Показники якості товарів

Щоб оцінити якість продукції, ступінь її придатності задовольняти ті чи Інші потреби, використовують показники якості, які виражають кількісну характеристику властивостей даної продукції'.

Згідно з ДСТУ 3993-2000 властивість товару — це об'єктивна особливість товару, яка проявляється у сфері товарного обігу, споживання або експлуатації.

Простими називають властивості, які для конкретних умов оцінки рівня якості не діляться на дрібніші. До них належать, наприклад, вологість, кислотність, смак.

Складними називають властивості, які можна поділити на прості- наприклад, зовнішній вигляд яблука — це властивість, яка включає кольори шкірки і м'якоті, форму І розмір плоду.

Показники якості залежно від характеру завдань, які при цьому вирішуються, класифікують за різними ознаками.

1. За характеризованими властивостями розрізняють показники призначення, надійності, технологічності безпеки, транспортабельності, а також ергономічні, естетичні, екологічні, економічні, патентно-правові,

2. За способами вираження показники якості поділяють на такі, які виражаються в натуральних одиницях (наприклад, кілограми), в умовних одиницях (бали, рази) і в одиницях вартості (гривні).

3. За кількістю характерних властивостей, що враховуються при визначенні якості, показники розподіляють на одиничні і комплексні.

4. За методами аналізу показники якості поділяють на органолептичні, фізичні, хімічні, мікробіологічні.

5. За характером застосування для оцінки якості показники поділяють на базові і відносні, прямі і непрямі
Серед перелічених показників, безумовно, не всі однаковою мірою застосовуються для характеристики

продовольчих товарів. Деякі з них мають першочергове значення (показники призначення, надійності технологічності, транспортабельності), деякі поки що застосовуються рідше (ергономічні, патентно-правові)

Показники призначення характеризують властивості продукції, що визначають основні функції для виконання яких ця продукція виготовлена. Ці показники можна поділити на кілька підгруп класифікаційні характеризують належність продукції до конкретної класифікаційної групи (наприклад за вмістом солі солоні рибні товари можуть бути міцно -, середньо - і слабосоло-ними; за кількістю цукру і спирту вина можуть бути солодкими, напівсолодкими і сухими); показники складу і структури відображають вміст хімічних речовин (наприклад, масова частка солі. Цукру, кислоти); показники функціональної й технологічної ефективності відбивають корисний ефект від експлуатації чи використання продукції (наприклад, енергетична вартість, засвоюваність).

Безумовно, така диференціація не є обов'язковою, а в кожному конкретному випадку визначається відповідними методиками оцінки ріння якості для кожного товару.

Показники надійності (збереження) характеризують властивість продукції зберігати початкову якість протягом певного часу зберігання або транспортування.

Серед показників надійності важливими є терміни зберігання, серед яких розпізнаються такі терміни, як гарантійний. Оптимальний та строк придатності.

Гарантійний, термін зберігання — це проміжок календарного часу, протягом якого діє відповідальність виробника (продавця, виконавця) за відповідність проданого ним товару вимогам нормативних документів, договору за умови дотримання споживачем правил його експлуатації, використання та зберігання-Гарантійні терміни зберігання товарів регламентуються основами державного законодавства, положеннями про поставку товарів, діючими стандартами та Іншими документами.

Досить велика кількість харчових продуктів існує не тільки для задоволення потреб людини в енергії, а й має певне фізіологічне значення для організму. Тому час ефективного використання цих продуктів визначається строком фізіологічної дії. Для таких продуктів повинен встановлюватися оптимальний термін зберігання. Наприклад, одноденний кефір має послаблюючу дію на шлунково-кишковий тракт, а триденний закріплюючу. Вологодське коров'яче масло зберігає свої особливі властивості тільки ЗО діб з моменту виробництва.

Термін служби — це період, протягом якого виробник зобов'язується забезпечити споживачу можливість використання товару за призначенням І бере на себе відповідальність за Істотні недоліки, які виникли з Його вини

Термін придатності — це період часу, протягом якого товар за органолептичними, фізико-хімічними, медико-біологічними та іншими показниками при дотриманні належних умов зберігання визначається виробником придатним до використання за призначенням.

Показники технологічносте характеризують властивості продукції, які зумовлюють оптимальний розподіл витрат матеріалів, предметів праці І часу при технологічній підготовці виробництва, виготовленні та експлуатації продукції. У харчовій промисловості показники технологічності в основному характеризують сировину (наприклад, олійність соняшника, сиропридатність молока).

Показники транспортабельності вказують на придатність продукції до транспортування. Для оцінки показників транспортабельності необхідно мати дані, що характеризують процес транспортування: масу та об'єм продукції, її фізико-хімічні властивості. Допустимі значення режимів транспортування, коефіцієнт можливого використання вантажності транспортних засобів.

Показники ергономічності характеризують систему людина—вироби у виробничих і побутових процесах. Серед цих показників важливими є гігієнічні, фізіологічні, психофізичні та психологічні.

Гігієнічні показники визначають відповідність виробів гігієнічним умовам життєдіяльності І працездатності людини при взаємодії з продукцією (освітленість, температура та вологість повітря в приміщенні, шум, вібрація тощо). Для харчових продуктів ці показники виражають відповідність окремим санітарно-гігієнічним нормам і рекомендаціям (наявність у продуктах солей важких металів, солі - титр, мікробіологічна та радіаційна забрудненість).

Фізіологічні і психофізіологічні показники характеризують вироби та елементи їхньої конструкції, при експлуатації яких беруть активну участь органи чуттів та м'язова енергія людини. При цьому враховується відповідність виробів силовим, швидкісним, енергетичним, зоровим, смаковим, тактильним можливостям людини (поріг відчуття смаку, запаху, чутливості та ін.).

Психологічні показники застосовують при визначенні відповідності товару психологічним особливостям людини. Наприклад, покупці майже завжди віддають перевагу освітленим фруктовим і ягідним сокам, незважаючи на те, що непрояснені соки мають більшу харчову цінність.

Антропометричні показники характеризують відповідність конструкції товару і його елементів формі і масі тіла людини. Це забезпечує зручність використання товару і раціональні витрати енергії людини в системі «людина — товар — середовище». Антропометричні показники мають важливе значення при визначенні якості взуття, одягу, меблів.

Естетичні показники характеризують Інформаційну виразність, раціональність форми, цілісність композиції, здатність виробів виражати їхню соціально-культурну значущість, ступінь корисності і технічної вдосконаленості та стабільність товарного вигляду.