Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
а) економічно-математичне моделювання;
б) розрахунково-аналітичний метод;
*в) ув'язка фінансових показників дохідної та витратної частин фінансового плану та визначення конкретних джерел покриття для кожної статті витрат; г) нормативний метод.
Тест 260. Сутність розрахунково-аналітичного методу планування фінансових показників полягає в...
а) розробленні варіантів планових розрахунків для вибору най-
оптимальнішого варіанта;
*б) розрахунку показників на підставі аналізу фактичних даних з урахуванням перспектив їх змін у плановому періоді;
в) розрахунку показників на основі певних фінансових норм і техніко-економічних нормативів;
г) балансуванні доходів і витрат фінансового плану з зазначенням джерел покриття кожної статті витрат.
Тест 261. Відправною точкою під час бюджетування є…
а) бюджет реалізації;
*б) бюджет виробництва;
в) бюджет ресурсів за умови їх обмеженості;
г) бюджет прибутків і збитків.
Тест 262. Сутність принципу декомпозиції в бюджетуванні полягає в тому, що…
*а) кожний бюджет нижчого рівня є деталізацією бюджету більш високого рівня;
б) усі операції підприємства, які пов’язані з надходженням чи виплатою коштів, повинні бути відображені в бюджеті;
в) обсяги надходжень і використання грошових коштів мають базуватись на реальних прогнозах;
г) бюджет реалізації повинен відображувати всі напрямки діяльності підприємства.
Тест 263. Фінансові бюджети відображають…
а) результати поточної (оперативної) діяльності, і насамперед показники доходу та здійснених поточних витрат;
б) вплив прийнятих рішень у виробничій, комерційній, інвестиційній діяльності підприємства на його фінансові ресурси;
в) обсяг запланованих інвестиційних витрат за проектами, що приймаються;
*г) фінансовий стан підприємства на певну дату.
Тест 264. Динамічний (рухомий) баланс (бюджет) відображає...
*а) очікувані в плановому періоді зміни в складі активів та пасивів;
б) координацію й узгодженість показників бюджетів структурних підрозділів між собою;
в) зміни показників залежно від попиту та пропозиції на товари-замінники;
г) зміни в обсягах фінансових ресурсів у результаті інвестиційних процесів.
Тест 265. Гнучкий бюджет — це…
а) план, узгоджений за напрямками та підрозділами;
б) план, в якому витрати та фінансові показники не змінюються залежно від обсягів виробництва й реалізації;
в) план, в якому фіксуються значення факторів, що найбільше впливають на прогнозування результатів діяльності підприємства та на обсяг запланованих інвестиційних витрат за проектами, що приймаються;
*г) план, в якому витрати та фінансові результати змінюються залежно від обсягів виробництва та реалізації.
Тест 266. Жорсткий бюджет використовується за умови, що …
а) витрати, які здійснені протягом бюджетного періоду, мають яскраво виражену залежність від зміни обсягу виробництва;
б) є можливість адаптувати понесені витрати до різних рівнів виробництва;
*в) витрати, які здійснені протягом бюджетного періоду, не мають яскраво вираженої залежності від змін обсягу виробництва;
г) обсяг прибутку залежить від кількості виробленої продукції.
Тест 267. Об’єктом контролю в бюджетуванні є...
а) окремі показники витрат і доходів, надходжень та видатків;
б) служби контролінгу, що здійснюють контроль за дотриманням показників бюджетів;
*в) бюджети структурних підрозділів, часткові (функціональні) та зведені бюджети;
г) методи та процедури, які використовуються в процесі контролю за виконанням бюджету;
Тест 268. Прогнозування ліквідності у фінансовому плануванні проводиться на основі…
а) узгодження вхідного грошового потоку від інвестиційної діяльності в запланованому періоді;
б) зіставлення обсягів виробництва та реалізації в запланованому періоді;
в) фіксації факторів, які найбільше впливають на прогнозування результатів діяльності підприємства;
*г) зіставлення грошових надходжень і видатків, які очікуються в плановому періоді.
Тест 269. Збалансованості фінансових ресурсів можна досягти…
а) покриваючи дефіцит ресурсів збільшенням дохідної частини до необхідного рівня (якщо підприємство має вільний доступ до ринків капіталів);
б) зменшуючи планові обсяги грошових видатків (якщо підприємство має обмежені можливості фінансування);
в) збільшуючи обсяги продажу продукції в кредит за умови підвищення цін та зменшуючи власну кредиторську заборгованість;
*г) усі попередні відповіді правильні.
Тест 270. Фінансова криза — це …
*а) неспроможність суб’єкта підприємницької діяльності задовольнити в установлений для цього термін висунуті до нього з боку кредиторів вимоги й виконати зобов’язання перед бюджетом;
б) фаза розбалансованої діяльності підприємства та обмежених можливостей його впливу на фінансові відносини;
в) визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність і задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
г) становище, за якого на підприємстві зруйновано виробничий потенціал і відсутні довгострокові фактори успіху.
Тест 271. Стратегічна криза — це…
*а) становище, за якого на підприємстві зруйновано виробничий потенціал і відсутні довгострокові фактори успіху;
б) становище, за якого підприємство є неплатоспроможним, або існує реальна загроза втрати платоспроможності.
в) пов’язана з недостатністю активів у ліквідній формі неспроможність суб’єкта підприємницької діяльності задовольнити в установлений для цього термін висунуті до нього з боку кредиторів вимоги й виконати зобов’язання перед бюджетом;
г) фаза розбалансованої діяльності підприємства та обмежених можливостей його впливу на фінансові відносини.
Тест 272. Криза прибутковості — це…
а) становище, за якого на підприємстві зруйновано виробничий потенціал і відсутні довгострокові фактори успіху;
*б) становище, за якого перманентні збитки зменшують власний капітал, що призводить до незадовільної структури балансу;
в) становище, за якого підприємство є неплатоспроможним, або існує реальна загроза втрати платоспроможності.
г) пов’язана з недостатністю активів у ліквідній формі неспроможність суб’єкта підприємницької діяльності задовольнити в установлений для цього термін висунуті до нього з боку кредиторів вимоги й виконати зобов’язання перед бюджетом.
Тест 273. Криза ліквідності — це…
а) становище, за якого на підприємстві зруйновано виробничий потенціал і відсутні довгострокові фактори успіху;
б) становище, за якого перманентні збитки зменшують власний капітал, що призводить до незадовільної структури балансу;
*в) становище, за якого підприємство є неплатоспроможним, або існує реальна загроза втрати платоспроможності.
