Договори страхування укладаються 2 страница

4) усі наведені витрати

124. Об’єктами добровільного страхування майна сільськогосподарських підприємств не можуть бути:

1) будівлі, споруди, сільськогосподарська техніка;

2) документи, готівка та цінні папери;

3) урожай сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень;

4) сільськогосподарські тварини.

125. Птиця яйценосних порід приймається на страхування за договорами:

1) добровільного страхування тварин;

2) обов’язкового страхування тварин;

3) комплексного страхування;

4) індексного страхування.

126. У страхуванні сільськогосподарських ризиків при настанні страхового випадку збитки визначаються у страховому акті, який складається:

1) виключно страховиком;

2) страховиком, або уповноваженою ним особою;

3) страхувальником;

4) страхувальником, або уповноваженою ним особою;

127. До страхування технічних ризиків належить:

1) страхування автоперевізника;

2) страхування будівельно-монтажних робіт;

3) страхування вантажів;

4) страхування транспортних засобів при перевезенні вантажів.

128. Страхування технічних ризиків за змістом об’єктів страхування відноситься до:

1)майнового страхування;

2)страхування відповідальності;

3)особистого страхування;

4) декількох галузей страхування.

129. Об’єктом страхування будівельно-монтажних робіт можуть бути:

1) будівельні документи та креслення;

2) заробітна плата будівельників;

3) машини та обладнання для проведення монтажних робіт;

4) усі наведені вище об’єкти.

130. За договором страхування будівельно-монтажних робіт не відшкодовуються збитки, що виникли внаслідок:

1) внутрішніх пошкоджень будівельних машин;

2) удару блискавки;

3) аварії інженерних мереж;

4)протиправних дій третіх осіб.

131. Договір страхування будівельно-монтажних робіт укладається на:

1) один рік;

2) період виконання будівельно-монтажних робіт;

3) період виконання найбільш ризикованих робіт;

4) необмежений період.

132. Коли при страхуванні будівельно-монтажних робіт починається страховий захист:

1) після затвердження плану будівництва;

2) після затвердже5ння кошторису;

3) після вивантаження будівельних матеріалів і техніки на будівельному майданчику;

4) після підписання договору страхування.

133. При страхуванні будівельно-монтажних ризиків страхова оцінка об’єкта будівництва має дорівнювати:

1) дійсній вартості;

2) відновлювальній вартості;

3) залишковій вартості;

4) вартості будівництва.

134. Об’єктами страхування машин від поломок не можуть бути:

1) машини, що виробляють енергію;

2) автотранспортні засоби;

3) верстати;

4) механічне обладнання.

135. Страхування машин від поломок не передбачає покриття збитків від:

1) впливу електроенергії у вигляді короткого замикання;

2) пожежі;

3) фізичного вибуху;

4) перевантаження, перегріву, заклинювання.

136. Договір страхування машин від поломки укладається на:

1) один рік;

2) період від 1 місяця до одного року;

3) період виконання найбільш ризикованих робіт;

4) необмежений період.

137. Страховий захист машин від поломки надається:

1) тільки на території України;

2) не залежно від місця розташування об’єктів;

3) виключно за адресою, вказаною в договорі;

4) за адресою, вказаною в договорі, з можливістю розширення покриття при тимчасовому їх переміщенні.

138. У разі загибелі застрахованої електронної техніки розмір збитку визначається як:

1) вартість відновлення техніки;

2) вартість на момент укладення договору страхування з урахуванням суми зносу і залишків техніки;

3) балансова вартість техніки;

4) певний відсоток від страхової суми за договором страхування.

139. Страхування CAR — це:

а) страхування монтажних ризиків;

б) страхування будівельного підприємця від усіх ризиків;

в) страхування машин;

г) страхування електронних пристроїв.

140. Страхування ЕAR — це:

а) страхування монтажних ризиків;

б) страхування будівельного підприємця від усіх ризиків;

в) страхування машин;

г) страхування електронних пристроїв.

