЗ та її етапи (укладання договору на проведення оцінки, збір інформації, обстеження об‘єкта, обґрунтування методології оцінки, процедура визначення вартості, складання звіту про оцінку).

Работа по оценке судов выполняется в следующей последовательности:

- предварительный этап;

- составление технического задания на оценку;

- сбор, обработка и анализ информации, необходимой для оценки;

- определение стоимости объекта оценки с применением стандартных методов оценки;

- оформление результатов оценки.


Питання по спеціалізації “Оцінка літальних апаратів”

Ø Літальні апарати (ЛА) та повітряні судна (ПС) як об’єкти оцінки. Державна реєстрація ЛА та ПС та документи, що регламентують експлуатацію ЛА та ПС.

Особенности эксплуатации каждого типа ЛА определяется на основании следующих эксплуатационных документов:

  1. Единых регламентов технической эксплуатации;
  2. Технического описания;
  3. Формуляров.

Ø Вимоги законодавства України та міжнародних конвенцій до ЛА різного призначення.

Основой государственного регулирования деятельности гражданской авиации Украины является законодательная и нормативно-правовая база, состоящая из Конституции Украины, Закона Украины "О транспорте", Воздушного кодекса Украины (Постановление Верховного Совета Украины от 04.05.93 №31б8-ХП с изменениями, внесенными Постановлениями Верховного Совета Украины от 21.10.97 №590/97-ВР и от 15.12.99 №1297-Х1\0, Концепции развития гражданской авиации Украины (постановление КМУ 28.12.96 № 1587).

Ø Класифікація ЛА. Групи ПС. Основні льотно-технічні характеристики, характеристики силової установки, системи експлуатації, обладнання.

По функциональному назначению ЛА делятся на:

Ø Научно-исследовательские (экспериментальные);

Ø Народно-хозяйственные;

Ø Военные;

Ø Спортивные.

По принципам действиям различаются:

Ø Аэростатические (воздухоплавательные ЛА;

Ø Аэродинамические ЛА;

Ø Космические ЛА;

Ø Ракеты;

Ø Гибридные летательные аппараты.

По наличию экипажа ЛА делятся на пилотируемые и беспилотные, по степени повторности использования – на одно- и многоразовые.

Ø Експертиза технічного стану ЛА: її необхідність та





Дата публикования: 2015-01-24; Прочитано: 442 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!



studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2024 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.107 с)...