г) фаза розбалансованої діяльності підприємства та обмежених можливостей його впливу на фінансові відносини.
Тест 274. Банкрутство — це…
а) фаза розбалансованої діяльності підприємства та обмежених можливостей його впливу на фінансові відносини;
*б) визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність і задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
в) становище, за якого на підприємстві зруйновано виробничий потенціал і відсутні довгострокові фактори успіху;
г) становище, за якого перманентні збитки зменшують власний капітал, що призводить до незадовільної структури балансу.
Тест 275. Підприємство вважатиметься неплатоспроможним...
*а) якщо наявних активів у ліквідній формі недостатньо для задоволення в установлений строк вимог, пред'явлених до підприємства кредиторами;
б) за наявності в арбітражному суді позову кредиторів;
в) якщо коефіцієнт покриття дорівнює 1;
г) за надто низького значення показника фінансового лівериджу.
Тест 276. Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує...
*а) частину короткострокової заборгованості, яку підприємство може погасити найближчим часом;
б) питому вагу довгострокових позик, залучених для фінансування активів підприємства;
в) ступінь мобільності використання власних засобів підприємства;
г) питому вагу чистого оборотного капіталу в структурі активів балансу.
Тест 277. Показник Cash-Flow характеризує...
*а) величину чистих грошових потоків, які залишаються в розпорядженні підприємства;
б) величину чистого прибутку підприємства;
в) величину вхідних грошових потоків підприємства;
г) обсяг реалізації продукції.
Тест 278. Система раннього попередження та реагування включає...
а) прогнозування можливих сценаріїв розвитку підприємства;
*б) визначення індикаторів для системи раннього попередження та реагування;
в) бенчмаркінг;
г) формування інформаційного забезпечення та страхування фінансових ризиків.
Тест 279. Основні функції контролінгу - це...
а) залучення капіталу;
*б) інформаційне забезпечення та планування;
в) управління кредиторською та дебіторською заборгованістю;
г) управління грошовими потоками.
Тест 280. Основні інструменти контролінгу - це...
*а) система раннього попередження та реагування;
б) інвентаризація;
в) ревізія;
г) фінансовий контроль.
Тест 281. Основна мета санаційного аудиту:
а) визначення достовірності звітності підприємства, її повноти і відповідності чинному законодавству;
б) висновків щодо реального фінансового стану підприємства;
*в) оцінювання санаційної спроможності підприємства на підставі аналізу фінансово-господарської діяльності та наявності санаційної концепції;
г) визначення повноти та правильності нарахування та сплати податкових платежів до бюджету.
Тест 282. Методологія нуль-базис-бюджетування використовується для…
а) організації впровадження нових напрямків діяльності підприємства;
б) оцінки розширення діючих виробничих потужностей;
*в) контролінгу витрат з метою виявлення резервів їх зниження;
г) побудови бюджету прибутків та збитків.
Тест 283. Золоте правило балансу полягає в тому, що…
а) потребу в капіталі для фінансування необоротних активів слід покривати за рахунок власного капіталу та довгострокових позичок;
*б) фінансовий капітал повинен бути мобілізований на строк, не менший від того, на який даний капітал заморожується в необоротних та оборотних активах підприємства;
в) довгострокові капіталовкладення мають фінансуватися за рахунок коштів, мобілізованих на довгостроковий період;
г) структура співвідношення між власним і позичковим капіталом підприємства повинна бути оптимальною.
Тест 284. Підставою для порушення справи про банкрутство підприємства може бути...
а) письмова заява потенційного санатора;
*б) письмова заява боржника за його фінансової неспроможності або загрози такої неспроможності;
в) аудиторська перевірка;
г) неповернення банківського кредиту в обумовлений термін.
Тест 285. За банкрутства підприємства під час задоволення претензій кредиторів передусім відшкодовуються...
*а) вимоги щодо платежів до бюджету;
б) вимоги кредиторів, забезпечені заставою;
в) зобов'язання перед працівниками підприємства-банкрута;
г) вимоги кредиторів, не забезпечені заставою.
Тест 286. Примусова ліквідація підприємства здійснюється...
а) коли його визнано банкрутом;
б) коли протягом одного місяця підприємство не погасило визнані ним претензійні вимоги;
*в) якщо було прийняте відповідне рішення суду;
г) якщо його борги перевищують вартість активів.
Тест 287. Санація підприємства — це
*а) система заходів, що здійснюється для запобігання банкрутства підприємства;
б) кризовий стан підприємства, який несумісний з подальшим існуванням
підприємства і призводить до його ліквідації;
в) загроза неплатоспроможності та банкрутства підприємства;
г) посилення монополізму на ринку.
Тест 287. Санаційний прибуток являє собою:
а) прогнозований прибуток, який підприємство планує одержати після
успішного завершення санації;
б) різницю між витратами на проведення санації та одержаною виручкою після фінансового оздоровлення;
в) різницю між прибутком підприємства після його санації та прибутком (збитком) до проведення санаційних заходів;
*г) емісійний дохід у вигляді дизажіо.
Тест 288. У процесі санації балансу…
а) підвищується розрахунковий та ринковий курс корпоративних прав;
*б) покриваються відображені в балансі збитки;
в) залучаються фінансові ресурси для проведення санаційних заходів виробничого характеру;
г) збільшується статутний фонд підприємства.
Тест 289. За реорганізації боржника, злиттям або приєднанням його до іншого, більш стійкого підприємства...
*а) бухгалтерські баланси обох підприємств консолідуються та підприємство-боржник виключається з державного реєстру та втрачає свій юридичний статус;
б) заборгованість підприємства-боржника покривається колишніми власниками його корпоративних прав;
в) підприємство-боржник виключається з державного реєстру та втрачає свій юридичний статус;
г) борги боржника визнаються безнадійними.
Тест 290. Збільшення статутного фонду акціонерного товариства здійснюється...
а) збільшенням номінальної вартості акцій;
б) зменшенням номінальної вартості акцій;
*в) емісією нових акцій та збільшенням номінальної вартості акцій;
г) придбанням основних фондів.
Тест 291. Основними цілями зменшення статутного фонду є такі:
*а) одержання санаційного прибутку;
б) підвищення платоспроможності підприємства;
в) збільшення номінальної вартості корпоративних прав;
г) підвищення ринкової вартості корпоративних прав.
