Білет №22

Перебудова Горбачова. Спроби реформування сус-ва на засадах демократії та гласності

Перебудо́ва — загальна назва сукупності політичних і економічних реформ, що проводилися в СРСР у 1985—1991 роках. Складові частини Перебудови: демократизація суспільного життя; введення елементів ринкових відносин; відмова від надмірної критики капіталістичного ладу,. Ідеї перебудови теоритично мали шанс на реалізацію але план перебудови Горбачова не здійснився через декілька причин, серед яких:

- відсутність чіткої стратегії перебудови та помилки в зовнішній та внутрішній політиці через це;

- вичерпаний економічний потенціал СРСР;

- непослідовність та нерішучість у реформах;

- опір перебудові старого партійно-державного апарату та ін.

Перебудова мала чотири єтапи:

1) березень 1985 року - січень 1987 року - під гаслом "більше соціалізму";

2) 1987 - 1988 рр. - "більше демократії";На січневому (1987 р.) пленумі ЦК КПРС було покладено початок новому етапові перебудови, на перший план висунуто вже не прискорення, а завдання демократизації суспільного життя. В цей період відбувається перебудова в кадровій політиці, визначено стратегічні завдання перебудови: нове політичне мислення; радикальна економічна реформа (червневий 1987 р. пленум ЦК КПРС); демократизація усієї політичної структури.Активно формується соціальна база перебудови – виникають, зміцнюються та набувають авторитету в суспільстві неформальні організації

3) 1989 - 1990 рр. - розмежування й розкол у таборі провідників перебудови; В економічній сфері спостерігається посилення самостійності державних підприємств та розширення сфери діяльності приватного сектора.КПРС дедалі більше "не вписується" в процес перебудови, не "встигає" за перебігом подій, появляється масове вільнодумство, формуються нові політичні структури, в Україні виникає Народний рух України за перебудову (вересень 1989 року), незалежний масовий робітничий рух (липень 1989). Монополія КПРС у політичній сфері поступово витісняється реальним плюралізмом;кількісний склад КПУ зменшився за 1990 р. – на 10%..Падіння показників розвитку промисловості республіки становило 0,1%, сільського господарства – 3,7%.;

4)1991 р. - перемога радикал-реформізму, розпад СРСР. грудень 1990 – серпень 1991 рр. – загострення економічної і політичної кризи в СРСР, намагання консервативних сил врятувати імперію; кінець перебудові, перемога демократичних сил. Спад виробництва катастрофічно наростав, в 1991 р. валовий суспільний продукт в Україні був на 11,3% меншим, ніж у 1990 р., національний дохід зменшився на 11,2%, падіння промисловості становило 4,8%, сільського господарства — 13,2%.Важливою віхою цього етапу став березневий (1991 р.) референдум, суттю якого було питання про збереження існуючого СРСР. Спроба консервативного табору перейти до активних дій, силою взяти реванш знайшла своє втілення у здійсненні 19–21 серпня 1991 р. державного перевороту. Але демократичним силам вдалося не тільки вистояти, а й перемогти путчистів, і 24 серпня 1991 р. український парламент прийняв Акт про незалежність України.перебудова була приречена на поразку оскільки мала змінити не систему, не фундамент більшовицького соціалізму, Перебудову почав правлячий клас в своїх інтересах, в інтересах свого порятунку, Гасла перебудови – "радикальні економічні реформи, демократизація суспільного життя, гласність" залишились дозованими, обмеженими рамками соціалізму.

4. Перебудова намагалась поєднати непоєднанне:

− ринок з централізованим плануванням;

− політичний плюралізм з керівною роллю КПРС;

− суверенітет республік із збереженням єдиної союзної держави.

Як "революція згори", перебудова не досягла поставлених цілей, а навпаки, всупереч задуму її ініціаторів, стимулювала революційний процес "знизу": народ пробудився, гласність і демократизація вийшли за рамки дозволеного, появилась легальна опозиція системі, що врешті і призвело до знищення тоталітарної Імперії.Перебудова в Україні мала свої особливості, які відрізняли її від інших радянських республік:

Компартія України була найбільш, вірнопідданою КПРС.

В Україні була сильна і найдовша протидія партійних консервативних сил на чолі з В. Щербицьким.

Радянська Україна залишалася "заповідником застою" без елементарного суверенітету і незалежності від центру.

Негативний вплив катастрофи на ЧАЕС 26 квітня 1986р.

Однак час перебудови не можна недооцінювати, вона відкрила останній рубіж боротьби на шляху до державності, полегшила, скоротила, прискорила цей шлях.Чи була б незалежність України без перебудови 1985–1991 рр.? Відповідь однозначна - так, але шлях до неї був би довшим, важчим і ще більш жертовним.

Демократизація – процес подолання всевладдя КПРС через законодавче забезпечення демократ прав і свобод, самоврядування народу.

Гласність – можливість отримання правдивої інформ про події в країні та світі, пом’якшення цензури, можливість критики органів влади вільно висловлювати свою думку та дізнатись правду про історичне минуле свого народу. Гласність – перехідний етап до свободи слова.

2. Кири́ло-Мефо́діївське бра́тство — українська таємна політична організація, що виникла в грудні 1845 — січні 1846 у Києві. Ініціаторами створення братства і його засновниками виступили Василь Білозерський, Микола Гулак, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Опанас Маркевич. Кирило-Мефодіївське братство ставило своїм головним завданням побудову майбутнього суспільства на засадах християнської моралі, шляхом здійснення ряду реформ; створення демократичної федерації слов'янських народів, очолюваної Україною, на принципах рівності і суверенності; знищення царизму і скасування кріпосного права і станів; встановлення демократичних прав і свобод для громадян; зрівняння у правах всіх слов'янських народів щодо їх національної мови, культури та освіти.

3.1. Однак зміна військово-політичних умов призвела до необхідності шукати нового союзника. Грабіжницька, зрадлива політика кримських ханів та пасивність Туреччини, з одного боку, непримиренність Речі Посполитої щодо Української держави – з другого, примусили Б. Хмельницького укласти 8 січня 1654 р. на раді в Переяславі військово-політичний союз з Московським царством.

3.2. у звязку з нападом російської армії - укр-рад війна (25 грудня 1917) ЦР повинна була якби зібрати останні сили щою витримати удар

і причинами тут є основні цілі ЦР:
1. мобілізувати та організувати укр народ для відсічі агресора

2. формально відмежуватися від більшовицького режиму

3. створии передумови для самостійних переговорів з Німеччиною та її союзниками

безпосередньо у документі було сказано про боротьбу проти більшовицьокго режиму на теренах України