141. Одним із загальних обмежень щодо відшкодування збитків при страхуванні технічних ризиків є виключення зі складу страхових випадків:

1) пожежі;

2) протиправних дій третіх осіб;

3) військових дій та забастовок;

4) помилки користувачів техніки.

142. При наданні кредитів предмет застави страхується згідно з:

1) договором особистого страхування;

2) договором відповідальності;

3) договором банківського страхування;

4) договором майнового страхування.

143. При укладанні договору добровільного страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту страхувальником може виступати:

1) тільки юридична особа;

2) тільки фізична особа;

3) юридична або фізична особа;

4) страхова компанія та її представництва.

144. Страхова сума при укладанні договору страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту залежить від:

1) страхової премії;

2) страхового відшкодування;

3) суми кредиту, що видається, і відсотків за ним;

4 суми страхової виплати.

145. Які з названих видів страхування найбільше подібні між собою?

1) продаж за «факторингом» — продаж «у розстрочку»;

2) продаж за «факторингом» — лізинг;

3) продаж «у розстрочку» — лізинг.

4) немає схожих.

146. При страхуванні споживчих кредитів страхувальником є:

1) юридична особа;

2) підприємства, організації;

3) фізична й юридична особа;

4) фізична особа.

147. Назвіть суб’єктів гарантійного страхування:

1) позичальник, кредитор, страховик-гарант;

2) страховик, гарант;

3) застрахований, страхувальник;

4) бенефіціант, позичальник, страхувальник.

148. На автомобільному транспорті обов’язковим видом страхування є:

1) страхування каско;

2) страхування карго;

3) страхування відповідальності водіїв;

4) страхування водіїв та пасажирів від нещасного випадку.

149. На вірогідність настання яких страхових випадків впливають такі фактори, як стаж та вік водія, пора року та доби?

1) на протиправні дії третіх осіб або крадіжку транспортного засобу;

2) на настання дорожньо-транспортної пригоди.

3) на настання стихійних лих;

4) усі варіанти правильні.

150. На вірогідність настання яких страхових випадків впливають такі фактори, як марка транспортного засобу, його колір та термін експлуатації, наявність протиугонних пристроїв, місце зберігання транспортного засобу?

1) на настання стихійних лих;

2) на протиправні дії третіх осіб або крадіжку транспортного засобу;

3) на настання дорожньо-транспортної пригоди;

4) на розмір втрати товарної вартості;

151. Що є об'єктом страхування наземного транспорту?

1) водій та пасажири цього застрахованого транспортного засобу;

2) цивільна відповідальність власника цього застрахованого транспортного засобу;

3) витрати, що є наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а саме: штраф, оплата орендованого автомобіля, проживання в готелі, втрата прибутку, моральні збитки, видатки на відрядження тощо;

4) немає правильної відповіді;

152. Втрата товарної вартості – це:

1) окремий об'єкт страхування при страхуванні транспортного засобу;

2) окремий ризик при страхуванні транспортного засобу;

3) умовна величина зниження дійсної вартості відновленого після пошкодження транспортного засобу при визначенні розміру матеріального збитку;

4) погіршення зовнішнього вигляду автомобіля внаслідок страхового випадку;

153. Що найбільшим чином впливає на розмір страхового тарифу при страхуванні транспортного засобу від крадіжки?

1) наявність протиугінних пристроїв;

2) марка транспортного засобу;

3) місце зберігання;

4) усі варіанти правильні.

154. При укладанні договору авто-каско застосовується:

1) проста та складна франшиза;

2) комплексний страховий тариф;

3) умовна та безумовна франшиза;

4) простий та складний страховий тариф.

