Причини і наслідки Нац-визвол війти укр. народу в сер 17 ст, місце і роль Переясл ради та її оцінки

У першій половині 17 ст. майже всі заселені укр. Народом землі опинилися в складі Речі Посполитої, яка не тільки пригнічувала укр. Народ, але і все більше посилювала нац. Гноблення. Укр. Народ неодноразово піднімався на повстання, але ці повстання завжди були жорстоко придушені. І ось в січні 1648 року Богдан Хмельницький підняв повстання, що стало початком Нац-визвольної війни.

За характером визвольна війна була антифеодальною, нац.-визвольною, проходила під релігійними гаслами. Причин цієї війни було чимало. Це і погіршення становища козацтва (їх обмежили у виборі старшини, знову ввели козацький реєстр, який все зменшувався і зменшувався), і посилення гноблення селянства, а також переслідування православ’я і насадження уніатства та католицизму.

Нац.-визвольна війна під проводом Б.Хмельницького тривала з 1648-1676рр. а потім ця боротьба за незалежність переросла у громадянську війну. Весь період боротьби тривав з 1648-1676 рр., який отримав назву Українська революція.

Внаслідок перемог, здобутих у ході визвольної війни, багато міст Укр звільнилися від польсько-шляхетської влади нац.-релігійних утисків. Багато міщан вступило до війська Запорізького й стали козаками. Тепер вже міщани могли вільно займатися ремеслом, різними промислами, торгівлею, а частина з них – і сільським господарством. На жаль, у нац.-визвольній війні були і негативні наслідки. До них належить: розкол терит Укр. На Лівобережну, Правобережну та Слобожанщину. Лівобережжя і Слобожанщина перебували у складі Російської держави, а Правобережжя – Речі Посполитої й частково під протекторатом Туреччини. Пошматована на окремі частини, Укр. зазнала значних матеріальних і людських втрат. Проте дух козацький, волелюбність укр. залишились нездоланними.

Перед гетьманом Б.Хмельницьким склалася така ситуація, що необхідно було найти союзника для боротьби, захисту від польського гніту. Козацька старшина вирішила, що кращим союзником для Укр буде Москва, бо їхня віра православна, їхня мова ближча до нашої і культура також.

І ось 8 (18) січня 1654 року був підписаний договір з Москвою, який отримав назву Переяславська рада. Ця подія принципово вплинула на всю подальшу історію укр. народу. Ставлення до Переяславської угоди 1654 року завжди було і залишається неоднозначним.

Одним із наслідків Переяславської ради для Укр стало утвердження Української козацької держ. Як правової автономії. Але пізніше посилились процеси колонізації козацької держ, відбулася її повна ліквідація.

Укладення Переяславської угоди дало змогу відокремитися козацькій Укр від Речі Посполитої. Але згодом так, що це було позбавлення польського гніту і потрапляння під Московський гніт.

Отже, можна зробити висновок щодо Переяславської угоди: Укр держ в січні 1654 року добровільно визнала протекторат Московської держ.

2. Городе́льська унія 1413 — угода між польським королем Владиславом ІІ Ягайлом та великим князем литовським Вітовтом, укладена 2 жовтня 1413 року у місті Городлі на річціЗахідний Буг.

Рішення угоди, заперечуючи положення Кревської унії 1385 р., підтверджували існування Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського як окремої незалежної держави. Разом з тим визнавалася політична зверхність польського короля, який мав стати великим князем литовським після смерті Вітовта. Городельська унія передбачала проведення ряду заходів, спрямованих на уніфікацію систем органів державного управління обох країн, а також зрівняння прав шляхти католицького віровизнання Королівства Польського та Великого князівства Литовського.

Результатом Городельської унії було послаблення союзу Литви та Польщі у війнах із Тевтонським орденом.

3.1. Неолітична революція — історичний період переходу в епоху неоліту від привласнюючого до відтворюючого типу господарства, це пов'язано з виникненням скотарства,тваринництва, землеробства. Цей процес сприяв виникненню міських поселень, ремесел та писемності.

3.2.