Тест 292. Викуп корпоративних прав у санаційних цілях доцільно здійснювати:
а) якщо викуп проводиться за ціною, вищою від номіналу;
б) якщо викуп проводиться за номіналом;
*в) якщо викуп здійснюється за ціною, нижчою за номінальну вартість;
г) якщо за даними корпоративними правами підприємство зможе отри
мати високі дивіденди.
Тест 293. До санаційних заходів у рамках реструктуризації активів підприємства належать…
а) емісія корпоративних прав;
б) форфейтинг;
*в) реалізація (здавання в оренду) основних засобів, що не беруть участі в процесі виробництва;
г) продаж векселів на фондовому ринку.
Тест 294. До основних форм рефінансування дебіторської заборгованості належать…
*а) факторинг;
б) лізинг основних засобів;
в) форфейтинг;
г) реалізація (здавання в оренду) основних засобів, що не беруть участі в процесі виробництв.
Тест 295. Власники підприємства можуть фінансувати санацію в таких формах:
а) збільшення статутного капіталу;
б) надання позик;
в) надання цільових внесків на безповоротній основі;
*г) всі відповіді правильні.
Тест 296. Фінансова участь кредиторів у санації боржника може відбуватися у формах:
а) реструктуризація наявної заборгованості;
б) зменшення або списання заборгованості;
в) надання санаційних кредитів;
*г) всі відповіді правильні.
Тест 297. Ознаками санаційних кредитів є:
*а) позики за завищеними ставками;
б) позики за заниженими ставками;
в) першокласне кредитне забезпечення;
г) короткостроковість.
Тест 298. До основних форм прямого державного фінансування санації підприємств відносять:
а) реструктуризація податкової заборгованості;
б) надання державних гарантій (поручительств);
в) частковий викуп державою акцій підприємств, які перебувають на межі банкрутства;
*г) безпосереднє надання коштів підприємствам із централізованих фондів фінансових ресурсів.
Тест 299. Формами непрямої державної фінансової підтримки санації підприємств є:
а) надання цільових податкових пільг підприємствам, які потребують санації;
б) реструктуризація податкової заборгованості;
в) надання державних гарантій (поручительств);
*г) дозвіл на порушення антимонопольного законодавства.
Тест 300. Реорганізація підприємства передбачає:
а) перереєстрацію підприємства;
*б) злиття підприємства з іншим економічно міцним підприємством;
в) зміну розміру статутного капіталу;
г) перетворення в підприємство іншої форми власності.
Тести з дисципліни «Фінансовий ринок»
Фінансовий ринок: сутність, функції та роль в економіці
№1
Функцією фондового ринку є:
1. Забезпечення міжнародного переміщення капіталу;
2. Здатність акумулювати кошти населення і підприємств;
3. Касове виконання державного бюджету;
4. Формування ринку грошей.
№2
Видом цінного паперу не являються:
1. Акції;
2. Облігації;
3. Векселі;
4. Акредитиви.
№3
Ринок, на якому продаються і купуються цінні папери називається:
1. Грошовим;
2. Інвестиційним;
3. Фондовим;
4. Кредитним.
№4
Фондовий ринок – це:
1. Ринок на якому обертаються цінні папери;
2. Ринок на якому обертаються матеріальні цінності;
3. Ринок на якому здійснюються валютні операції;
4. Вірна відповідь відсутня.
№5
Функцією фінансового ринку є:
1.Здатність акумулювати кошти населення та підприємств;
2.Збалансування попиту і пропозиції капіталу;
3.Стабілізаціякурсу національної валюти;
4. Всі відповіді вірні.
№6
Основними формами цінних паперів є:
1.Документарна і бездокументарна;
2. Тільки документарна;
3. Електронна і документарна;
4. Електронна і бездокументарна.
№7
Грошові документи, що засвідчують право власника – це:
1. Цінні папери;
2. Кредит;
3. Відсотки;
4. Дивіденди.
№8
Фізична особа, яка здійснює посередницькі торгові операції з цінними паперами від свого імені та за свій рахунок – це:
1. Брокер;
2. Дилер;
3. Зберігач;
4. Реєстратор.
№9
При продажу цінних паперів на первинному ринку доходи отримує:
1. Емітент;
2. Посередник;
3. Інвестор;
4. Депонент.
№10
Учасник ринку, який проводить операції з деривативами з метою зниження (уникнення) цінового ризику, пов’язаного з володінням базовими інструментами:
1. Спекулянт;
2. Брокер;
3. Хеджер;
4. Дилер.
№11
Емісійна ціна - це:
1. Ціна продажу цінних паперів;
2. Ціна покупки цінних паперів;
3. Ціна продажу цінних паперів при їх правильному розміщенні;
4. Ціна продажу цінних паперів, прив'язана до вартості майна.
№12
Визначення основних форм розміщення випущених цінних паперів здійснюється:
1. На первинному ринку;
2. На третинному ринку;
3. На першому ринку;
4. На вторинному ринку.
№13
Емітент – це:
1. Фізична особа, яка від власного імені випускає цінні папери і бере на себе зобов’язання виконати умови, що випливають з умов їх випуску;
2. Юридична особа, яка поширює цінні папери на первинному і вторинному ринках;
3. Юридична особа, яка від власного імені випускає цінні папери та бере на себе зобов’язання виконати умови, що випливають з умов їх випуску;
4. Фізичні та юридичні особи, які поширюють цінні папери на первинному ринку.
№14
Особи, які користуються послугами зберігача на підставі договору про відкриття рахунку в цінних паперах, визначаються як:
1. Афілійовані особи;
2. Депоненти;
3. Реальні держателі цінних паперів;
4. Номінальні держателі цінних паперів.
№15
Посередницька діяльність інвестиційної компанії здійснюється:
1. Шляхом акумуляції коштів юридичних та фізичних осіб (вклади, депозити) та розміщення їх у прибуткові активи;
2. Виступає посередником між різними інвесторами;
3. Виступає посередником між індивідуальними інвесторами та позичальниками;
4. Вірні відповіді 1 і 3.
№16
Ринок фінансових послуг – це:
1. Сукупність ринків та інших інститутів, що використовуються для здійснення фінансових угод, обміну активами і ризиками;
2. Грошовий ринок, до якого належать ринки цінних паперів та інших фінансових інструментів, валютний ринок, ринок позичкового капіталу;
3. Мережа спеціальних інститутів, що забезпечує взаємодію попиту і пропозиції на гроші як специфічний товар;
4. Ринок, на якому продаються і купуються грошові кошти у вигляді короткострокових позик та фінансових активів.