155. При страхуванні транспортного засобу на повну вартість у разу його знищення:

1) страхова компанія виплачує всю страхову суму за мінусом безумовної франшизи;

2) страхова компанія виплачує страхове відшкодування за мінусом умовної франшизи;

3) страховик виплачує половину суми;

4) страховик виплачує викупну суму.

156. Якщо застрахованим транспортним засобом за страхуванням КАСКО перевозиться вантаж, то при настанні страхового випадку:

1) страхова компанія виплатить викупну суму;

2) страхова компанія зменшує страхове відшкодування;

3) страхова компанія при пошкодженні вантажу не виплачує страхового відшкодування;

4) дія договору страхування припиняється.

157. Коли почав діяти Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»?

1) 1 січня 2004 р.;

2) 1 лютого 2003 р.;

3) 20 грудня 2004 р.;

4) 1 січня 2005 р.

158. Завданням Моторного (транспортного) страхового бюро України при страхуванні цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є:

1)укладення звичайних договорів;

2)виплати компенсацій по звичайних договорах;

3)виплати компенсацій по додаткових договорах;

4)управління централізованими страховими резервними фондами;

159. За договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів розмір страхових платежів не залежить від:

1) об’єму двигуна;

2) сфери використання транспортного засобу;

3) водійського стажу;

4) страхової суми.

160. За договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик звільняється від виплати відшкодування збитку:

1) що завданий з вини водія забезпеченого транспортного засобу;

2) що завданий навколишньому середовищу;

3) що завданий майну третіх осіб;

4) що завданий здоров’ю третіх осіб

161. При укладенні договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страхувальнику присвоюється клас залежно:

1) від частоти страхових випадків;

2) від типу транспортного засобу;

3) від стажу водіння;

4) від сплаченої страхової премії за минулим договором страхування.

162. Який клас присвоюється страхувальнику, якщо він уперше укладає договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів?

1) 13;

2) 7;

3) М;

4) 3.

163. Франшиза при укладанні договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлюється у розмірі:

1) 10% від страхової суми;

2) що не перевищує 2% ліміту відповідальності страховика;

3) що не перевищує 2% ліміту відповідальності страхувальника;

4) 5% від страхової премії.

164. Поліс «Зелена картка» це:

1) поліс, що діє на території більшості країн Європи;

2) поліс зі страхування КАСКО;

3) внутрішній поліс України;

4) поліс, що передбачає відповідальність за шкоду, заподіяну навколишньому середовищу.

165. Страхування вантажів – це:

1) каско страхування;

2) карго страхування;

3) накопичувальне страхування;

4) обмежене страхування.

166. Об'єктом страхування при добровільному страхуванні транспортних засобів (КАСКО) є:

1)товарна вартість транспортного засобу на випадок втрати;

2)моральний збиток і недоотримані доходи;

3)транспортні засоби, життя, здоров'я водіїв і пасажирів;

4) відповідальність водія.

167. Поліси страхування вантажів поділяються на:

1) довгострокові та короткострокові;

2) обов’язкові та добровільні;

3) індивідуальні та колективні;

4) строкові та рейсові.

168. Об’єктами страхування засобів наземного транспорту не можуть бути засоби:

1) легкового транспорту;

2) вантажного транспорту;

3) гужового транспорту;

4) пасажирського транспорту.

169. За яким страховим покриттям судновласник отримує компенсацію витрат із загальної аварії?

1) страхування відповідальності судновласника перед третіми особами;

2) особисте страхування від нещасного випадку;

3) страхування вантажів;

4) страхування каско суден.

170. Які витрати не покриваються страхуванням каско суден?

1) Вартість металу або запасних частин для ремонту судна;

2) витрати на перехід судна до місця ремонту;

3) витрати на подальше транспортування вантажу з ушкодженого судна до порту призначення;

4) витрати на заробітну плану екіпажу на час переходу до місця ремонту.

171. Який ризик може включатися як до поліса страхування каско, так і страхування відповідальності судновласника?

