Учнівське самоврядування, його види і форми. Учнівське самоврядування в умовах сучасної школи

Сьогодні в більшості шкіл України ведеться пошук шляхів розвитку учнівського самоврядування. Сучасна школа повинна виробити в кожного учня вміння, звичку активно діяти у розв'язанні найважливіших питань життя країни, свого колективу, навчити дітей формулювати, висловлювати та відстоювати власну думку. Вирішення цього завдання можливе тільки на шляху розвитку учнівського самоврядування.

Учнівське самоврядування - добровільне об'єднання учнів, метою якого є – формування в дітях почуття господаря школи, класу, вміння співробітничати на принципах партнерства, гласності, демократизму.

Учнівське самоврядування - це:

- метод організації учнівського колективу, який забезпечує формування відносин, відповідальної залежності в колективі та організаторських якостей окремої особистості;

- складова частина системи педагогічних засобів, оскільки вирішує специфічні завдання єдиного колективу;

- результат педагогічної взаємодії вчительського і учнівського колективів;

- діяльність, яка здійснюється самими дітьми, включаючи постановку мети, її розробку;

- принцип організації життя колективу школярів.

- організація системи змагань через органи учнівського самоврядування;

- гласність у його роботі (стенди підсумків змагань, стін газети, бюлетені тощо);

- нагородження, заохочення переможців через систему роботи учнівського самоврядування.

Види і форми учнівського самоврядування:

1. Адміністративна модель (умовна назва «Шкільна рада») – це формально-правове самоврядування, засноване на потребі законодавчих і локальних актів. За допомогою цієї моделі учасники освітнього процесу, у тому числі і школярі (через учнівську секцію шкільної ради), реалізують свої громадянські права на участь в управлінні справами загальноосвітнього закладу й місцевої общини.

Позитивні сторони моделі:
o повна відповідність вимогам законів і підзаконних актів, регулюючих діяльність загальноосвітнього закладу на території України;
o наявність можливостей для учасників освітнього процесу в реалізації та захисті своїх громадянських прав.

Негативні сторони моделі:
o виключення потенціалу вихідних програм (у тому числі й ігрових), які реалізуються в загальноосвітніх закладах;
o формалізація процесу вибору органів самоврядування, у тому числі й учнівського;
o недостатнє врахування вікових особливостей учнів.

2. Ігрова модель (умовна назва «Ньюландія») – самоврядування, засноване на слідкуванні всім законодавчим і нормативним актом України, гармонійно вписаних у правила гри, які моделюють діяльність основних структур держави, місцевої влади (муніципальної освіти), освітнього закладу (в залежності від конкретної моделі).
Саме правила гри регламентують взаємовідносини всіх учасників освітнього процесу в ролях ігрової взаємодії.
Позитивні сторони моделі:
o максимальне використання виховного потенціалу гри та ігрової техніки;
o учнівське самоврядування розглядається як спеціальна виховна програма.

Негативні сторони моделі:
o не дивлячись на те що модель гармонійно поєднує нормативно-правову базу самоврядування загальноосвітнього закладу й виховну роботу при психологічній непідготовності педагогічного колективу до її впровадження, така модель може розглядатись деякими педагогами як відступ від традицій, які склались в управлінні загальноосвітнім закладом;
o черезмірне захоплення ігровою стороною процесу;
o можливість реалізації даної моделі в повний мірі тільки в умовах дитячого оздоровчого табору в якості навчання активу шкільного самоврядування.

3. Роздільна адміністративно-ігрова модель (умовна назва «День дублера») – це поєднання двох перших моделей із переважним використанням можливостей формально правового самоврядування та включенням у життя загальноосвітнього закладу один раз на рік чи чверть ігрової практики у вигляді заміщення посад адміністрації й педагогів школи учнями.

4. Поєднана адміністративно-ігрова модель (умовна назва «Демократична республіка») – це поєднання двох перших моделей, але з переважним використання можливостей ігрової технології, коли в ігровий процес включаються всі учасники освітнього процесу (учні, адміністрація закладу, учителі), а в компетенції формально-правового самоврядування залишаються тільки принципові питання (охорона життя та здоров’я школярів, виконання обов’язкового державного освітнього мінімуму тощо).
Існування різноманітних моделей учнівського самоврядування дає можливість загальноосвітнім закладам самостійно вибирати та вирішувати, яка модель або її модернізація в найбільший мірі відповідає завданням подальшого розвитку освітнього закладу.
Демократизм в учнівському самоврядуванні залежать від позиції дорослих, зокрема керівництва школи. Розбіжності між адміністрацією й учнівським самоврядуванням виникають унаслідок неправильної організації педагогічного керівництва, коли немає взаємодії між педагогічним і учнівським колективами для досягнення мети.
У роботі з учнівським самоврядуванням керівник школи, його заступники, класні керівники та педагоги виконують функції:
o організаційну, що полягає в регулюванні процесу створення нормативно-правової бази та матеріально-технічного забезпечення для ефективного функціонування учнівського самоврядування;
o інформаційну, через яку забезпечується доведення нормативно-правових актів про діяльність учнівського самоврядування, засобів і методів прийняття управлінських рішень у загальноосвітній школі, наведення прикладів ефективного управління колективом:
o координаційну, що забезпечує ефективну взаємсп ю всіх учасників навчально-виховного процесу адміністрацїї, педагогів і клієнтів освітніх послуг) та п д- тримка в реалізації принципів самоврядування в різних сферах шкільного життя;
o прогностичну, що забезпечує попередження виникнення проблемних ситуацій у процесі діяльності органів учнівського самоврядування й розробки можливих варіантів їх усунення;
o комунікативну, через яку налагоджуються продуктмвні стосунки між органами учнівського самоеряЗУ» вання та адміністрацією освітнього закладу:
o психологічну, що полягає в підтримці та консльтуванні активістів самоврядування через застосування різноманітних методик і треншгів ефективного управління учнівським колективом:
o виховну, яка проявляється в підготовці дітей до майбутньої участі в управлінні державними та громадськими справами, формуванні позитивних якостей.