№17
На фінансовому ринку може виступати чи виступає у ролі інвестора:
1. Фізичні та юридичні особи;
2. Суб’єкти господарювання;
3. Домашні господарства;
4. Юридичні особи.
Регулювання фінансового ринку
№18
За економічною природою фінансовий ринок – це:
1.Сукупність ринків та інших інститутів, що використовуються для здійснення фінансових угод, обміну активами і ризиками;
2. Грошовий ринок, до якого належать ринки короткострокових цінних паперів та інших фінансових інструментів, валютний ринок, ринок позичкового капіталу;
3. Мережа спеціальних інститутів, що забезпечує взаємодію попиту і пропозиції на гроші як специфічний товар;
4. Система економічних та правових відносин, пов’язаних із купівлею-продажем або випуском та обігом фінансових активів.
№19
Держава на фінансових ринках виконує функції:
1. Консультаційні;
2. Інформаційні;
3. Регулювання та контролю;
4. Перерозподілу коштів між суб’єктами господарювання.
№20
Захист інтересів споживачів ринку фінансових послуг:
1. Визначається як мета державного регулювання фінансових ринків;
2. Визначається як принцип державного регулювання фінансових ринків;
3. Визначається як задача державного регулювання фінансових ринків;
4. Вірна відповідь відсутня.
№21
Основною установою, що регулює функціонування ринку цінних паперів є:
1. Міністерство фінансів України;
2. Національний банк України;
3. Фонд державного майна;
4. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
№22
Державне регулювання фінансового рину щодо ринку цінних паперів здійснює:
1. Національний банк України (НБУ);
2. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР);
3. Міністерство фінансів України (МФУ);
4. Кабінет міністрів України (КМУ).
№23
Форми регулювання фінансового ринку та нагляду за діяльністю фінансових установ в Україні:
1. Державна реєстрація фінансових установ;
2. Ліцензування видів діяльності;
3. Нормативно-правове регулювання діяльності;
4. Всі відповіді вірні.
№24
Реєстратори та депозитарії відносяться до групи:
1. Основних учасників ринку цінних паперів;
2. Головних учасників ринку цінних паперів;
3. Допоміжних учасників ринку цінних паперів;
4. Вірна відповідь відсутня.
№25
Закон, який регулює випуск акцій в Україні:
1. «Про банки і банківську діяльність»;
2. «Про цінні папери і фондову біржу»;
3. «Про приватизаційні папери»;
4. Вірна відповідь відсутня.
№26
Фізичні особи можуть використовувати такі форми кредиту:
1. Банківський та комерційний;
2. Іпотечний;
3. Споживчий кредит (у національній та іноземній валюті);
4. Споживчий кредит (лише у національній валюті).
№27
Відповідно до чинного законодавства України банківська система складається з:
1. Одного рівня;
2. Двох рівнів;
3. Трьох рівнів;
4. Чотирьох рівнів.
№28
Здійснення валютних операцій комерційними банками може відбуватися за умови отримання:
1. Генеральної ліцензії Національного банку України;
2. Внутрішньої ліцензії Національного банку України;
3. Розширеної внутрішньої ліцензії Національного банку України;
4. Всі відповіді вірні.
№29
Регулювання ринку фінансових послуг в Україні здійснюється:
1. Верховною Радою України, Національним банком України, Кабінетом Міністрів України, Міністерством фінансів;
2.Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, Державним комітетом у справах нагляду за страховою діяльністю;
3. Антимонопольним комітетом;
4. Всі відповіді вірні.
№30
Державне регулювання фінансового ринку здійснюється:
1. Міністерством фінансів України і Національним банком України;
2. Фондом державного майна;
3. Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
4. Всі відповіді вірні.
№31
Орган, функціонування якого спрямовано на зосередження попиту і пропозиції цінних паперів та сприяння формуванню їхнього біржового курсу, – це:
1. Фондова біржа;
2. Саморегулівна організація;
3. Торговельно-інформаційна система;
4. Довірче товариство.
№32
Привілейовані акції не можуть бути випущені на суму, що по відношенню до статутного фонду акціонерного товариства перевищує:
1. 5%;
2. 10%;
3. 15%;
4. 25%.
№33
Розміщення депозитних сертифікатів Національного банку України (НБУ) здійснюється через:
1. Тендер;
2. Аукціон;
3. Відкриту передплату;
4. Закриту передплату серед уповноважених комерційних банків.
№34
Вірним є визначення:
1. Банк – це посередник грошового ринку;
2. Банк – це підприємство, яке виготовляє гроші;
3. Банк – це фінансова установа, що бере участь в процесі створення кредитних і депозитних грошей;
4.Вірні відповіді 1 і 3.
№35
Мета державного регулювання фінансових ринків в Україні передбачає:
1. Додержання учасниками фінансових ринків вимог законодавства;
2. Нагляд за діяльністю фінансових установ;
3. Проведення єдиної державної політики на фінансовому ринку;
4.Вірні відповіді 1 і 3.
№36
Регулювання фінансового ринку та нагляду за діяльністю фінансових установ базується на трьох цілях:
1.Захист інтересів учасників;
2. Забезпечення справедливості, ефективності, прозорості фінансового ринку;
3. Зниження системних ризиків діяльності учасників;
4. Всі відповіді вірні.
№37
Обсяг випуску акцій акціонерними товариствами визначається:
1. Розміром валового доходу;
2. Номінальною ціною акцій;
3. Розміром резервного фонду;
4. Розміром статутного капіталу.
№38
На фінансовому ринку можуть виступати у ролі емітента:
1. Фізичні та юридичні особи:
2. Суб’єкти господарювання;
3. Домашні господарства;
4. Юридичні особи.
№39
Рівень відсоткової ставки за міжбанківськими кредитами встановлюється:
1. Центральним банком;
2. Самостійно комерційними банками;
3. За результатами кредитних аукціонів;
4. На рівні облікової ставки центрального банку.
№40
Платником за казначейськими векселями виступає:
1. Міністерство фінансів України;
2. Національний банк України;
3. Головне управління державного казначейства;
4. Уповноважені комерційні банки.
№40
Учасник ринку, зміст діяльності якого у найширшому розумінні можна визначити як формування певних очікувань на основі прогнозування майбутнього та використання їх для одержання прибутку від різниці в ціні купівлі та продажу фінансових інструментів чи товарів:
1. Брокер;
2.Хеджер;
3. Дилер;
4. Спекулянт.
№41
Діяльність з визначення взаємних зобов’язань щодо угод з цінними паперами та розрахунків за ними визначаються як:
1. Депозитарна діяльність;
2. Діяльність з управління цінними паперами;
3. Розрахунково-клірингова діяльність;
4. Діяльність з ведення реєстру власників іменних цінних паперів.