1) відповідальність за шкоду навколишньому середовищу;

2) відповідальність судновласника за шкоду, заподіяну судну іншого власника;

3) пошкодження гвинто-кермового механізму;

4) додаткові витрати, пов'язані з ремонтом судна.

172. Які ризики не покриваються Р&І клубами?

1) шкода навколишньому середовищу;

2) медичні витрати членів команди під час плавання;

3) відповідальність за пошкодження майна третіх осіб;

4) втрати фрахту в зв'язку з пошкодженням судна.

173. Страхування засобів водного транспорту в Україні:

1)є добровільним;

2)є обов'язковим;

3) може бути як добровільним так і обов’язковим;

4) не здійснюється.

174. Збитки від військових, страйкових ризиків і протиправних дій третіх осіб покриваються:

1)стандартним страхуванням каско суден;

2)спеціалізованим страхуванням для „незвичайних" суден та іншого майна;

3)додатковим страхуванням для звичайних суден, що плавають у нормальних умовах;

4) не покриваються зовсім.

175. У випадку страхування вантажу страхова сума має відповідати:

1) сумі, заявленій страхувальником;

2) дійсній вартості вантажу;

3) дійсній вартості вантажу з урахуванням можливого прибутку від його продажу;

4) дійсній вартості вантажу з урахуванням витрат на його спасіння.

176. Страхування відповідальності морських судновласників в Україні є:

а)добровільним;

б)обов'язковим;

в)як добровільним, так і обов'язковим

4) не здійснюється.

177. Історично склалося, що страхування відповідальності судновласників здійснюється:

1) державними страховими компаніями;

2) приватними страховими компаніями;

3) міжнародними страховими корпораціями;

4) товариствами взаємного страхування.

178. До видів морського страхування не відносять страхування:

1) каско;

2) карго;

3) асистанс;

4) усі названі види присутні в морському страхуванні.

179. Основні застереження, що використовуються при страхуванні вантажів на морському транспорті розроблено:

1) Інститутом лондонських страховиків;

2) Інститутом мадридських страховиків;

3) Інститутом німецьких страховиків;

4) національними морськими страховими бюро.

180. Основні вимоги до договорів морського страхування в Україні відображено у:

1) Законі України «Про страхування»;

2) Кодексі торгівельного мореплавства України;

3) постановах Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України;

4) розпорядженнях Морського страхового бюро України

181. Страхування авіасуден – це:

1) страхування каско;

2) страхування карго;

3) асистанс;

4) абандон.

182. Що таке ліміт відповідальності страховика?

1) це мінімальна сума страхового відшкодування, яка може бути сплачена страховиком страхувальнику;

2) це максимальна сума страхового відшкодування, яка може бути сплачена страховиком страхувальнику;

3) це встановлена сума повернення при настанні страхового випадку;

4) це мінімальна сума яка повертається авіакомпанією за повернення білету.

183. Якщо в результаті катастрофи літака авіакомпанія за позовом суду має відшкодувати збитки третім особам у розмірі 5 850 000 дол. США, а ліміт відповідальності, на який застрахована авіакомпанія, становить 5 000 000 дол. США, хто відшкодовує різницю у розмірі 850 000 дол. США?

1) авіакомпанія;

2) страхова компанія;

3) держава;

4) 50 % авіакомпанія та 50% держава.

184. Особливістю авіаційного страхування є:

1) дія поліса страхування за межами України; великі розміри страхових сум; необхідність перестрахування;

2) дія поліса страхування в межах України; вірогідність повернення квитків;

3) у разі заподіяної шкоди життю передбачені виплати; дія поліса страхування в межах України;

4) невеликі розміри страхових сум;

185. Страхувальником при страхуванні авіасуден є:

1) тільки судновласник;

2) перевізник;

3) судовласник або експлуатант.

4) страхова компанія.

