Текст в постмодерністських концепціях

Концепція тексту, що рішуче відкидає ті звичні уявлення про нього, які ми позначили. Її можна назвати теорією тексту без берегів, або концепцією суцільної текстуалізациі реальності. «Це означає, що текст – не просто мовний акт. Допустимо, що стіл для мене – текст. То, як я сприймаю цей стіл – долінгвістичне сприйняття, –уже саме по собі для мене текст» (Же. Дерріда). Словом «текст» позначають також загальну сукупність наявного в об'єктивній реальності. Уявлення про світ як книгу, тобто тексті (Р.Д. Тіменчик) Барт протиставив один одному художній текст і художній твір, розмежувавши два роди літературних текстів. Тексти класичних творів, що володіють смисловою визначеністю і що утілюють авторську поезію, характеризуються ним іронічно -отчужденно. Класичний текст віддає дань лукавству і лицедійству, оскільки уявляє себе визначеним і цілісним, не маючи до того підстав. Життя в такому тексті перетворюється на нудотне місиво розхожих думок і в задушливий покрив, створений з прописних істин. У сучасних же текстах говорить сама мова. Тут немає місця голосам персонажів і автора; на зміну останньому як носієві визначеною позицій приходить Ськріптор (що пише), що з'являється тільки в процесі листа і перестає існувати, якщо текст вже створений.