№42
Частка облігацій акціонерного товариства по відношенню до розміру статутного фонду не може перевищувати:
1. 20%;
2. 25%;
3. 55%;
4. 33%.
№43
Суб’єктами фінансового ринку виступають:
1. Держава;
2. Фізичні та юридичні особи;
3. Фінансові посередники;
4. Всі відповіді вірні.
№44
Біржовий ринок виступає частиною:
1. Первинного ринку цінних паперів;
2. Вторинного ринку цінних паперів;
3. Третинного ринку цінних паперів;
4. Вірна відповідь відсутня.
№45
Зростання курсу національної валюти сприяє:
1. збільшенню обсягів імпорту і зменшенню обсягів експорту;
2. збільшенню обсягів експорту і зменшенню обсягів імпорту;
3. дефіциту платіжного балансу країни;
4. Вірна відповідь відсутня.
№46
Керування валютними резервами, проведення валютної інтервенції, регулювання рівня відсоткових ставок по вкладеннях на світові валютні ринки є функцією суб'єкта валютного ринку:
1. Центральні банки;
2. Валютні біржі;
3. Компанії, що здійснюють зовнішньо-торговельні операції;
4. Комерційні банки.
№47
Рішення про випуск облігацій зовнішньої державної позики України оформлюється:
1. Державною податковою адміністрацією;
2. Кабінетом Міністрів;
3. Президентом;
4. Верховною Радою.
Ризик та ціна капіталу
№48
Ризик, пов'язаний із загальною економічною ситуацією в країні та світі, визначають як:
1.Несистематичний;
2. Систематичний;
3. Ліквідності;
4. Селективний.
№49
Фінансовий ризик – це:
1. Кошти, видані в позику під певний відсоток за умови повернення;
2. Ризик не отримати задовільний фінансовий результат;
3. Невизначеність в отриманні майбутніх прибутків;
4. Економічна категорія, що відображає ступінь успіху (невдачі) фірми в досягненні своїх цілей з урахуванням впливу контрольованих і неконтрольованих факторів.
№50
Доповніть перелік методів оцінки фінансового ризику:
1. Факторний аналіз;
2. Метод експертних оцінок;
3. Економіко-математичне моделювання;
4. Аналогій та соціально-економічного експерименту
№51
Процес розподілу інвестиційних коштів між різними об’єктами вкладання, які безпосередньо не пов’язані між собою, як метод зниження фінансового ризику називається:
1. Страхуванням;
2. Лімітуванням;
3. Диверсифікацією;
4. Кредитуванням.
№52
Вид великого за обсягами кредиту, коли банк, обслуговуючи підприємство, залучає до кредитування інші комерційні банки, називається:
1. Паралельним кредитуванням;
2. Консорціумним кредитом;
3. Міжбанківським кредитом;
4. Кредитною лінією.
№53
Біржова операція з продажу термінових контрактів чи опціонів – це:
1. Хеджування на підвищення;
2. Хеджування на зниження;
3. Кредитування;
4. Вірна відповідь відсутня.
№54
Взаємне зобов’язання сторін провести валютну конверсію за фіксованим курсом на заздалегідь обумовлену дату – це:
1. Ф’ючерсна операція;
2. Форвардна операція;
3. Операція своп;
4. Операція спот.
№55
Хеджування може здійснюватися за допомогою:
1. Сек’юритизації;
2. Консолідації;
3. Валютного опціону;
4. Фінансового векселя.
№56
Спостереження, оцінювання і виявлення тенденції розвитку фінансового ринку – це
1. Моніторинг;
2. Прогнозування;
3. Моделювання;
4. Контролінг.
Ринок капіталів
№57
Фіктивний капітал - це:
1. Грошові кошти на рахунках фірм в офшорних зонах;
2. Капітал, вкладений в іноземній валюті;
3. Капітал, вкладений в цінні папери;
4. Фінансові та матеріальні активи, інвестовані іноземними компаніями в розвиток вітчизняних підприємств.
№58
Ринок капіталів – це:
1. Частина фінансового ринку, де формується попит і пропозиція на середньостроковий та довгостроковий позичковий капітал.
2. Активи, що належать інвесторам на праві спільної часткової власності;
3. Система економічних та правових відносин, пов'язаний з купівлею активів;
4. Мережа спеціальних інститутів, що забезпечує взаємодію попиту і пропозиції на гроші як специфічний товар.
№59
Банківський кредит під заставу цінних паперів називається:
1. Бланковим;
2. Гарантованим;
3. Ломбардним;
4. До запитання.
№60
Операції комерційного банку, що пов’язані з розміщенням ним власних та залучених коштів з метою одержання доходу та забезпечення ліквідності - це:
1. Активні операції;
2. Пасивні операції;.
3. Сальдові операції;
4. Вірна відповідь відсутня.
№61
Для забезпечення дохідності банку необхідно:
1. Щоб позиковий відсоток був вищим за депозитний;
2. Щоб депозитний відсоток був вищим за позиковий;
3. Щоб обліковий відсоток був вищим за позиковий;
4. Щоб депозитний відсоток був вищим за обліковий.
№62
Основними учасниками ринку капіталів виступають:
1. Тільки держава;
2. Первинні інвестори,спеціалізовані посередники, позичальники;
3. Тільки спеціалізовані посередники;
4. Тільки позичальники.
№63
Першою ввела в свій обіг акції:
1. Лондонська біржа;
2. Американська біржа;
3. Амстердамська біржа;
4. Українська біржа.
№64
Облігація – це:
1. Документ, оформлений на весь випуск цінних паперів у без документарній формі;
2. Обліковий запис, здійснений зберігачем цінних паперів;
3. Вид державної підтримки розвитку підприємств;
4. Борговий цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому вартість цього паперу.
№65
До кількісних факторів, які впливають на внутрішню вартість акцій належать:
1. Наявність ноу-хау;
2. Якість менеджменту;
3. Величина та структура;
4. Спроможність до інновацій.
№66
Рішення про випуск облігацій зовнішньої державної позики України оформлюється:
1. Державною податковою адміністрацією;
2. Кабінетом Міністрів;
3. Президентом;
4. Верховною Радою.
№67
Рентабельність акції визначається як:
1. Дивіденд на одну акцію / дохід на акцію;
2. Дивіденд на одну акцію / ринкова ціна акції;
3. Ринкова ціна акції / облікова ціна акції;
4. Вірна відповідь відсутня.