186. Ставки тарифів по страхуванню авіасуден залежать від таких факторів:

а) кліматичні умови;

б) максимальна злітна маса та вид повітряного судна;

в) кваліфікація і досвід пілотів;

г) повітряне судно виконує регулярні рейси чи ні.

187. Які з нижченаведених видів авіаційного страхування не є обов'язковими?

1) страхування відповідальності повітряного перевізника;

2) страхування повітряних суден;

3) страхування членів екіпажу та авіаційного персоналу;

4) немає правильної відповіді (усі наведені види страхування є обов’язковими)..

188. Чи поширюється обов'язкове авіаційне страхування на військову авіацію:

1) ні;

2) так;

3) так, лише при здійсненні транспортних робіт;

4) так, за виключенням військових дій.

189. У разі встановлення застрахованому II групи інвалідності при обов'язковому страхуванні від нещасних випадків на транспорті, йому виплачується:

1) 100% страхової суми;

2) 90% страхової суми;

3) 80% страхової уми;

4) 75% страхової суми.

190. Умови авіаційного страхування в Україні визначаються:

1) виключно нормами українського страхового права;

2) виключно нормами міжнародного страхового права;

3) нормами міжнародного та вітчизняного страхового права;

4) затвердженими в установленому порядку правилами страхування.

191. Розміри страхових виплат у разі страхування екіпажу повітряного судна залежить від:

1) професії члена екіпажу;

2) ступеня втрати працездатності;

3) витрат на лікування;

4) виду повітряного судна.

192. За міжнародною авіаційною практикою судно визнається повністю втраченим, якщо вартість відновлювальних, рятувальних і супутніх витрат є не менше:

1) 65 % узгодженої страхової суми;

2) 75 % узгодженої страхової суми;

3) 85 % узгодженої страхової суми;

4) 95 % узгодженої страхової суми.

193. Страховому захисту за договором страхування домашнього майна підлягає:

1) усе майно, яке розташоване на земельній ділянці страхувальника;

2) окремі конструктивні елементи будівлі;

3) предмети домашнього господарства;

4) немає вірної відповіді.

194. За договором страхування домашнього майна можна застрахувати:

1) домашніх тварин;

2) кімнатні рослини;

3) паркан.

4) всі відповіді вірні.

195. На випадок яких подій проводять страхування домашнього майна?

1) знищення або пошкодження при його реалізації;

2) проникнення води із сусіднього приміщення;

3) заволодіння третьою особою шляхом шахрайства.

4) оренда.

196. Договір страхування можна укласти на домашнє майно, яке розташовано:

1) у будь-якій будівлі;

2) у квартирі;

3) поряд зі страхувальником, який перебуває на відпочинку в Іспанії;

4) будь де.

197. Який фактор не впливає на розмір тарифних ставок у разі страхування домашнього майна?

1) вік власника майна;

2) обсяг відповідальності страховика;

3) строк страхування;

4) усі впливають.

198. Коли страхувальник має право укласти додатковий договір страхування домашнього майна?

1) якщо бажає зменшити страхову суму;

2) якщо бажає застрахувати деякі групи домашнього майна;

3) якщо бажає застрахувати майно, яке міститься в іншому місті.

4) Якщо бажає збільшити страхову суму.

199. Що таке знецінення домашнього майна внаслідок страхового випадку?

1) Вартість втрати якості та цінності предметів через їх пошкодження;

2) вартість втрати якості та цінності предметів через їх загибель;

3) вартість викраденого майна;

4) втрачена вартість предметів через їх знецінення на ринку.

200. Сума збитку за знищене домашнє майно визначається:

1) у розмірі страхової суми;

2) у розмірі дійсної вартості;

3) у розмірі вартості знецінення майна;

4) у розмірі дійсної вартості з урахуванням зносу

201.Страхування від нещасних випадків проводиться на випадок:

1) дожиття до закінчення строку страхування;

2) смерті з будь-якої причини;

3) постійної втрати загальної працездатності від нещасного випадку;

4) пожежі.