№68
Акція – це цінний папір:
1. Без встановленого строку обігу, що засвідчує внесення певного паю до статутного фонду акціонерного товариства, дає право на участь в управлінні та отримання частки прибутку у формі дивідендів;
2. Без встановленого строку обігу, що засвідчує внесення певного паю до статутного фонду акціонерного товариства, дає право на участь в управлінні та отримання частки прибутку у формі дивідендів а також на участь у розподілі майна у випадку ліквідації товариства;
3. З установленим строком обігу, що засвідчує внесення певного паю до статутного фонду акціонерного товариства, дає право на участь в управлінні та отримання частки прибутку у формі дивідендів;
4. Без установленого строку обігу, що засвідчує внесення благодійного внеску у розвиток акціонерного товариства і дає право на отримання частини прибутку.
№69
До кількісних факторів, які впливають на внутрішню вартість акцій належать:
1. Наявність ноу-хау;
2. Якість менеджменту;
3. Величина та структура;
4. Спроможність до інновацій.
№70
Облігації – це:
1. Термінові боргові зобов’язання з фіксованим процентом, за допомогою яких держава, місцеві органи влади мобілізують фінансові ресурси;
2. Безстрокові боргові зобов’язання з фіксованим процентом, за допомогою яких держава мобілізує фінансові ресурси;
3. Безповоротна допомога, за допомогою якої держава, місцеві органи влади, а також підприємства мобілізують фінансові ресурси;
4. Термінові боргові зобов’язання з фіксованим процентом, за допомогою яких держава, місцеві органи влади, підприємства та фізичні особи мобілізують фінансові ресурси.
№71
Організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому створюються сприятливі умови для вільної купівлі-продажу цінних паперів за ринковими цінами на регулярній та впорядкованій основі:
1.Фондова біржа;
2.Брокерська контора;
3.Позабіржовий ринок цінних паперів;
4.Біржовий ринок.
№72
Рішення загальних зборів акціонерів про випуск акцій оформлюється:
1. Протоколом;
2. Проспектом емісії;
3. Оголошенням у засобах масової інформації;
4. Заявою.
№73
Відповідно до законодавства України, емітентами векселів можуть бути
1. Фізичні особи;
2. Фізичні та юридичні особи, держава;
3. Фізичні та юридичні особи;
4. Юридичні особи та держава.
№74
Середні або середньозважені показники курсів цінних паперів, як правило акцій, що дають найкомпактнішу картину про стан і динаміку фондового ринку:
1.Біржові індекси;
2.«Курс дня»;
3.Вартість цінного папера;
4.Рейтинг.
№75
Погашення облігації передбачає:
1. Перехід права власності на облігації за умов купівлі-продажу на біржі;
2. Виплату номінальної вартості облігацій та доходу за облігацію у строки, передбачені умовами емісії облігації;
3. Виплату номінальної вартості облігацій та доходу за облігацію у будь-який строк за рішенням емітента;
4. Немає правильної відповіді;
№76
Облігації, які за бажанням власника можуть обмінюватися на інші цінні папери, що випускаються цим емітентом, відомі як:
1. Облігації з правом довгострокового погашення;
2. Конвертовані облігації;
3. Компенсовані облігації;
4. Варранти.
№77
Комерційний вексель – це:
1. Один із видів державних цінних паперів, що засвідчує внесення їхнім власником коштів до бюджету і дає право на одержання фіксованого доходу протягом строку володіння цими паперами;
2. Вексель, який видається позичальником під заставу товару, вони завжди пов’язані з оплатою реальних товарів чи послуг, коли у покупця тимчасово відсутні кошти;
3. Вексель, що засвідчує право його власника одержати і безумовне зобов’язання векселедавця сплатити при настанні обумовленого терміну визначену суму грошей особі, яка дала гроші в кредит банку;
4. Угода між двома контрагентами про умови здійснення операції з базовим інструментом, яка відбудеться в майбутньому.
№78
Основною функцією фінансових посередників є:
1. Допомога при вирішенні спірних питань з податковою інспекцією;
2. Допомога при вирішенні питань з комерційним банком щодо прострочених процентів і заборгованості по кредитам;
3. Допомога в передачі коштів від іноземних інвесторів до вітчизняних;
4. Допомога в передачі коштів від потенційних заощаджувачів до потенційних інвесторів, і навпаки.
№79
Доміціляція векселя – це:
1. Вексель до запитання;
2. Виконання банком доручення векселетримача при отриманні платежу за векселем при настанні терміну оплати;
3. Призначення платником за векселем якої-небудь третьої особи;
4. Анулювання векселя.
№80
Бронзовий вексель – це:
1. Не мають під собою реальної поставки товарів;
2. Вексель виданий з дружніми намірами;
3. Переказний вексель;
4. Вексель, який видається неплатоспроможним або взагалі неіснуючим підприємствам, частіше у формі простого векселя, при цьому отримувач векселя не підозрює про те, що вексель фіктивний.
№81
Індосамент виконується на звороті векселя або на додатковому листі, який називається:
1. Аллонж;
2. Бланк;
3. Інкасо;
4. Лівиридж.
№82
26. Вексельне зобов’язання, здійснюване особою, що приймає на себе відповідальність за виконання зобов’язань іншої особи (акцептанта, векселедавця, індосанта), - це:
1. Аваль;
2. Тратта;
3. Авізо;
4. Індосамент.
Ринок похідних фінансових інструментів.
Інфраструктура фінансового ринку
№83
Купівля і\або продаж похідних цінних паперів з метою зниження ризику можливих втрат від майбутніх біржових угод – це:
1. Форфетування;
2. Лімітування;
3. Транферт;
4. Хеджування.
№84
Цінний папір, емітований інвестиційним фондом чи інвестиційною компанією, який засвідчує внесення вкладу їх власника в інвестиційний фонд і дає право на отримання доходу у вигляді дивідендів – це:
1. Акція;
2. Інвестиційний сертифікат;
3. Вексель;
4.Облігація.
№85
Функції похідних цінних паперів полягають в:
1. Забезпеченні поточних потреб фондового ринку;
2. Забезпеченні виконання основними паперами своїх функцій;
3. Встановленні ціни на базовий актив;
4. Вірні відповіді 2 і 3.
№86
Купівля-продаж цінних паперів шляхом передплати на вторинному ринку здійснюватися:
1. Може;
2. Не може;
3. Може за умови попередньої реєстрації випуску.
4. Вірна відповідь відсутня.
№87
Депозитарна діяльність передбачає:
1. Надання послуг щодо зберігання цінних паперів;
2. Відкриття та ведення рахунків у цінних паперах, обслуговування операцій на цих рахунках;
3. Обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів;
4. Всі відповіді вірні.
№88
Організований вторинний ринок цінних паперів представлений:
1. Позабіржовою фондово-торгівельною системою;
2. Регіональними фондовими майданчиками;
3. Фондовою біржею;
4. Вірні відповіді 1 і 3.
№89
Облігації відносяться до групи:
1. Боргових цінних паперів;
2. Пайових цінних паперів;
3. Похідних цінних паперів;
4. Міжнародних цінних паперів.
№90
За рівнем ризику виділяють наступні види фінансових інструментів:
1. Боргові, дольові, без наступних фінансових зобов’язань;
2. Короткострокові і довгострокові;
3. Безризикові, з низьким рівнем, з високим рівнем ризику;
4. З фіксованим доходом, з невизначеним доходом.
№91
Похідні цінні папери, що забезпечують проникнення основного паперу на іноземні фондові ринки, що
1. Ф’ючерси;
2. Опціони;
3. Варанти;
4. Депозитарні розписки.
№92
Документований еквівалент цінних паперів іноземного емітента для обігу на міжнародних фондових ринках - це
1. Варант;
2. Ордер;
3. Депозитарна розписка;
4. Сертифікат цінного паперу.
№93
Інфраструктурні інститути, які спеціалізуються на виконанні функцій зберігання цінних паперів та обліку прав власності – це
1. Реєстратори;
2. Клірингові розрахункові установи;
3. Трастові компанії;
4. Депозитарії.
№94
Учасник ринку, який проводить операції з деривативами з метою зниження (уникнення) цінового ризику, пов'язаного з володінням базовими інструментами.
1. Спекулянт;
2. Брокер;
3. Хеджер;
4. Дилер.
№95
Існує два типи відсоткових свопів:
1. Внутрішні, зовнішні;
2. Короткострокові та середньострокові;
3. Прості та базисні;
4. Складні та середні.
№96
Угоди, які укладаються на визначений строк, і саме в цьому полягає їх зміст і призначення.
1. Форвард;
2. Ф’ючерс;
3. Опціон;
4. Всі відповіді вірні.
№97
Учасник ринку, зміст діяльності якого у найширшому розумінні можна визначити як формування певних очікувань на основі прогнозування майбутнього та використання їх для одержання прибутку від різниці в ціні купівлі та продажу фінансових інструментів чи товарів:
1. Брокер;
2. Хеджер;
3. Дилер;
4. Спекулянт.
№98
Існує два типи відсоткових свопів:
1. Внутрішні, зовнішні;
2. Короткострокові га середньострокові;
3. Прості та базисні;
4. Складні та середні.
№99
Угода між двома контрагентами про умови здійснення операції з базовим інструментом (активом), яка відбудеться в майбутньому називається:
1. Форвардний контракт;
2. Угода купівлі-продажу;
3. Бартер;
4. Обмін.
№100
Ціна, зафіксована в форвардному контракті називається:
1. Ціна поставки;
2. Ціна закупки;
3. Ціна продажу;
4. Оптова ціна.
№101
Як називається вид строкових угод, які можуть укладатися як на біржовому, так і на позабіржовому ринку?
1. Контракт;
2. Договір;
3. Бартер;
4. Опціон.
№102
Дата, на яку учасники домовляються здійснити операцію купівлі-продажу базового інструмента називається:
1. Дата відстрочки;
2. Дата розрахунків;
3. Дата відмови;
4. Дата угоди.
№103
Дата закінчення контрактного терміну називається:
1. Дата платежу;
2. Дата погашення;
3. Дата укладання угоди;
4. Дата розрахунків.
№104
Свопи, в результаті яких плаваюча ставка обмінюється на плаваючу, але розраховану на основі іншої базової ставки називаються:
1. Фіксовані;
2. Базисні;
3. Просі або ванільні;
4. Плаваючі.
№105
Своп - контракт це угода між контрагентами про:
1. Обмін певної кількості базових інструментів
2. Продажу певної кількості базових інструментів
3. Купівлю певної кількості базових інструментів
4. Продажу і купівлю певної кількості базових інструментів
№106
Угоди, які укладаються на визначений строк, і саме в цьому полягає їх зміст і призначення – це:
1. Форвард;
2. Ф'ючерс;
3. Опціон;
4. Всі відповіді вірні.
№107
Дата, коли сторони підписують форвардний контракт називається:
1. Дата платежу;
2. Дата угоди;
3. Дата розрахунків;
4. Дата відстрочки.
№108
Ціна поставки в форвардних контрактах, які укладаються в даний момент називається:
1. Ціна поставки;
2. Форвардна ціна;
3. Оптова ціна;
4. Роздрібна ціна.
№109
Свопи, які передбачають обмін фіксованої відсоткової ставки на плаваючу чи плаваючої ставки на фіксовану називаються:
1. Прості або ванільні;
2. Базисні;
3. Фіксовані;
4. Плаваючі.
№110
Дата, на яку учасники домовляються здійснити операцію купівлі – продажу базового інструмента називається:
1. Дата відстрочки;
2. Дата розрахунків;
3. Дата відмови;
4. Дата угоди.
№111
Період між датою угоди і датою платежу називається:
1. Період розрахунків;
2. Період відстрочки;
3. Період застою;
4. Форвардний період.
№112
Внутрішня вартість опціону – це:
1. Доход власника опціону, який він отримає в кінці терміну контракту за умови зростання ціни на базовий актив;
2. Доход власника опціону, який він отримає при його перепродажу;
3. Доход власника опціону, який він міг би отримати за умови негайної реалізації базового активу за поточною ринковою ціною;
4. Вірна відповідь відсутня.
№113
Своп – контракт це угода між контрагентами про:
1. Обмін певної кількості базових інструментів
2. Продажу певної кількості базових інструментів
3. Купівлю певної кількості базових інструментів
4. Продажу і купівлю певної кількості базових інструментів
№114
Своп – контракт – це:
1. Угода між продавцем та покупцем матеріальних ресурсів;
2. Угода про обмін процентних платежів;
3. Економічні відносини щодо перерозподілу ризиків, які виникають у процесі обміну фінансовими інструментами;
4. Угода між контрагентами про обмін певної кількості базових інструментів на визначений строк у майбутньому.