202. За договором страхування домашнього майна не відшкодовуються збитки, які виникли внаслідок:

1) викиду газу;

2) неправомірних дій третіх осіб;

3) технічних поломок;

4) пожежа.

203. За договором страхування будівель страхова оцінка має дорівнювати:

1) будь-якій вартості;

2) первісній собівартості;

3) дійсній вартості;

4) собівартості.

204. Майнове страхування є:

1) ризиковим видом страхування;

2) накопичувальним видом страхування;

3) особистим страхуванням;

4) взаємним страхуванням.

205. Дія договору страхування домашнього майна обмежена:

1) місцем страхування;

2) розміром страхової премії;

3) розміром страхового відшкодування;

4) розміром страхової суми.

206. До підгалузей майнового страхування відносять:

1) страхування життя та страхування від нещасних випадків;

2) страхування відповідальності;

3) страхування майна юридичних осіб і страхування майнафізичних осіб;

4) добровільне і обов'язкове страхування.

207. Якщо при страхуванні майна обрано систему страхування першого ризику і при настанні страхового випадку збиток перевищує страхову суму, то витрати з його компенсації несе:

1) страховик;

2) страхувальник;

3) винна особа;

4) страховик і страхувальник в однаковому розмірі.

208. При страхуванні домашнього май на страхова сума не повинна перевищувати його дійсної вартості:

1) на момент укладання договору страхування;

2) на момент настання страхового випадку;

3)на момент виплати страхового відшкодування;

4) на момент визначення страхового тарифу.

209. Який з видів відповідальності не страхується?

1) відповідальність за договором;

2) відповідальність за фінансовий збиток;

3) професійна відповідальність;

4) моральна відповідальність.

210. Страхова сума при страхуванні власників собак встановлюється залежно від:

1) вартості собаки;

2) вартості ветеринарних послуг з лікування собак;

3) віку страхувальника;

4) встановлюється лише ліміт відповідальності страховика.

211. Страховий поліс це:

основний страховий документ, який забезпечує всю повноту взаємної відповідальності сторін згідно укладеної страхової угоди;

допоміжний страховий документ, що підтверджує укладання сторонами страхової угоди та підтверджує вступ угоди в силу з моменту сплати страхової премії страхувальником;

документ, в якому зазначається ліміт страхової відповідальності;

документ, в якому страховик або його представник фіксує факт, причину та наслідки страхового випадку.

212. Страхове відшкодування це:

1) сума, що сплачується на покриття страхового збитку;

2) вартість знищеного та втрачена вартість частково пошкодженого майна, визначена, виходячи з матеріального вираження шкоди, завданої страхувальнику чи третім особам, на користь яких укладено договір страхування;

3) грошова сума, яку страхувальник сплачує страховику згідно угоди страхування;

4) сума, в межах якої страховик несе відповідальність згідно угоди страхування..

213. Страховий платіж - це:

1) сума, що сплачується на покриття страхового збитку;

2) вартість знищеного та втрачена вартість частково пошкодженого майна, визначена, виходячи з матеріального вираження шкоди, завданої страхувальнику чи третім особам, на користь яких укладено договір страхування;

3) грошова сума, яку страхувальник сплачує страховику згідно угоди страхування;

4) сума, в межах якої страховик несе відповідальність згідно угоди страхування.

214. За об'єктами страхування виділяють такі його сфери:

1) ризикове і "не ризикове" страхування;

2) страхування будинків та споруд;

3) страхування майна, особисте страхування та страхування відповідальності;

4) страхування дітей і дорослих.

215. Контрибуція:

1) це передача права страховику на стягнення суми страхового відшкодування з винних осіб в межах здійснених страхових виплат;

2) надає право страховику звертатися до інших страховиків, які за попередніми полісами несуть відповідальність перед одним і тим же страхувальником з пропозицією розділити витрати на відшкодування збитків;