№115
Недолік своп – контракту:
1. Існування кредитного ризику;
2. Можливість достроково вийти з операції;
3. Вартість свопів значно нижча за вартість інших інструментів;
4. Невизначений період укладання угод.
№116
Ф’ючерсний контракт – це:
1. Угода між продавцем або покупцем про поставку базових інструментів за узгодженою ціною на конкретну дату;
2. Угода яка дає право покупцеві на одержання кредиту за ставкою не вищою за фіксовану;
3. Угода про обмін певною кількістю базових інструментів на визначених умовах у майбутньому;
4. Угода, яка надає право одному чи обом учасникам вносити зміни.
№117
Деривативи – це:
1. Документ, який дає право на володіння часткою акцій;
2. Угоди, які укладаються на визначений строк, і саме в цьому полягає їх зміст і призначення;
3. Економічні відносини щодо перерозподілу ризиків, які виникають у процесі обміну фінансовими інструментами;
4. Завірені нотаріально копії цінних паперів;
№118
Цінний папір, емітований інвестиційним фондом чи інвестиційною компанією, який засвідчує внесення вкладу їх власника в інвестиційний фонд і дає право на отримання доходу у вигляді дивідендів:
1. Акція;
2. Інвестиційний сертифікат;
3. Вексель;
4. Облігація.
№119
Похідний цінний папір, що засвідчує право власності інвестора – резидента на визначену кількість цінних паперів іноземного емітента, загальний обсяг емісії яких обліковують в іноземній депозитарній установі:
1. Білети;
2. Житлові сертифікати;
3. Свідоцтво про депонування акцій;
4. Фондові варанти.
№120
Учасник ринку, який проводить операції з деривативами з метою зниження (уникнення) цінового ризику, пов’язаного з володінням базовими інструментами:
1. Спекулянт;
2. Брокер;
3. Хеджер;
4. Дилер.
№121
Початок контрактного терміну називається:
1. Дата розрахунків;
2. Дата погашення;
3. Дата платежу;
4. Дата відстрочки.
№122
Похідні цінні папери – це фінансові інструменти, що випускаються у формі:
1. Виключно без документарній;
2. Виключно документарній;
3. Як у документарній, так і в без документарній;
4. Депозитарні розписки.
№123
Документ, що засвідчує право власності на відповідний цінний папір – це:
1. Опціон;
2. Ф’ючерс;
3. Варант;
4. Сертифікат цінного паперу.
№124
Похідний цінний папір, який може виписуватися при передачі товарів на склад для зберігання - це:
1. Ордер;
2. Опціон;
3. Квитанція;
4. Варант.
№125
Похідний цінний папір, що засвідчує право власності інвестора-резидента па визначену кількість пінних паперів іноземного емітента, загальний обсяг емісії яких обліковують в іноземній депозитарній установі – це:
1. Білети;
2. Житлові сертифікати;
3. Свідоцтво про депонування акцій;
4. Фондові варанти.
Грошовий ринок та ринок банківських позичок
№126
Суб'єктами грошового ринку є:
1. Інвестори;
2. Фізичні особи;
3. Юридичні та фізичні особи, які здійснюють операції купівлі-продажу грошей;
4. Фондова біржа.
№127
Доларові депозити, розміщені за межами США називаються:
1. Інвестиції;
2. Євродолари;
3. Депозитні сертифікати;
4. Банківський акцепт.
№128
Курсова ціна відображає:
1. Співвідношення попиту і пропозиції;
2. Співвідношення витрат і надходжень;
3. Співвідношення попиту і дефіциту;
4. Співвідношення попиту і відсоткової ставки.
№129
Що є ціною «товару», що купується і продається на грошовому ринку:
1. Облікова ставка;
2. Орендна плата;
3. Попит на гроші;
4. Позичковий процент.
№130
Короткостроковий кредит, який погашається на першу вимогу:
1. Довгостроковий;
2. Онкольний;
3. Середньостроковий;
4. Короткостроковий.
№131
Грошовий ринок складається з:
1. Ринок грошей і ринок капіталів;
2. Ринок грошей і цінних паперів;
3. Ринок капіталів і ринок цінних паперів;
4. Ринок грошей і ринок позик.
№132
Форма надання підприємству банківського кредиту без визначення конкретного терміну початку його застосування – це:
1. Іпотечний кредит;
2. Разовий кредит;
3. Гарантований кредит;
4. Кредитна лінія.
№133
Основними інструментами облікового ринку є:
1. Акції, облігації, банківські сертифікати;
2. Банківські, казначейські, комерційні векселі;
3. Опціони, ф’ючерси;
4. Земельні бони, житлові сертифікати.
№134
До основних різновидів міжбанківського кредиту відносять:
1. Овердрафт, споживчий, комерційний;
2. Вексельний, державний, за операціями РЕПО;
3. Овернайт, комерційний, вексельний;
4. Овердрафт, овернайт, за операціями РЕПО.
№135
Національна грошова одиниця України – гривня належить до:
1. Вільно конвертованої валюти;
2. Частково конвертованої валюти;
3. Неконвертованої валюти;
4. Клірингової валюти.
№136
Сектор ринку, на якому здійснюється купівля та продаж грошей як специфічного товару:
1. Грошовий ринок;
2. Фінансовий ринок;
3. Валютний ринок;
4. Ринок цінних паперів.
№137
Як на грошовому ринку називаються видані банками та іншими депозитними інститутами цінні папери:
1. Євродолари;
2. Банківський акцепт;
3. Облігації;
4. Депозитні сертифікати.
№138
Частина фінансового ринку, де тимчасово вільні грошові ресурси кредитних установ залучаються і розміщуються банками між собою переважно у формі міжбанківських депозитів на короткі терміни:
1. Грошовий ринок;
2. Валютний ринок;
3. Ринок капіталів;
4. Міжбанківський ринок.
№139
Об'єктом купівлі-продажу на грошовому ринку виступають:
1. Робоча сила;
2. Інвестиції;
3. Тимчасово вільні грошові кошти; 4. Частково конвертована валюта.
№140
Об'єктом грошового ринку є:
1. Дохід;
2. Гроші;
3. ВВП;
4. ВНП.
№141
Частина грошового ринку, де короткострокові грошові ресурси перерозподіляються між кредитними інститутами шляхом купівлі-продажу векселів і цінних паперів з терміном погашення, як правило, до одного року – це:
1. Обліковий ринок;
2. Фінансовий ринок;
3. Валют ний ринок;
4. Фондовий ринок.
№142
Дата публикования: 2015-02-03; Прочитано: 9535 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!